Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства



Науково‑практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України

КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

 

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 8 вересня 2005 року N 2875‑IV, ОВУ, 2005 р., N 38, ст. 2362,

від 6 жовтня 2005 року N 2953‑IV, ОВУ, 2005 р., N 44, ст. 2756,

від 17 листопада 2005 року N 3099‑IV, ОВУ, 2005 р., N 49, ст. 3046,

від 15 березня 2006 року N 3538‑IV, ОВУ, 2006 р., N 14, ст. 961,

від 16 березня 2006 року N 3550‑IV, ОВУ, 2006 р., N 15, ст. 1067,

від 20 вересня 2006 року N 160‑V, ОВУ, 2006 р., N 41, ст. 2719,

від 1 грудня 2006 року N 424‑V, ОВУ, 2007 р., N 1, ст. 1,

від 25 грудня 2008 року N 808‑VI, ОВУ, 2009 р., N 2, ст. 52,

від 5 червня 2009 року N 1475‑VI, ОВУ, 2009 р., N 49, ст. 1648,

від 23 червня 2009 року N 1545‑VI, ОВУ, 2009 р., N 53, ст. 1826,

від 21 серпня 2009 року N 1616‑VI, ОВУ, 2009 р., N 70, ст. 2414,

від 4 листопада 2009 року N 1699‑VI, ОВУ, 2009 р., N 92, ст. 3102,

від 17 листопада 2009 року N 1559‑VI, ОВУ, 2009 р., N 97, ст. 3326,

від 21 січня 2010 року N 1837‑VI, ОВУ, 2010 р., N 9, ст. 425,

від 11 лютого 2010 року N 1876‑VI, ОВУ, 2010 р., N 19, ст. 822,

від 16 лютого 2010 року N 1901‑VI, ОВУ, 2010 р., N 19, ст. 825,

від 18 лютого 2010 року N 1691‑VI, ОВУ, 2010 р., N 16, ст. 723

(зміни, внесені Законом України від 18 лютого 2010 року N 1691‑VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року N 19‑рп/2010),

від 13 травня 2010 року N 2181‑VI, ОВУ, 2010 р., N 37, ст. 1242,

від 1 червня 2010 року N 2289‑VI, ОВУ, 2010 р., N 49, ст. 1603

(зміни, внесені Законом України від 1 червня 2010 року N 2289‑VI, вводяться в дію з 31 липня 2010 року),

від 7 липня 2010 року N 2453‑VI, ОВУ, 2010 р., N 55/1, ст. 1900 (зміни, внесені підпунктами 18 та 20 підпункту 3.7 пункту 3 розділу XII

Закону України від 7 липня 2010 року N 2453‑VI щодо направлення текстів повісток електронною поштою, факсом (телефаксом), вводяться в дію з дня повідомлення

Державною судовою адміністрацією України в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" про початок функціонування Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень;

зміни, внесені підпунктом 10 підпункту 3.7 пункту 3 розділу XII Закону України від 7 липня 2010 року N 2453‑VI щодо передачі до юрисдикції адміністративних судів та вилучення із цивільної юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, вводяться в дію з 1 січня 2011 року.

Справи щодо таких спорів, які перебуватимуть у провадженні суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції станом на 1 січня 2011 року, завершуються розглядом у цих судах.

Позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги щодо таких спорів, які подані до 1 січня 2011 року і провадження за якими не відкрито, розглядаються відповідними судами, до яких вони подані),

від 10 липня 2010 року N 2487‑VI, ОВУ, 2010 р., N 55/1, ст. 1901,

від 4 листопада 2010 року N 2677‑VI, ОВУ, 2010 р., N 95, ст. 3373,

від 2 грудня 2010 року N 2756‑VI, ОВУ, 2008 р., N 92, ст. 3249,

від 17 березня 2011 року N 3156‑VI, ОВУ, 2011 р., N 26, ст. 1047,

від 21 квітня 2011 року N 3266‑VI, ОВУ, 2011 р., N 37, ст. 1503,

від 19 травня 2011 року N 3422‑VI

(З 17 вересня 2011 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно з Повітряним кодексом України від 19 травня 2011 року N 3393‑VI)

Положення статті 15 цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року N 8‑рп/2008)

Окремі положення цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року N 26‑рп/2009)

Окремі положення цього Кодексу визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року N 26‑рп/2009)

Положенню пункту 1 частини першої статті 17 цього Кодексу дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року N 10‑рп/2010

Окремі положення цього Кодексу визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 16 червня 2011 року N 5‑рп/2011)

Додатково див. конституційне подання Президента України від 14 вересня 2009 року

Авторський колектив коментарю до Кодексу адміністративного судочинства України

 

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Призначення Кодексу адміністративного судочинства України

 

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає предмет регулювання КАСУ. Вона не лише інформує про коло питань, що врегульовані Кодексом, а й зв'язує законодавця при внесенні змін до Кодексу, оскільки визначає правовідносини, які належить регулювати відповідно до КАСУ.

Предмет регулювання КАСУ

2. Предметом регулювання КАСУ є:

1) повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції;

2) порядок звернення до адміністративних судів;

3) порядок здійснення адміністративного судочинства.

3. КАСУ визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції через визначення предмету адміністративної юрисдикції (тобто кола справ, що розглядають адміністративні суди), підсудності справ кожному адміністративному суду, повноважень суду щодо розгляду і вирішення справ.

4. КАСУ визначає порядок звернення до адміністративних судів через врегулювання процедури подання адміністративного позову, заяв, скарг і клопотань.

5. КАСУ визначає порядок здійснення адміністративного судочинства через врегулювання правовідносин, пов'язаних з проходженням справи в судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій; переглядом судових рішень за винятковими та нововиявленими обставинами; розглядом судом питань, пов'язаних з виконанням судових рішень.

Зарубіжний досвід

6. У деяких країнах (наприклад, у Нідерландах, Болгарії) правила адміністративного судочинства об'єднані в одному законодавчому акті з правилами адміністративної процедури (провадження щодо розгляду і вирішення адміністративним органом індивідуальних адміністративних справ). Німецьке Положення про адміністративні суди, крім процедури адміністративного судочинства, регулює також процедуру адміністративного оскарження ‑ подання заперечення проти адміністративного акта до адміністративного органу, що видав цей акт, та порядок розгляду такого заперечення.

В Україні адміністративна процедура має бути врегульована окремим законом (сьогодні розроблено проект Адміністративно‑процедурного кодексу України). Такий закон має стати одним з основних актів, на відповідність якому адміністративні суди перевірятимуть рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Як кажуть німецькі юристи: чим краще законодавство про адміністративну процедуру, тим менше роботи в адміністративних судів.

Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства

 

1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно‑правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь‑які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь‑якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 179; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!