Характеристика видань серії « Матеріали до української бібліографії ».

Історія створення Бібліографічної комісії НТШ у Львові

У 1909 р. у межах Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові було створено спеціалізований центр, який займався проблемами української книги (передусім, вивчав історію книги та укладав книгознавчі праці) — бібліографічну комісію. Ця комісія опікувалася трьома проблемами:

 

Створення різноманітних бібліографічних праць, оскільки треба було зберегти відомості про всі українські видання, випущені на теренах Австро-Угорщини.

Створення наукових засад бібліографічного опису книг і часописів.

Видання книгознавчих часописів, оприлюднення результатів праці науковців.

 

Комісія досліджувала українську книгу та бібліографію і ставила за мету створити повний перелік українських книг під назвою “Національна бібліографія ”, починаючи з “Енеїди” I. Котляревського (1798 р.). Важливу роль у створення комісії відіграв український бібліограф і бібліотекар Зенон Кузеля, який на той час перебував у Відні й був поінформованим про стан європейської бібліографії. В 1908 р. З. Кузеля написав до НТШ листа “В справі української бібліографії”, в якому чітко розроблено наукову програму діяльності бібліографічного осередку й накреслено основні напрямки роботи. Фактично, З. Кузеля став ініціатором створення бібліографічної комісії при НТШ.

 

До складу комісії увійшли відомі науковці, які мали в сфері своїх зацікавлень книгу й книгознавство: М. Грушевський, I. Свєнціцький, I. Кревецький, I. Франко, В. Доманицький, М. Комаров. Очолив комісію I. О. Левицький.

 

Бібліографічна комісія надзвичайно плідно працювала в різні роки. В її діяльності можна видалити 3 періоди:

 

Довоєнний (початковий), що тривав з 1909 по 1913 р. (в цей рік помер Левицький, що суттєво вплинуло на роботу комісії).

Воєнний (до 1922 р.) — найгірший період для комісії, оскільки чимало вчених служило у війську. До того ж, під час окупації було знищено бібліотеку НТШ.

Повоєнний (1922—1939 рр.). Комісію очолив В. Дорошенко.

 

В 1939 р. діяльність НТШ і бібліографічної комісії зокрема було припинено.

 

Комісія проводила свою роботу досить організовано. її члени збиралися приблизно один раз на рік (на початках діяльності — два рази), обговорювали наукові проблеми, виголошували реферати, які пізніше були рекомендовані до друку. В 1923 р. до складу комісії увійшли науковці з інших міст, зокрема з Києва: Ю. Меженко, В. Сімович, Л. Биковський. Всі дослідження науковців комісії публікували, для цього використовували:

 

Різноманітні часописи НТШ (“Літературно-науковий вісник”, “Записки НТШ”, “Стара Україна”). Часопис “Стара Україна” виходив в 1924—1925 рр., головним редактором був I. Кревецький. Основне місце в цьому часописі посідали історичні матеріали. В 1924 р. було видано спеціальний випуск з нагоди 350-ї річниці українського друкарства.

Різноманітні спеціалізовані книгознавчі часописи, зокрема “Бібліологічнівісті’ (1923—1932 рр., Київ), “Книжка ’ (1922—1923 рр., Станіслав), “Книголюб” (видавався Українським товариством прихильників книги у Празі).

 

З 1937 р. бібліографічна комісія НТШ почала випуск власного спеціалізованого видання “Українська книга ’ — щомісячного журналу, який виходив до кінця 1939 р. у Львові, а в 1941—1943 рр. мав річні номери, випущені в Кракові. Часопис містив результати досліджень з бібліографії членів комісії і публікував матеріали у рубриках ‘“[сторичне книгознавство”, “Бібліотекознавство”, “Мистецтво книги”, “Бібліографія”, “Книжкова справа в сучасному”, “Нові видання” і “Рецензії”. Часопис “Українська книга” мав спеціальний випуск, присвячений 450-й річниці українського друкарства у Кракові.

Напрацювання Бібліографічної комісії НТШ у галузі поточної бібліографії

Одним із напрямів роботи бібліографічної комісії НТШ була спроба налагодити поточний облік української книги. На прикінці 1910р. при товатистві створене спеціальне бібліографічне бюро під керівництвом В. Дорошенка, яке тісно співпрацювало з комісією. Впродовж 1911-1912рр. бібліографічне бюро вело в “Літературно-науковому віснику” спеціальне рубрику “Нові українські книги і брошури”. У 8-ми номерах вісника було описано 316 видань, що вийшли друком у 1911р. Припинення публікацій у Літературно-науковому Віснику не означало повного згортання роботи бібліографічного бюро. Замість списків поточної літератури бюро планувало випуск бібліографічних річників, про що доповідало на засіданні бібліографічної комісії. Воно функціонувало до І св.в. За цей час В. Дорошенко зібрав картотеку, що сьогодні зберігається у від. Рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника під назвою “Західноукраїнська бібліографія за 1911-1913рр.”. В 1937- 1939рр. бібліологічна комісія НТШ (таку назву бібліографічна комісія отримала в 1937р. за пропозицією В. Дорошенка) спільно з Українським товариством бібліофілів у Львові видавали часопис “Українська книга” (ред. Є.-Ю. Пеленський). В журналі друкувались матеріали, що торкалися загальних проблем книгознавства і окремих його галузей: історії книги, статистики друку, бібліотечної справи. На сторінках було опубліковано чимало біблліографічних матеріалів. Серед них була спеціальна рубрика “Бібліографія” де реєструвалися нові книги. Рубрику вів Б. Романинчук. Тут враховувалися західноукраїнська книга і видання української еміграції. Радянська книга не бралася до уваги, бо там виходив літопис друку. Матеріал у покажчику систематиовано за галузями знань, відповідно до основних розділів УДК. З-поміж ін. бібліографчних матеріалів, що друкувала “Українська книга” виділяється робота Б. Романинчука “Бібліографія Стефаника” (включає хронолог. Покажчик творів письменника і літературу про нього) та “Бібліографчний показник віршів про І. Котляревського” уклад. Т. Пачовський, “Спис творів періодичних видань Наддніпрянщини в 1918р.” уклад. П. Зленко й огляди М. Андрусяка присвячені історіогафії української книги. Крім того члени комісії активно спвпрацювали у “Записках НТШ” і часописі “Стара Україна” виступаючи авторами статей, рецензій, оглядів.

 

Характеристика видань серії « Матеріали до української бібліографії ».

Центральним напрямом видавничої діяльності бібліографічної комісії НТШ був випуск ґрунтовних наукових праць у серії “Матеріали до української бібліографії”. Загалом було випущено сім окремих видань в межах цієї серії.

 

В I—III томах містилося дослідження I. О. Левицького “Українська бібліографія Австро-Угорщини 1887—1890 рр.” (щоправда, було обліковано видання загалом до 1893 р.). Тут були зареєстровані всі українські книги, випущені в Австро-Угорщині, — твори про Україну, публікації в періодиці. Це фундаментальне дослідження, яке базується на реальних виданнях, описаних за принципом de visu.

 

IV том містить працю В. Дорошенка “Спис творів І. Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писання” і поділяється на два випуски. Перший, опублікований в 1917 р., подає описи літературних творів I. Франка, частково критику і публіцистику. Другий випуск вийшов аж у 1930 р. і вміщує завершення критики і публіцистики Франка. В основу праці Дорошенка було покладено відомий бібліографічний покажчик М. Павлика, який стосувався опису праць I. Франка за перші 25 років діяльності.

 

V том з’явився у 1924 р. і містив працю I. Калиновича “Бібліографія українознавства за 1914—1923рр. (Історія України)”.

 

Том VI — це бібліографічне дослідження В. Дорошенка “Ґете в українських перекладах, переспівах та наслідуваннях ”. Це невелика за обсягом праця (всього 12 сторінок), яка містить описи всіх перекладів Ґете українською.

 

Том VII вийшов у 1937 р. До нього ввійшли “Матеріали до бібліографії Січових Стрільців ”, укладені I. Шендриком, який очолював видавництво генерального штабу української армії під час українсько-польської війни. Після 1937 р. видання зі серії не виходили з відомих політичних причин.

 

Всі видання серії — матеріали до української бібліографії є надзвичайно цінними з таких міркувань:

 

- вони всі українознавчі, дотичні до національних проблем;

- всі видання є методично довершеними (з огляду на стан бібліографії першої третини XIX ст.);

- всі видання відрізняються високою культурою, мають різноманітні додаткові елементи (передусім, покажчики).

 

Також всі праці серії пройшли наукову апробацію в бібліографічній комісії, обговорення на засіданнях осередку.

 

Таким чином, бібліографічна комісія НТШ працювала надзвичайно плідно, мала великі видавничі здобутки, внесла вагомі досягнення у розвиток української книгознавчої думки XX ст.

 

         

 

 


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 152; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!