У протоколі судового засідання відображаються всі істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні.
Протокол складається секретарем судового засідання. Протокол повинен бути оформлений та підписаний головуючим і секретарем судового засідання не пізніше трьох днів з дня закінчення судового засідання. У разі необхідності строк для оформлення та підписання протоколу може бути продовжено головуючим, але не більше ніж на десять днів після закінчення судового засідання. Про підписання протоколу повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох днів після їх повідомлення про підписання протоколу або після закінчення строку на підписання протоколу подавати свої письмові зауваження щодо неповноти або неправильності протоколу.
Головуючий розглядає зауваження до протоколу і в разі згоди з ними посвідчує їх правильність. У разі незгоди головуючого із поданими зауваженнями вони розглядаються судом з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про дату, час і місце проведення судового засідання.
Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення суд залишає їх без розгляду.
Зауваження повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх надходження до суду.
Зауваження приєднуються до справи, в тому числі, якщо їх не було розглянуто у зв'язку з вибуттям головуючого.
|
|
|
(розділ VII доповнено пунктом 21 згідно із Законом України від 08.09.2005 р. N 2875‑IV)
3. До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:
1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;
2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту;
Розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати мають бути встановлені законом про судовий збір (частина друга статті 87 КАСУ). Тому до його прийняття та набрання чинності розмір судового збору та порядок його сплати визначається відповідно до коментованого пункту.
Необхідно наголосити, що, на відміну від Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", коментований пункт не диференціює розміру судового збору залежно від того, чи є особа фізичною, чи юридичною, або залежно від того, подається позовна заява чи будь‑яка заява про перегляд судового рішення (крім випадку заявлення у позовній заяві майнових вимог про стягнення грошових коштів, за які додатково сплачується судовий збір) ‑ розмір судового збору завжди однаковий ‑ 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
|
|
|
Таким чином, розмір судового збору за подання адміністративного позову, за подання апеляційної скарги, касаційної скарги, скарги за винятковими обставинами, заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами фізичною чи юридичною особою, суб'єктом владних повноважень становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн. 40 коп. (підпункт 2 коментованого пункту; підпункт "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року).
Однак якщо в адміністративному позові одночасно заявлено майнові вимоги про стягнення грошових коштів, то розмір судового збору щодо таких вимог становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше ніж 1700 гривень (підпункт 3 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ). При цьому судовий збір має бути сплачено при поданні адміністративного позову за позовні вимоги як негрошового, так і грошового характеру. Це правило не застосовується при оскарженні судового рішення чи зверненні з вимогою його переглянути за нововиявленими обставинами.
|
|
|
За змістом підпункту 1 коментованого пункту при визначенні порядку сплати судового збору, зокрема підстав для звільнення від його сплати, належить керуватися Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а також окремими положеннями законів, що стосуються державного мита. Судовий збір сплачується через установи банків у готівковій або безготівковій формі шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок органів державного казначейства.
В адміністративному судочинстві при сплаті судового збору застосовуються пільги, надані на підставі статей 4 і 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито". Цим Декретом встановлюються категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита, та види справ, у яких особи звільняються від сплати державного мита.
Так, від сплати судового збору (державного мита) звільняються:
1) позивачі ‑ службовці ‑ за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з правовідносин публічної служби;
|
|
|
2) позивачі ‑ за позовами, що випливають з авторського права, а також з права на відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
3) позивачі ‑ за вимогами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;
4) сторони ‑ із спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, а також пов'язаних з виплатою грошової компенсації, поверненням майна або відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні";
5) органи соціального страхування та органи соціального забезпечення ‑ за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги і пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення ‑ також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій;
6) органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, ‑ за позовами до суду;
7) органи місцевого самоврядування ‑ за позовами щодо оскарження актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемлюють їх повноваження;
8) органи місцевого самоврядування ‑ за вимогами про стягнення з підприємства, об'єднання, організації, установи, фізичної особи збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів місцевого самоврядування;
9) органи місцевого самоврядування ‑ за позовами про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності;
10) місцеві державні адміністрації ‑ за позовами щодо оскарження актів органів місцевого самоврядування, що суперечать чинному законодавству;
11) фінансові органи та державні податкові інспекції ‑ позивачі й відповідачі ‑ за позовами до суду;
12) органи державного контролю за цінами ‑ позивачі й відповідачі ‑ за позовами до суду;
13) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
14) громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення ‑ не менше трьох років;
15) громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
16) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
17) інваліди I та II груп;
18) всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів‑інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" ‑ за позовами, з якими вони звертаються до суду;
19) Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;
20) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
21) державні органи приватизації ‑ за позовами, з якими вони звертаються до суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів держави;
22) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення ‑ позивачі й відповідачі ‑ за позовами до суду;
23) державні замовники та виконавці державного замовлення ‑ за вимогами щодо відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб;
24) Державний комітет України з державного матеріального резерву, установи та організації системи державного резерву ‑ за позовами щодо виконання зобов'язань, що випливають із Закону України "Про державний матеріальний резерв";
25) фізичні особи ‑ за позовами, з якими вони звертаються до суду в справах, пов'язаних із захистом прав, свобод та інтересів при наданні психіатричної допомоги;
26) Державна архітектурно‑будівельна інспекція України та її територіальні органи за позовами до суду щодо стягнення штрафу за порушення у сфері містобудування;
27) відділи державної виконавчої служби ‑ за позовами, з якими вони звертаються до суду, в усіх справах, пов'язаних із захистом майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, а також з проведення аукціонів;
28) Рахункова палата ‑ за позовами, з якими вона звертається до суду;
29) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи ‑ за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах, пов'язаних із порушенням законодавства про рекламу;
30) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, ‑ за позовами, пов'язаними з виконанням військового обов'язку.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 154; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!