Метод експериментального визначення коефіцієнта утворення диму твердих речовин і матеріалів
Апаратура. Установка для визначення коефіцієнта утворення диму (рис. 12) містить у собі наступні елементи.
Рис.12. 1 - камера згоряння; 2 - тримач зразка; 3 - вікно із кварцового скла; 4, 7 - клапани продувки; 5 - приймач світла; 6 - камера вимірів; 8 - кварцове скло; 9 - джерело світла; 10 - запобіжна мембрана; 11 - вентилятор: 12 - напрямний козирок; 13 - запальний пальник: 14- вкладиш; 15 - електронагрівальна панель.
Камера згоряння місткістю 3·10-3 м3, виконана з нержавіючої сталі. Внутрішня поверхня камери теплоізольована азбосилітовими плитами товщиною 20 мм і покрита алюмінієвою фольгою товщиною 0,2 мм. В камері згоряння встановлені електронагрівальна панель і тримач зразка. Електронагрівальну панель розмірами (120х120) мм монтують на верхній стінці камери під кутом 15° до горизонталі. Електроспираль панелі виготовляється з проволоки марки Х20Н80-Н (ГОСТ 12766.1) діаметром 0,8…1,0 мм.
Тримач зразка розмірами (100х100х20) мм кріплять на дверцятах камери згоряння. У тримачі встановлений вкладиш із азбосиліта розмірами (92х92х20) мм, у центрі якого є поглиблення для розміщення човника зі зразком (поглиблення у вкладиші повинно бути таким, щоб нагріваєма поверхня зразка перебувала на відстані 60 мм від електронагрівальної панелі).
Над тримачем зразка встановлений запальний газовий пальник, що представляє собою трубку з нержавіючої сталі внутрішнім діаметром 1,5…2,0 мм.
У камері згоряння є верхній і нижній отвори перетином (30х160) мм, що з'єднують її з камерою вимірів.
|
|
|
Камера вимірів розмірами (800х800х800) мм, виготовлена з нержавіючої сталі, має у верхній стінці отвори для зворотного клапана продувки, джерела світла і запобіжної мембрани. На бічній стінці камери встановлений вентилятор із частотою обертання 5 с-1. На передній стінці камери є дверцята з ущільненням з м'якої гуми по периметру. У днищі камери повинні бути отвори для приймача світла і зворотного клапана продувки.
Фотометрична система, що складається із джерела і приймача світла. Джерело світла (гелій-неоновий лазер потужністю 2…5 мВт) кріплять на верхній стінці камери вимірів, приймач світла (фотодіод) розташований у днищі камери. Між джерелом світла і камерою вимірів встановлюють захисне кварцове скло, що нагрівається електроспіраллю до температури 120…140°С.
Фотометрична система повинна забезпечувати вимір світлового потоку в робочому діапазоні світлопропускання від 2 до 90% з похибкою не більше 10%.
Підготовка зразків. Для випробувань готують 10…15 зразків досліджуваного матеріалу розміром (40х40) мм і фактичною товщиною, але не більше 10 мм (для зразків пінопластів допускається товщина до 15 мм). Лакофарбові і плівкові покриття випробовують нанесеними на ту ж основу, що прийнята в реальній конструкції. Якщо область застосування лаків і фарб невідома, то їх випробовують нанесеними на алюмінієву фольгу товщиною 0,2 мм.
|
|
|
Підготовлені зразки перед випробуваннями витримують при температурі (20±2)°С не менше 48 год., потім зважують із похибкою не більше 0,01 г. Зразки повинні характеризувати середні властивості досліджуваного матеріалу.
Проведення випробувань. Випробування зразків проводять у двох режимах: у режимі тління і у режимі горіння з використанням газового пальника (довжина полум'я пальника 10…15 мм).
Включають електроживлення установки в такому режимі, щоб щільність теплового потоку, що падає на зразок, становила 35 кВт·м-2. Контролюють щільність падаючого теплового потоку за допомогою теплоприймача типа Гордона з похибкою не більше 8%.
Включають джерело і приймач світла. Встановлюють початкове значення світлопропускання, що відповідає верхній межі вимірів приладу, що реєструє, і прийнятому за 100%.
Підготовлений зразок поміщають у човник з нержавіючої сталі. Відкривають дверцята камери згоряння і без затримки встановлюють човник зі зразком у тримач, після чого дверцята закривають.
|
|
|
Випробування припиняють при досягненні мінімального значення світлопропускання.
Оцінка результатів. Для кожного режиму випробувань визначають коефіцієнт утворення диму як середнє арифметичне за результатами п'яти випробувань.
За коефіцієнт утворення диму досліджуваного матеріалу приймають більше значення коефіцієнта утворення диму, обчислене для двох режимів випробування.
Збіжність і відтворюваність методу при довірчій імовірності 95% не повинна перевищувати 15%.
Умови і результати випробувань реєструють у протоколі.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 448; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!