Методика оцінки ГЕР на прикладі Кривбасу.
Запропонована методика оцінки геоекологічних ризиків для території КПГР, що складається з 5 етапів.
На 1-му етапі оцінки виокремлюються операційні територіальні одиниці (ОТО), якими є контури ПГТС. Додатковими для оцінки ГЕР можуть бути карти промислових підприємств, захворюваності населення, об’єктів ПЗФ та історико-культурної спадщини, екологічних ситуацій за компонентами ландшафту та ін. Масштаби карт визначаються задачами дослідження.
На 2-му етапі визначаються види ГЕР і показники оцінки кожного з них (див. табл. 1). Тип ГЕР виокремлюється залежно від компоненту ландшафту, включаючи людину та продукти її діяльності, вид ГЕР – залежно від виду та прояву негативних процесів. Показники оцінки ГЕР – залежно від одиниць виміру, що характеризують процес.
На 3-му етапі, згідноз методикою М. Д. Гродзинського (1995), виконується оцінка видів ГЕР для кожної ОТО. Сутність методики зводиться до статистичного методу розрахунку частоти відмов – ймовірності виходу параметрів ПГТС за межі допустимих їх змін (наприклад, для атмосферного ризику відмовою вважається забруднення повітря більше 1 ГДК). Далі для кожного виду ПГТС підраховується загальна їх кількість (N) та кількість ПГТС з відмовами (n), що знаходяться у визначених інтервалах показника оцінки згідно з табл. 1, тобто визначається кількість ПГТС з відмовою виконувати задану функцію. Виконуються послідовні розрахунки за формулами (1–4), їх результати заносяться до таблиць.
|
|
Імовірність відмови q, розраховується за
q = n/N, (1)
де n – кількість ПГТС з відмовою, N – загальна кількість ПГТС цього виду.
Імовірність інертності р, розраховується за
p = 1 – q. (2)
Імовірність абсолютної інертності Р (тобто того, що в цьому виді ПГТС не виникне жодної відмови такого виду), розраховується за
P = p1 ∙ p2 ∙ p3 ∙ … ∙ pn. (3)
Імовірність геоекологічного ризику Q (тобто, того, що в цьому виді ПГТС може виникнути принаймні 1 відмова такого виду), розраховується за
Q = 1 – P. (4)
Виконується ранжування ГЕР за рівнями ймовірності їх прояву: малоймовірний ризик (рівень < 0,2), можливий ризик (0,2–0,4), імовірний ризик (0,4–0,7), вельми ймовірний (0,7–1), проявлений (ймовірність 1).
|
|
На 4-му етапі картографічно відображаються результати ранжування ймовірності відмови ПГТС виконувати задані функції за видами геоекологічних ризиків. Результат етапу – карти всіх видів ГЕР досліджуваної території.
Таблиця 1
Типи і види природно-антропгенних ГЕР та показники їх оцінки на прикладі КПГР
Тип ГЕР | Вид ГЕР | Показники оцінки | |||
Якісні | Кількісні | ||||
Атмосферний | Ризик забруднення атмосферного повітря | Сумарний коефіцієнт забруднення (24 речовини) | 1–5 ГДК; 5–10 ГДК; 10–15 ГДК; 15–20 ГДК 20–25 ГДК | ||
Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) | 1–5 ГДК; 5–10 ГДК; 10–15 ГДК; 15–20 ГДК | ||||
Гідрологічний | Ризик забруднення поверхневих вод і донних відкладень | Індикатори стану поверхневих вод і донних відкладень (12 хім. реч., мінералізація, радіоактивність, ін.) | 1–3 індикатори 4–7 індикаторів 9–10 індикаторів | ||
Гідрогеологічний | Ризик штучного підтоплення | Рівень вод четвертинного водоносного горизонту | – підтоплені території (рівень води до 2 м) – потенційного підтоплення (рівень води 2–3 м) | ||
Ризик забруднення підземних вод | Коефіцієнт сумарного забруднення: слабко; середньо; сильно; дуже сильно і надзвичайно забруднені | – | |||
Ризик виникнення пливунів | Фіксація явища | – | |||
Ризик зміни річищ | Фіксація явища | – | |||
Геолого-геоморфологічний
| Ризик гравітаційних процесів (обвалів, осипів) | Фіксація явища | – | ||
Ризик утворення тріщин, просадок, провалів земної поверхні | Фіксація явища | – | |||
Ризик активізації тектонічних процесів | Фіксація явища | – | |||
Ризик активізації карстово-суфозійних процесів | Фіксація явища | – | |||
Ґрунтовий | Ризик забруднення ґрунтів хімічними речовинами | Сумарний коефіцієнт забруднення | 0–16; 16–32; 32–64; 64–128 | ||
Ризик заболочування ґрунтів | Фіксація явища | – | |||
Ризик засолення ґрунтів | Фіксація явища | – | |||
Зміни рівня кислотності ґрунтів | – | Зміна Рh від норми до 5,5 | |||
Ризик прояву екзогенних геологічних процесів | Ризик прояву екзогенних геологічних процесів | Ураженість території екзогенними геологічними процесами | 3–10 % 11–25 % 26–50 % > 50 % | ||
Соціальний ризик | Соціальний ризик | Захворюваність населення (на 10 000 осіб) | 6273–6676; 7880–7999; 9594–9674 | ||
Ризик над-звичайних ситуацій | Ризик надзвичайних ситуацій | Фіксація НС певної категорії тяжкості та частоти | 1 категорії тяжкості 2 категорії тяжкості 3 категорії тяжкості |
|
|
На 5-му етапі на основі результатів оцінки кожного виду ризику визначається інтегральний показник ГЕР для всіх видів ПГТС (за формулами 3 і 4 за кожним видом ПГТС розраховуються ймовірність абсолютної інертності та ймовірність ризику). Результати інтегральної оцінки ранжуються й картографуються.
40. Поняття і характеристика регіональних екологічних проблем. Світові центри дестабілізації та стабілізації стану оточуючого середовища.
Геоекологічна проблема — це зміна природного середовища в результаті антропогенних дій, що веде до порушення структури і функціонування ландшафтів і призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків. Геоекологічні проблеми - це складні ситуації, які виникають у зв'язку з втручанням людини в природні процеси, що призводять до порушення рівноваги природних комплексів, тягне за собою зміну цих комплексів або повне їх знищення.
Поняття геоекологічної проблеми є антропоцентричним, оскільки негативна зміна в природі оцінюються щодо умов існування людини.
За генезисом розрізняють шість груп екологічних проблем:
1. атмосферні (забруднення атмосфери: хімічне, механічне, теплове);
2. водні (виснаження і забруднення поверхневих і підземних вод, забруднення морів і океанів);
3. геолого-геоморфологічні (інтенсифікація несприятливих геолого-геоморфологічних процесів, порушення рельєфу і геологічної будови);
4. ґрунтові (забруднення ґрунтів, ерозія, дефляція, вторинне засолення, заболочування і ін.);
5. біотичні (зведення рослинності, деградація лісів, пасовищна дигресія, скорочення видової різноманітності і ін.);
6. комплексні (ландшафтні) — спустелення, зниження біорізноманітності, порушення режиму природоохоронних територій.
Як свідчать стародавні літописи, екологічні проблеми з’явились ще близько 4 тисяч років тому. Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. В історичному плані виділяють декілька етапів зміни біосфери людством, які увінчались екологічними кризами та революціями, а саме: вплив людства на біосферу як звичайного біологічного виду; надінтенсивне полювання без змін екосистем у період становлення людства; зміни екосистем внаслідок процесів, що відбуваються природним шляхом (випасання, посилення росту трав через випалювання); інтенсифікація впливу шляхом розорювання ґрунтів та вирубування лісів; глобальні зміни всіх екологічних компонентів біосфери в цілому.
Вплив людини на біосферу та причини загострення екологічних проблем зводяться до чотирьох головних форм:
1) зміна структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму поверхневих вод тощо);
2) зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин, які її складають (добування корисних копалин, створення відвалів, викиди різних речовин у атмосферу та водойми);
3) зміна енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети;
4) зміни, які вносяться у біоту внаслідок знищення деяких видів, руйнування їх природних ареалів, створення нових порід тварин та сортів рослин, переміщення їх на нові місця існування тощо.
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 156; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!