Умовно цих осіб можна поділити на наступні категорії:



1.       Особи, які відповідають за стан справ на підприємстві (організації, установі), де працює підозрюваний - це керівники, головні бухгалтери і бухгалтерські працівники, де скоєне розкрадення.

 

Слідчий не виключає можливостей, що вони можуть бути співучасниками крадіжок, тому, до таких допитів потрібно належним чином підготуватись і підійти до цього з відповідальністю.

 

2.       Співробітники, які мають відношення до операцій, які проводяться з вкраденими матеріальними цінностями і документального оформлення (це можуть бути комірники, робітники, які приймали участь в навантажувальних або розвантажувальних роботах вкраденого), з їхніх показань можна вияснити:

 

а)      відносини між обвинуваченими;

б)      роль, яку виконував в злочинній групі кожний з його співучасників.

3.       Особи які перевозили вкрадене і не знали або знали про крадіжку (які робили „ліві рейси”). Ці особи можуть повідомити про окремі факти крадіжки (водії). Особи, які можуть повідомити і назвати співучасників злочину, які реалізували вкрадене (продавці).

4.       Особи, які виготовили з вкраденої сировини готову продукцію і реалізували її.

5.       Особи, які змінили обвинувачених на посадах, які ті займали на момент викрадення:

а)      заготівельники;

б)      комірники;

в)      начальники цехів:

г)       директори, бухгалтери підприємств;

д)      директори і завідуючі магазинів;

 

В них з'ясовуються питання правильності діючих робочих норм, витрат сировини, природних витрат та інше.

6.       Особи, які у працювали у вищестоящих організаціях – це ревізори і контролери:

 

а)       це можуть бути ревізори, які виявили вкрадене;

б)      і ті особи, що несуть відповідальність за те, що

злодії довгий час без перешкод розкрадали матеріальні

цінності, як правило, ці особи є співучасниками.

 

Що стосується перших, то їхні свідчення дуже цінні, вони викликають інтерес в питаннях, які відносяться до діяльності підприємства і відхиленням, які при цьому допускалися, так як порушення встановленого порядку може бути пов'язане зі способом крадіжки.

 

Показання цих осіб може дати ясність слідчому про поведінку обвинувачених при перевірці, ревізіях, намаганнях підкупу цих осіб з боку підозрюваних, обману при інвентаризаціях.

 

7.       Сусіди обвинуваченого по квартирі, хаті, дачі, співробітники:

 

а)       встановлюється характер життєдіяльності обвинуваченого;

б)      його витрати;

в)      особисті зв'язки;

г)       чи доставлялось вкрадене майно додому транспортом, що могли бачити сусіди.

 

Щоб оцінити свідчення допитуваних, потрібно в кожному випадку зясувати їх взаємини з обвинуваченим.

 

Якщо допитуваний наводить які-небудь цифрові дані, потрібно з'ясувати, звідки він їх одержав, чому запам'ятав, для чого підготував, чи вів записи і т. д.

ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ, СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДЕРЖАВНУ ПОДАТКОВУ СЛУЖБУ (ДПС) В УКРАЇНІ

 

 

 

 

 

ПЕРШИЙ ЕТАП

1 986-1996 pp

 

 

 

 

 

 

 

27 червня 1986 року - вперше введена кримінальна відповідальність ст. 148 КК України "Про ухилення від подачі декларації про доходи."

 

 

4 грудня 1990 р. - прийнятий Закон №509 "Про державну податкову службу в Українській Радянській Соціалістичній Республіці."

 

 

7 липня 1992 р. - прийнятий Закон "Про внесення змін до Закону "Про державну податкову службу." Зазначалось, що ДПС відноситься до Міністерства Фінансів України

 

 

5 жовтня 1992 р. - Кабмін України прийняв Постанову №559 "Питання державної податкової служби (ДПС) в Україні." У складі ДПС було створено управління податкових розслідувань, та відповідні підрозділи на містах

 

 

23 липня 1993 р. - Кабмін України прийняв Постанову №570 "Про вдосконалення діяльності ДПС та зміцнення її матеріально-технічної бази." Згідно Постанови був покладений початок структурній перебудові податкової служби

 

 

24 грудня 1993 р. - прийнятий Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про ДПС в Україні." В Законі більш чітко визначалась структура, функції і компетенція ДПС, її місце у структурі органів виконавчої влади. Була закріплена підзвітність ДПС Мінфіну України.

 

ДРУГИЙ ЕТАП

(1996 – по теперішній час)

 

   

 

 

 

31 липня 1996 р. - Президент України видає Указ №621 "Про заходи щодо реформування податкової служби." Згідно Указу був покладений початок реформування відносин у сфері оподаткування, адже 28 червня 1996 року була прийнята Нова Конституція України і згідно зі ст. 67 Конституції кожний громадянин повинен сплачувати податки

 

 

22 серпня 1996 р. - Президентом Був виданий ще один Указ №760 (через місяць) "Про утворення ДПА України та місцевих податкових адміністрацій." Була реорганізована податкова служба, яка була виведена зі складу Мінфіна і утворена Державна податкова адміністрація, якій були підпорядковані підрозділи МВС у боротьбі з кримінальним приховуванням від податків прибутків

 

 

30 жовтня 1996 р. - вийшов ще один Указ Президента №1013 за назвою "Питання Державних податкових адміністрацій." Згідно Указу Кабміну було доручено затвердити структуру ДПА і в її складі створити Головне управління податкової поліції. Саме день видання цього Указу, 30 жовтня, прийнято вважати днем Державної податкової служби України

 

 

15 листопада 1996 р. - відповідно до названого Указу Президента вийшла Постанова Кабміну №1385 "Про забезпечення діяльності ДПА України." В зв'язку з цим були проведені кадрові зміни і ряд керівних осіб головної державної податкової інспекції було звільнено з роботи

 

 

18 лютого 1997 року був прийнятий Закон України №77/97 "Про систему оподаткування." Згідно цього Закону роз’яснювалось поняття податків, основні принципи побудови системи оподаткування, відмінялась практика підміни законів про податки бюджетними законами, тощо

 

 

5 лютого 1998 р. - прийнятий Закон №83 "Про внесення змін до Закону України "Про ДПС в Україні." Законом було встановлено нову структуру органів ДПС, була відновлена назва "податкова інспекція", закріплений статус ДПА, як центрального органу, визначено завдання органів ДПС, розширений перелік функцій, прав і обов'язків ДПС. Закон був доповнений розділом "податкова міліція", закріплений її статус. В законі вперше було проголошено про створення слідчого управління в податковій міліції

30 липня 1998 р. - був виданий Наказ ДПА №374 "Про введення в дію роботи Головного слідчого управління і його структуру."

 

 

05.02.1998 р. - Верховною Радою був прийнятий Закон №85/98 згідно якого були внесені зміни в КПК України в зв'язку з початком роботи слідчого апарату в податковій міліції

 

 

25 січня 2000 року Наказом ДПА №29 були внесені структурні зміни у слідчих підрозділах податкової міліції з метою активізації роботи органів досудового слідства

 

 

 

21 вересня 2000 р. Був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України про державну податкову службу в Україні" і 2 1 грудня 2000 року - прийнятий такий же Закон №2181-111 який значних змін в роботу податкових органів не вніс, лише розширив права органів ДПС.


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 189; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!