Римований сленг як підвид спеціального сленгу
Дуже близьким до арго по своєму змісту таємного коду є – rhyming slang. «Римований сленг» не має спеціальної «професійної» замкнутості, він розчинений в лондонському просторіччі (кокні) та виступає на правах жартівливих, образних висловлювань в буденній мові, займаючи наче б то проміжне місце між загальним сленгом та арго (кентом).
Приведемо приклад з жартівливої поеми, де використовується «римований сленг»:
As she walked along the street
With her little «plates of meet» (feet)
And the summer sunshine falling
On her golden «Barnet Fair». (hair)
Bright as angels from the skies
Were her dark blue «muttonpies». (eves)
In my «East and West» Dan Cupid (breast)
Shot a shaft and left it there.
[BL, 36 ]
«Римований сленг», як вказує Е. Партридж, виник в середині 19 століття і до першої світової війни був характерним лише для кокні [PS, 273 ]. Хоттен у своєму відомому словнику (1860) говорить, що «римований сленг» з`явився на лондонських вулицях в 1845-1848 роках [HD, 265 ]. Він же приводить такі алегоричні приклади, як flea and louse – a bad house, artful dodger – a lodger, ding dong – a song, sorrowful tale – three months in jail.
«Римований сленг» знайшов хороший грунт в Австралії, куди його занесли англійські переселенці в кінці минувшого століття [35, 15 ].
В лондонському просторіччі він інколи стає настільки розповсюдженим та загальноприйнятим, що, вративши свій таємний характер, переходить у сферу загального сленгу. Це легко перевірити по словнику загального сленгу Е. Партриджа.
Так, Е. Партридж приводить там такі приклади, як: yellow silk – milk; German bands – hands; cherry hog – dog; artful dodger – lodger, weeping willow – pillow; charming wifeknife(SSD).
|
|
|
Варто зазначити, що іноді вирази «римованого сленга», які переходять в загальний сленг, якби знову утаємничуються шляхом зміни структури словосполучення. Зазвичай відкидається слово, яке римується з літературним синонімом. Так, mince pies – eyes перетворюється в minces, china plates – mates стають просто chinas [35; 17 ].
Сленг в учбовому закладі Великобританії
Студентський сленг відзначається змінністю, плинністю. Тривалим у них є тільки механізм творення нових слів.
Winchester college slang як приклад студентського сленгу, його особливості.
Для розгляду студентського сленгу у Великобританії ми обрали Winchester College.
Цей коледж відомий як незалежна школа, привілейований приватний закритий середній учбовий заклад для хлопчиків. Він розташований у місті Winchester в Hampshire, Англія. Офіційно цей коледж має таку назву: Collegium Sanctae Mariae prope Wintoniam (або Collegium Beatae Mariae Wintoniensis prope Winton), чи St Mary's College near Winchester, заклад зазвичай ще називають «Win: Coll:» або просто «Winchester». Winchester існує вже понад 600 років – найдовша безперервна історія будь-якої іншої школи в Англії. Це один з дев`яти першпочаткових привілейованих приватних закритих середніх учбових закладів для хлопчиків, які є в Англії [12].
|
|
|
Сучасний вінчестерський сленг. Не дивлячись на те, що більшість з дотепних, гострих слів використовуються все менше і менше вихованцями Вінчестерського коледжу, - більш неформальний сленг стає популярнішим.
Більшість з цих слів складають зміни однієї голосної у слові для створення саркастичного ефекту.
Нижче ми приведемо приклади:
· This is quat good: This is pretty bad
· She is not very fit: This girl is not very attractive
· She is nat very fit: This girl is very attractive
· Laak (Alternative pronunciations: «lerk»): I don't like, e.g.: I laak your face (pronounced «fass» here).
· Waant (Alternative pronunciations: «weent»): I don't want, e.g.: I waant double Div.
· Bunter (this is pronounced with an umlaut vowel sound): Boring, uninteresting banter.
Інші слова сленгізми такі:
· Loose (Alternative pronunciations: «Loosh»): Not up to standard, generally negative, e.g.: he's got loose banter.
· Goive: I don't care, e.g.: I goive about this play.
· Guiche (Alternative versions: keesch, laqueesch, keesch lorraine): Пряме протиріччя в реченні, може виступати як іменником так і просто окликом, e.g.: That's a guiche!
· Fiche (pronounced «feesh»): Нісенітниця, те ж саме, що неправда, e.g.: That is utter fiche.
· Meats (Alternative pronunciation: «moits»): цей термін показує невдачу або помилку іншого, e.g.: Meats you have more toytime (home work) than me! - a hand gesture is usually used also (an open palm with the thumb stuck upwards pointing towards the person you have just given meats to).
· Chunks: (this is pronounced with an 'oo' vowel sound) an extension of 'meats'. This is a modern allusion of the notion 'meats', deriving from the phrase 'meaty chunks'.
|
|
|
Отже, арго є підвидом спеціального сленгу, так само як і римований сленг. Арго – це мова вузької соціальної групи, справжній таємний код. Інколи арготизми проникають у сферу літературної мови, а інколи якесь слово літературної мови починає використовуватись в арго. Римований сленг є близьким до арго [35, с. 9 ] – це жартівливі висловлювання в буденній мові, займаї ніби проміжне місце між загальним сленгом та арго. Студентський англійський сленг – динамічне утворення. В його утворенні приймають участь такі зміни: зміни однієї голосної у слові для створення саркастичного ефекту, зміна однієї чи кількох приголосних, можуть бути простий набір лтер, які цікаво звучать і можуть просто звуком показати певну емоцію тощо.
ВИСНОВКИ
В результаті виконаної курсової роботи ми розглянули особливості англійського сучасного сленгу, дослідили його склад та принципи утворення, класифікацію, бачення різних авторів на проблему його зародження, значення сленгу в мові та розглянули приклади сучасного студентського сленгу. Таким чином, мету та завдання роботи було досягнуто.
В першому розділі ми прослідкували та розповіли історію розвитку сленгу, саме терміну та певних його особливостей. Розглянули класифікацію, проаналізували наукову літературу, визначили головні поняття та дослідили роль сленгу у мові різних сфер суспільства.
|
|
|
Спочатку сленг використовувався лише в окремих соціальних групах, а потім перейшов у загальне використання. Таким чином, сленгізми є загальнозрозумілими для всіх соціальних груп того чи іншого мовного суспільства. Спочатку вчені не виділяли сленг як окреме лексикологічне поняття. Цей термін використовувався лише в якості синоніму терміну «кент», потім – «жаргон». В кінці 19 ст. ці три поняття розділилися і стали позначати різні мовні явища. Деякі вчені до цього часу вважають, що сленг – це груба мова або жаргон окремих соціальних груп. Але насправді сленг є особливою нелітературною мовою зі своєрідним вокабуляром. Він є компонентом просторіччя.
За класифікацією В. Г. Вілюмана сленг поділяється на дві групи: загальний сленг та спеціальний сленг. Загальний сленг знаходиться поза межами літературної мови, але він є загальнорозповсюдженим розмовним варіантом лексики, і щоденно використовується всіма соціальними групами того чи іншого мовного суспільства. Спеціальний сленг доступний для розуміння лише окремих професійних та соціальних груп, він відображає ціннісні орієнтації та норми, спрямованість тієї чи іншої субкультури.
Отже, термін сленг є багатозначним. Він належить до лексики обмеженого вжитку: має неофіційний характер та емоційну забарвленість. До лексики обмеженого вжитку також належать професіоналізми, жаргонізми, арго, вульгаризми (останнім часом все більше вживається термін сленг). Сленг, за В. Г. Вілюманом, поділяється на загальний та спеціальний. Загальний – загальнозрозуміла, розповсюджена соціальна мовна мікросистема. Спеціальний сленг – це більш специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів, арго тощо.
У другому розділі ми більше звернули увагу на лінгвістичне дослідження таких підсистем спеціального сленгу, як арго та римований сленг. Дослідили та показали на прикладах студентський англійський сленг.
Отже, арго – це мова вузької соціальної групи. відзначається наявністю слів, незрозумілих для сторонніх. Римований сленг – це жартівливі висловлення в буденній мові, є дуже розповсюдженим.
Важливими є дослідження сленгу, який найбільш розповсюджений серед молоді, а особливо серед школярів та студентів. Молоді люди більш емоційні, їм важливо мати певну свою створену мову важко зрозумілу для інших – мати свій особистий код для спілкування. Саме тому у сленгу весь час виникають нові слова, а інші зникають, або продовжують використовуватися лише в дуже вузьких колективах та групах. Таким чином, ми можемо стверджувати, що англійський студентський сленг та сленг загалом є дуже різноманітним та цікавим для дослідження, адже в ньому присутні запозичення зі сленгів багатьох інших мов: з німецького, французького, іспанського, єврейського, хінді тощо.
Студентський сленг – динамічне утворення. В утворенні сленгізмів приймають участь такі зміни, як: зміни голосної чи приголосної, чи двох приголосних та двох голосних, можуть створюватись слова, які за змістом нічого не несуть, але при вигуку мають специфічне емоційне забарвлення тощо.
Це все для того, щоб полегшити мову, робити її «живою», змінливою, цікавою та легкою.
Отже, наша наукова робота виконала усі раніше поставлені завдання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. Лексикология английского языка: Учебн. пособие для студентов. - 3-е изд., стереотип. – М.: Дрофа, 2001. – 288 с.
2. Арнольд И. В. Экспрессивные средства английского языка: сборник научных робот/ Ленинград. гос. ин-т им. А. И. Герцена; - Л.: ЛТПИ, 1975, С. – 123-126.
3. Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке//Учен. зап. Ленингр. гос. пед. ин-та им. А.И. Герцена, 1955. – Т.ІІІ. – С.47-50.
4. Гальперин И. Р. О термине «слэнг». «Вопросы языкознания», 1956, №6.
5. Жирмунский В. М. Национальный язык и социальные диалекты. – Ленинград, 1936.
6. Грачев М.А. Механизм перехода арготизмов в общенародный язык// Русский язык в школе. – 1996. - № 5. - С. 34-37.
7. М. М. Маковский. Языковая сущность современног английского «слэнга». «Иностранные языки в школе», 1962, №4, С. – 104
8. Скворцов Л.И. Литературный язык, просторечие и жаргоны в их взаимодействии. – Л., 1970. – 132с.
9. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів/За заг. ред. д-ра філолог. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. – 1008 с.
10. Хомяков В. А. Введение в изучение основного компонента англ. просторечия. – Вологда, 1971, С. – 29-39, 104.
11 . Хомяков В. А. О специальном слэнге. Вологда, 1968, С. – 6-22.
12. AK – A. H. King: The Language og Satirized Characters in Poetaster`, Lund, 1941.
13. ATS – The American Thesaurus of Slang by Lester V. Berrey and Melvin Van den Bark, N. Y., 1962
14. BAL – S. J. Baker. The Australian Language, Sydney – London, 1945
15. BL – H. Baumann. Londinismen – Slang and Cant, Berlin, 1887
16. E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English. London, 1963, vol. 1, p. 782
17. E. Partridge. Slang To-Day and Yesterday. London, 1960, p. 2-3
18. F. Grose. A Classical Dictionary of the Vulgar Tongue. London, 1796. В роботі використовужться третє видання цього словника.
19. H. L. Mencken. The American Language. New York, 1960, p. 555
20. HD – J. C. Hotten. A. Dictionary of Modern Slang, Cant and Vulgar Words, London, 1860
21. http://en.wikipedia.org/wiki/Notions
22. http://en.wikipedia.org/wiki/Winchester_College
23. J. Hotten. A Dictionary of Modern Slang. Cant and Vulgar Words. London. 1860.
24. MAL – H. L. Mencken. The American Language. N. Y., 1960
25. MSE – M. Schlauch. The English Laguage in Modern Times, Warszawa; 1964
26. PD – J. Platt. The Development of English Colloquial Idiom during the Eighteenth Century, The Review of English Studies, Vol 2, London, 1926, pp. 70-81, 189-196.
27. PDS1 – E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English, Vol. one, London, 1967
28. PDS2 - E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English, Vol. two, London, 1967
29. PS - E. Partridge. Slang To-Day and Yesterday, London, 1960
30. RC – R. S. Carter. “Those Devils in Baggy Pants”, N. Y., 1962
31. SS – Service Slang. Collected by J. L. Hunt and A. G. Pringle, London, 1943
32. SSD - E. Partridge. Smaller Slang Dictionary, London, 1964
33. VG – V. K. Gokak. The Poetic Approach to Language, Oxford, 1952
34. WA – W. H. Ainsworth “Jack Shoppard”, London, (no date).
35. . J. Hotten. A Dictionary of Modern Slang. Cant and Vulgar Words. London. 1860.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 268; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!