Розміщення закладів обслуговування
Заклади обслуговування розміщаються на територіях передбачених схемою функціонального зонування мікрорайону.
Шкільні будівлі розміщені за проектом у глибині мікрорайону. Але якщо ділянка школи примикає до магістралі міста, то будівлю споруджують з відступом від червоної лінії не менше 25 метрів. Класні кімнати, як правило, орієнтуються на південь, схід і південний схід.
Відстань від школи до житлових будинків приймається не менше 2,5 висоти більш високої будівлі.
Дитячі сади-ясла розміщаються на території мікрорайону з урахуванням нормативного радіусу обслуговування, а сама будівля прив’язується з урахуванням вимог інсоляції.
Заклади торгівельного й побутового призначення групуються в громадський центр мікрорайону або об’єднуються в одному спеціальному комплексі.
При децентралізованому розміщенні торгових закладів і підприємств обслуговування будівлі крамниць і громадського харчування проектуються на окремих майданчиках, розмір яких забезпечує можливість в’їзду, розвороту й виїзду машин, а також виконання вантажно-розвантажувальних операцій.
Озеленення
Озеленення житлових кварталів проектується з урахуванням системи озеленення структурних елементів сельбищної території. Площу озеленення житлового кварталу приймають не менше 6,-8 м2 на одного жителя. До площі озелененої території входять майданчики для відпочинку, для дитячих ігор, пішохідні доріжки, якщо вони займають не більше 30 % загальної площі ділянки.
|
|
Загальна площа майданчиків різного функціонального призначення (відпочинку, занять фізкультурою, господарських цілей, стоянок автомашин) складає 4,2 м2 на 1 жителя.
Озеленення мікрорайону – це дерево-чагарникова рослинність , газони й квіти, що розміщенні в різних зонах, і формують загальну систему озеленення мікрорайону, яка включає зелені житлові забудови (прибудинкові сади і сквери), ділянок шкіл і дитячих закладів, парково-садову зону мікрорайону, захисні смуги біля гаражів і вздовж міських магістралей з інтенсивним транспортним рухом.
Визначення прибудинкових територій
І земель за формами власності
У зв’язку зі змінами в соціально-економічному устрою України на початку – 90-х років відбувається перерозподіл земель і іншої нерухомості. Законодавчо сформовані форми власності, користування, оренди землі, платність землекористування, реєстрація документів, що посвідчують право на землю.
З грудня 1992 року поступово впроваджуються різноманітні форми власності на міські землі як основу підвищення ефективності розвитку території.
|
|
Зміна системи землекористування в містах відбувається в результаті приватизації земель, здійснення нових планів розвитку міст або розширення їх територій.
Для раціонального використання земель при забудові території міста необхідно:
- формування земельних ділянок прибудинкових територій окремих багатоквартирних житлових будинків у житлових кварталах (мікрорайонах) існуючої і нової житлової забудови.
- раціональне використання територій існуючої й нової багатоквартирної житлової забудови;
- утримання й використання вказаних територій на основі принципів добросусідства;
- забезпечення реалізації прав громадян, яким багатоквартирний будинок належить на праві спільної власності.
При цьому визначаються юридичні, містобудівні, технічні правила планувальний механізм встановлення меж земельних ділянок у багатоквартирній забудові з відповідними обмеженнями та сервітутами на основі затвердженої містобудівної документації у відповідності з чинним законодавством і державними нормами.
Нормативною основою є державні будівельні норми України ДБН 360-92* “Містобудування, планування й забудова міських і сільських поселень” та інші державні та відомчі норми, які визначають (норми) межі територій, де існують планувальні обмеження на їх використання, а також розміри земельних ділянок, ліній та споруд інженерного обладнання територій.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 175; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!