Всі речові докази упаковуються:



 

• сліди накладення волокон - у поліетиленові мішечки;

         •      одяг із слідами волокон і крові - у обгортковий папір;

         •      зразки крові - у конверти, пляшки, банки в універсальну планшетну упаковку.

Освідування (огляд живих осіб).

 

У відповідності зі ст. 193 КПК України слідчий має право зробити огляд обвинувачеваного, підозрюваного, потерпілого і свідка.

 

Освідування – це різновид слідчого огляду.

 

Він здійснюється для встановлення на тілі людини слідів злочину, наявності особливих прикмет і інших ознак, що дозволяє судити про зв'язок освідуваного з розслідуваною подією або іншими словами, виявлення і фіксація слідів злочину.

 

Слідче освідування не варто змішувати із судово-медичним освідуванням, яке представляє один із видів судово-медичної експертизи.

 

Для провадження слідчого освідування не потрібно спеціальних пізнань.

 

При судово-медичному освідуванні вирішується спеціальні питання з області судової медицини - про причини і давність заподіяння тілесних ушкоджень, про ступінь тяжкості, про вроджених або придбаних анатомічних або фізичних аномаліях і ін.

 

Наприклад,

 

при розслідуванні справи про зґвалтування був затриманий підозрюваний.

 

Потерпіла показала, що в ґвалтівника на правому передпліччі була велика родима пляма багряного кольору, а під ним татуювання «немає в житті щастя».

 

Крім того, вона вкусила ґвалтівника за іншу руку і вкусила декілька разів.

 

Щоб установити ці обставини був проведений огляд.

 

Підставою для освідування є мотивована постанова слідчого, що є обов'язковим для особи, у відношенні якої воно винесена. При відмові виконання постанови, особа підлягає впізнанню в примусовому порядку.

 

Якщо фіксація ознак складна для слідчого, запрошується лікар.

Освідування проводиться в присутності понятих, які повинні бути однієї статі.

 

Якщо освідуваний і слідчий різної статі, освідування робить лікар однієї статі з освідуваним.

 

Слідчий і судово-медичний огляд обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого дозволяє з'ясувати такі питання:

а) чи є на тілі що оглядається особливі прикмети, якщо так, то які саме і де;

б) чи є на його тілі які-небудь ушкодження і де;

в) чи є на тілі або одязі що оглядається частка тих або інших речовин, які він міг віднести з місця події або принести на нього;

г) чи є на тілі або одязі що оглядається ознаки, що свідчать про його професійну належність і сліди боротьби (особливо при зґвалтуванні);

д) кількість ушкоджень, розташування ушкоджень (частини тіла);

ж) вид ушкоджень (відкрита рана, рубець, шрам, подряпина, опіки, синці);

з) форма ушкоджень (лінійна, кругла, трикутна);

і) характер і розташування слідів крові (бризка, помарки, патьоки);

й) яким видом зброї заподіяні тілесні ушкодження;

к) давність заподіяння тілесних ушкоджень; - категорія тілесних ушкоджень (тяжкі, середньої ваги, легкі );

 

 

Освідування може супроводжуватися оглядом одягу, що також оформляється окремим протоколом, де вказується наступне:

• кількість ушкоджень, їхня форма і розміри;

• вид ушкоджень (наскрізний отвір, потертості, опіки й ін.);

• характер країв отворів (рівні, звивисті);

• наявність і розташування слідів крові і сторонніх часток (цегельна пилюка, бруд, осколки скла, сліди металу).

 

Освідування може супроводжуватися фотозйомкою.

 

Зауваження освідуємого і понятих заносяться до протоколу і всіма учасниками підписуються.

 

Оглянутий одяг упаковується і вилучається.

Ексгумація трупа.

У відповідності зі ст. 192 п. 2 КПК України при наявності необхідності й підстав робиться ексгумація трупа, тобто витяг трупа з місця поховання.

 Ексгумація трупа робиться з метою:

 • для повторного огляду після його поховання; для повторної судово-медичної експертизи або судово-медичного дослідження (якщо воно раніше не проводилося);

• для впізнання (якщо воно можливе по давнині поховання).

 

Давність поховання не є перешкодою ексгумації.

 

Рішення про ексгумацію трупа слідчий оформляє мотивованою постановою.

 

У ньому, крім даних, передбачених ст. 130 КПК України (відповідно до цієї статті в постанові вказується місце і час складання постанови, посада і прізвище слідчого, номер справи, по якому робиться слідство, обґрунтування і стаття КПК України, на підставі якої прийняте рішення).

 

Слідчий вказує який саме труп підлягає ексгумації, де і коли він був похований, підстави і ціль ексгумації.

 

Постанову затверджує територіальний прокурор, а якщо ексгумація робиться в іншому районі, санкцію можна одержати від прокурора цього району або міста.

 

Для проведення ексгумації на цвинтарі потрібен дозвіл санепідемстанції.

Ексгумація проводиться в присутності слідчого, понятих, судмедексперта, представника адміністрації цвинтаря й осіб, яким буде пред'явлений труп на впізнання.

 

Місце поховання встановлюється по документах цвинтарних контор або показанням родичів.

Перед тим, як розкопувати могилу фіксується загальний вивигляд поховання і робиться фотозйомка.

Всі наступні стадії ексгумації також фіксуються.

Після відкопування труна, оглядається потім розкривається й оглядається труп, що знаходиться в ній, і його одяг.


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!