Соціологія реклами і масових комунікацій.
1. Об’єктно-предметна сфера соціології реклами.
Концепція інформаційного суспільства. Особливості інформаційних процесів в суспільствах традиційного та сучасного типів. Роль та значення реклами в сучасному світі. Актуальність вивчення реклами. Реклама: проблематика визначення поняття. Основні підходи до розуміння реклами. Реклама як предмет наукового аналізу. Соціологія реклами в структурі соціологічного знання.
2. Реклама як соціальне явище в сучасному суспільстві.
Рекламна діяльність як особливий вид людської практики. Соціальні та економічні аспекти рекламної діяльності. Реклама як соціальна взаємодія та вид людської активності і специфічний регулятор соціальних відносин. Реклама як джерело культурного розвитку та основа створення нових форм культурного середовища і формування системи культурних норм та цінностей. Роль та значення реклами в сучасному суспільстві. Глобальні тенденції розвитку сучасної реклами.
3. Ретроспективний аналіз закордонних соціологічних досліджень реклами.
Реклама в історії людства. Особистість і самореклама. Загальна характеристика досліджень реклами в наукових доробках зарубіжних авторів (С. Фіске, С. Тейлор, А. Бандура, С. Московічі, Н. Тріплетт, Ф. Олпорт, М. Шериф, С. Аш, С. Бем, М. Вебстер, Ч. Кулі, Дж. Мід, Г. Маркус, Д. Бем, Д. Макклеланд, Дж. Аткинсон, Х. Хекхаузен, К. Лєвін, Т. Дембо, А. Маслоу, Л. Фестінгер, Дж. Карлсмит та ін.).
|
|
|
4. Аналіз вітчизняних соціологічних досліджень реклами.
Розвиток соціології реклами у вітчизняних дослідженнях. Характеристика основних напрямків розвитку соціології реклами. Наукові доробки М. Мануйлова, Г. Андрєєвої, А. Бодальова, А. Донцова, Б. Ломова, А. Брушлінського, А. Журавльова, В. Знакова та інших. Сучасні соціологічні студії реклами (дослідження Л. Федотової, І. Вікентьєва, І. Гольмана, Є. Песоцького, О. Лєбєдєва-Любімова, Є. Ромата, О. Крилова та ін.).
5. Методологічні підходи та методологічні засади соціології реклами.
Загальна характеристика методологічних підходів дослідження реклами. Системний підхід в дослідженнях реклами. Сугестивний підхід («німецька» методологічна традиція). Маркетинговий підхід («американська» методологічна традиція). Соціально-психологічний підхід в дослідженнях реклами. Адвертологічний підхід в соціології реклами.
6. Соціологічний аналіз рекламної комунікації.
Реклама і теорія комунікацій. Реклама як засіб масової комунікації. Реклама в системі маркетингових комунікацій. Структурні складові рекламної комунікації. Комунікаційні характеристики реклами. Рекламне звернення: поняття та основні етапи і технології розробки; зміст рекламного звернення; форма і структура рекламного звернення.
|
|
|
7. Типологія та класифікація реклами.
Класифікація реклами: загальні підходи, критеріальні ознаки. Соціологічний аналіз комерційної реклами. Некомерційна реклама (соціальна реклама; політична реклама; державна реклама; реклама територій; особистісна реклама).
8. Канали рекламної комунікації.
Визначення каналів рекламної комунікації та їх загальна характеристика. Реклама в пресі та поліграфічна реклама: аналіз основних складових. Екранна реклама (відео реклама): аналіз основних складових. Аудіо реклама та зовнішня реклама: аналіз основних складових. Мобільна та комп’ютерна (контекстна) реклама: аналіз основних складових. Транзитна (транспортна) реклама: аналіз основних складових.
9. Соціологічний аналіз ефектів реклами як засобу масової комунікації.
Поняття ефекту масової комунікації. Види ефектів. Перші дослідження ефектів масової комунікації. Концепції опосередкованого впливу масової комунікації. Загальна характеристика сучасного етапу вивчення ефектів масової комунікації. Концептуальні моделі ефектів масової комунікації: встановлення пунктів порядку денного; спіраль мовчання; теорії інформаційного дефіциту; модель залежності ефектів масової комунікації; підхід корисності та задоволення потреб.
|
|
|
10. Реклама як засіб психологічного впливу.
Психологічні впливи в рекламі та проблема вибору. Концепція реклами як форми психологічних впливів. Моделі та рівні психологічного впливу реклами. Психологічне маніпулювання в ситуації міжособистісної комунікації. Етичні проблеми психологічного впливу в рекламі.
11. Стратегії та методи рекламного впливу.
Загальна характеристика стратегій рекламного впливу. Механізми та методи рекламного впливу. Засоби та прийоми рекламного впливу. Взаємозв’язок стратегії та методів рекламного впливу. Особливості та специфіка використання методів та прийомів рекламного впливу на різні цільові аудиторії.
12. Особливості використання основних рекламних медіа.
Інформація та реклама: проблема співвідношення. Особливості використання та сприйняття телевізійної і радіо реклами. Особливості використання та специфіка сприйняття зовнішньої реклами та реклами в пресі. Контекстна реклама. «Джинса» та прихована реклама.
|
|
|
13. Медіапланування та основні підходи щодо розробки медіа плану.
Загальна характеристика процесу медіапланування. Визначення медіаканалу та медіаносія. Основні етапи медіапланування та особливості розробки медіаплану. Основні показники медіапланування. Особливості експертизи реклами та оцінки її ефективності.
14. соціологія масових комунікацій як мультипарадигмальна дисципліна. Сучасні масові комунікації.
Концепція інформаційно-комунікативного суспільства. Роль та значення масової комунікації в сучасному світі. Глобалізація та локалізація масової комунікації. Актуальність вивчення масової комунікації. Масова комунікація: визначення поняття. Структурні складові комунікаційних процесів. Особливості інформаційних процесів в суспільствах традиційного та сучасного типів. Типології сучасних засобів масової комунікації. Масова комунікація як предмет наукового аналізу. Соціологія масової комунікації як мультипарадигмальна дисципліна.
15. Структурно-функціональна традиція аналізу масової комунікації.
Структурно-функціональна парадигма соціальних наук. Масова комунікація як соціальна система. Види комунікативних систем. Функції масової комунікації на рівні суспільства та на індивідуальному рівні. Структурно-функціональні моделі масової комунікації (М. де Флюер, Б. Вестлі, М. Маклюен). Можливості та обмеженості підходу до дослідження масової комунікації.
16. Концепція ідеології та методологія аналізу масової комунікації.
Ідеологія як проблема реалізації влади за посередництвом трансляції цінностей, норм, переконань. Роль ідеології в житті суспільства. Концепція ідеології в працях основоположників марксизму. Роль ЗМІ в марксистській концепції ідеології. Структуралістській підхід в дослідженні ідеології. Масова комунікація та концепції гегемонії.
17. Критична традиція аналізу масової комунікації.
Засоби масової комунікації як предмет дослідження теоретиків Франкфуртської школи. Масова культура. Засоби масової комунікації і концепції масового суспільства. Критика тенденцій сучасного телебачення.
18. Семіологічний підхід в дослідженні масової комунікації.
Семіотика як наука. Ф. Соссюр та Ч. С. Пірс як засновники семіології. Комунікація як явище, що пов’язане з утворенням значень. Проблема значення та знаку. Типи та організації знаків. Денотат та коннотат. Структура міфу в семіології. Семіологічний підхід в дослідженні телебачення. Застосування семіотики в практиці вивчення реклами.
19. Масова комунікація в постмодерністській перспективі.
Соціально-економічні тенденції сучасності. Концепція «глобальної деревні». Постмодернізм як образ думок. Життєві стратегії та нові культурні форми. Масова комунікація та гіперреальність.
20. Масова комунікація та громадянське суспільство: концептуальний аспект.
Принцип свободи преси: минуле та сучасність. Засоби масової комунікації і публічна сфера суспільства. Нормативні теорії: типологія взаємовідносин засобів масової комунікації та держави. Роль та призначення ЗМІ в громадянському суспільстві: ідеальна модель та реальна ситуація в сучасному українському суспільстві.
21. Медіа в системі «ринок – держава – суспільство».
Преса: еволюція становлення форм власності. Телеорганізації: суспільні форми володіння. Форми приватного володіння засобами масової комунікації. Регламентуюча діяльність держави. Тенденція дерегулювання діяльності масової комунікації.
22. Масова комунікація в контексті глобалізації.
Масова комунікація і розвиток. Засоби масової комунікації в умовах залежного розвитку. Рух за «новий інформаційний порядок». Концепція «плюралізму світових комунікацій». Масова комунікація в умовах глобалізації.
23. Основні напрямки дослідження масової комунікації: дослідження комунікатора.
Соціологічні дослідження комунікатора та його характеристики. Особливості та специфіка використання прикладних соціологічних методів збору та обробки інформації в дослідженні комунікатора. Використання результатів Шарлоттського експерименту. Особливості національної інформаційної інфраструктури. Глобалізація інформаційних процесів.
24. Аналіз змісту масової комунікації.
Аналіз змісту як метод соціологічного дослідження. Текст як показник намірів комунікатора. Текст та можливості аналізу аудиторії. Дослідження змісту як наукова процедура. Інтерпретація результатів дослідження.
25. Соціологічні дослідження аудиторії масової комунікації.
Аудиторія як об’єкт і суб’єкт комунікації. Особливості соціологічного дослідження аудиторії. Методологічні процедури дослідження аудиторії. Способи виміру теле-, радіоаудиторії. Якісні методики вивчення аудиторії.
26. СОЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ.
Сутність соціальних технологій. Основні визначення (за Патрушевим, Подшивалкіною, Сурміним, Туленковим). Форми, види й етапи використання соціальних технологій. Принципи і класифікація соціальних технологій. Технологічна культура і соціально-технологічний уклад за Сурміним Ю., Туленковим Н.
27. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДІАГНОСТУВАННЯ.
Поняття „соціологічний діагноз”. Соціолого-діагностичний супровід управлінського процесу. Технологія діагностування в управлінні соціальними організаціями. Критерії й індикатори соціологічного діагностування.
28. СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ.
Сутність соціального прогнозування. Горизонт випередження. Пошукові та нормативні прогнози Вимоги до процесу і методи соціального прогнозування. Роль інтуїції в соціальному прогнозування. Верифікація соціальних прогнозів.
29. СОЦІАЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ.
Сутність соціального проектування. Специфіка прогнозування, п Методи й етапи проектування. Види соціального проектування. Дієвість соціального проектування. Методи соціального проектування.
30. СОЦІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ.
Сутність соціального планування. Рівні та види соціального планування. Форми соціального планування. Методи соціального планування. Показники соціального розвитку. Резерви соціального планування.
Соціологія особистості.
1. СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ.
Соціалізація та персоналізація. Процес соціалізації як засвоєння культури. Стадії процесу соціалізації. Соціалізація та персоналізація. Соціалізація і ре соціалізація. Структура соціалізації: адаптація, інтеріоризація, екстеріоризація. Агенти соціалізації.
2. ТИПОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ.
Особистість та її типи з історичного погляду. Соціальний тип особистості. Нетипова поведінка. Її індивідуальний та суспільний характер. Ідеальний, базисний та модальний типи особистості. Теоретична та емпірична типологізація в соціологічних дослідженнях.
3. РОЛЬОВА СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ.
Поняття соціальної взаємодії. Соціальна роль та соціальний статус. Рольовий конфлікт. Характеристики соціальної ролі.
4. ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ СЕНСУ ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ.
Поняття сенсу життя. Механізм формування потреби в сенсі життя. Типологія сенсів життя. Дослідження духовної структури особистості.
5. СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ПРИРОДА ОСОБИСТОСТІ.
Соціальна природа особистості. Особистість і культура. Особистість і соціальні групи. Особистість в умовах кризи. Маргінальна особистість.
5. Соціологія сім`ї та молоді.
1. Інститут сім’ї.
Визначення сім’ї: сім’я як мала група. Процес формування сім’ї. Сім’я як соціальний інститут. Інститути сім’ї у різних суспільствах. Функції сім’ї. Класифікація сім’ї. Життєвий цикл сім’ї.
2. Інститут шлюбу.
Історичні форми шлюбу. Визначення шлюбу. Типологія шлюбу: груповий шлюб, полігамія, поліандрія, моногамія. Класифікація типів браку.
3. МОЛОДЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНА ГРУПА.
Самовизначення молоді. Процес соціалізації. Соціальне і духовне обличчя молоді. Суперечності становища у молодіжному середовищі. Діалектика прав і обов’язків молоді в суспільстві. Державна молодіжна політика в демократичному суспільстві. Молодіжна субкультура. Молодь як об’єкт соціологічного дослідження.
Соціологія громадської думки
1. ПРИРОДА І СУТНІСТЬ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ.
Визначення поняття “громадська думка”. Громадська думка як визначення стану масової свідомості. Громадська думка як сторона, елемент суспільних відносин. Громадська думка як оцінне судження. Умови існування громадської думки, компоненти громадської думки. Громадська думка як соціальний інститут; умови інституціоналізації. Соціологія громадської думки як спеціальна соціологічна теорія.
2. СОЦІАЛЬНИЙ НАСТРІЙ ЯК ФЕНОМЕН СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ.
До визначення поняття “настрій”, “соціальний настрій”. Соціальний настрій в системі суспільних категорій. Політичний настрій. Природа масового настрою. Функції масового настрою. Суб’єкти масового настрою. Динаміка масового настрою. Соціологія настрою у соціально-політичному вимірі.
3. СТРУКТУРА ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ (СУБ`ЄКТИ, ОБ`ЄКТИ, ФУНКЦІЇ, КАНАЛИ ВИСЛОВЛЕННЯ).
Поняття суб’єктів громадської думки, проблеми ідентифікації. Об’єкти громадської думки і критерії їх визначення. Функції громадської думки в залежності від: характеру взаємодії і впливу на них (експресивна, директивна, консультативна, функція “тиску”); змісту висловлювання (оціночна, аналітична, конструктивна, регулятивна); форм висловлювання (позитивна, негативна). Загальна характеристика каналів вираження громадської думки (пряме, опосередковане, спеціалізоване). Включеність громадської думки в процес прийняття соціально-політичного рішень.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 528; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!