Поспостерігай за сонечком (учні виконують самостійно)
1. Де на небі знаходиться вранці сонечко, коли ти йдеш до школи
2. Де на небі знаходиться сонечко опівдні, коли ти повертаєшся із школи до дому?
3. Де на небі знаходиться сонечко ввечері, коли ти лягаєш спати?
4. Намалюй ранок, полудень, вечір.
Особливо велике значення має спостереження за живою природою. Адже спостереження за рослинами та тваринами дають можливість зосереджувати увагу на взаємозв’язках між ними та довкіллям, з’ясувати значення різноманітних пристосувань живих організмів до умов середовища, встановлювати від чого залежить їх розвиток, розмноження, виживання та кількість на певній території (Додаток В).
Завдання для спостереження.
Поспостерігай за птахами біля годівнички (учні виконують самостійно)
1. Які птахи прилітають до годівнички?
2. Що вони їдять?
3. Як вони ставляться до інших птахів, які є біля годівнички?
Ми пропонували учням індивідуальні практичні завдання-дослідження «Подружись з деревом».
1. Біля свого дому знайдіть деревце і спробуйте поговорити з ним. Назвіть його. Складіть невеличку розповідь про дерево, з яким ви вирішили подружитися. Розкажіть про нього у школі.
2. Порівняйте це деревце з іншими, що росте поряд. Високе воно чи ні?
Який у дерева стовбур? Чи багато у дерева гілок? Які вони? Куди спрямовані? Опишіть дерево? Намалюйте своє дерево.
3. Намалюй листочки з свого дерева. Чи є на твоєму дереві квіти – які вони, який мають запах?
|
|
|
Ми пропонували також такі практичні завдання:
Намалюй плакат, який знайомить з правилами поведінки у парку, лісі, гаю:
– коли побачиш мурашник;
– коли знайдеш пташине гніздо;
– коли побачиш гарну квітку і захочеш зірвати її;
– коли зустрінеш маленьких лісових тварин (зайченят, їжаченят і т.д.);
– коли збиратимеш гриби та ягоди;
– коли побачиш понівечені дерева та кущі.
У позаурочній роботі намагались залучити школярів до догляду за кімнатними рослинами.
Формуючи екологічну культуру молодших школярів, на уроках використовували казки, цікавий матеріал про рослини і тварини, організовували роботу із таблицями, підручником, малюнками
Урок: Тварини навесні
Вивчення нового матеріалу
Хвилинка-цікавинка.
1. Чи відомо вам, що в кожній бджолиній сім'ї є бджоли-розвідниці?
Знайшовши медоносні рослини, вони повертаються у вулик і своєрідним танцем повідомляють про свою знахідку. Потім вилітають з вулика, а за ними – всі ті, кого вони сповістили «танком» про свою знахідку.
2. Мурашки – великі трудівниці. У них чітко розподілені обов'язки. У мурашнику, а це їхній дім, є самці, самки, робочі мурашки, годувальниці, воїни. Усі трудяться спільно, допомагаючи одна одній, повідомляють одна одну про знайдену здобич. Мурашка може тягти комаху, у кілька разів важчу за себе. Лісові мурашки знищують багато шкідників, які зимують в опалому листі. Мурашки – корисні комахи, їх потрібно охороняти.
|
|
|
3. В Україні живе близько 358 видів птахів. З них найбільше горобців і шпаків. Це цікаво знати:
* Синичка з'їдає за день комах стільки, скільки важить сама.
* Шпак тільки за сніданок поїдає 50–60 комах.
* Ластівка за літо з'їдає близько мільйона комах.
* Будь-яке пташеня з'їдає за день їжі більше, ніж важить саме.
* Грак за рік знищує до 8 тис. дротяників – черв'яків, які підточують
коріння культурних рослин.
* Ластівки, шпаки, жайворонки, дрозди, солов'ї, лелеки з нашої
країни летять зимувати в Африку. Качки, лебеді, чаплі відлітають до
узбережжя Чорного і Азовського морів.
* До нас на зиму з півночі прилітають синиці, снігурі, чижі,
шишкарі.
Робота з таблицею «Правила поведінки в природі».
* У лісі навесні не галасуйте, щоб не злякати пташок, які висиджують
малят.
* Не підходьте до гнізд і не чіпайте їх руками.
* Не розпалюйте вогнищ.
* Не залишайте після себе сміття.
* Для букета зірвіть кілька квіток.
* Не зривайте квітів, які занесені до Червоної книги.
|
|
|
* Не ламайте дерев і кущів.
* Не руйнуйте мурашників.
* Не ловіть метеликів.
– Які умовні знаки, можна намалювати, знаючи ці правила?
Результати експериментальної роботи
Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що якість екологічних знань молодших школярів підвищиться, якщо вдало поєднати різні форми, методи та засоби навчання на уроках з курсу «Я і Україна», ми перевіряли в процесі експерименту.
Формуючий експеримент проводився 2007–2008 навчального року на базі навчально-виховних комплексів с. Цеценівка та с. Людвиці Шумського району Тернопільської області. У педагогічному експерименті взяли участь 36 учнів других класів даних комплексів. Серед них визначено експериментальний клас 2-А – 18 учнів та контрольний клас 2 – Б – 18 учнів.
У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику формування екологічних знань у молодших школярів. За допомогою поєднання різноманітних форм роботи, методів та засобів навчання, ми намагались ознайомити учнів із неживою природою, рослинним і тваринним світом, розвивати у дітей спостережливість, інтерес до пізнання природи, любов та бережливе ставлення до неї.
|
|
|
Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання, індивідуальні бесіди з школярами.
Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна» у 2 класі з розділу» Природа навколо нас»
Завдання для контрольної роботи з теми «Природа навколо нас»
1. Склади ланцюг живлення між лисицею, зайцем і озимою пшеницею.
 |  |  |
2. Доповни речення:
Людина не може жити без природи, тому що…
Ластівка відлітає у теплі краї, тому що взимку…
3. Підкресли речення, у яких йдеться про осінні явища у природі:
Опадає листя з дерев і кущів.
Цвітуть яблуні.
Сонце на небосхилі стоїть низько, холодає.
Пробуджуються від зимового сну комахи.
Небо вкрите затяжними хмарами, ідуть затяжні дощі.
З’являються листочки на деревах.
Жовтіють і відмирають трав’янисті рослини.
4. Твої дії, коли побачиш їжачка:
а) зловиш і принесеш додому; б) зловиш і принесеш до школи; в) поспостерігаєш за ним і не будеш ловити, лякати.
Критерієм оцінювання результатів виконання завдання була правильність і повнота виконання завдання.
Кількісний та якісний аналіз результатів виконання учнями експериментального і контрольного класів підсумкової контрольної роботи наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Результати досягнення учнями рівня знань
| № зрізу знань | Кількість учнів, що досягли рівня знань (у%) | |||||||
| високого | достатнього | середнього | низького | |||||
| Експер. клас 18 | Контр. клас18 | Експер. клас | Конт. клас | Експер. клас | Контр. клас | Експе. клас | Контр. клас | |
| 1 | 8 (44%) | 6 (34%) | 8 (44%%) | 8 (44%) | 2 (12%) | 4 (22%) | - | - |
Зіставивши результати, отримані в експериментальному та контрольному класах, ми дійшли висновку, що в експериментальному класі кількість учнів із високим рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.
У процесі індивідуальних бесід з учнями ми намагались отримати відповіді на такі запитання:
1. Чи подобається тобі доглядати за кімнатними рослинами у куточку живої природи?
2. Чи підгодовував пташок узимку?
3. Чи бажаєш ти стати захисником природи?
Результати відповідей наведено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2. Результати відповідей учнів на запитання учителя
| № п/п | Відповіді учнів | |||||
| «так дуже» | «іноді» | «ні» | ||||
| Експ.клас | Контр.клас | Експ.клас | Контр.клас | Експ.клас | Контр.клас | |
| 1 | 10 (56%) | 8 (44%) | 8 (44%) | 9 (50%) | - | 1 (6%) |
| 2 | 12 (67%) | 8 (44%) | 6 (33%) | 6 (33%) | - | 4 (23%) |
| 3 | 15 (83%) | 10 (56%) | 3 (17%) | 8 (44%) | - | - |
Порівняння результатів відповідей показав, що серед учнів експериментального класу більше тих, хто прагне охороняти природу.
Таким чином, кількісний і якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив експериментальної методики на якість екологічних знань, умінь та навичок учнів.
Висновки
Результати дослідження зводяться до такого:
1. Аналіз проблеми в науковій літературі показав, що екологічна освіта є неперервним процесом навчання, виховання і розвитку особистості, спрямованим на формування системи наукових і практичних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які забезпечують відповідальне ставлення людини до навколишнього середовища.
2. З’ясовано завдання екологічної освіти, що стоять перед початковою школою:
– формування елементарних знань про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи, про норми і правила екологічно доцільної поведінки;
– формування вміння встановлювати екологічні взаємозв’язки у природі;
– виховання у школярів ціннісного і відповідального ставлення до навколишнього середовища і здоров’я, формування готовності до його активної охорони
– формування здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки, активної життєвої позиції;
– виховання любові до природи та вміння поводитися в природному середовищі.
3. З’ясовано, що умовами реалізації екологічної освіти є:
– врахування вікових, індивідуально-психологічних та пізнавальних особливостей учнів;
– організація безпосередньої діяльності учнів з питань охорони навколишнього середовища, своє місцевості під час навчально-пізнавальної і суспільно-корисної праці;
– відбір оптимальних форм, методів та засобів навчання і виховання;
– виховання в учнів бережливого, чуйного, господарського ставлення до навколишнього середовища особистим прикладом вчителя.
3. Виявлено, що навчальний курсу «Я і Україна» забезпечує природничо-наукову основу розуміння молодшими школярами необхідності охорони природи, оскільки в цьому курсі особлива увага приділяється формуванню конкретних знань про неживу і живу природу.
4. Схарактеризовано основні форми навчання у процесі здійснення екологічної освіти (урок, позакласна робота, позаурочна робота); методи і засоби навчання (бесіда, розповідь, спостереження, дидактична гра, завдання екологічного змісту, загадки, прислів’я, приказки).
4. Виявлено, що вивчення курсу «Я і Україна» забезпечує формування в учнів 2 класу таких екологічних знань: значення Сонця для природи; взаємозв’язки в живій і неживій природі; зміни упродовж року; роль рослин і тварин в житті людини; необхідність охорони рослин і тварин; норми етичного, естетичного, морального ставлення до об’єктів природи; значення повітря, води, ґрунту для всього живого і людини.
5. Визначено етапи формування екологічних знань: 1) формування в учнів мотивів необхідності і бажання, прагнення та інтересу до пізнання об’єктів та явищ живої природи; 3) усвідомлення школярами взаємозв’язків у природі; необхідності шанобливого ставлення до природи; 3) оволодіння нормами та правилами поведінки в природному середовищі.
6. Здійснено вибір і оптимальне поєднання форм, методів і засобів навчання до уроків курсу «Я і Україна» з метою формування екологічних знань у молодших школярів за такими принципами: відповідність меті і завданням екологічної освіти, змісту навчального матеріалу, врахування етапів формування екологічних знань. Їх ефективність доведено у педагогічному експерименті.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 136; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!