Тема 10. ПЛАТА ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
1. Платежі (збори) за використання природних ресурсів та порядок їх розрахунку.
2. Плата за використання земельних ресурсів.
3. Плата за використання водних ресурсів.
4. Плата за надра.
5. Плата за біологічні ресурси.
6. Розподіл зборів за використання природних ресурсів
Література: [2, 4-6, 8, 9, 11-17].
1. Збори за використання природних ресурсів формуються на основі таких елементів:
- ліцензій на споживання природних ресурсів;
- нормативів використання природних ресурсів;
- порядку стягнення зборів за використання природних ресурсів;
- ставок зборів за використання природних ресурсів;
- системи розподілу коштів зібраних за використання природних ресурсів між різними рівнями господарювання.
Оподаткування земельних ділянок базується на нормативній грошовій оцінці з урахуванням коефіцієнта індексації. В податковій системі встановлені ставки податку для різних типів землекористування.
За використання земель сільськогосподарського призначення встановлена річна ставка земельного податку від вартості 1 га сільськогосподарських угідь, а саме:
- для ріллі, косовиць, і пасовищ – 0,1;
- для багаторічних насаджень – 0,03.
За використання земель населених пунктів річна ставка земельного податку встановлена в розмірі 1 % від її грошової оцінки.
Для населених пунктів, де не визначена плата за землю ставки земельного податку встановлені в гривнях за одиницю площі (м2) (табл. 3). Дана вартість піддається коригуванню в залежності від типу населеного пункту, а для курортних міст і місцярозташування.
|
|
|
Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) зайняті житловим фондом, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, кооперативами та індивідуальними гаражами, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляються у розмірі 3 % від суми податку за використання земель населених пунктів. Ставка податку за використання земель розташованих за межами населених пунктів зайнятих: підприємствами промисловості, транспорту, зв’язку та енергетики встановлюється в розмірі 5 %; залізничним транспортом та військовими формуваннями, які не утримуються повністю за рахунок бюджетних коштів та підрозділів ЗСУ, які здійснюють господарську діяльність – 0,02 %; промисловими підприємствами деградованих земель – 0,03 % від нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по області.
Таблиця 3
Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено
|
|
|
| Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб | Ставки податку, грн./м2 | Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севас-тополі та містах обласного значення |
| до 3 | 0,24 | |
| від 3 до 10 | 0,48 | |
| від 10 до 20 | 0,77 | |
| від 20 до 50 | 1,2 | 1,2 |
| від 50 до 100 | 1,44 | 1,4 |
| від 100 до 250 | 1,68 | 1,6 |
| від 250 до 500 | 1,92 | 2,0 |
| від 500 до 1000 | 2,4 | 2,5 |
| від 1000 і більше | 3,36 | 3,0 |
Ставка податку за використання земель розташованих за межами населених пунктів зайнятих підприємствами промисловості, транспорту, зв’язку та енергетики встановлюється в розмірі 5 %; зайнятих залізничним транспортом та військовими формуваннями, які не утримуються повністю за рахунок бюджетних коштів та підрозділів ЗСУ, які здійснюють господарську діяльність – 0,02 %; зайнятих промисловими підприємствами деградованих земель – 0,03 % від нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по області.
Податок за земельні ділянки в межах населених пунктівна територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, які використовуються не за призначенням справляються у п’ятикратному розмірі від суми податку за використання земель населених пунктів. Податок за земельні ділянки в межах населених пунктів на територіях та об’єктахісторико-культурного призначення, які використовуються не за призначенням розраховується із застосуванням коефіцієнтів (для об’єктів міжнародного значення – 7,5, загальнодержавного значення – 3,75, місцевого значення – 1,5).
|
|
|
Ставка податку за 1 га несільськогосподарських земель, розташованих за межами населених пунктів, грошову оцінку яких не проведено, зайнятих господарськими будівлями та садівницькими товариствами встановлюється в розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по області.
Ставка податку за ділянки водного фонду та землі лісогосподарського призначення розміщені за межами населених пунктів,які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами становить 5 % від грошової оцінки ріллі по області.
Ставки податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення,розташованих за межами населених пунктів, становлять 5 % від грошової оцінки ріллі по області.
Місцевим радам надано право встановлювати пільги щодо земельного податку на відповідній території за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
|
|
|
2. Користувачами надр можуть бути підприємства та громадяни України, які отримали на це спеціальний дозвіл. Плата за користування надрами справляється у вигляді:
- плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
- плати за користування надрамив цілях, не пов’язанихз видобування корисних копалин.
Базою оподаткування є вартість видобутих у звітному періоді корисних копалин, яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини, для кожної ділянки надр на базових умовах поставки. Плата справляється за одиницю видобутої корисної копалини, для яких встановлені абсолютні ставки, або у відсотках до вартості видобутого природного ресурсу. До даних ставок застосовуються коригуючи коефіцієнти:
- 0,5 – для позабалансових запасів корисних копалин;
- 0,5 – для корисних копалин видобутих з техногенних родовищ;
- 2 – при видобуванні піщано-гравійної сировини з акваторії морів, водосховищ, річок та їх заплавів;
- 0,85 – при видобуванні вуглекислих мінеральних вод із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідловлювачами;
- 0,01 – при видобуванні запасів з родовищ, які визнані дотаційними;
- 0,7 – при видобуванні запасів корисних копалин платником, який провів геологічне вивчення надр за власні кошти.
Розмір плати за використання підземного простору для зберігання товарів та ведення господарської діяльності справляється в гривнях за одиницю об’єму або площі підземного простору.
Податкову декларацію подають протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу, а сплачують плату протягом 10 днів після граничного терміну здачі податкового розрахунку.
3. Спеціальне водокористування є платним. Ставки збору встановлені: за використання поверхневих прісних вод за 100 м3 води диференційовано для кожної річки, а для підземних прісних вод за 100 м3 води диференційовано для кожної області.
Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води на підставі даних первинного обліку:
- для потреб гідроенергетики встановлені за 10 000 м3 води, пропущеної через турбіни. З гідроакумулюючих станцій збір не справляється;
- для потреб водного транспорту: вантажними самохідними і несамохідними суднами – виходячи з тоннаж-доби, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби.
До ставок збору житлово-комунальних підприємств застосовується коефіцієнт 0,3.
Не справляється збір за воду при використанні її для протипожежних потреб, благоустрою міст, пилозаглушення у шахтах та кар’єрах, наукових досліджень, для реабілітації, лікування та оздоровлення інвалідів.
Податкові декларації збору подаються до органу ДПС протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу, а сплачується збір протягом 10 днів після закінчення граничного терміну здачі декларації. За перевищення річного ліміту використання води збір сплачується в п’ятикратному розмірі.
4. Спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік – платне. В основі визначення розміру збору покладена загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску та фактичний обсяг використаних лісових ресурсів, ставка збору за одиницю об’єму деревини або маси використаних лісових ресурсів. Збір за спеціальне використання лісових ресурсіврегулюється ставками, які встановлені за заготівлю основної та неосновної деревини. При обчисленні ставки збору за заготівлю деревини враховуються такі характеристики:
1) порода деревини;
2) пояс лісу.
Всі ліси України поділяються на два пояси:
- перший – всі ліси, крім тих, які зазначені в п. 2;
- другий – ліси Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та гірської частини Львівської області. Тут ставки в середньому на 15 % нижчі ніж для першого поясу.
Залежно від відстані лісосіки до пункту вивозу ліси поділяються на 5 розрядів: 1-й – до 10 км; 2-й - 10,1 – 25 км; 3-й – 25,1- 40 км; 4-й – 40,1 – 60 км; 5-й – 60,1 км і більше. Зазначені відстані корегуються на: 1,10 (для лісів з рівнинним рельєфом); 1,25 (для лісів з горбистим рельєфом та площі яких понад 30 % зайняті болотами); 1,5 (для лісів з гірським рельєфом).
Ставки встановлюються за кожною лісовою породою в залежності від розміру деревини. За розміром деревина поділяється на 3 групи:
- велика – відрізки стовбура діаметром від 25 см у верхньому перерізі без кори;
- середня – діаметром від 13 см до 24 см;
- дрібна від 3 до 12 см.
- некондиційна, «дров’яна» деревина.
Звітний період розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів квартал.
6. Право на полювання мають громадяни, які досягли 18-го віку.
Документами, які дають на право полювання є посвідчення мисливця, контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита, дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія або відстрільна картка), а також дозвіл на користування мисливською зброєю. Контрольна картка діє протягом одного мисливського сезону.
Добування парнокопитних тварин, ведмедя, куниці, норки, тхора, бобра, нутрії, ондатри, бабака і білки здійснюється відповідно до лімітів, що затверджуються на мисливський сезон Міністерством екології та природних ресурсів за поданням Державного агентства України лісових ресурсів. Для полювання на даних тварин потрібна ліцензія.
Добування інших тварин регулюється нормами відстрілу, які встановлюють на мисливський сезон державними управліннями лісового господарства АР Крим та областей за погодженням з департаментами Мінприроди. Для полювання на них (пернату дичину, кроля дикого, зайця, єнитовидного собаку, вовка та лисицю) потрібна відстрільна картка. За відстрільними картками можна відстрілювати встановлену кількість особин в день.
Вилов диких тварин з метою їх спеціального використаннядозволяється в межах доведених підприємствам, організаціям і регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.1996 року, № 123 та Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 року № 231.
7. Радіочастотний ресурс – це частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами, і яку можливо використовувати на території України або за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також виділених для України частотно-орбітальних позиціях. Збір сплачується з дати отримання ліцензії, виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо. Розмір ставок за користування радіочастотним ресурсом залежить від виду радіозв’язку та діапазону радіочастот і обчислюється у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 170; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!