Криміналістика і судова психіатрія.
Судова психіатрія як і судова медицина, сформувалася окремо від криміналістики і зберігає самостійність внаслідок чіткого розмежування предметів їх дослідження. Судова психіатрія досліджує психіку людини, її поведінку при розладах психічної діяльності. Психічний стан злочинця безпосередньо пов’язаних із призначенням міри покарання і взагалі притягнення людини до кримінальної відповідальності.
Криміналістика та судова психологія.
Дані психології широко використовуються в криміналістичній тактиці і методиці розслідування окремих видів злочину, а також для формування часткових методик, теорії спілкування на досудовому слідстві, вчення про навички, методи розпізнання інсценівок, способи вчинення злочинів, детектування емоційного стану допитуваного.
Криміналістика, логіка та етика.
Криміналістика широко і творчо запозичує положення формальної та діалектичної логіки, особливо такі прийоми мислення як аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, гіпотезу і аналогію, узагальнення і абстрагування.
Логічні закони та прийоми мислення входять у методологічні основи криміналістики, крім того використання їх дозволило розробити „логіку слідства”, а вчення про криміналістичну версію, в логіку доказування у кримінальному судочинстві.
Глибоке проникнення психології та логіки в криміналістику стало передумовою для розробки програм і алгоритмів розслідування конкретних видів злочинів, створення автоматизованих систем пошуку інформації і забезпечення інформацією процесу прийняття процесуальних рішень слідчим і судом.
|
|
|
Розробки тактичних прийомів неможливі без урахування етичних правил спілкування в суспільстві.
Тактичні прийоми роботи зоб’єктами живої та неживої природи розрізняються за етичними особливостями.
Те, що можна використати для дослідження неорганічного об’єкта, треба простежити через принципи етики, щоб використати для дослідження об'єкта живої природи, особливо людини.
Крім того, криміналістика пов’язана з науковою організацією праці, оскільки діяльність слідчого, судді, прокурора підпорядковується загальним закономірностям НОП, її машинізації та автоматизації, вона широко використовується для планування навантажень, планування розслідування конкретних справ.
Останнім часом на основі принципів НОП в слідчу практику впроваджено сітьове планування.
1. Поняття криміналістичної ідентифікації та діагностики. (лекція)
Термін „ідентифікація” в перекладі з латинської означає ототожнення, тобто встановлення тотожності об’єкта за якимись ознаками, властивостями.
|
|
|
Тому ідентифікація - це процес дослідження пізнання обєкта і отримання якоїсь інформації для себе.
Одним з основних завдань криміналістичного дослідження є встановлення одного і того ж обєкта (людини, тварини, предмета, сукупності предметів, маси речей або матеріалів, джерела походження) за його різними проявами або встановлення загальної родової чи групової приналежності ряду обєктів.
Вирішення питань про тотожність має важливе значення при розслідуванні різних злочинів. Встановлення тотожності різних обєктів (взуття - за слідами, особи - за прикметами зовнішності, знаряддя зламу - за відбитками, тощо) здійснюється різними методами.
Теорія ідентифікації вивчає найзагальніші прийоми, методи і принципи, які притаманні усім випадкам встановлення тотожності.
Для того, щоб вирішити питання про тотожність або відмінність необхідно:
· В одних випадках здійснити більш-менш складне дослідження (криміналістичну експертизу)
· В інших - провести слідчі дії (пред’явлення для впізнання).
Тому розрізняють:
· Оперативно-слідчу ідентифікацію.
· Експертну ідентифікацію.
Головне в теорії криміналістичної ідентифікації - це положення діалектичної тотожності, а саме:
|
|
|
· Немає двох речей, предметів матеріального світу, які б були абсолютно подібні за всіма рисами та ознаками;
· Кожний об’єкт тотожний тільки сам собі, відрізняється від усіх інших, хоча б подібних.
Криміналістична ідентифікація в судовій та слідчій практиці неоцінна, вона дозволяє встановити:
· Конкретні події злочину;
· Осіб, що вчинили злочин;
· Розшукувати та розпізнавати будь-які об’єкти злочинного вчинку.
Існує кілька класифікацій криміналістичної ідентифікації:
· Ідентифікація за матеріальним відображенням.
· Ідентифікація за ідеальним відображенням (це сліди пам'яті, уявні образи).
· За об’єктом ототожнювання:
а. Дактилоскопічну
б. Судово-балістичну
в. Трасологічну, тощо
Якщо за основу класифікації використовувати процесуальну форму, то ідентифікацію можна розділити на:
1. Процесуальну
2. Не процесуальну
Процесуальна - здійснюється в ході слідчих дій.
Не процесуальна - при оперативно-розшуковій діяльності.
Ідентифікацію за суб’єктом розрізняють:
· Слідчу
· Експертну
· Судову
КРИМІНАЛІСТИЧНА ДІАГНОСТИКА
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 213; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!