Хребта, ЛФК, декомпресивно-стабілізуючі
Оперативні втручання.
Мікроциркуляторні порушення в тка-нинах хребта і на периферії (набряк, іше-мія, гіпоксія) — призначають протинабря-кові, спазмолітичні засоби (нікотинова
Кислота, нікошпан), гангліоблокатори (ган-глерон, пахікарпін та ін.), інфільтраційну
Терапію, ультразвук, сегментарний масаж,
Рефлексотерапію, місцеве тепло.
М’язово-тонічні порушення — прово-дять теплові процедури, масаж, інфільтра-ційну терапію, рекомендуються транквілі-затори і міорелаксанти, ультразвук, реф-лексотерапія, аутогенна релаксація.
Нейродистрофічний синдром(нейростеофіброз) — сегментарно-точковий
Масаж, гормоно- і ферментотерапія, вико-ристовують біостимулятори і розсмоктуючі
Засоби.
Порушення нервової провідності —
Призначають антихолінестеразні препара-ти, вітамінотерапію, масаж, ЛФК, анаболічні
Гормони, АТФ, біостимулятори, розсмокту-ючі засоби.
Дисгемічні порушення церебрального,
Спинномозкового або периферичного кро-вообігу — ліжковий режим у гострий пері-од, іммобілізація ураженого відділу хребта,
Спазмолітики, гіпотензивні, кардіотоніч-ні, протинабрякові засоби, нейролептики
І транквілізатори, антигістамінні препара-ти, декомпресія ураженої судини.
Реактивні рубцево-спайкові зміни в епі-дуральній клітковині, оболонках нервів
|
|
|
І спинного мозку — проводиться гормоно-
Й ензимотерапія (введення в епідуральну
Клітковину, внутрішньом’язово, підшкірно,
З використанням фонофорезу), розсмокту-ючі засоби, біостимулятори, хірургічне роз-січення спайок.
Оперативне втручання показане при:
●гострому здавленні кінського хвоста, що спричиняє
розвиток нижнього парапарезу і тазових порушень;
●здавленні корінця, що викликає наростаючий парез;
●тяжкому інвалідизуючому больовому синдромі, стій-кому до консервативного лікування.
Хірургічні втручання при остеохондрозі
хребта поділяють на:
●декомпресивні — усунення чинників, що здавлюють
нейросудинні утворення хребтового каналу (дискекто-мія, фасетектомія, ламінектомія та ін.;
●стабілізуючі (спондилодез) — спрямовані на стабілі-зацію уражених ХРС — передній, задній і передньо-задній спондилодез;
●комбіновані декомпресивно-стабілізуючі оперативні
Втручання — одномоментне виконання етапу де-компресії з наступною стабілізацією ХРС.
Сколіоз. Класифікація, клініка по ступенях.
Сколіоз — це фіксована вроджена або
Набута фронтально-торсійна деформація
Хребта. Виділяють вроджені та набуті ско-
|
|
|
332 332
Ліози. До вроджених відносять сколіози,
Які виникають на фоні аномалій розвитку
Хребців і дисків. До набутих сколіозів на-лежать: нейрогенні, міопатичні, рахітичні,
Статичні та ідіопатичні. Причиною вродже-них сколіозів стають різноманітні аномалії
Розвитку хребта: зрощення хребців, до-даткові клиноподібні хребці, зрощені реб-ра, відхилення у розвитку дужок, зрощен-ня відростків хребців, які обумовлюють
Асиметричний ріст хребта. Особливістю
Вродженого сколіозу є те, що його розви-ток і прогресування співпадають з пері-одом росту дитини, деформація виникає
На більш обмеженій ділянці, а противи-кривлення має більш пологу дугу.
Диспластичні сколіози виникають на
Фоні недорозвинення попереково-крижо-вого відділу хребта, однобічної сакралізації
Чи люмбалізації. Проявляються дисплас-тичні сколіози у дітей після 8–10-річного
Віку і швидко прогресують, оскільки спів-падають з наступним поштовхом росту.
Основ на дуга вигину припадає на попере-ковий відділ хребта.
За етіологічним принципом набуті
сколіози поділяють на:
●нейрогенні, які виникають після перенесеного по-ліомієліту, при спастичних церебральних паралічах,
|
|
|
сирингомієлії;
●міопатичні — при міопатіях;
●рахітичний сколіоз. При рахіті страждає кісткова сис-тема, виникають остеопороз, деформації нижніх кін-цівок з біомеханічними порушеннями статики і дина-міки, дисфункція м’язів-антагоністів з їхнім ослаблен-ням, збільшується кіфоз, лордоз хребта з порушенням
Росту апофізів тіл хребців внаслідок нефізіологічного
Дата добавления: 2019-07-17; просмотров: 219; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!