ГОСТРІ ОТРУЄННЯ. УКУСИ ЗМІЙ ТА КОМАХ
Гостре отруєння
Гостре отруєння - патологічний процес, при потраплянні із навколишнього середовища в організм людини різних речовин у кількості, яка спричиняє порушення біохімічного обміну з наступними важкими розладами діяльності усіх систем та органів. Тяжкість отруєння залежить від загального стану організму і стану окремих функціональних систем; хімічних, фізичних, фармакологічних властивостей самої речовини; її концентрації; швидкості і шляхів введення та виведення дози; метаболізму, хімічного перетворення та токсичності продуктів, що утворилися в ході цих процесів.
У отруєнні можна виділити кілька періодів:
- прихований - від моменту потрапляння токсичної речовини в організм до появи перших ознак отруєння;
- період наростання клінічних проявів - від виникнення перших ознак до розвитку типової картини отруєння;
- період відновлення - поступове зменшення ознак отруєння і поліпшення загального стану хворого.
Вплив токсинів на організм
Ураження центральної і периферичної нервової системи . Психоневрологічні розлади можуть проявлятися головним болем, симетричним ураженням черепних нервів, менінгеальним синдромом, судомами, паралічами і поліневритами, порушенням свідомості, яке в легких випадках обмежується оглушенням або психомоторним збудженням та галюцинаціями, а в більш тяжких випадках - розвитком коматозного стану.
|
|
|
Ураження серця і судин . Розвиток гострої недостатності кровообігу при отруєннях пов'язаний із прямою токсичною дією отруйної речовини на міокард, зниженням об'єму циркулюючої крові, зміною тонусу і проникності судин, збудженням з наступним пригніченням (або первинним пригніченням) судинорухового центру. Залежно від виду отруйної речовини частота скорочень серця може різко збільшуватись (атропін, адреналін, нікотин) або сповільнюватись (фосфорорганічні сполуки, похідні опію, барбітурати), артеріальний тиск - підвищуватись (СО, свинець, адреналін) або знижуватись (анілінові барвники, резерпін, нітрити).
Ураження органів дихання. Недостатність дихання розвивається при будь-якому гострому отруєнні. Воно може бути зумовлене різними причинами, основні з яких такі:
- порушення прохідності дихальних шляхів у результаті западання кореня язика, набряку гортані, заповнення бронхів слизовим секретом, попадання в дихальні шляхи сторонніх тіл або вмісту шлунка;
- пряма пригнічувальна дія отруйної речовини на дихальний центр і параліч дихальних м'язів;
- набряк легенів, гостра пневмонія, гнійний трахеобронхіт.
Вплив на систему крові . Деякі отруєння супроводжуються значними змінами з боку еритроцитів (гемоліз), лейкоцитів та інших клітинних елементів крові, різкими зрушеннями білкового складу крові (отруєння кислотами, СО, метгемоглобінотворними речовинами та ін.).
|
|
|
Ураження органів травлення спостерігається практично при всіх отруєннях деструктивними рідинами, тяжкими металами та органічними сполуками. Проявляється блюванням, симптомами гастроентериту, гострої дистрофії печінки, кровотечами із стравоходу і шлунка.
Ураження нирок . Гостра недостатність нирок, що проявляється зменшенням, а потім відсутністю сечі, може спостерігатись як ізольовано, так і в поєднанні з ушкодженням інших органів і систем. Найчастіше до неї приєднується недостатність печінки. Іноді може розвиватись токсична нефропатія.
Діагноз гострого отруєння і перша допомога
Діагноз гострого отруєння обґрунтовується даними анамнезу та клініко-лабораторних досліджень.
При огляді хворого можна виявити характерне забарвлення шкіри і слизових оболонок. Так, при отруєнні НСN колір їх багрово-червоний, метгемоглобінотворними речовинами – різко ціанотичний із сірим відтінком тощо.
Першу медичну допомогу при гострих отруєннях треба надавати на місці, інакше стан постраждалого погіршуватиметься від триваючого токсичного впливу отруйної речовини.
|
|
|
Загальні принципи надання невідкладної допомоги при гострих отруєннях
- припинення надходження токсичної речовини в організм: при інгаляційному шляху отруєння - виведення постраждалого з ураженої атмосфери; при потраплянні речовини всередину (пероральний шлях) - промивання шлунка; при ураженні шкіри - обмивання уражених ділянок розчином антидоту або водою;
- забезпечення життєво важливих функцій дихання і кровообігу;
- проведення специфічної антидотної терапії;
- проведення симптоматичної терапії, спрямованої на захист і підтримання тих функцій організму, які переважно порушуються внаслідок отруєння.
Вирішальне значення має якомога скоріше вилучення зі шлунково-кишкового тракту отрути, яка ще не всмокталася у організм людини.
Це найкраще досягається промиванням шлунку (зондовим або беззондовим методом) та викликанням блювання.
Промивання шлунку повинно здійснюватись достатньо великою кількістю води (8-10 л) і тривати до з'явлення чистих промивних вод та зникнення запаху НХР. Промивання шлунку за допомогою зонду проводиться медичними працівниками. У порядку самодопомоги, взаємодопомоги та одночасному ураженні великої кількості людей проводиться беззондове промивання шлунку. Ураженому дають випити 3-4 склянки теплої води, а потім викликають блювання шляхом подразнення кореня язика. При необхідності - повторюють.
|
|
|
Одразу після промивання шлунку доцільно вживання адсорбентів - речовин, які поглинають отруту. Найкращим адсорбентом є активоване вугілля (деревне вугілля, карболен). Такі ж властивості, але у менш вираженому ступені, мають біла глина та палена магнезія. Остання має також проносну дію та нейтралізує кислоти.
Для видалення з кишечнику адсорбованої отрути разом з адсорбентом або після його вживання дається солеве проносне (при отруєнні рідинами припікаючої дії - протипоказане).
Для затримки всмоктування та захисту слизової шлунку від НХР подразнюючої та припікаючої дії (кислоти, луги) застосовують обволікаючі засоби, яєчний білок, білкову воду (1-3 яєчні білки на 0,5-1,0 л води), молоко, слизові відвари, рідкий крохмаль, олію.
Білкововмісні обволікаючі засоби використовують при отруєнні солями важких металів.
При отруєнні речовинами, які добре розчиняються у жирах (фосфор, анілін), використання масла та молока як обволікаючих засобів - протипоказане.
Антидотна терапія. Проводиться з використанням фізико-хімічних і фізіологічних антидотів.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 256; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!