МОДУЛЬНЕ КОНТРОЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 1
В-9
1. Закінчіть речення і проаналізуйте думку філософа. Е.Тоффлер, характеризуючи типологію війн, зазначає, що війни аграрного періоду велися за території, індустріального – за засоби виробництва, війни ж інформаційної доби вестимуться за …
Доповніть перелік (не менше 2 позиції).
Способи комунікації: через засоби масової інформації, неофіційні контакти …
Віднайдіть зайве.
Комунікативні процеси у відповідності із моделлю Г.Бейтсона розвиваються на таких рівнях:
a) комунікативному
b) мета комунікативному
c) ієрархічному
Заповніть пробіли.
При обміні інформації відбуваються втрати: задумано - …% інформації; передано у словесній формі - …; почуто і зрозуміло - …; залишилося у пам’яті … % інформації. (80%, 100%. 24%, 60%).
5. Складіть розгорнутий план на тему: «Комунікативний процес в організації»
6. Дайте коротку характеристику комунікації як впливу.
7. Приведіть у відповідність види і прийоми активного слухання.
| Оцінювальне слухання | Стати в ситуацію співрозмовника, емоційне спвпереживання |
| Рефлексійне слухання. | Неупереджене, звернення уваги на тон повідомлення і вираз обличчґя співрозмовника |
| Емпатійне слухання | Переказ і повторення повідомлення |
8. Вставте пробіли:
Передача повідомлення через канал - це доставка повідомлення від відправника до одержувача.
На цьому етапі суттєвим є вплив перешкод ("шумів").
|
|
|
Перешкоди – все, що спотворює (викривляє) сутність або зміст повідомлення.
9. Прокоментуйте значення психологічних моделей комунікації.
Модель воротаря
Ідея "воротаря" (сторожа) належить Курту Левіну. Під час війни він ставив експерименти з переорієнтації населення на більш дешеві сорти м'яса (субпро-дукти). І тоді домогосподарка, яка відбирає, з чого буде вдома готувати обід, стала для нього "воротарем", які приймають рішення, що саме потрапить у будинок.
Потім цей феномен поширили на відбір новин, які роблять редактори. З тисяч подій, що описуються в світі, редактор для свого видання відбирає тільки десятки. Вчених зацікавили принципи, за якими він це робить. Першим дослід-женню піддався редактор радіостанції. При цьому, як виявилося, він орієнту-вався на свої політичні уподобання і своє уявлення про те, що може бути цікаво його слухачам. "Сторож" визнається той, хто контролює потік новин, може змі-нювавти, розширювати, повторювати, вилучати інформацію. Дослідження Д. Уайта показали, що реально використовується лише 10% новинних повідом-лень. Загалом поняття "воротаря" похитнуло сприйняття інформаційних систем як відкритих.
Метафора
Окремою темою є використання метафор, які відіграють особливу роль в обробці інформації людиною. Дж. Лакофф і М. Джонсон пояснюють цю роль тим, що в основі комунікації лежить та ж концептуальна схема, що і в основі мови. Наприклад: "Багато чого з того, що ми здійснюємо в суперечці, частково структурується поняттям війни Хоча фізичної битви немає, відбувається сло-весна битва, і структура суперечка -. Атака, оборона, контратака і т.д. –
|
|
|
відображає це Саме в цьому сенсі метафора СУПЕРЕЧКА. - ЦЕ ВІЙНА складає те, чим ми живемо в цій культурі, вона визначає вчинки, які ми здійснюємо в суперечці ".
Автори пропонують виявляти автоматичні схеми дії за допомогою аналізу мови, в першу чергу метафор. Наші культурні цінності існують не ізольовано один від одного, а повинні утворювати узгоджену систему разом з метафорич-ними поняттями, в світі яких виникає наше життя. Звідси, ймовірно, можна зробити висновок, що просторові уявлення як давніші беруть на себе інтерпри-тацію нових явищ.
Також метафори використовуються в психотерапії для введення необхідних змін в когнітивні структури клієнта
Культуролог Ю. Лотман виступив з критикою моделі Р. Якобсона, яку вважав занадто абстрактною. Він підкреслював, що в дійсності в адресанта та адресата не може бути абсолютно однакових кодів, як не може бути й однакового об’єму пам’яті. Учений стверджував, що код не має історії. Він писав: "Мова – це код плюс його історія".
|
|
|
Ю. М. Лотман був активним послідовником формальної школи 30-х років. Саме звідти він перейняв ідею "деавтоматизації", що є характерною, на його думку, для літературної мови на противагу повсякденному спілкуванню, що, у свою чергу, є автоматичним.
Запропоновану Ю. Лотманом модель комунікації можемо розглянути у такій схемі :
Адресант Мова 1 Мова 3
Мова 2
Текст
Мова 4
Адресат
Модель М. Бахтіна (культурологічна), містить дві основні ідеї:
діалогічність та карнавалізацію. Учений піддає критиці так званий "абстрактний об’єктивізм" Ф. Соссюра, який орієнтував лінгвістику на вивчення мови (абстрактного набору правил) на відміну від мовлення (реалізації цього набору в реальних контекстах). Він побачив недолік такого підходу саме у відриві від реальних контекстів.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 146; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!