Дитинство та молодість Мойсея



Слово Твоє – світильник нозі моїй і світло стежці моїй» (Пс. 118,105)

БІБЛІЙНІ УРОКИ 2015

 

Частина І: Дорогою до Ханаану

Частина ІІ: Зустріч з Ісусом

 

Вступ:

 

За деякими підрахунками опис дій Мойсея (описаних в ІІ, ІІІ, ІV і V книгах Мойсеєвих) становить майже сьому частину цілої Біблії. Це рівне обсягу двох третіх Нового Заповіту. Цей факт змушує нас замислитись над історією подій, описаних в книгах, пов’язаних з іменем цього великого чоловіка.

 

Ким був Мойсей?

Дослідники Біблії згідні що до того, що Мойсей був найвідомішою постаттю дохристиянського світу. В дуже важких і несприятливих умовах він вивів з Єгипту поневолений народ і, впродовж сорока років мандрів по бездоріжжям та пустелях, вчинив з нього сильну, організовану націю, яка в багатьох поглядах змінила перебіг історії. Для євреїв Мойсей був посланцем від Господа, законодавцем, котрий поклав у рамки всі сфери життя вибраного народу. Тому слово «Мойсей» для єврея означає Закон /євр. Тора/ (пор. Лук. 16,29; Ів. 5,45). Дані Богом через Мойсея закони, що стосуються моральності та етики, є універсальні та позачасові. Як вони зобов’язували ізраїльтян та перших християн, так само зобов’язують і нас сьогодні.

Мойсей був також пророком, що звіщав пришестя Месії – Господа Ісуса Христа (П. Зак. 18,15; Дії 3,22; 7,37), котрий мав прийти на початку останнього часу. Виконуючи Господній наказ Мойсей збудував земне святилище, щоб «Господь перебував серед Свого народу» (Вих. 25,8). А Новий Заповіт повчає нас, що служіння священників в тому храмі, жертви, що там приносились та урочисті літургійні свята, символізували та провіщали майбутню місію Господа нашого Ісуса Христа.

Дії мандрів Ізраїлю, котрий під проводом Мойсея проходив через пустелю до Обіцяної Землі – це великий урок для кожного з нас. Апостол Павло написав, що злети і падіння ізраїльтян, віра одних та невір’я інших – це  «трапилося з ними як приклад, і записано як пересторога для нас, для яких настав кінець віків» (1 Кор. 10,11). Каміння пустелі, по яких ішов старожитній Божий народ, звіщають правду про Божу всемогутність, Його велику доброзичливість, милосердя та зацікавленість людською долею. Одночасно остерігають нас не нехтувати Його закони та накази. Його голос сьогодні повинен почути відкуплений кров’ю Ісуса Христа Божий народ Нового Заповіту. Усі ми повинні його почути!

 

Субота, 3 січня, 2015

За чотириста років…

 

Провідний текст: Бут. 15,13-14

 

Вступ: Родоначальником ізраїльського народу був нащадок патріарха Тераха – Авраам. За днів його молодості, не дивлячись на те, що трагедія потопу не була ще зовсім забута, людство знову відійшло від Творця. Навіть в батьківському домі Авраама почало розвиватись ідолослужіння. («По тім боці Річки сиділи були ваші батьки від віків: Терах, батько Авраамів та батько Нахорів, і служили іншим богам» - Іс. Нав. 24,2.). Це була головна причина чому Господь випровадив Авраама спочатку з Уру Халдейського, а потім з Харану, щоб він пізнав землю, в якій після багатьох років мали оселитись його нащадки (Дії 7,2-4; Бут. 12,1-5).

 

1. З якої причини нащадки Авраама мали посісти обіцяну їм землю лише через чотириста років? Бут. 15,16; пор. Йов. 33,14-18

 

Примітка: Амореї, які тут представляють усі народи Ханаану, до того часу назбирають собі таку кількість гріхів, що заслужать кару вигнання. Остання умова була необхідна тому, що Господь не карає жоден народ до того часу, поки не наповниться міра його гріха.

 

2. Яких гріхів та огид припускалися ханаанські народи в часи Авраама та Мойсея? П. Зак. 18,9-14

 

Примітка: Жителі ханаанського краю були ідолянами, а їх ідолослужіння, як пише Генрі Галей, «полягало в естетичній комбінації релігії з повною аморальністю». Головним божеством Ханаану був Ваал, а його дружина Астарта, була головною богинею. Культ Ваала, Астарти та інших ханаанських божків був насичений аморальністю та насиллям, і полягав насамперед в розпусних оргіях. А їх храми, які були збудовані на пагорбах (Біблія називає їх «висотами» - Числ. 33,52 та «святі гаї» - Вихід 34,13; П. Зак. 7,5; 12,3) були осередками розпусти. Під руїнами однієї з таких «висот» британський археолог Мак`алістер знайшов велику кількість глечиків, наповнених кістками дітей, яких приносили в жертву Ваалові. Як виявилось, вся територія храму була кладовищем новонароджених дітей. Іншим жахливим явищем були «жертвопринесення на фундамент». Коли хтось будував дім, він мав принести в жертву свою дитину. Її тіло вмуровували в фундамент новобудови, щоб таким чином забезпечити щастя й добробут усім майбутнім мешканцям того будинку. Це підтверджують розкопки в Гезер, Мегіддо, Єрихоні та інших містах. Пророки Ваала й Астарти були офіційно визнані вбивцями малих дітей. Увесь Ханаан був свого роду Содомом та Гоморою. І це слугувало причиною, чому Господь звелів згодом ізраїльтянам безжалісно винищити ханаанитян.

 

3. Як Господь карав невиправних грішників, незалежно з якого вони народу походили, та в якому часі жили? П. Зак. 7,1-2.9-11; пор. Дії 5,1-11; 12,21-23

 

4. Який безумовний наказ дав Господь Своєму народові у справі подружніх зв’язків? П. Зак. 7,3-4; пор. Числ. 25,1-3

 

5. Чи те правило дійсне також у Новому Заповіті? 2 Кор. 6,14-18; пор. 1 Кор. 7,39

 

6. Яким свідоцтвом для інших народів мали стати ізраїльтяни, які заселили обіцяну землю? П. Зак. 4,1-9; пор. 1(3) Цар. 10,1-9

 

7. Які трагічні наслідки мали спіткати їх у разі, якщо б вони поламали дані їм Богом норми життя і святості? Числ. 33,50-56

Субота, 10 січня, 2015

 

В орожа стратегія

 

Провідний текст: 1 Ів. 3,7-8

 

Вступ: Сатана, про якого Господь Ісус сказав, що він «неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8,44), а апостол Іван додає, що він також батько усіх вбивць (1 Ів. 3,10-12), що він від самого початку противиться Всевишньому. Його стратегія полягає в тому, що він втручається в Божі справи, щоб запобігти їх виконанню. А головною його ціллю є винищування людей. Сатана штовхає людей в безодню гріха та смерті. І хоча з того часу, коли Ісус Христос переміг його на Голгофі, він вже приречений і наближається час його екзекуції (Об. 12,12), сатана все ще залишається небезпечним ворогом, яким не можна нехтувати (1 Пет. 5,8)!

 

1. Яким чином диявол намагався знищити Божу справу на самому початку існування людства, і які були цього наслідки? Бут. 3,1-7.16-19

 

2. З якого ще біблійного оповідання ми пізнаємо стратегію та методи діяльності Божого ворога? Йова 1,6-12

 

Примітка: З перших розділів книги Йова виникає, що сатана почував себе власником майже цілої Землі. А людей, з причини їх грішного стану, він вважав своїми підданими. Тому його сильно дратувала святість Йова. Він почав принижувати Йова перед Богом, щоб дискредитувати його в Господніх очах. Господь дозволив, щоб Його слуга поніс жахливі втрати, а навіть, щоб Йов важко захворів і дуже терпів. Бог був впевнений у вірності Йова. Поведінка Йова й до сьогоднішнього дня є доказом того, що той, чиє серце чисте перед Богом, він може за любих обставин залишатись Йому вірним. З цієї біблійної історії випливає також більш загальна наука. Дуже часто погані люди, які чинять гріх та захищають зло, вони своїх ближніх обливають брудом. Але з Божою допомогою можна перенести навіть найбільші приниження (пор. 1 Кор. 10,13).

 

3. Як далеко посунувся той, хто започаткував гріх на Землі і в кожному людському злочині мав і по сьогодні має свою участь (Об. 12,10; пор. Зах. 3,1-2).

 

Примітка: Сатана був і залишається найбільшим злочинцем в цілому всесвіті! Протягом всієї історії людства він зводив та вбивав людей, спокушуючи та спроваджуючи на злі дороги, а потім, приймаючи роль прокурора, звинувачував перед Богом свої жертви, вимагаючи їхньої смерті! Та все ж прийшов день, коли Господь Ісус, перемігши диявола, забрав у нього владу смерті (Євр. 2,14). Диявол був скинутий з неба і вже не може нікого звинувачувати перед Богом!

 

4. Яким чином сатана намагався знищити Божий план спасіння? Об. 12,1-5; пор. Мат. 2,16

 

Примітка: Так само, як і Господь Бог, також і диявол для реалізації своїх намірів використовує людей. Використовуючи царя Ірода, диявол хотів знищити дитятко – Ісуса. Далі, на початку Ісусового служіння, хотів звернути Його з дороги, спокушуючи на пустині. Згодом, багато разів хотів Його вбити, збуджуючи в юдеях вбивчі інстинкти (Лук. 4,28-30; Ів. 10,31).

 

5. Яким чином сатана, знаючи обітниці дані Авраамові та його нащадкам, старався унеможливити їх здійснення? Вих. 1,8-16

 

Примітка: Вдячність, то хороша, але часто занедбувана риса характеру. Звертаючи на неї увагу апостол Павло написав: «І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте!» (Кол. 3,15). Вдячний за порятунок під час голоду фараон звеличив та щедро винагородив Йосифа та всю родину Якова. Він віддав їм найбільш родючі території Єгипту – землю Гошен (Бут. 47,1-12). Але згодом та вдячність вичерпалась. «І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа» (Вих. 1,8). Побоюючись євреїв, які вже стали чисельним і сильним народом, він почав винищувати їх.

 

6. Що було причиною того, що бабки-сповитухи не послухали наказу фараона? Вих. 1,17-22

 

Примітка: Бажаючи винищити єврейський народ фараон спочатку діяв таємно. Він наказав під час пологів вбивати дітей чоловічої статі. Цим він не викликав особливих підозр. Скільки ж то дітей помирає під час пологів?! Але коли йому ці наміри не вдалося зреалізувати, бо бабки сповитухи «боялися Бога», фараон вирішив діяти відкрито. Він наказав усім єгиптянам вбивати хлопчиків.

 

7. Наскільки важкою є боротьба, яку ми як християни ведемо з дияволом та його демонами? Коли в тій боротьбі ми можемо бути переможцями? Еф. 6,10-13; 1 Пет. 5, 8; Як. 4,7

 

Субота, 17 січня, 2015

 

Дитинство та молодість Мойсея

 

Провідний текст: Євр. 11,24-26

 

1. Як Господь спас від смерті молодшого сина Амрама та Йохаведи? Вих. 2,1-6

 

2. Яке для Мойсея мало значення те, що протягом декількох перших років життя його виховувала власна мати? Вих. 2,7-10; П. Зак. 6,4-9

 

Примітка: В спасінні цього тримісячного немовляти важливу роль відіграла Міріям, сестра Мойсея. Її турбота і мудрість, які без сумніву були даром від Бога (пор. Як. 1,5), призвели до того, що хлопчик знову опинився в батьківському домі і протягом перших років життя виховувався серед найближчих йому людей. Там він слухав розповіді про Бога, пізнавав Його та вірував в Нього. Той цінний скарб малий Мойсей забрав з собою в палац фараона.

 

3. Що ми знаємо про освіту, яку Мойсей отримав в Єгипті, про його здібності та поведінку в царському дворі? Дії 7,21-22

 

4. Що в певний час стало «покликом серця» молодого Мойсея? Як він відреагував на кривду єврея? Дії 7,23-25; Вих. 2,11-12

 

5. Який вибір зробив тоді дорослий вже Мойсей? Євр. 11,24-26; пор. Мат. 16,24-27

 

6. За яких драматичних обставин він був змушений втікати з Єгипту і в яку країну він потрапив? Вих. 2,13-15; Дії 7,26-29

 

Примітка: Мідіаніти були нащадками Авраама. Мідіян був одним з шести синів, котрих народила друга жінка Авраама – Кетура (Бут. 25,1-2). Єврейські джерела (Й. Флавій, Раші) підтверджують, що Їтро, тесть Мойсея, був монотеїстом. Він був Божим священником у своєму народі (Вих. 2,16). Зрозуміло, що він не мав (бо тоді й не міг мати) повного пізнання Бога, Його планів та стежок. Але, без сумніву, він знав Всевишнього, приносив Йому гідні жертви, в чому приймали також участь Мойсей, Аарон та старійшини Ізраїлеві (Вих. 18,1-12).

 

7. В чому проявився шляхетний характер Мойсея? Вих. 2,16-19; пор. Пр. 20,11

Субота, 24 січня, 2015

Покликання Мойсея

 

Провідний текст: Дії 7,35

 

1. Які слова почув Мойсей, коли наблизився до «палаючого куща»? Вих. 3,1-5

Примітка: Жодне місце на землі не ж святим само по собі. Але те місце, де присутній Господь, стає в ту мить святим. Подібні слова почув також Ісус Навин, коли перед битвою за Єрихон зустрів «вождя Господнього війська» (Іс. Н. 5,13-15). В обох випадках зустрічаємо щось подібне. 

 

2. Чи Господь Бог знав терпіння поневолених євреїв? Вих. 2,23-25; 3,6-9; пор. Зах. 2,12

 

3. До якої місії був покликаний та вповноважений Мойсей? Вих. 3,10; Дії 7,34-35

 

Примітка: Мойсей протягом сорока років пас отару свого тестя Їтра (Вих. 3,1; Дії 7,29-30). Це був для нього час приготування до справи, яку призначив йому Всевишній. Єгипетський період його життя, а також освіта, яку він здобув у Єгипті розвинули в нього організаторські та керівні здібності, які були так необхідними в мандрах до Обіцяної Землі. Але в Єгипті він не навчився терпеливості, стриманості та покори, що не менш важливі, щоб бути не лише вождем але і пастирем ізраїльського народу. Цього Бог вчив його протягом сорока років, коли він як пастух зі своєю отарою проходив гори і долини землі Мідіянської. Коли закінчився той період, Мойсей був готовий до справи, до якої призначив його Господь.

 

4. Чи Мойсей охоче погодився бути вождем та визволителем ізраїльського народу? Вих. 3,11; 4,10-13

 

Примітка: Вагання Мойсея, без сумніву, випливали з того, що він добре усвідомлював собі важливість цілого завдання, яке ставить перед ним Господь. Він знав могутність єгиптян та безнадійне становище євреїв. Знав також, що фараон легко не відмовиться від дармової робочої сили. Він також усвідомлював й те, що самі євреї побоюватимуться такого великого ризику і не буде легко їх переконати, щоб вони довірили свою долю в руки людини, яка говорить, що її послав Бог. Як вождь та військовий стратег він також добре знав, наскільки важкою буде мандрівка в обіцяну землю. Він мав повести за собою майже три мільйони людей, в тому жінок і дітей, яким необхідно буде забезпечити безпеку та заспокоїти всі їхні соціальні потреби. Це було надзвичайно велике завдання, яке в той час було надзвичайно важко виконати. Але Мойсей, якби на певну мить забув, що це не справа людини, але справа самого Бога, можливості і сила якого не знають обмежень.

 

5. Як Господь переконував (і врешті переконав) Мойсея? Вих. 4,1-9.14-17

 

6. Що у кожному часі є гарантією успіху певної справи? Пс. 126(127),1-2; пор. Зах 4,6-9

 

Примітка: Слова з пророцтва Захарії були скеровані до Зоровавеля в той час, коли ізраїльтяни після свого повернення з Вавилону, взялися відбудовувати єрусалимський храм (Езд. 2,1-2; 5,1-2). Справа просувалася дуже важко з великими перешкодами (Езд. 4 і 5 розділи). Інколи навіть здавалося, що будівництво ніколи не буде завершено. Та все ж храм був відбудований і служіння в ньому було відновлено. Це зробив Той, хто є Богом та Паном усього!

7. Які прекрасні, сповнені віри і надії слова ми знаходимо в пророцтві Ісаї? 40,25-31

 

 

Субота, 31 січня, 2015

 


Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 194; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!