Всі речові докази упаковуються:
• сліди накладення волокон - у поліетиленові мішечки;
• одяг із слідами волокон і крові - у обгортковий папір;
• зразки крові - у конверти, пляшки, банки в універсальну планшетну упаковку.
Освідування (огляд живих осіб).
У відповідності зі ст. 193 КПК України слідчий має право зробити огляд обвинувачеваного, підозрюваного, потерпілого і свідка.
Освідування – це різновид слідчого огляду.
Він здійснюється для встановлення на тілі людини слідів злочину, наявності особливих прикмет і інших ознак, що дозволяє судити про зв'язок освідуваного з розслідуваною подією або іншими словами, виявлення і фіксація слідів злочину.
Слідче освідування не варто змішувати із судово-медичним освідуванням, яке представляє один із видів судово-медичної експертизи.
Для провадження слідчого освідування не потрібно спеціальних пізнань.
При судово-медичному освідуванні вирішується спеціальні питання з області судової медицини - про причини і давність заподіяння тілесних ушкоджень, про ступінь тяжкості, про вроджених або придбаних анатомічних або фізичних аномаліях і ін.
Наприклад,
при розслідуванні справи про зґвалтування був затриманий підозрюваний.
Потерпіла показала, що в ґвалтівника на правому передпліччі була велика родима пляма багряного кольору, а під ним татуювання «немає в житті щастя».
|
|
Крім того, вона вкусила ґвалтівника за іншу руку і вкусила декілька разів.
Щоб установити ці обставини був проведений огляд.
Підставою для освідування є мотивована постанова слідчого, що є обов'язковим для особи, у відношенні якої воно винесена. При відмові виконання постанови, особа підлягає впізнанню в примусовому порядку.
Якщо фіксація ознак складна для слідчого, запрошується лікар.
Освідування проводиться в присутності понятих, які повинні бути однієї статі.
Якщо освідуваний і слідчий різної статі, освідування робить лікар однієї статі з освідуваним.
Слідчий і судово-медичний огляд обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого дозволяє з'ясувати такі питання:
а) чи є на тілі що оглядається особливі прикмети, якщо так, то які саме і де;
б) чи є на його тілі які-небудь ушкодження і де;
в) чи є на тілі або одязі що оглядається частка тих або інших речовин, які він міг віднести з місця події або принести на нього;
г) чи є на тілі або одязі що оглядається ознаки, що свідчать про його професійну належність і сліди боротьби (особливо при зґвалтуванні);
д) кількість ушкоджень, розташування ушкоджень (частини тіла);
|
|
ж) вид ушкоджень (відкрита рана, рубець, шрам, подряпина, опіки, синці);
з) форма ушкоджень (лінійна, кругла, трикутна);
і) характер і розташування слідів крові (бризка, помарки, патьоки);
й) яким видом зброї заподіяні тілесні ушкодження;
к) давність заподіяння тілесних ушкоджень; - категорія тілесних ушкоджень (тяжкі, середньої ваги, легкі );
Освідування може супроводжуватися оглядом одягу, що також оформляється окремим протоколом, де вказується наступне:
• кількість ушкоджень, їхня форма і розміри;
• вид ушкоджень (наскрізний отвір, потертості, опіки й ін.);
• характер країв отворів (рівні, звивисті);
• наявність і розташування слідів крові і сторонніх часток (цегельна пилюка, бруд, осколки скла, сліди металу).
Освідування може супроводжуватися фотозйомкою.
Зауваження освідуємого і понятих заносяться до протоколу і всіма учасниками підписуються.
Оглянутий одяг упаковується і вилучається.
Ексгумація трупа.
У відповідності зі ст. 192 п. 2 КПК України при наявності необхідності й підстав робиться ексгумація трупа, тобто витяг трупа з місця поховання.
Ексгумація трупа робиться з метою:
• для повторного огляду після його поховання; для повторної судово-медичної експертизи або судово-медичного дослідження (якщо воно раніше не проводилося);
|
|
• для впізнання (якщо воно можливе по давнині поховання).
Давність поховання не є перешкодою ексгумації.
Рішення про ексгумацію трупа слідчий оформляє мотивованою постановою.
У ньому, крім даних, передбачених ст. 130 КПК України (відповідно до цієї статті в постанові вказується місце і час складання постанови, посада і прізвище слідчого, номер справи, по якому робиться слідство, обґрунтування і стаття КПК України, на підставі якої прийняте рішення).
Слідчий вказує який саме труп підлягає ексгумації, де і коли він був похований, підстави і ціль ексгумації.
Постанову затверджує територіальний прокурор, а якщо ексгумація робиться в іншому районі, санкцію можна одержати від прокурора цього району або міста.
Для проведення ексгумації на цвинтарі потрібен дозвіл санепідемстанції.
Ексгумація проводиться в присутності слідчого, понятих, судмедексперта, представника адміністрації цвинтаря й осіб, яким буде пред'явлений труп на впізнання.
Місце поховання встановлюється по документах цвинтарних контор або показанням родичів.
|
|
Перед тим, як розкопувати могилу фіксується загальний вивигляд поховання і робиться фотозйомка.
Всі наступні стадії ексгумації також фіксуються.
Після відкопування труна, оглядається потім розкривається й оглядається труп, що знаходиться в ній, і його одяг.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!