Початки американської журналістики. Періодика в роки громадянської війни. Пять тенденцій розвитку амер. Ж-ки в період Реконструкції.



Недивно, що поява першої газети на території північноамериканських британських колоній, зіткнулося з труднощами цензурного характеру. Пов'язано це знаменна подія була з Бостоном. Саме там 25 вересня 1690 Бенджамін Харріс, друкар, який перебрався з Лондона до Бостона, зробив спробу видання першої американської газети. Вона називалася «Суспільні події як іноземні, так і місцеві», передбачалася до виходу раз на місяць або частіше (в залежності від характеру і ступеня важливості надійшли новин).

Зміст першої американської газети був таким - досить розлогі повідомлення (без зазначення конкретних дат) про візит хрещених індіанців у Плімут, про викрадення двох дітей дикими індіанцями, про самогубство старого, що залишився на самоті після смерті своєї дружини, про спалах лихоманки, про бостонському пожежі, в результаті якого загинув юнак і був серйозно пошкоджений друкарський верстат, про сутички з французами, про втечу англійців з індіанського полону.

Тільки через чотирнадцять років у тому ж Бостоні міським поштмейстером Джоном Кемпбеллом була здійснена успішна спроба видання щотижневої газети. Спочатку Кемпбелл регулярно складав рукописні листки новин, складених з місцевих подій і з матеріалів, почерпнутих з англійських газет, і розсилав їх губернаторам колоній. Ці листки після прочитання губернаторами передавалися в адміністрацію і мали досить широке ходіння.

 Щоб уявити собі специфіку бостонських рукописних листків, досить навести фрагмент одного зі збережених примірників, датованих 14 червня 1703:

 «8 червня. Постійне збори Асамблеї відбулося в останню середу цього місяця.

 9 червня. Його Високоповажність у супроводі кількох джентльменів відбув до Нью-Гемпшир.

 10 червня. Шлюп, який прибув із затоки Кемпічі, не привіз ніяких новин ».

Періодична публікація такого роду новин друкарським способом ставала нагальною необхідністю. У результаті Джон Кемпбелл взяв в оренду друкарський верстат, і в квітні 1704 р. в світ вийшла газета, що отримала назву «Бостонський листок новин».

По формату газета Кемпбелла майже не відрізнялася від газети Харріса, як, втім, і в системі відбору новин. Місцеві новини подавалися більш оперативно, іноземні - з великим запізненням. У тому ж самому першому номері публікувалися новини з «The London Flying Post» і «The London Gazette», помічені груднем минулого року. Кемпбелл намагався завжди вказувати джерело інформації.

Поява третьої американської газети також пов'язано з Бостоном. У 1719 р. Джона Кемпбелла на посаді поштмейстера колонії змінив Вільям Брукер. Він теж вирішив видавати власну щотижневу газету під назвою «Бостонська газета».

А день по тому, 22 грудня того ж року, зусиллями типографа і редактора Ендрю Бредфорда у Філадельфії з'явився «Американський щотижневий Меркурій» - перша газета, надрукована за межами Бостона. Газета була досить вдалою і за допомогою батька Бредфорда, нью-йоркського типографа, деякий час поширювалася і в Нью-Йорку. Незважаючи на явно нейтральний характер видання, у редактора періодично траплялися зіткнення з владою, так як навіть найменший натяк на критику сприймався адміністрацією колонії вкрай болісно.

 Помалу загальнонаціональною проблемою ставала тема рабовласництва. Все більше газет висловлювалися про рабство як про загальне зло. Одиак навггь позищя північкоамериканської преси не була одностайною. Наприклад, Гордон Беннет i його «Нью-Йорк Геральд» захищали права Півдня, а тому популярність цієї газети там була дуже великою. До того ж, для відстоювання своїх інтepeciв Південь мав у Вашингтоні газету – «The Southern Press» («Південна преса»). Кульмінація політичної полеміки Півночі та Півдня – обрання президентом у листопаді 1860 р. Авраама Лінкольна. Як відповідь на це, у грудні 1860 р. Південна Кароліна вийшла зi складу Союзу, а на початку 1861 р. подібну акцію провели ще 10 штатів. 18 лютого 1861 р. вони створили Конфедерацію на чолі з тимчасовим президентом Джеферсоном Девісом. Це стало початком громадянської війни. Періодика піддавалася певній цензурі – феде­ральна влада закрила декілька газет, якіособливо активно виступали проти влади. Під нагляд цензури потрапило й інформагент­ство «Ассошіейтед Пресс». Були введені цензурні обмеження i на публікації про стан справ на фронтах та всередині країни.

Цікавим феноменом періоду громадянської війни стала поява ар мі йс ьки х пер іо дичних в ида н ь стихійного характеру. Так, війська сіверян, проходячи містечком Макон, захопили друкарський прес. Знайшовши серед солдатів кількох журналістів, вони стали випускaти газету «The Union» («Союз»). Відомими військовими журналістами стали Уайтлоу Рід, Чарльз Карлтон Коффмонд, Генрі Реймонд тощо, а Джеймс Беннет відрядив аж 63 кореспонденти для висвітлення військових дій. Громадянська війна призвела до збільшення попиту на друковану продукцію.

31 січня 1865 р. прийнято тринадцяту поправку до конституції, яка назавжди скасовувала рабство на території США. До завершен­ня війни залишалося ще кілька місяців, коли 14 квітня 1865 р. у театрі «Форд» у Вашингтоні було смертельно поранено Авраама Лiнкольна. Новину миттєво передали в yci гачети. Кореспонденти намагалися в одному абзаці вмістити усю необхідну інформацію. Так на-роджувався новий стиль подачі інформації – «перевернутої  піраміди».

Після остаточної капітуляції Півдня 8 траввя 1865 р. країна вступила, в пер іо д Реконс тр укц ії (1865-1877). Для журналістики це період значиих змін – пошук нових форм i методів подачі інформації завоювання cвoгo читача та впровад ження техн і чних новинок:

1. 1867 р. – сировиною для виготовлення паперу стала деревина замість ганчір’я;

2. 1868 р. – успішне прокладення телеграфного кабелю через атлантичний океан, який зв'язав Америку з Європою;

3. 1868 р. – Христофор Шоулз винайшов друкарську машинку, яку після вдосконалення з 1873 р. почали випускати серійно;

4. 1869 р. – завершено будівництво трансконтинентальної залізничної дороги, яка з’єднала Схід i Захід країни;

5. 1876 р. – Александр Белл винайшов телефон.

У період Реконструкції окреслилося загалом п'ять нових тенденцій розвитку американської журналістики. Насамперед американські газети впевнено взяли курс на інформаційну насиченість. Війна привчила читачів до отримання оперативної інформації. Тому редактори все бшьше уваги приділяли швидкому, точному i подієвому репортажу.

Друга тенденція – децентралізація американської преси. Забезпечення інформаційними агентствами матеріалом газет місцевого рівня. Поява компаній з розповсюдження періодичних видань.

Третя тенденція – зростання політичної незалежності низки періодичних видань. «The New York Evening .Post», «The Springfield Republican», «The New York Times» демонстрували готовність кинути виклик місцевій владі. Як результат – запровадження в 1870 р. газетою «Tlie New York Times» традації журналістських розслідувань.

Четверта тенденція – акцент на сенсаційності в подачі матеріалів. Так, у 1868 р. Чарлз А. Дана в редакційій статті газети «The Sun» обіцяв читачам, що реакція «прагнутиме до лаконічного, ясного i чіткого ви-кладу подій i докладе максимум зусиль, щоби щодня подавати фотографію того, що діється світі, в найяскравішій та живій манері». Канонади відбірної лайки стали основним засобом подачі матеріалів, зате тиражі газсти різко зросли.

П'ята тевденція – набуття престижу професії репортера. Поява «якіної» преси, журналістських розслщувань, а також політична й економічна незалежність багатьох газет сприяє тому, що журналісти отримують вищий соціальний статус i певну свободу в суспшьно-політичній розстановці сил.

У цілому, наприкінці XIX ст. відбулися події, які окреслили подальший розвиток американської журналістики. Це, зокрема, поява «нового журналізму» i його складових; «жовтої преси», «якіснoї журналітики», руху «розгрібачів бруду», індустріалізації та монополізації у видавничій справі.

Видатними публіцистами та журналістами американської журналістики були: Бенжамін Франклін, Джеймс Отіс, Джон Дікінсон, Томас Пейн, Томас Джефферсон, Александр Гамільтон, Джон Адамс, Семюель Адамс, Деніель Дюлані, Семюель Сібері та ін.

7 серпня 1721 р. з’являється перший но­мер газети « The New England Ceiirant » («Новоанглійські ку ранти») Джеймса Франкліна, яка ознаменувапа новий етап в американській журналістиці. Вона стала першою газетою, вільною від державного контролю, давала незалежний коментар до інформації про події в колоніях, піддавала критиці діяльність адмінстрації, що викликало незадоволення у впливових колах. Джеймс Франклін за публічні виступи проти губернатора штату в червні 1722 р. на місяць потрапив до в’язниці. Йому заборонили видавати газету і видавництвом зайнявся його брат Бенджам ін Франкл ін. Газета проіснувала недовго (з 1721 по 1728 р.), але її діялъність стала помітним явищем суспільно-політичного життя не лише колонії Массачусетс.

У жовтні 1726 р. з Англії повернувся Бенджам і н Франкл і н. Людина з багатьма талантами, перевагу надавав друкарській cпpaвi та журналістиці.

Семюель Кеймер у грудні 1728 р. почав видавати щотижневу газету « The Universal Instructor in AS ! Arts and Sciences : and Pennsylvania Gazette » («Універсальний наставник з y с ix мистецтв I наук, або Пенсильванська газета»). Видавнича мо­дель була дуже простою – він передруковував cтаттi з лондонської «Енциклопедії» Чемберса, фрагменти з творів Дефо, публікував не­великі тексти місцевих авторів. Це видання деякий час було найпонулярнішим у Філадельфії. Протрималася газета всього 39 номери, після чого Кеймер продав її Франкл і ну та Мередиту. А до травня 1732 р. Ф р а нклін став одноосібним власником, викупивщи частку свого компаньйона. 2 жовтня 1729 р., вийшов пер­ший номер нової « The Pennsylvania Gazette » («Пенс и л ьванськ ої газети»). Франклін скоротив назву, зробивши її короткою та легкою для запам'ятовування. Перестали друкуватися статті з енциклопедії Їx замінили франкліновими есе, деякями есе Аддісона та Стиля, а також творами місцевих авторів. Новинний блок переважно будувався на основі місцевих даних, що було популярним серед населення. Франкліну вдалося поєднати інформаційність i розважальність. Він також писав, листи самому co6i як редактору i давав на них відповіді.

Бенджамін Франклін може вважатися родоначальником американсь кої журнал істики. 16 лютого 1741 р. вийнюв перший номер журналу «The General Magazine». Його повна назва – « Зага л ьний журнал i хрон і ка под ій в cix бр ит а н ських колон і й в Америц і ». Підготовка до випуску велася з листопада 1740 р, часопис проіснував недовго – шість місяців.

Початок 70-х pp. – це активізація думок про незалежність Америки. Друкувалися різноманітні памфлети патріотичного та революційного спрямування. Сутички у Легсингтоні та Конкорді 19 кв і тня 1775 р. стали початком війни за незалежн і сть, велику роль у якій відіграли 3MI. Так, 10 с і чня 1776 р. Томас Пейн опублікував памфлет під назвою «Здоровий г л узд». Протягом трьох місяців він розійшовся накладом у 120 000 примірників. «Мати власну владу – це наше звичайне право» – наголо-шувалося в памфлеті.

2 ли пн я 1776 р. Другий Континентальний Конгрес, зібравшись у Філадельфії, проголосував за повну незалежність від Британії, а 4 липня прийняв підготовлену Томасом Джефферсо н ом «Декларац і ю незалежнос ті.

Закінчення війни за незалежність у 1783 р. для icтopiї американської журналістики ознаменувалося двома важливими подіями. По-перше, майже одразу з'являютъся перші щоденні періодичні ви­дання. 3 21 вересня 1784 р. - «П ен си л ьва н ська щоденн а реклам н а газета» (Філадельфія). Видавці – Джон Данле п і Де ві д Клей п ул. Ма­терiал у ній розташовувався в чотири колонки, перша i остання – цілком заповнені оголошеннями, дві інші – частково оголошеннями, частково – новинами та передруками. Виходила у вівторок, четвер та суботу. 1 грудня 1784 р. у Чарлстоні Джон М іл лер почав видавати «Південнокаролінську загальну рекламну газету», а 1 березня 1785 р. – поява «Нью-Йоркської щоденної рекламної газети». Видавець – Френсіс Чайлдс. Отже, перші щоденні американські газети були переважно рекламного типу.

По-друге, починається швидке формування партійної преси. Вся партійна пpeca поділялася на «федералістичну» та, «антифедералістичну». Пізніше аитифедералісти почали іменуватися республіканцями.

Александр Гамшьтон заснував у квітні 1789 р.«Газету Сполучених штат і в», яка стала фактично офіційним друкованим органом адміністрації США. А у жовтні 1791 р. Джефферсон і M ед ico н заснували «На ці ональну газету», яка нада­вала свої сторінки всім, хто був незадоволений політикою федералістів.

У 1798 р.Конгрес прийняв, а президент Джо н Адам с підписав закон, що обмежував свободу преси («Закон про на к леп») i був спрямований проти республіканської преси, та після перемоги на виборах 18 00 р. Т. Джефферсона цензурні заборани були зняті. А з 31 жовтня 1800 р. у новій столиці Вашингтоні вийшов перший но­мер «Н аці онального віс ника» - пepшoї значної вашингтонської га­зети, яка проіснувала до 1870 р.

1 жовтня 1802 р. у Нью-Йорку почала виходити впливова літературна газета «The Morning Chronicle» («Ранкова хроніка»). Газета мала розважально-моралістичний характер, публікувала на своїх cтopiнкax добродушні poзiграші, гумористичні оповідання, легкі есе та зарисовки політичного життя того часу. Перестала виходити у 1805 році.


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 921; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!