ІНШІ ДІЄСЛІВНІ СИНОНІМІЧНІ РЯДИ
Інші лексико-семантичні групи не такі численні, тому розглянемо їх усі в окремому пункті.
1. братися - цупити (тачку), хапати, рвицькати , рвиць(вигук).
Напр.: “Ого, коли б ні! – вигукую , хапаючи її з тоненький поперек; “Беруся рукою за кущ і, твердіше, ніж треба, упираючись ногами в кручу, деруся на гору”; “За двором я трохи наджидаю, поки дядько впорається з ворітьми, а далі цупимо тачку вдвох”[31; С. 93]; “...дядько рвицькає дишло на себе”; “А мама рушники з кошика – рвиць...”.
2. їсти - гамочки (їсти), спроваджувати у рот (їсти), ласувати(їсти, але смачне, витончене), пополасувати, хлам-хлам-хлам(їсти).
Напр.: “Тільки Борько вже не їв, а мовчки ліз дідові на коліна”; “Їде в місто. Дурна... Чим ти там ласуватимеш?”; “О, мишка писнула!.. Он кому тепло та добро! І їсти є що: там колосочок невим’ятий знайде, там зернятко ... Хлам-хлам-хлам – уже й не голодна”.
3. надудлитися (напитися, сп’яніти) - накубрячитися(напитися, захміліти), на доброму підпитку(напитися, захмеліти), чути у голові джемеликів(захмеліти, сп’яніти), його вже розхитує.
Народна фантазія невичерпна, коли йдеться про процес вживання спиртних напоїв і відповідно його наслідки – сп’яніння: “Ти зранку надудлився, то тобі й байдуже, а матері, може, й поплакати хочеться ”; “О, почули. Човкуть до вікна, заточуються: видно, вже накубрячилися”; “З села Степан повернувся на доброму підпитку, і так йому стало шкода Катрі та себе з жінкою, що він аж заплакав”
|
|
|
“Степан на те змовчав, ба таки чув у голові джмеликів”; “Ви б краще хлопця посадили, бо його вже розхитує”.
4. померти - вмерти, на моїх доблесних грудях затанцюють чорти (вмерти), не стало(померти), до них піти, провідати (померлих).
Дуже часто поняття смерті не визначається прямо, натомість використовуються слова та словосполучення, які приховано, пом’якшено називають дане поняття (евфемізми), порів.: “Давно живу, забула вже й відколи. Аже! Трьох чоловіків любеньких пережила. Скоро-скоренько і я до них піду. Піду, походжу до них, всіх трьох провідаю”; “Наївся гарячого хліба з меленими качанами і вмер. Потім і тата не стало”; “А що, Калюжний, як на вашу думку, скоро ми дістанемося до передової і коли на моїх доблесних грудях затанцюють чорти – чи хто там головний на тому світі?”
5. пригодитися (знадобитися, про людей) - чоловік, що без нього не обернешся, нужна, полєзна (людини).
Напр.: “Якщо вже кликати когось із чужих, то нужних людей, полєзних... Голову колгоспу чи ще когось, хто вам пригодиться”; “То такий чоловік, що без нього не обернешся: дров треба – до Митра, сіна корові на зиму – до Митра”.
ВИСНОВКИ
|
|
|
Аналізуючи дієслівні синонімічні одиниці у творчості Г. Тютюнника, ми дійшли таких висновків:
Синонімами називаються слова, близькі або тотожні за лексичним значенням, називають одне і те саме поняття, але різняться емоційно-експресивним забарвленням, сферою використання.
Усталеними у сучасній мовознавчій науці критеріями групування синонімічних рядів є такі: в синонімічні ряди об’єднуються лише мінімальні спільні значення слів; синоніми при тотожному значенні вживаються в одній загальній конструкції і мають сполучуваність, що частково збігається;
У дієслівні синонімічні ряди можуть поєднуватися не тільки дієслова, а й, вигуки та фразеологізми, які у реченні виконують синтаксичну функцію присудка. Проте слід зазначити, що такі синоніми будуть контекстуальними.
Серед дієслівних синонімів, що зустрічаються у творах Г. Тютюнника, найчисленнішою є група на позначення процесів мовлення, пересування, переміщення у просторі;
Із стилістичного погляду переважає емоційно-експресивна, розмовна, просторічна лексика, що можна пояснити особливостями індивідуальної творчої манери письменника, його прагненням якнайточніше передати специфіку «живого» народного мовлення.
|
|
|
Ці ж причини пояснюють і перевагу контекстуальних, авторських синонімів, над загальномовними, засвідченими синонімічними словниками.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Александрова З. Е. Словарь синонимов русского языка. – М.: Русский язык, 1975. – 600 с.
2. Білевич Т. П. Дієслівна багатозначність у процесі розвитку мови // Мовознавство. – 1999. - № 1. – С. 46.
3. Білодід І.К. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1969.- С. 45-99.
4. Бурячок А. А., Гнатюк Г. М. та ін. Словник синонімів української мови: У 2-х т. – К.: Наук. думка, 2000.
5. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1987. – С.130-172.
6. Горпинич В.О. Морфологія української мови. – К.: Видавн. центр «Академія», 2004. – С. 156-226.
7. Груба Г. Засвоєння синонімічних форм на міжпредметній основі //Дивослово. – 1998. - № 7. – С. 17-19.
8. Груба Г. Тематичний словник синонімів(Укладання й використання на уроках зв’язного мовлення) // Урок української. – 2001. - № 4. – С. 31-33
9. Деркач П. Короткий словник синонімів української мови. – Львів, Краків, Париж: Просвіта, 1993. – 203с.
10. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1965. – ч.1. –С. 150-162.
11. Задорожний В.Б. Реконструкція акцентних процесів у префіксальних дієслівних утвореннях // Мовознавство. – 2003. – № 1. – С. 46.
|
|
|
12. Зубков М. Українська мова: Універсальний довідник.- Харків: Школа, 2004. – С. 296-300.
13. Іванова Н. Д. Склад, статус і структура семантичного об’єднання слів зі значенням «характер поверхні» у сучасній українській мові: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук (10.02.01)/ НАН України. – К., 1999. – 20с.
14. Капелюшний А.О. Практична стилістика сучасної української мови. – Львів: ПАІС, 2001. – С. 26-29; 129-132.
15. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. - К.: Укр. кн., 2000. – 480 с.
16. Клюєва В.Н. Краткий словарь синонимов русского языка. – М.: Госучпедгиз, 1956.
17. Коломиєць М. П., Регулевський Словник фразеологічних синонімів.- К.: Наук. думка, 1988.
18. Крижанівська О. Яким буває червоне? (Синонімічні кольороназви в українській мові) //Урок української.- 2001. – № 2. – С. 22-25.
19. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник. – К.: Рад. шк., 1978. – 447с.
20. Полюга Л. М. Словник синонімів української мови/ М. М. Полюга. – К.: Довіра, 2004. – 477с.
21. Російсько-український словник синонімів / Н.П. Башнякова та ін.; За ред. М.М.Пилинського. – К.: Освіта, 1995. – 265с.
22. Синиченко О. Скарбниця української мови // Киів. – 1997.- № 7-8
23. Синонимика в синтаксисе современного языка. – Краснодар: Кубан. ун-т, 1974. – 187с.
24. Синонимы русского языка и их особенности. – Ленинград: Наука, 1972.- 246с.
25. Словарь синонимов / Под ред. А.П. Евгеньева. – М.: Наука, 1975.- 648с
26. Сучасна українська мова/ За ред. Пономарева О.Д. – К.: Либідь, 1997. – С.38-56.
27. Сучасна українська літературна мова/ За ред. Грищенка А. П. – К.: Вища шк., 1997. – С. 98-173.
28. Тараненко О.О. Синоніми української мови / Бурячок А. А., Гнатюк Г. М. та ін. Словник синонімів української мови: У 2-х т. – К.: Наук. думка, 2000. – С. 945-954.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 161; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!