Початок татарських походів на українські землі та їх наслідки



Урок 24

Утворення Кримського ханату та його відносини з Україною

Мета: охарактеризувати процес утворення Кримського ханства,

- показати наслідки татарських походів на українські землі;

- продовжувати вдосконалення вмінь працювати з картою,

- аналізувати;

- сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів.

Очікувані результати: учні зможуть:

- показувати на карті Крим і Північне Причорномор’я;

- характеризувати утворення Кримського ханату,

- визначати наслідки визнання ним залежності від Османської імперії; аналізувати суспільний устрій ханату;

- визначати наслідки утворення Кримського ханату для українських земель.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел, ілюстрація (гравюра «Татари ведуть ясир»).

Поняття: улус, ханат, яничари, ясир, беї.

Персоналії: Гаджі-Гірей, Менглі-Гірей.

Дати: 1428—1430 рр. — утворення Кримського улусу (від 1502 р. — Кримський ханат), 1478 р. — визнання Менглі-Гіреєм васальної залежності від Туреччини, 1482 р. — розгром кримськими татарами Києва.

I. Організаційна частина

Оголошення теми та очікуваних результатів.

II. Актуалізація опорних знань

Метод «Мікрофон»

Що ви знаєте про події попередньої доби історії Криму та Північного Причорномор’я?

III. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Утворення Кримського ханату та його залежність від Османської імперії.

2. Суспільний устрій ханату.

3. Початок татарських походів на українські землі та їх наслідки.

Утворення Кримського ханату та його залежність від Османської імперії

Індивідуальне випереджальне завдання

Один учень отримує завдання, використовуючи додаткову літературу та матеріал підручника, підготувати історичну «візитну картку» Кримського півострова ІХ—ХІV ст.

Матеріал для повідомлення

«Візитна картка» Кримського півострова

Від IX ст. Кримський півострів потрапляє до сфери впливу Русі, і наприкінці наступного століття тут виникає Тмутараканське князівство, у якому правили чернігівські князі. Від початку XII ст. половці відокремлюють його від Русі, і згодом воно припиняє своє існування. Проте в містах Судак, Херсонес, Солхат та інших продовжували жити впливові громади русичів.

Монгольське завоювання Криму розпочалося з нападу в 1223 р. на місто Судак та його пограбування й завершилося в 1238—1239 рр. створенням окремого улусу, або намісництва. Проте до його складу потрапили лише степові терени півострова, заселені половцями. Гірські й південнобережні райони з містами Судак і Херсонес перебували під залежністю від Візантії. Протягом XIII ст. відбувалися помітні зміни в національному складі населення краю. Сюди переселялися турки-сельджуки, вірмени й італійці, а монголи, осідаючи та змішуючись із половцями, започаткували формування кримськотатарського етносу. Від кінця XIII ст. серед них поширюється іслам.

Золотоординська адміністрація сприяла розвитку міст, торгівлі й ремесел. За її згодою генуезці заснували в 60-х рр. XIII ст. місто Кафу (сучасна Феодосія), а пізніше ними й венеціанцями створюються торговельні й промислові поселення на узбережжі Чорного моря біля річок Дунаю, Дністра, Дніпра, Дону, Кубані та в Керчі. Особливо швидко розвивалася Кафа, що в XV ст. стає одним із найбільших портів світу й центральним ринком продажу невільників, захоплених татарами й турками переважно в українських землях. У 1318 р. у ній засновується католицьке єпископство. Важливу роль у Південному Криму відігравало створене наприкінці XII ст. греками князівство Феодоро, що визнало залежність від монголів.

У XIV ст. Кримський півострів називався Тавридою (Таврією), можливо, за іменем одного з народів, що населяв його в давнину, — таврів. Нова назва півострова з’являється в XIII ст. і походить від адміністративного центру Золотоординського намісництва (тумену) міста Кирим (Солхат, нині — Старий Крим).

Складання історичного портрета

Вагомий внесок у процес утворення Кримського ханату зробили кримські хани Гаджі-Гірей та Менглі-Гірей. Складіть історичні портрети цих історичних постатей.

Матеріал для повідомлень

Гаджі-Гірей

Гаджі-Гірей (?—1466 рр.) — кримсько-татарський державний, політичний і військовий діяч. Засновник Кримського ханства, перший кримський хан (1427—1456, 1456—1466 рр.) з династії Гіреїв. У 1427 р. Гаджі-Гірей з’являється в Криму. Царевич вирішив скористатися нагодою й захопити кримський улус. Незабаром Гірей на чолі 16 тис. ногайських нукерів (дружинників) вступив в Ескі-Крим (1428 р.). Гірей відразу намагається зміцнити свою владу, звернувшись за підтримкою до родів Криму, до власниці замку Чуфут-Кале Джаніке-ханчі та до влади міста Солгат. У цей час почав карбування власної монети. У зв’язку з появою міцного супротивника (Улу Мухаммеда) знать півострова (за винятком Джаніке-ханчі) віддала перевагу лояльності до Улу Мухаммеда. У результаті Гірей, контролюючи лише Солхат, був змушений тікати. Він забрав частину родової скарбниці й почав готуватися до нової війни. Гаджі-Гірей заручається підтримкою Великого князівства Литовського. Великий князь Сигізмунд хотів поставити на чолі кримського улусу вірну й покірну людину. Цим він сподівався захистити кордони Литовської держави від набігів татар. У 1431 р. Гаджі-Гірей на чолі заново зібраного війська вторгся в Крим й обложив Солхат, який після бою відчинив перед ним ворота. Ці події стали початком боротьби кримських татар за незалежність. Гаджі-Гірей не збирався залишатися намісником і, разом із тим, не хотів бути ханом Золотої Орди. Щоб відстояти Крим, йому довелося змагатися з могутніми супротивниками — Улу Мухаммедом і хаджі-тарханським правителем Кучук Мухаммедом (Мухаммедом «Маленьким»). Останні активно воювали один з одним, одночасно намагаючись захопити Крим. Зібравши навколо себе добірне військо, Гаджі-Гірей спрямував свої удари спочатку на загони Улу Мухаммеда, і, розбивши першого, направив свої сили на Кучук Мухаммеда, що наступав із приволзьких берегів. Цей противник був також переможений, у результаті чого Гаджі-Гірей закріпив за собою не тільки високий авторитет серед татар, а й міг уже вважати себе володарем абсолютно незалежного престолу, влада якого поширювалася не тільки на кримський півострів, але й на прилеглі північно-східні степи й західні степи до Дніпра і Дону. Новий хан береться за проведення державних справ. Від Джаніке-ханчі він отримав у власність замок Джантим-Кале (Кирк-Ер, сучасний Чуфут-Кале) і зробив своєю базою на випадок війни. У майбутньому тут виникне нова столиця — Бахчисарай. Гаджі-Гірей задумує значні реформи в Криму, але для цього потрібно було укріпити свою владу. Наступним кроком мало стати об’єднання всієї території півострова, на той час розділеного на степову частину, підвладну татарам, Кафу з Готією (тобто з Південним берегом Криму до Балаклави включно) і невеликим незалежним християнським Мангупським князівством. У 1449 р. Гаджі-Гірей за підтримкою польського короля Казимира IV оголосив незалежність ханства від Золотої Орди. Після цього він обіймав престол до своєї смерті в 1466 р.

Менглі-Гірей

Менглі-Гірей (1445—1515 рр.) — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1466, 1469—1475, 1478—1515 рр.) з династії Гіреїв. Син Гаджі-Гірея, засновника Кримського ханства. У 1478 р. прийняв протекторат Османської імперії, під яким ханство перебувало до кінця XVIII ст. За правління Менглі-Гірея відбулося остаточне відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди. У 1475 р. був змушений визнати себе васалом Османської імперії. За Менглі-Гірея Кримське ханство вело війни проти Польщі, Великого князівства Литовського, Московії та Молдавії. Влітку 1482 р. Менглі здійснив похід на Україну за намовлянням московського князя Івана ІІІ. 1 вересня він захопив Київ, спалив собори й церкви, узяв у полон багато людей. У подарунок Москві хан вислав віз із награбованим добром із київських соборів і церков. У 1492—1497 рр., уклавши союз із московським князем, здійснив низку спільних походів на Київщину, Поділля, Волинь і Чернігівщину. У 1493 р. Менглі-Гірей уже разом із великим князем московським Іваном провели спільний похід на Київ і Київщину. У 1497 р. загони Менглі I Гірея були розбиті К. Острозьким, а 1505 р. — М. Глинським під Клецком. Вів тривалу боротьбу проти хана Великої Орди Ахмата та його синів (завершилася перемогою Менглі I в 1502 р.). Побудував нову ханську резиденцію в містечку Салачик у долині біля Кирк-Еру (сьогодні це околиця Бахчисарая). За правління Менглі I було встановлено титул калги — першого спадкоємця престолу, якого призначав хан. Збудував у Салачику (нині околиця Бахчисараю) палацовий комплекс Девлет-Сарай (не зберігся). Поруч із палацом збудував Зинджирли-медресе (1500 р.) і дюрбе Гаджі-Гірея, де згодом було поховано і Менглі.

Завдання

Порівняйте політику Гаджі-Гірея та Менглі-Гірея. Зробіть висновок щодо її наслідків для українських земель.

Розповідаючи про утворення Кримського ханату й аналізуючи діяльність кримських ханів — Гаджі-Гірея та Менглі-Гірея, учитель може використати уривок із роману Д. Міщенка «Бунтівний князь».

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із роману Д. Міщенка «Бунтівний князь» і дайте відповіді на запитання.

Кримський хан Менглі-Гірей має підстави пишатися не лише вітцем своїм, великим і непереможним Хаджі-Гіреєм, а й самим собою…, коли вітець зважився далекого 1430 р. остаточно порвати стосунки із Золотою Ордою й, осівши в напівзаселеному греками-колоністами та слов’янами Криму, створити своє, ні від кого не залежне ханство, то він, Менглі-Гірей, пішов значно далі: узаконив існування свого ханства на цій землі міцним союзом із сусідами… Багато хто із мурз і навіть беїв підозріло дивляться на загравання з гяурською Москвою і вже зовсім нарікають на те, що піддався зверхності турецького султана. Недоумки! Віслюки!.. Московити ж он як далеко, їх розділяють із Татаристаном безмежні простори урусів, турки ж і зовсім за морем. Чи таких союзників треба остерігатися?.. Зате підтримка он яка буде. І вигода також.

1) Які грецькі та генуезькі колонії існували в Криму?

2) Поясніть значення слів «мурзи» і «беї».

3) Дайте власну оцінку діяльності ханів Гаджі-Гірея та Менглі-Гірея.

4) За яких обставин Османська імперія захопила Південне узбережжя Криму?

5) Проаналізуйте зовнішню політику Кримського ханства.

Робота з картою

Покажіть на карті територію Кримського ханату. (Карта «Українські землі у XV — на початку XVI ст.» (с. 15) атласу.)

Мій конспект

Утворення Кримського ханату

Дата   Подія  
Середина ХІІІ ст.   Входження причорноморських степів до складу Золотої Орди; поширення на їхніх жителів назви татар  
Середина ХІV ст.   Заснування Гаджі-Гіреєм на Кримському півострові Кримського улусу; початок розпаду Золотої Орди  
1449 р.   Відокремлення кримських татар від Золотої Орди й утворення ними власної держави — Кримського ханства  
1475 р.   Визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії  
1478 р.   Відрядження для управління Кримським улусом Менглі-Гірея (сина Гаджі-Гірея)  
1502 р.   Отримання Менглі-Гіреєм титулу хана й перетворення Кримського улусу на ханат  

 

Творче завдання

Складіть невелике оповідання, використовуючи запропоновані слова і дати. Доберіть назву до нього.

Перелік слів і дат: Причорномор’я; татари; Золота Орда; Кримський улус; ХV ст.; Гаджі-Гірей; 1449 р.; Бахчисарай.

Суспільний устрій ханату

Розповідь учителя

У Кримському ханстві склалася своєрідна система управління, яка частково була запозичена з ісламських країн. На чолі держави стояв хан — «Великий хан Великої Орди та престолу Криму і Степів Кіпчаку». Хан як спадкоємець Магомета користувався правом верховного володіння землею. Частина землі перебувала в безпосередній власності хана, яку він міг передати в спадок. Крім цього, хану належали всі соляні озера, а також необроблені землі. Основну частину прибутку хана складали надходження від торгівлі трофеями та людьми, що були захоплені в полон під час походів.

Другим та третім за значенням після хана були офіційно оголошені спадкоємець — калга-султан та нурреддін-султан, що мали значні володіння. Їхня влада відрізнялася від ханської лише тим, що вони не мали права карбувати власну монету.

Особливе місце в управлінні ханством посідав великий бей — «очі та вуха хана». Він командував особистою гвардією, стежив за порядком у столиці — Бахчисараї, затверджував усі судові справи.

За зовнішню безпеку ханства й відносини з ордами, що кочували за межами Криму, відповідав орбек.

Усі найважливіші питання в житті ханства (війни та миру, витрат на утримання ханського двору тощо) розв’язувалися на державній раді — дивані, до якого входили найвищі посадовці ханства.

Важливу роль в управлінні ханством відігравав релігійний лідер — муфтій, який завідував судами, церковними володіннями, освітою.

Основну масу населення ханства становили прості вільні люди, які займалися переважно скотарством (особливо конярством). У південній частині Криму було розвинене й землеробство. Тут вирощувалися злакові, городні культури; розвивалися виноградарство й садівництво.

Завдання

Проаналізуйте склад населення Кримського ханату, склавши схеми, які б відображали державний та суспільний устрій ханату.

Зразок схем

Державний устрій ханату

Аналіз інформації

Литовський посол М. Литвин із подивом відзначав, що татари «землю, навіть найродючішу, не обробляють, задовольняючись тим, що вона сама їм приносить, тобто травою для годування худоби». Охарактеризуйте основні заняття населення Кримського ханства.

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із книги М. Литвина «Про нрави татар, литовців і москвитян» про кримських татар і дайте відповіді на запитання.

…Вони [татари] виявляють рівність і одноманітністю одягу, і схожим способом життя, вважаючи беззаконням і гідним покарання, навіть биття палицями, якщо хто-небудь з людей їх носить плаття, шапку або довге волосся не так, як в їх землі і не за стародавнім звичаєм, або якщо хто-небудь має у себе особливу їжу, не розділяючи її з присутніми, або сам господар візьме що-небудь, перш ніж виставлено всім, розділено на шматки і ретельно змішано, так щоб кожному з присутніх дісталося однакове. І в дорозі все дорожнє у них загальне, але все-таки вони навперебій прагнуть зробити послугу будь-якому старшому за віком або немічному. Удома вони також гостинні до кожного подорожнього і чужака надають задарма і їжу, і дах, але на відстані від стійбищ. Втім, в іншому вони не так вже чемні, бо у них жодним чином не дозволено дивитися на їх дружин гостеві, другові, а також співтрапезнику, у якій би він не був милості; і вони тримають дружин бідних узаперті у видалених покоях… і перекладена на них вся кравецька і шевська робота, втім не без їхньої згоди… Оскільки ці варвари знають, що немає нічого кращого для народів, чим доблесть і військова дисципліна, і що мужність полягає в твердості, то, відкидаючи зніженість і розпещеність, ведуть життя суворе, з дитинства займаються верховою їздою і вже з колиски вони їздять верхи… І хоча володіють татари худобою, що рясно плодиться, все ж таки вони ще багатше чужоземними невільниками, тому і забезпечують ними й інші землі. Адже у них не стільки худоби, скільки невільників… До них низкою прибувають кораблі із-за Понта і з Азії, завантажені зброєю, одягом кіньми, а йдуть від них завжди з невільниками…

1) Як наведене джерело характеризує звичаї, життя та побут кримських татар?

2) Яким було становище жінки?

3) Що ви дізналися із джерела про господарську діяльність татар?

4) Чому вони мали таку велику кількість рабів? Звідки вони їх брали?

Початок татарських походів на українські землі та їх наслідки

Розповідь учителя

Для українських земель Кримське ханство виявилося дуже небезпечним сусідом. Протягом наступних десятиліть воно перетворилося на головне джерело постачання рабів на невільничі ринки чорноморського узбережжя. Від часу утворення Кримського ханства до кінця ХV ст. на українські землі було вчинено не менше ніж 41 напад, у тому числі 31 — на Поділля, дев’ять — на Руське воєводство, сім — на Волинь, чотири — на Київщину, два — на Белзьке воєводство. Унаслідок цих нападів, окремі з яких мали характер великих військових походів, було частково або повністю спустошено окремі міста та регіони, захоплено в полон 220 тис. осіб (при загальній кількості населення українських земель близько 3,7 млн). У ХVІ ст. зафіксовано 69 нападів протягом 63 років: 32 — на Поділля, 18 — на Волинь, 17 — на Руське і Белзьке воєводства, два — на Лівобережну Україну. Демографічні втрати становили 353 тис. осіб. Загалом протягом другої половини ХV — ХVІ ст. було здійснено близько 110 великих татаро-турецьких набігів, у результаті яких українські землі на південь від Києва були майже знелюднені й спустошені. Ці землі дістали назву Дике Поле, або просто Поле.

Аналіз інформації

Дослідниця Н. Яковенко зазначає: «Ідучи в похід, татарський вояк брав із собою по троє-четверо коней, пересідаючи з одного на другого на бігу. Це дозволяло долати за день до 100 км, тобто становило рекорд, недосяжний для жодної з європейських армій. Окрім того, кожен татарин, вирушаючи в похід, обов’язково віз три-чотиримісячний запас сушених харчів, тож військо ніколи не було обтяжене обозом, а оскільки не вживало артилерії (і взагалі — не любило й боялося вогнепальної зброї, покладаючись лише на стріли та шаблю), це додавало йому ще більшої маневреності».

1) Поясніть, що таке ополчення, обоз, артилерія.

2) У чому полягали переваги татарського війська? У чому були його слабкі сторони?

Робота із джерелом


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 275; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!