Який сечогінний засіб міг приймати хворий?



Чому виникли побічні ефекти?

Яких рекомендацій не отримав хворий?

Виписати рецепти.

 

Задача ХІІІ

Хвора на цукровий діабет у комплексноиу лікуванні користується протидіабетичним збором, в обід ввела 30 МО інсуліну, після чого з'явилися відчуття голоду, головокружіння, дратівливість, сильна пітливість, тремтіння в тілі.

Який стан розвивається у хворої?

Яка ваша тактика?

Виписати рецепт.

Задача ХІУ

У хворої з хронічною серцевою недостатністю після проведеного курсу лікування з'явилися м’язева слабкість, сонливість, тахіаритмія, корчі у нижніх кінцівках.

Які основні фармакологічні групи лікарських засобів приймав хворий?

Вказати можливі препарати.

Які саме препарати викликали вказані побічні ефекти?

Як попередити  можливу втрату в організмі солей

Виписати рецепт.

 

Лекція ХХІ

ПРОТИЗАПАЛЬНІ ТА ПРОТИАЛЕРГІЙНІ ЗАСОБИ

ІМУНОТРОПНІ ПРЕПАРАТИ

 

1. Протиалергійні засоби.

2. Протизапальні препарати

1. Алергія є наслідком підвищеної чутливості (сенсибіліза­ції) до різних речовин, що мають антигенні властивості. Здебіль­шого природа алергену лишається невизначеною, тому лікуван­ня алергій проводять методом неспецифічної гіпосенсибілізації, тобто за допомогою препаратів, що впливають на процеси алергії незалежно від природи антигену.

Розрізняють 3 стадії в розвитку алергійних реакцій:

— імунологічну — утворення антитіл;

— вивільнення медіаторів алергії;

— реакції органів і систем на ці медіатори.

 

Лікарські препарати різних фармакологічних груп впливають на всі стадії розвитку алергії.

Класифікація протиалергійних препаратів

 

1. Антигістамінні препарати (блокатори гістамінових рецепто­рів).

І.І.Антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС, —диме­дрол, супрастин, тавегіл (клемастин), дипразин (піпольфен).

1.2.Антигістамінні препарати, що мало впливають на ЦНС, — діазолін, фенкарол, гісманал (астемізол), азеластин (алергодил), лоратадин (кларитин), дедалон.

2. Антимедіаторні препарати і мембраностабілізатори (перешкоджають виділенню медіаторів алергії): глюкокортикостероїди (ГКС), кромолін-натрій (інтал), кетотифен (задитен).

Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.

3.1. Адреноміметики (адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид).

Бронхолітики.

Препарати кальцію.

Антигістамінні препарати — засоби, що блокують гістамінові рецептори і запобігають дії на них гістаміну.

Антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС

Димедрол — антигістамінний препарат, що справляє виражену протиалергійну, седативну, снодійну, протиблювотну, місцевоанестезуючу дію; посилює дію засобів, що пригнічують ЦНС. Три­валість дії — 4—6 год.

Застосовують при кропив'янці, алергійному дерматиті, риніті, полінозі (сінній гарячці), для посилення дії сно­дійних, анальгезуючих та засобів для наркозу.

Побічна дія — сон­ливість, зниження працездатності.

Супрастин — антигістамінний препарат, що справляє менш виражену протиалергійну дію, ніж димедрол, меншою мірою при­гнічує ЦНС.

Тривалість дії — 8—12 год.

Застосовують при анафіла­ктичному шоку, набряку Квінке, кропив'янці, свербежі, алергій­ному дерматиті, риніті тощо.

Антигістамінні засоби, що мало впливають на ЦНС

Діазолін — антигістамінний препарат для внутрішнього застосування.

Застосовують при алергії на ліки, продукти (кропив'янка, свербіж, алергійний дерматит). На ЦНС практично не впливає.

Побічна дія — подразнення слизової оболонки шлунка.

Глюкокортикостероїди — гормони кіркової речо­вини надниркових залоз, справляють виражену протиалергійну дію, впливають на всі стадії розвитку алергійних реакцій.

Препа­рати застосовують при будь-яких алергійних реакціях тяжкого і се­реднього ступеня (анафілактичний шок, набряк Квінке, сироват­кова хвороба), прогресуючих тяжких захворюваннях алергійної природи — бронхіальній астмі, колагенозах, поліартритах, ревма­тизмі.

При застосуванні глюкокортикостероідів слід пам'ятати про їх виражену побічну дію.

Кромолін-натрій (інтал) — стабілізатор лаброцитів, який запо­бігає їх руйнуванню і виділенню медіаторів алергії.

Застосовують інгаляційно за допомогою спеціального турбоінгалятора. Систем­не введення — профілактика нападів бронхіальної астми. Під час нападу неефективний.

Протипоказаний дітям до 5 років, у І три­местрі вагітності.

 


Дата добавления: 2019-02-26; просмотров: 241; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!