VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВМВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.



1. Робота в групах. Гра «Я-тобі, ти-мені»

І група:  Поділіть казку на дві частини.

           Придумайте назви до частин.

            Порівняйте, із чого почала лисичка обмін і чим завершила.

 

ІІ група: Чим частина твору, у якій описано обмін, подібна до казки   «Горобець і  билина», а чим — відрізняється?

ІІІ група: Чи подобаються вам учинки лисиці? Як ви їх оцінюєте?

 

І V група: Чи відповідає змісту казки приказка «Міняв тихо — виміняв лихо» Поясніть свою відповідь.

2. Гра «Що обіцяла лисичка?»

Ушечкам... (сережки).

Оченькам... (окуляри).

Ніженькам... (черевички).

 

VII. ПІДСУМОКУРОКУ

— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто є головним персонажем цієї казки?

Прийом « Сенкан»

ЛИСИЧКА

Руда, хитра, підступна

Бігає, винюхує, обманює

Лисичка шукає їжу

Тварина -хижак

 

- Назвіть інших персонажів казки.

— Чого вчить нас ця казка?

 

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати зміст другої частини.

 

 

Додаток 7

Проект « Книга – мій друг»

Книга - одне з найбільших чудес, створених людиною. Вона є скарбницею духовних багатств людства.однісю з найміцніших ланок , що поєднує минуле, сучасне і майбутнє. Книга відкриває світ пізнання й сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації. Вона дарує нам цілющі зерна знань та

спонукають до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів. Книга - безцінне багатство , тому ставитися до неї потрібно з любов’ю та бережливістю.

Мета проекту:

- Формування читацької культури учнів;

- надання книзі високого суспільного статусу;

- залучення нових користувачів до бібліотеку;

- прискорення й поліпшення шляхів взаємин бібліотеки з учнями;

- розширювати уяву учнів про роль книги в житті людини;

- виховувати бережливе ставлення до книги;

- стимулювати самоосвіту школярів;

Зміст проекту :

1. Фотоконкурс

2. Конкурс малюнків «Моя улюблена книга», «Мій улюблений літературний герой»

3. Конкурс «Кращий читач класу»

4. Розробка пам’ятки для читача «Вчись і ти, як книгу берегти»

5. Бібліотечні уроки

6. Виховна година «Книга у житті людини»

7. Конкурс «Кращий читець класу»

8. Акція «Дай книзі друге життя»

9. Вивчення читацьких інтересів учнів (анкетування)

10. Батьківські збори «Спільними зусиллями виховуємо любов до читання»

 

 

Виховний захід
«В світі казки чарівної»

Мета:- узагальнити знання учнів про українські народні казки, створити атмосферу радості,насолоди від творчості, поповнити знання учнів про тематику казок, збагачувати словниковий запас дітей;

   розвивати читацький інтерес до казок, усне мовлення, логічне мислення,пам'ять, уміння творчо підходити до розв'язання проблеми, уміння аналізувати, акторські здібності;

    виховувати прагнення до добра і справедливості, інтерес до усної народної творчості.

Обладнання уроку:, яблука з загадками на листочках, картки з різними видами завдань, «чарівні предмети» із казок, ілюстрації казкових героїв, кросворд, костюми казкових героїв, маски до казки «Ріпка»

Хід заняття

Вчитель. В ефірі – дитяча телепередача «В гостях у казки». З вами постійна ведуча – Ольга Володимирівна. Я рада вітати всіх присутніх у нашій студії.

Вчитель. Дозвольте представити вам гостей, які до нас завітали: Василіса Премудра, Білосніжка і поштар Пєчкін. У листах, які надходять до нас, глядачі часто задають запитання «Чому ми ведемо передачу саме про казки»? Діти дадуть нам відповідь на це запитання .

1. Існує книг багато на землі,

Вони цікаві, мудрі та повчальні,

Та кожен з нас, дорослий чи малий,

Казки читає – дуже вони гарні.

 

2. Казка – це світ, чарівний та незвичний,

Казка – це диво, сповнене краси.

Поринуть у казку – це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для душі.

3.  

У казці звірі свою мову мають,

Дерева розмовляють, мов живі,

Добро і правда завжди зло долають,

Тому і люблять казку діти всі.

4.

Мудра казко, казко – чарівнице,

Ти даруєш ласку,

Вчиш ростить пшеницю.

Поведи нас за собою в світ

Прекрасний і чудовий.

Вчитель. Давайте розгадаємо кросворд, щоб з’ясувати, кого ж не вистачає на нашому святі. Я читатиму завдання – уривки з казок, а ви будете відгадувати назву казки.

«Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку…» («Ріпка»).

«Уліз і ведмідь – стало семеро…» («Рукавичка»).

 «Я не пила, я не їла: тільки бігла через місточок, та вхопила кленовий листочок…» («Коза – Дереза»).

«А лисичка його гам! Та й проковтнула».(«Колобок»).

«А мишка бігла, хвостиком зачепила і розбила яєчко.» («Курочка Ряба»).

Вчитель. Яке слово утворилося у виділених клітинках? (Казка).

До класу заходить «Казка»

Казка.

Вітаю вас, дорослі і малі,

Від всіх казок низенький вам уклін.

Я – казка мудра, хочу вам сказати,

Що кожен з вас мене повинен знати.

Бо, кажуть, казка вчить на світі жити,

Та правду й волю завжди боронити.

Я, друзі, казка добра й чарівна.

Мене ви знаєте і любите, мабуть.

2. «Телеграми від поштаря Пєчкіна».

Вчитель. В нашу телепередачу надходить багато телеграм. Але ж ці - без підпису. Допоможіть, впізнайте, хто не зміг потрапити до нас своєчасно.

-«Дуже засмучена, Мишка випадково розбила моє яєчко, прийти не зможу». (Курочка Ряба з одноіменної української народної казки).

- «З ’ їв семеро козенят, болить живіт». (Вовк із казки «Вовк та семеро козенят»).

- «Моє гусенятко десь забарилось, тому прилетіти не зможу». (Івасик- Телесик з одноіменної української народної казки).

- «Ніяк не витягнемо ріпку, тому прибути не зможемо». (Дід та баба з української народної казки «Ріпка»).

 

Завдання від Білосніжки».

(Відгадати загадки, які записані на листочках яблучок, що принесла до студії, як гостинець, Білосніжка).

· Старенька бабуся у лісі жила,

Гостинці для неї онука несла.

Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?

Як казка ця зветься? Хто б відповів?

                     («Червона Шапочка»)

· До школи прямує хлопчак дерев’яний,

Чомусь потрапляє у цирк полотняний.

Відома ця книжка тобі, чи не так?

В пригодах яких побував цей хлопчак?

                      («Пригоди Буратіно»)

· Підробив він голосок,

Став малим співати.

Здогадалися вони:

Вовк – не наша мати.

                       («Вовк і семеро козенят»)

· Хто моторчик свій заводить?

З даху в гості хто приходить?

І на свято він дібрався –

Скажем дружно:

«Здрастуй, …(Карлсон)».

                   («Малюк і Карлсон»)

· Працювала я у хатці,

Танцювала у палаці,

Є така у мене звичка –

Десь губити черевички.

                   («Попелюшка»)

                       

· Вигнав дід козу із хати –

Та й пішла вона блукати:

В зайця хатку відібрала.

Всі козу ту виганяли,

Рак козуню ущипнув,

Зайцю хатку повернув.

                     («Коза – Дереза»)

· Сидить дівчина в корзині

На ведмежій дужій спині.

А чому ж вона сховалась,

До ведмедя не призналась?

                     («Маша і Ведмідь»)

Вікторина «Чарівний кошик».

Вчитель. У кошику знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви говоритимете, у якій казці вона зустрічається.

Бинт – («Айболить»)

Яйце – («Курочка Ряба»)

Горошина – («Принцеса на горошині»)

Ключ – («Пригоди Буратіно»)

Пір’я – («Кривенька качечка»)

Рукавиця – («Рукавичка»)

Черевичок – («Попелюшка»)

Цибулина – («Пригоди Цибуліно»)

Колосок – («Колосок»).

3. Конкурс «Ярмарок емоцій»

Вчитель. Кожен ведучий повинен вміти передавати голосом, жестами, мімікою безліч емоцій. Перевіримо, як це вийде у вас.

(назва емоції здивування, радість, задумливість, )

-Я люблю читати казки.

Інсценізація казки « Ріпка» на новий лад.


Ведучий:

Не часто в нашій Україні

Бува, щоб ріпку хтось садив...

Але було... В одній хатині

Дідусь Панас з сім”єю жив.

 

Раз навесні, коли берізки

Пухкі сережки одягли,

Коли дрібні зелені бризки

Так рясно на гілля лягли,

 

Дід порався в своїм садочку,

Доріжки чистив, тин ладнав,

Скопав землицю на горбочку,

Що посадити тут – не знав.

 

І раптом вибігла Ганнуся,

Набрати думала води...

Підбігла, лащиться:”Дідусю,

Ти мені ріпку посади!”

 

І посадив...

Ходив щоранку поливати,

Глядів, щоб півник не стоптав.

Бур’ян зривав, щоб їй зростати,

 

Ретельно ріпку доглядав.

А українські землі – диво!

За труд відплачують як слід.

І ріпка виросла красива,

 

„Хороша ріпка!” – каже дід.

Блищить на сонці чепурненька,

Як мед, не скласти їй ціни,

Тугенька, жовта, величенька.

А висоти!

А ширини!

 

Дід довго нею милувався,

І знав, що він досяг мети.

Хоч шкодував, і хоч вагався,

Та все ж сказав:”Пора тягти!”

 

На другий день зібрався зранку,

Неначе десь на свято йшов,

Надів сорочку-вишиванку,

До ріпки стиха підійшов.

 

До неї чемно привітався,

Примірявся і так, і сяк.

Але ж... як тільки не старався,

А витягти не міг ніяк.

 

Дід:

Гей, жінко, нумо вийди з хати,

Покинь всі справи хоч на мить.

Біжи мені допомагати,

Бо ріпка глибоко сидить.

 

Баба:

Ти кликав, діду?

Я хутенько,

Усе покинула й біжу.

Ця ріпка й справді величенька,

Давай тобі допоможу.

 

Ведучий:

Бабця - за діда, дід – за ріпку,

Разом щосили потягли...

Вона ж сидить в землиці кріпко –

Так витягти і не змогли.

 

Баба:

Онучко, чуєшь? Йди скоренько!

Де ти там граєшься? Давай!

Засіла ріпка глибоченько,

Її тягти допомагай!

 

Ведучий:

Дівча – за бабцю,

Та – за діда,

А дід – за ріпку,

Й потягли...

Не подає красуня й виду.

Так витягти і не змогли.

 

Онучка:

Сірко!

Біжи сюди, собачко!

Чіпляйсь за мене,

В ряд ставай!

Разом і витягнем, побачиш.

Ти тільки нам допомагай.

 

Ведучий:

Сірко – за внучку,

Та – за бабу,

Бабуня діда обійма,

Той тягне...

Та виходить слабо,

І успіху ніяк нема.

 

Сірко:

Гей, кицько, глянь, усі при ділі.

Не гай часу, сюди біжи!

Що розляглася в тому зіллі?

Ти краще нам допоможи.

Ведучий:

Киця - за собачку,

Той за онучку зачепивсь,

Вона – за бабу, та – за діда,

А дід за ріпку ухопивсь.

Дід тягне обома руками,

Командує:”Тягніть! Тягніть!”

Сам сперся обома ногами...

А ріпка смирненько сидить!

Лоби в усіх уже намокли,

Сміється сонечко згори,

А мишеня блиснуло оком

І хвацько вилізло з нори.

 

Миша:

Без мене тут не буде діла,

Це знає навіть дід Панас.

Буває, що великій силі

Бракує трішечки підчас.

 

Кіт:

Ти краще, мишко, не хвалися.

Підходь хутчіш, за хвіст бери,

Гарненько ніжками зіприся,

Повітря в груди набери...

 

Ведучий:

І тянуть всі:

Мишка – за кицю,

Кицюня – хвостик у Сірка,

Сірко – онуччину спідницю,

А та – бабуні фартуха.

Бабуня держить чоловіка,

Піт виступає на чолі,

Дід тягне ріпку, цупить, смика...

І.... ріпку витягли з землі!

Коріннячко у жовтій глині,

Така блискуча і гладка...

Всі впали і лежать на спині,

Проте ніхто не наріка.

Сусіди вибігли із хати,

Ото вже галасу було!...

Дідусь усіх став пригощати,

Наїлося усе село!


     Заключне слово вчителя.

Вчитель. Дорогі діти! Я вам дуже вдячна за любов до рідної мови, за уважне читання казок, за те, що ви любите і шануєте рідне слово. Бажаю вам подальших успіхів у навчанні.

Швидко спливають хвилинки,

От і прощатись пора.

Я на прощання вам зичу

Щастя, здоров’я, добра.

 

 

(Додатки)

 

 

 


 

 



Додаток1

 


Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 136; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!