ТЕМА 12 МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ
Загальна характеристика міжнародних фінансових інститутів.
МВФ: основні засади і функції.
3. Група світового банку, головні задачі та функції:
а) Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);
б) Міжнародна асоціація розвитку (МАР);
в) міжнародна фінансова корпорація (МФК);
Г) Багатостороннє агентство із врегулювання інвестиційних спорів (БАГІ).
Основні напрямки вдосконалення діяльності міжнародних валютних фінансових інститутів.
Загальна характеристика міжнародних фінансових інститутів.
Міжнародні фінансові інституції відіграють вагому роль у процесі глобалізації світового господарства. З одного боку, саме їх виникнення є наслідком розвитку об'єктивних процесів поглиблення МПП, і в цьому аспекті вони можуть розглядатися як особлива форма вияву економічної глобалізації. З іншого боку, міжнародні фінансові структури безпосередньо впливають на цей процес, створюючи валютно-фінансові передумови більш інтенсивного світового обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою. Тому діяльність цих інституцій є важливим чинником глобалізації світового господарства.
МФО впливають на глобалізацію світового господарства за кількома напрямами. По-перше, процес глобалізації безпосередньо пов'язаний з лібералізацією міжнародної торгівлі, поточних платежів та руху капіталу. Діяльність міжнародних фінансових організацій спрямована на зменшення або усунення бар'єрів та обмежень у валютно-фінансовій сфері, що значно підвищує ефективність розміщення ресурсів, у тому числі й через міжнародні потоки факторів виробництва. Так, до кінця минулого століття більшість країн — членів МВФ скасувала валютні обмеження на міжнародні поточні операції. Таким чином, МВФ виконав свою основну "системну функцію".
|
|
|
По-друге, окремі МФО концентрують значні ресурси, частка яких уже є помітною у глобальних фінансах. Спираючись на вагому фінансову базу, ці інституції використовують їх з метою полегшення пристосування національних економік до міжнародної конкуренції, відкриття внутрішніх ринків, стабілізації національних грошових систем.
По-третє, МФО мають разгалужену систему функцій, які охоплюють практично весь спектр функціонування світових фінансів: консультації, обмін інформацією, розробка спільних позицій, надання фінансової допомоги, врегулювання національних та регіональних фінансових криз, фінансування національних програм розвитку, структурних перебудов тощо. Доповнюючи одна одну за функціями та сферами діяльності, міжнародні фінансові організації формують інституційну основу механізму регулювання глобальних фінансів, центральне місце в якому належить МВФ.
|
|
|
МВФ: основні засади і функції.
У липні 1944 р. представники 44 країн на валютно-фінансовій конференції ООН, що відбулася у Бреттон-Вудсі (США), підписали "Заключний акт", складовими якого були статути Міжнародного валютного фонду та Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МВФ та МБРР).
Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи Організації Об'єднаних Націй. МВФ розпочав свою діяльність з березня 1947 р. Місцеперебування — Вашингтон.
Згідно зі Статутом, метою створення МВФ було сприяння міжнародному валютному співробітництву та стабілізації валют, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримування рівноваги платіжних балансів країн — членів Фонду, вжиття системи заходів, спрямованих на регулювання валютних курсів, підвищення ступеня конвертованості валют, надання короткострокових кредитів країнам — членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їх платіжних балансів, на ліквідацію валютних обмежень, організацію консультативної допомоги з фінансових та валютних питань.
|
|
|
Оскільки МВФ є організацією акціонерного типу, то його ресурси складаються з внесків країн-членів, для кожної з яких встановлюється вступна квота залежно від частки країни у світовій торгівлі. Ця квота переглядається кожні 5 років. Україна, разом з іншими державами, що входили до складу колишнього СРСР, була прийнята до МВФ у 1992 р.
Керівні органи Фонду — Рада управляючих, Директорат, Секретаріат. Вищим органом є Рада управляючих, яка приймає у Фонд нових членів, затверджує зміни паритетів валют країн-учасниць, переглядає квоти, розподіляє чистий прибуток Фонду. Директорат займається поточним регламентуванням діяльності цієї організації.
Голоси у Раді управляючих МВФ розподіляються залежно від розміру квоти тієї чи іншої країни.
Виконавчим органом Фонду є Виконавча рада, яка складається з 24 виконавчих директорів. У 1995 р. між країнами — членами МВФ було досягнуто домовленості про створення механізму термінової фінансової допомоги окремим країнам на випадок фінансових криз, включаючи створення валютних стабілізаційних фондів. Ця допомога реалізується через політику траншів та механізм розширеного фінансування.
Україна делегувала своє представництво та захист інтересів у Раді директорів МВФ Нідерландам, які вважаються країною — опікуном України.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 187; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!