Максимальна вологість повітря при різних температурах
| Темпера-тура повітря, °С | Максимальна вологість, мм.рт.ст. | Темпера-тура повітря, °С | Максимальна вологість, мм.рт.ст. | Темпера-тура повітря, °С | Максимальна вологість, мм.рт.ст. |
| 10 | 9,209 | 17 | 14,530 | 25 | 23,756 |
| 11 | 9,844 | 18 | 15,477 | 27 | 26,739 |
| 12 | 10,518 | 19 | 16,477 | 30 | 31,842 |
| 13 | 11,231 | 20 | 17,735 | 32 | 35,663 |
| 14 | 11,987 | 21 | 18,650 | 35 | 42,175 |
| 15 | 12,788 | 22 | 19,827 | 37 | 47,067 |
| 16 | 13,634 | 24 | 22,377 | 40 | 55,324 |
Таблиця 3
Норми відносної вологості в зоні житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень (Витяг з БНіП 2.04.05-86)
| Період року | Відносна вологість, % | |
| Оптимальна | Допустима | |
| Теплий | 30-60 | 65* |
| Холодний і перехідний | 30-45 | 65 |
Примітка:* В районах з розрахунковою відносною вологістю зовнішнього повітря більше 75% допустима вологість – 75%.
Норми встановлено для людей, які знаходяться в приміщенні більше 2 годин безперервно.
Дефіцит насичення (різниця між максимальною та абсолютною вологістю повітря) визначають по таблиці насичених водяних парів: від значення максимальної вологості повітря при показаннях сухого термометра психрометра віднімають абсолютну вологість повітря, розраховану за формулами Реньо чи Шпрунга.
Фізіологічний дефіцит насичення (різницю між максимальною вологістю повітря при температурі тіла – 36,5оС і абсолютною вологістю повітря) визначають по тій же таблиці насичених водяних парів (табл. 3).
|
|
|
Точку роси (температуру, при якій абсолютна вологість повітря стає максимальною) знаходять по тій же таблиці насичених водяних парів (табл. 3) у зворотному напрямку: за значеннями абсолютної вологості знаходять температуру, при якій ця вологість буде максимальною.
Добові коливання температури, вологості повітря та атмосферного тиску визначають за допомогою, відповідно, термографа, гігрографа, барографа.
Атмосферний тиск визначається за допомогою барометра-анероїда, шкала якого градуйована в мм рт.ст. або в кілопаскалях.
ВИЗHАЧЕHHЯ ОХОЛОДЖУЮЧОЇ ЗДАТHОСТI I
ШВИДКОСТI РУХУ ПОВIТРЯ
Швидкість руху атмосферного повітря (а також руху повітря у вентиляційних отворах) визначають за допомогою анемометрів: чашечного (при швидкостях від 1 до 50 м/с) і крильчатого (0,5 – 10 м/с). Робота вертикально встановленого чашечного анемометра не залежить від напрямку вітру; крильчатий анемометр потрібно чітко орієнтувати віссю на напрям вітру.
Для визначення швидкості руху повітря спочатку записують вихідні показники циферблатів лічильника (тисячі, сотні, десятки та одиниці), відключивши його від турбінки, виставляють анемометр у місці дослідження (наприклад, в створі відкритого вікна, вентиляційного отвору, надворі). Через 1–2 хв. холостого обертання вмикають одночасно лічильник обертів і секундомір. Через 10 хв. лічильник відключають, знімають нові показники циферблатів і розраховують швидкість обертання крильчатки (кількість поділок шкали за секунду – А):
|
|
|
А = 
,
де: N1 – показання шкали приладу до вимірювання;
N2 – показання шкали приладу після вимірювання;
t – термін вимірювання в секундах.
За значенням “А” поділок/сек. на графіку (у кожного анемометра є свій індивідуальний графік згідно заводського номера приладу, що додається до анемометра), знаходять швидкість руху повітря в м/сек.
Для цього по графіку анемометра на осі абсцис знаходять відмітку, відповідну швидкості обертання в об/с, піднімають перпендикуляр до косої лінії графіка, а звідси вліво на осі ординат знаходять значення швидкості руху повітря в м/с.
Сила вітру визначається за 12-бальною шкалою: від штилю – 0 балів (швидкість руху повітря 0 – 0,5 м/с) до урагану – 12 балів (швидкість руху повітря 30 і більше м/с).
Детальніше шкала сили вітрів і швидкості руху повітря наведена в таблиці 3.
Таблиця 4
Шкала швидкості руху повітря в балах
| Бал | Сила вітру | Швидкість руху повітря, м/с |
| 0 | Штиль (безвітря) | 0,0 – 0,5 |
| 1 | Ледь помітний вітерець | 0,6 – 1,7 |
| 2 | Дуже слабкий вітер | 1,8 – 3,3 |
| 3 | Слабкий вітер | 3,4 – 5,2 |
| 4 | Незначний вітер | 5,3 – 7,4 |
| 5 | Доволі сильний (свіжий) вітер | 7,5 – 9,6 |
| 6 | Сильний вітер | 9,7 – 12,4 |
| 7 | Дуже сильний вітер | 12,5 – 15,2 |
| 8 | Надзвичайно сильний вітер | 15,3 – 18,2 |
| 9 | Буря (шторм) | 18,3 – 21,5 |
| 10 | Сильна буря | 21,6 – 25,1 |
| 11 | Дуже сильна буря | 25,2 – 29,0 |
| 12 | Ураган | 29,0 і більше |
Швидкість руху повітря менше 1 м/сек анемометрами визначати не можливо.
|
|
|
Спочатку визначають охолоджуючу здатнiсть повiтря, для чого кататермометр занурюють у гарячу воду (близько 80°С) i нагрiвають, поки рівень стовбчика спирту не пiднiметься до половини верхнього розширення капiляра. Пiсля чого прилад витирають насухо i пiдвiшують на штативi в мiсці спостереження, захищаючи його вiд впливу променистої енергiї. Потiм слiдкують за секундомiром, впродовж якого часу стовбчик спирту опуститься з 38 до 35° С. Дослiд повторюють тричі i визначають середнє значення часу. Розрахунок величин охолоджуючої здатностi повiтря проводиться за формулою (1):
Ф (t1 — t2) Ф (38 — 35)
|
|
|
H = ————— = —————— ; (1)
А а
де: H — шукома величина охолоджуючої здатностi повiтря ( мкал/с);
t1 i t2 — вихідна i кiнцева температури (°С);
Ф — фактор приладу (позначений на тильному боці кожного кататермометра) постійна величина, яка вказує на кількість тепла, що витрачається з 1 см2 резервуару кататермометра за час опускання стовбчика спирту з 38 до 35° С;
а — число секунд, впродовж якого стовбчик спирту опускається з 38°С до 35°С.
Наприклад: якщо Ф дорівнює 140, час опускання стовбчика спирту з 38°С до 35°С становить 56,7 сек.
140 (38—35)
Н = —————— = 7,4 мкал/с.
56,7
Примiтка: якщо фактор кататермометра позначається буквою F, то температурна рiзниця не враховується.
Визначивши величину охолоджуючої здатності та температуру повітря можна знайти значення швидкості руху повітря в кімнаті за допомогою емпіричних формул або використання спеціальної таблиці.
Для визначення швидкості руху повітря, яке менше ніж 1м/с, застосовують формулу (2):
Н
— — 0,20
Q
V = ( —————— ) 2 (2)
0,40
де V — швидкість руху повітря (м/с);
Н — охолоджуюча здатність повітря (мкал/с);
Q — різниця між середньою температурою тіла та температурою оточуючого повітря (°С).
У випадку використання спеціальної таблиці спочатку розраховують різницю між середньою температурою тіла та температурою оточуючого повітря (Q), та
Н
відношення між охолоджуючою здатністю повітря та цією величиною (—).
Q
Потім за таблицею 1 з урахуванням поправок на температуру визначають швидкість руху повітря (V).
Наприклад: Н = 7,4 мкал/с, температура повітря 20°С.
Q = 36,5—20,0 = 16,5°С
Н 7,4
— = —— = 0,45.
Q 16,5
В таблиці 1 знаходимо, що величині 0,45 при температурі повітря 20°С відповідає швидкість руху повітря 0,429 м/с.
МЕТОДИКА ПОБУДОВИ “РОЗИ ВІТРІВ”
Під напрямом вітру розуміють сторону горизонту, звідки віє вітер і позначають румбами – 4 основними (Пн., Пд., Сх., Зх.) і 4 проміжними (Пн-Зх., Пн-Сх., Пд-Зх., Пд-Сх.).
Річну повторюваність вітрів в тій чи іншій місцевості зображають у графічному вигляді “рози вітрів”.
 |
Мал. Роза вітрів
“Роза вітрів” — графічне зображення повторюваності вітрів у конкретному населеному пункті за визначений період і має широке застосування в гігієнічній науці з метою раціонального планування взаєморозташування різних об’єктів під час здійснення запобіжного санітарного нагляду.
Для її побудови спочатку проводять взаємоперпендикулярні лінії з позначенням 4 основних (Пн, Пд, С, З) та 4 проміжних (ПнС, ПнЗ, ПдС, ПдЗ) румбів. На графіку румбів відкладають частоту вітрів кожного напрямку, яка виражена у відсотках по відношенню до загальної кількості днів періоду спостереження. Отримані позначки з’єднують ламаною лінією.
Штиль позначають в центрі графіка колом, радіус якого відповідає частоті штилю.
Поряд з побудованою “розою вітрів” розміщують стрілку, гострий кінець якої вказує напрямок вітру, що переважає за період спостереження. Потім на план—схемі населеного пункту довільної конфігурації розміщують об’єкти, що згадуються у ситуаційних задачах, визначають, чи правильно вони розташовані по відношенню до джерела забруднення навколишнього середовища, обгрунтовують гігієнічний висновок.
“Розу вітрів” використовують в метеорології, аеро- і гідронавігації, а також у гігієні. В останньому випадку – для раціонального планування, взаєморозміщення об’єктів при запобіжному санітарному нагляді за будівництвом населених місць, промислових підприємств, оздоровчих об’єктів, зон відпочинку.
Напрямок руху атмосферного повітря визначається за допомогою вимпела, (на кораблях), флюгерів різної побудови та тканинного конусу (на аеродромах).
В приміщеннях, де рух повітря надто слабкий, напрямок руху повітря можна досліджувати за допомогою фумігатора (диму, синтезованого тим або іншим засобами) або відхиленням полум’я свічки.
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
Хворі скаржаться на сирість в приміщенні палати та дискомфортне самопочуття. При проведенні дослідження фізичних властивостей повітря отримані наступні дані: середня температура +20°С, швидкість руху повітря – 0,04 м/с, атмосферний тиск – 750 мм.р.ст., температура сухого термометра 21,5°С, вологого – 20°С.
Визначте відносну вологість повітря в палатах та дайте гігієнічну оцінку мікроклімату.
Задача 2
За дорученням лікаря медична сестра зробила вимірювання відповідних мікрокліматичних показників у лікарняній палаті. Результати досліджень показали: середня температура становить – 16°С, відносна повітря – 80%, швидкість руху повітря – 0,01 м/с.
Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату у груповій кімнаті.
Задача 3
Під час вивчення умов перебування дітей у групових кімнатах дитячого садка встановлено: середня температура повітря 25°С. відносна вологість повітря – 75%, швидкість руху повітря – 0,01 м/с.
Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату у груповій кімнаті.
Задача 4
Визначте абсолютну вологість повітря в приміщення шкільного класу, якщо температура становить 20°С, а сухого – 22°С, атмосферний тиск – 760 мм.рт.ст.
Розрахуйте величину абсолютної, максимальної та відносної вологості повітря та дайте гігієнічну оцінку.
Задача 5
Накресліть “розу вітрів” для населеного пункту та запропонуйте найбільш оптимальне розміщення коксо-хімічного комбінату по відношенню до населеного пункту.
Повторюваність вітрів: Пн — 11%, ПнС — 7%, ПнЗ — 8%, С — 24%, З — 4%, ПдС — 18%, Пд — 9%, ПдЗ — 5%, штиль — 10%.
Задача 6
Визначте швидкість руху повітря у цеху, якщо фактор кульового кататермометра (F) дорівнює 620, час падіння стовпчика спирту з 38°С до 35°С – 75 с, температура повітря 23°С.
Задача 7
Під час вивчення мікрокліматичних умов лікарняної палати встановлено: площа 6 м2, середня температура повітря 16°С, на висоті 1,5 м – 20°С, на висоті 0,2 м – 14°С, біля внутрішньої стіни – 19°С, біля зовнішньої – 13°С. Добові коливання температури знаходяться в межах 21-16°С, відносна вологість – 72%, швидкість руху повітря – 0,3 м/с.
Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату лікарняної палати та вкажіть можливі зрушення у стані здоров’я пацієнтів.
Задача 8
Накресліть «розу вітрів» та визначте у якому напрямку по відношенню до теплової електростанції слід вибрати ділянку для будівництва стоматологічної поліклініки, якщо «роза вітрів» характеризується такими даними: Пн — 27%, ПнС — 20%, С — 12%, ПдС — 5%, Пд. —6%, ПдЗ — 8%, З — 8%, ПнЗ — 7%, штиль — 7%.
Таблиця 5
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 688; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!