Методи науково-педагогічних досліджень.
Методи науково-педагогічного дослідження. Змоделювати процес конкретного науково-педагогічного дослідження.
Метод – це шлях досягнення мети. Методом наук.-педаг. дослідження наз. сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення педагогічних явищ і розв’язання пед.. проблем. Всі методи поділяються на загальні., загальнонаукові, спеціальні. Загальні методи – це ті, які застосовуються в даній науці. У посібнику Алексюка “П” 1 група методів: спостереження, опису, пояснення педагогічних явищ і процесів. Спостереження можуть здійснюватися за наперед заданою програмою або довільна для пошуку нового, цікавого, негативного.. Програма спостереження включає: мету і завдання, об’єкт спостереження, способи фіксації матеріалу, час протягом якого проводиться ця робота. 2 група: методи педаг. зрізів – це анкетування і інтерв’ю, бесіди тестові і контрольні завдання, експертні оцінки, вивчення документації та даних одержаних за допомогою техн.. засобів. Анкетування служить основою соціометрії. Метод соціометрії дає можливість виявити структуру взаємовідносин у колективі людей. 3 – істор.метод передбачає вивчення архівних матеріалів, шкільн.документації, інших рукописн. матеріалів, пам’ятки архітектури. 4 – методи педаг. експерименту - констатуючого, формуючого (перетворюючого) в лаборант. та прир. умовах. Констатуючий експеримент проводиться на початку дослідження з метою вивчення стану процесу та його складових. Формулюючий перетворюючий експеримент включає реконструкцію, перебудову педаг. процесу, внесення змін(п-д: гігієнічної умови учнів, методи навчання). Природний експеримент проводиться на звичайних уроках та на позакласних і позашкільних заходах, а лабораторний – в спец. умовах, обладнаний так, щоб можна було вести додаткові вимірювання. 5 – теоретико-практичні методи (обробка експеримент. та дослідних даних) Тут використовуються такі теорем. методи: 1) діалектичний метод 2) діалектична логіка 3) загально-наукові методи 4) аналіз і синтез 5) порівняння 6) абстрагування 7) узагальнення і конкретизація 8) класифікація 9) аналогія 10) індукція і дедукція 11) систематизація
|
|
|
Етапи наук. дослідження: 1) визначення проблеми 2) побудова гіпотези 3) накопичення наук. матеріалу 4) процес дослідження.
Теоретичні основи морального виховання
Для зміцнення здоров’я і забезпечення активного відпочинку школярів важливо широко залучати їх до різноманітної спортивної діяльності, фізкультурні гуртки, секції, ігри та змагання, екскурсії, турпоходи. Вони сприяють формуванню в них спортивності, мужності, сили та ін.якостей.
|
|
|
Фізичне виховання здійснюється на уроках фізкультури. Але на ці уроки відводять мало часу в школі, тому дітей потрібно залучати до позаурочної спортивної діяльності.
Поряд з фіз.вихованням у школі виділяють ще санітарно-гігієнічне виховання. Учні вивчають анатомію і фізіологію людини, повинні знати поширенні хвороби, правила профілактики інфекційних захворювань, мати уяву як рятувати в надзвичайних ситуаціях, тощо.
Важливе значення в санітарно-гігієнічному вихованні мають навички доглядати за своїм тілом. Також протиалкогольна, антинікотинова та антинаркотична пропаганда. Раціональне харчування.
Функції навчання і його рушійні сили.
На хід і результати процесу навчання впливають певні фактори. Їх розділяють на генеральні і специфічні. До І відносять:1) навчальний матеріал (це інформація, інтерпретація її учителем, кількість, якість, форма передачі, спосіб викладу, структура цієї інформації) 2) організаційно-педагогічний вплив ( - на уроці – це педагогічні ситуації що виникають, методи, працездатність вчителя і учнів, контроль з боку вчителя, обладнання і засоби навчання, умови навчання; - поза уроками впливає допомога дорослими, засоби масової інформації, художня література, участь у гуртках, організація самостійної роботи, віддаленість місця проживання учня від школи) 3) научуваність учнів (здатність до навчання, можливість виконати поставлені задачі, загальна ерудиція, здатність до засвоєння конкретних знань і умінь, загальні здібності, увага, мислення, мотивація навчання, темп роботи, здоров’я учня, вік, моральні якості, уміння самостійно організовувати себе) На 1 місце вчені вчені ставлять фактор зацікавленості. 4) Час
|
|
|
Розрізняють 3 основні функції навчання: 1) освітня, 2) виховна 3) розвиваюча.
Освітня функція передбачає засвоєння ЗУН учнями. Знання – це зрозумілі, збережені в пам’яті і відтворені основні факти науки і теоретичні узагальнення, що з них витікають. Уміння – це володіння способами застосування знань на практиці. Навички – це автоматизовані безпомилкові і досконалі дії. Уміння і навички є загальні і спеціальні. Загальні характерні для всіх навчальних предметів (читати, писати ...) Спеціальні – для математичного розв’язання задач.
Виховна функція реалізується в процесі навчання через спеціальну реалізацію в процесі навчання через спеціальну організацію спілкування вчителя з учнями і забезпечує формування в учнів світогляду, моральних, трудових, естетичних уявлень, поглядів, переконань, способів відповідної поведінки і діяльності, систему ідеалів, відносин, потреб. Виховна функція реалізується через зміст навчального матеріалу.
|
|
|
Розливальна функція реалізується через забезпечення спеціальної розливальної спрямованості навчання. В процесі навчання повинно розвиватися сенсорне сприймання, інтелект, емоційна сфера, фізичні якості. Навчання, яке сприяє розвитку учнів називається розвиваючим. Розвиток і навчання чергуються по концепції Виготського про зону найближчого розвитку дитини.
Щоб навчання забезпечувало реалізацію всіх 3-х функцій необхідно, щоб мета уроку включала освітню, виховну і розливальну складову, зміст діяльності забезпечував би виконання всіх 3-х компонентів мети і робота вихователя за 3-ма параметрами.
№12 Основні компоненти цілісного навчання. Структура діяльності вчителя в навчальному процесі.
До основних компонентів процесу навчання належать:
1) Цільовий (визначення вчителем мети і сприймання її учнями) 2) стимулюючо-мотиваційний 3) змістовий 4) операційно-діяльнісний 5) контрольно-регулюючий 6) оцінювально-аналітичний
Діяльність вчителя у навчальному процесі полягає в управлінні активною і свідомою діяльністю учнів нд засвоєннями нового матеріалу. Вчитель надає допомогу учням при виникненні труднощів, піклується про виховання і розумовий розвиток учнів, здійснює контроль за навчальною діяльністю учнів. Діяльність вчителя включає такі елементи: - планування (складання календарних, тематичних, поурочних планів) – організація (підготовка технічних засобів навчання, попереднє проведення дослідів, виконання вправ, підбір навчальної методичної літератури, організація власних дій, дій учнів) - стимулювання (збудження пізнавального інтересу учнів, розвиток у них почуття обов’язку та відповідальності) – контроль і регулювання (виявляє затруднення і недоліки в діяльності учнів, вносить корективи в організацію навчання) – аналіз результатів (визначення рівня знань і умінь учнів, ступінь їх усвідомленості, причини прогалин у знаннях, намічає заходи щодо їх усунення).
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 187; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!