УІ. Закріплення опрацьованого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. На яке народне свято парубоцтво вирішило шукати скарб?
а) Великдень;
б) Зелені свята;
в) Івана Купала.
2. Як парубки називали Павлуся?
а) Ненажерою;
б) Поликом;
в) Лежнем.
3. Парубки на пошуки скарбу хотіли взяти Павлуся бо:
а) Хотіли посміятися над ним;
б) Намагалися виманити його з хати;
в) Він був щасливим.
4. Вирушаючи на пошуки скарбу, хлопці заспівали:
а) козацької;
б) Стрілецької;
в) Чумацької.
5. «Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость»:
а) Велику ворону;
б) Худу кішку;
в) Миршавеньке козеня.
6. Парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта, який вдарився об поміст і розсипався:
а) грошима;
б) Смарагдами;
в) Дукатами.
7. Якою зброєю захищав наймит Павлуся від парубків:
а) Рогачем;
б) Лопатою;
в) Ціпком.
8. Зібравши цінності від хорта, наймит сховав їх у:
а) Таємну схованку;
б) Скриню;
в) Хліву.
9. У фразі: «Сам скарб його знайде» О. Стороженко використав такий художній засіб, як:
а) Епітет;
б) Порівняння;
в) Метафору.
10. Господь послав Павлусеві діточок:
а) таких, як він сам;
б) Слухняних і працьовитих;
в) Улесливих і красивих.
11. Розмірковуючи над смислом поняття «Щастя» стосовно героя,
О. Стороженко вважає, що той сам має, хто:
а) працює з раннього ранку до пізньої ніченьки;
б) Увесь свій вік нічого не дбає;
в) Кмітливий і розумний.
|
|
|
12. Ім’я якої собаки згадується у творі, що стереже гроші скупого:
а) Кузько;
б) Рябко;
в) Найда.
2. Робота на картках
Картка №1
1. Чи є щастя постійним відчуттям? З чим це Пов’язано? Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору О. Стороженка «Скарб».
2. Що, на ваш погляд, необхідно для того, щоб бути щасливим? Як з цього приводу висловлюється автор у своєму оповіданні?
3. Кого має
4. На увазі письменник, зазначаючи: «І голодний, і холодний, ще гірше од якого0небудь бідолахи»:
а) Наймита Павлуся;
б) Собаку;
в) Коня.
Картка №2
1. Для чого О. Стороженко відобразив у творі «Скарб» селянський побут, звичаї українського народу? Наведіть приклади з оповідання.
2. Що ви розумієте під словом «скарб». Яким скарбам ви надаєте перевагу? Свої думки обґрунтуйте.
3. Якою приказкою закінчується твір О. Стороженка «Скарб»?
а) «Хто багато бажає, той щасливим не буде»;
б) Не родись багатий, а родись щасливий»;
в) «Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за його не віддасть!»
Картка №3
1. Чи погоджуєтеся ви з думкою О. Стороженка: «Як кому Бог дасть щастя, то не треба йому і рідної матері, не треба і скарбу шукати?» Власні міркування вмотивуйте.
2. Висловіть власне ставлення до того, в яких умовах зростав Павлусь. Щоб ви порадили батькам героя стосовно його виховання?
|
|
|
3. Душа не буде голодною у того, хто:
а) Другого нагодує і заспокоє;
б) Розвеселить ближнього;
в) Заздрить іншим
УІ. Підбиття підсумків уроку
Відповіді на питання
- Поясніть символічне значення образу скарбу в оповіданні
О. Стореженка «Скарб»
- Чого навчає даний твір?
- Яким ви уявляєте щастя?
- Чи варто боротися за щастя?
УІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
УІІІ. Домашнє завдання
Підготувати міні-доповідь про життя і творчість Б. Лепкого, знати ідейно-художній зміст твору «Цвіт Щастя».
Олександр Олесь. «Княжа Україна». «Заспів», «Україна в старовину» Урок в 5 класі
Тема. Олександр Олесь. «Княжа Україна». «Заспів», «Україна в старовину» Урок в 5 класі.
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поета; поезіями з циклу «Княжа Україна; розвивати навички виразного читання поезії; виховувати шанобливе ставлення до старовини.
Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет письменника, його твори, ілюстрації або малюнки із зображенням природи, кросворд, картки із поняттями з теорії літератури.
|
|
|
Хід уроку
На дошці висить портрет Олександра Олеся.
Епіграф до уроку:
Ми жали хліб. Ми вигадали млин.
Ми знали мідь. Ми завжди воювали.
(Олег Ольжич)
І. Актуалізація опорних знань.
Мікрофон: «що мені розказали літописні оповіді?»
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель повідомляє цілі уроку (що ми хочемо дізнатися з цього уроку, які знання маємо винести з нього?). Учні доповнюють.
Приблизний перелік цілей:
дізнатися, хто такий Олександр Олесь, чим він славний;
дізнатися про його вірші, про що у них йдеться, чим вони цікаві;
дізнатися більше про українську старовину;
навчитися краще читати поезію;
розширити світогляд, словниковий запас.
ІУ. Подача нового матеріалу:
1. Учитель: діти, ми починаємо знайомство із творчістю цікавого українського поета Олександра Олеся.
Як ви думаєте, в яких сім’ях виховуються письменники? Хто були їхні батьки?
А чи буває так, щоб батьком чи матір’ю одного письменника був інший (інша). Якщо так, наведіть приклади.
- Так. Леся Українка і Олена Пчілка.
Вчитель: Василь і Микола Гоголі, Тадей і Максим Рильські. Але найчастіше задатки батька, реалізовані меншою мірою, втілилися в нащадку. А була одна сім’я, у якій було аж два великі поети – сім’я Кандиб. Ви спитаєте, а до чого тут Олександр Олесь? Так от, його справжнє ім’я – Олександр Кандиба. А його син, Олег Олександрович Кандиба, взяв на честь батька псевдонім Олег Ольжич. Саме його рядки стали епіграфом нашого уроку.
|
|
|
2. Його портрет висить на дошці. Уважно його роздивіться. Що ви можете сказати про цю людину, судячи з її зовнішності (який характер, світогляд)?
- Серйозний, вдумливий, інтелігентний, поважний, вчений.
Народився цей серйозний і вдумливий чоловік у 1878 році в містечку Білопіллі на Сумщині. Закінчив сільськогосподарську школу, потім Харківський ветеринарний інститут. Працював ветеринаром. Але його справжнім покликанням стала поезія.
У часи Української Народної Республіки приєднався до її творців, займався дипломатією, а після її поразки виїхав закордон. Жив у Відні, Будапешті, Празі. За ним виїхала і сім’я.
- Ще раз уважно подивіться на його портрет. Які твори міг писати чоловік з таким характером?
- Серйозні, повчальні.
Олександр Олесь писав чудові, ніжні і ліричні поезії. А для дітей – вірші, казки, інсценізації. Ми будемо вивчати його цикл поезій «Княжа Україна» і казку «Микита Кожум’яка».
Писати дитячі твори його змусила важлива подія в житті. Як ви думаєте, яка?
(Народження сина Олега). Не дивно, що Олег сам почав віршувати у 8 років – це менше, ніж вам зараз.
3. Звернемось до його поезії «Заспів». Що таке заспів?
(Початок пісні).
Як ви думаєте, про що буде йтися у цьому «вступі» до циклу поезій?
Про княжу Україну, про що розповідатиме поет надалі.
4. Читання ланцюжком поезії «Заспів».
5. Словникова робота.
Чи є незнайомі слова (без зноски)?
Вчитель пояснює.
Поясніть значення висловів: «за водою попливло», «мохом поросло», «ревіти левом», «ріки крові пролились».
6. Яка тема тексту (Україна в давнину.).
7. Індивідуальна робота: поставте 5 запитань до тексту і запишіть їх у зошит. Найважче позначте.
8. Групова робота: поставте ці запитання своєму сусіду по парті, він мусить відповісти. Потім поміняйтесь місцями. Найважче запитання поставте вчителю.
10. Які висновки можемо зробити з твору? Яка його головна думка? (Ідея: героїчна боротьба наших предків проти ворогів і суворого світу. Це початок циклу поезій про давнину).
11. Читання ланцюжком поезії «Україна в старовину».
12. Словникова робота.
Чи є незнайомі слова (без зноски)?
Вчитель пояснює.
13. Практичне завдання: опишіть давню України за таблицею
| Дерева | Птахи | Звірі | Духи | Види місцевості |
Перший, хто виконає правильно, отримує 11 балів.
У. Фізкультхвилинка.
VІ. Закріплення знань.
Як ставиться автор до нашого минулого?
Які міфи та легенди він згадує?
Багато згадуваного Олесем ви вже бачили в міфах та літописах. А які неповторні ознаки притаманні творам поета?
VІІ. Рефлексія
Які знання ви отримали на цьому уроці? Як ви збираєтеся їх використати?
Зробіть примітку на полі: «Я оцінюю свою роботу на цьому уроці на ... балів»
УІІІ. Підсумок уроку.
ІХ. Домашнє завдання:
Виразно читати «Заспів», «Україна в старовину», «Наші предки слов’яни». Заповнити таблицю:
«Літописи» і «Княжа Україна»
| Спільне | Відмінне |
Висновки
Літературна освіта школярів передбачає не тільки залучення їх до читання різноманітних творів, активізацію читацької діяльності, а й проникнення у природу художнього твору, розуміння особливостей та функцій поетичного слова, його естетичного впливу.
З метою підвищення рівня знань учнів з української літератури важливо і необхідно процес вивчення предмета побудувати так, щоб домінантною була самостійна робота учнів, тому що саме такий вид роботи виробляє уміння і навички усного і писемного мовлення, розвиває логічне й образне мислення, уяву і пам’ять.
Основна мета цього виду роботи – досягнення критично-творчого рівня у формуванні самостійності учня, бо саме на цьому найвищому ступені самостійності учень навчається не тільки глибоко розуміти мету завдання і оволодіває методами його розв’язання, а й вчиться видозмінювати ці методи відповідно до змісту й характеру завдання. Знання учнів все частіше визначаються й оцінюються в процесі аналітичної роботи над новими матеріалами, залежно від активності учнів, їхньої здатності самостійно сприймати матеріал, вести науково-дослідницьку роботу. Тому зросла питома вага методу самостійного вивчення літературного матеріалу як на уроці, так і в процесі виконання домашнього завдання.
Самостійна робота випливає із внутрішньої логіки навчального процесу, продиктована потребами розвитку особистості учнів. Репродуктивно-критичний та критично-творчий ступені розвитку самостійності школярів дають змогу оцінити об’єкт опрацювання, творчо застосувати здобуті знання, сформовані уміння й навички, створивши щось якісно нове. Завдяки самостійній роботі учнів доступний аналіз художнього твору з погляду специфіки літератури: тлумачення образу й образності та уявлення про естетичну природу слова у творі. В учнів формується багатий досвід читача, який є надійною і єдиною основою “бачення” літературних образів.
Варто систематично використовувати літературно-критичні статті під час вивчення творчості письменників, бо це розширює знання учнів про творчість митців, вчить чіткої композиції, яскраво вираженої послідовності викладу думок і доведень. Працюючи над критичними статтями, учні ознайомлюються з основними рисами публіцистики різних авторів, глибиною, переконливістю, гостротою, влучністю висловлювання, афористичністю. А це формує в школярів уміння давати правильне тлумачення актуальних (важливих) проблем, розвиває критичне мислення.
Назріла потреба відмовитись від нав’язливих регламентацій щодо оцінки того чи іншого твору або творчої спадщини письменника. Необхідно подавати просто матеріал на певну тему, якомога більше інформації, вказувати найрізноманітніші джерела, викладати різні думки про твори і творчість. Вивчення біографії є важливим моментом викладання української літератури, оскільки має цілий ряд покладених на нього завдань: від знайомства з письменником та пропедевтичного знайомства з творами – до морального виховання.
Принципами викладання життєпису є історизм, актуальність, психологізм, екзистенційність, естетизм.
Джерела вивчення життя та творчості письменника є як документальними, так і художніми, як створеними власне митцем, так і написаними про нього. Це спогади сучасників, листи, автобіографічні і художньо-біографічні твори тощо.
Головним завданням вчителя-словесника під час вивчення постаті письменника є створення «ефекту присутності», коли завдяки добре підготовленому та вміло викладеному вдало підібраному матеріалу учні відчувають “присутність” митця як живої, близької і цікавої їм людини.
Головними методами викладання біографії є кілька різновидів художньої розповіді, проте обов’язковим і доцільним є застосування різноманітних активних та інтерактивних методів та прийомів, а також засобів навчання, що можуть зробити цей етап по-справжньому цікавим для учнів.
Сучасні методисти наголошують на екзистенційності вивчення життя письменника, тобто на осмисленні учнями життєвого досвіду митця як неповторної особистості, порівняння його з власним.
Методика викладання біографії постійно вдосконалюється, вводяться нові методи, засоби та прийоми, покликані покращити його, зробити цікавішим та ефективнішим.
На наше переконання, художня творчість для письменника – це можливість і спроба пошуку фатальної позиції. Основним завданням є уміння виявити, ідентифікувати ті міфологеми, які мають певний психічний зміст, загальний і добре відомий людству загалом і кожному зокрема. Письменник завжди може виявляти себе у домінуючих міфологем них образах Богородиці, землі, раю, долі, життя, смерті тощо як утілення гармонії та врівноваження елементів колективного несвідомого із індивідуальним свідомим.
Дана проблема на сьогоднішній день цілком не досліджена, вона потребує подальших студіювань. Цікавим матеріалом можуть слугувати художні твори письменників, які вивчаються за шкільною програмою в старших класах загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 665; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!