ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово
Мета уроків музичного мистецтва в школі – виховання музичної культури учнів як складової духовної культури, засвоєння учнівською молоддю національного та світового культурно-мистецького досвіду, а також формування умов та можливостей для активної участі молодого покоління в художньо-комунікативних процесах сучасного суспільства.
Викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі будується на основі загальнодидактичних принципів:
· принцип реалізації системного, цілісного, індивідуально-диференційованого підходів до організації залучення дітей до музичного мистецтва;
· принцип структурування змісту навчально-виховного матеріалу з урахуванням закономірностей мистецтва та художньо-педагогічної діяльності як творчого процесу;
· принцип тематизму;
· принцип зв’язку музичного мистецтва з життям;
· принцип систематичного залучення учнів до самостійної діяльності;
· принцип оптимізації процесу навчання;
· принцип позитивного ставлення до уроків музичного мистецтва.
У програмі з музичного мистецтва передбачено вивчення теми «Образний зміст музики» у І семестрі 7 класу (16 годин).
Впродовж вивчення даної теми необхідно сформувати у дітей уявлення про інтонаційний розвиток музичних образів як життєвий зміст музичних творів; про жанри та стилі (класичний, романтичний) музичних творів; вміння втілювати емоційно-образний зміст музичних творів в процесі їх виконання та інтерпретації.
|
|
|
Завдання, що стоять перед учнями, надзвичайно важливі для розвитку емоційно-образного мислення школярів. Тому намагаюся розкривати тему в цікавій емоційній формі послідовно та доступно для дітей цього віку. Від уроку до уроку зростає рівень складності завдань, учні набувають нових музичних навичок, удосконалюється уміння дітей співвідносити музичні образи з потребами власного внутрішнього світу.
Уроки, викладені в певній науково-методичній послідовності, являють собою систему, що дає змогу показати всі форми роботи з навчальним матеріалом, запропонованим у програмі з музичного мистецтва. В даній розробці представлено всі типи уроків музичного мистецтва:
- введення в тему,
- поглиблення та розширення теми,
- узагальнення.
Активність емоційно-образного мислення підвищують запропоновані форми проведення уроків: урок з елементами драматизації; урок з елементами групової роботи; урок-монографія зі слайд-шоу; урок-екскурсія до галереї музичних образів; урок-конкурс.
Під час уроків постійно звертаю увагу дітей на необхідність оперування музичною термінологією, важливість аналізу музичних образів для розуміння творчого задуму композитора. При розучуванні та роботі над піснями працюю над розвитком вокально-хорових навичок у дітей, удосконаленням їх виконавської майстерності.
|
|
|
Навчальний процес здійснюю, використовуючи класичні та інтерактивні методи навчання. У структуру уроку включаю проблемні питання, художньо-творчі та музично-пошукові завдання; роботу в групах; ігрові моменти; поєдную слухання музики з драматизацією та сприйняттям різних видів мистецтва. Це спонукає до більш глибоких та сильних музичних переживань, викликає емоційну активність школярів, стимулює цікавість до різнобарвної палітри та життєвого змісту музичних образів.
Наприклад, урок з теми «Героїчні та патріотичні образи в музиці. Увертюра «Егмонт» Людвіга ван Бетховена – слухання. «Україна» Тараса Петриненка – розучування» проводжу у формі екскурсії до галереї музичних образів. Таку форму обираю, враховуючи те, що на уроці діти знайомляться з музичними творами різних епох та країн, об’єднаними темою відданості своєму народу, своїй Батьківщині.
Щоб посилити інтерес до рекомендованих програмою музичних творів, використовую емоційний, цікавий пізнавальний матеріал. Підсилюю емоційний вплив творами образотворчого мистецтва та літератури. Пропоную дітям розв’язати навчальне завдання урокув ігровій формі. Уявивши себе музикознавцями, художниками-колористами та художниками-символістами, виконати завдання в групах. В результаті спільної роботи діти дають відповідь на проблемне запитання «Який головний образ увертюри «Егмонт»? (Це створений історією та митцями образ героїзму, самопожертви, патріотизму, відданості Батьківщині)». Тому логічним є перехід до наступного етапу уроку (наступної «зали галереї») – вивчення пісні Т.Петриненка «Україна».
|
|
|
Під час роботи над піснею особливу увагу звертаю на кантиленність мелодії, своєрідність ритмічного малюнку (заліговані ноти, нота з крапкою), елементи двоголосся та хроматизми в приспіві. Все це є засобами створення патріотичного образу вірного сина України та самого автора.
На етапі узагальнення матеріалу прошу дітей залишити свої «відгуки» від почутого та за допомогою методу «Прес» відповісти на питання «Чи викликають музичні образи увертюри «Егмонт» та пісні «Україно» патріотичні почуття?» Пізнаючи себе у музиці та музику у собі, підлітки усвідомлюють власну роль у творенні майбутнього своєї держави.
|
|
|
Слухання та виконання музичних творів у поєднанні з оригінальною методикою проведення уроків спонукає учнів до аналізу власних почуттів та переживань, вчить розуміти образний зміст музики, стимулює до творчої діяльності, через музичні образи формує духовний світ особистості.
Клас І семестр Урок 1
Тема семестру: Образний зміст музики.
Тема уроку: Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі.
Арія Остапа з опери «Тарас Бульба», пісня Наталки з опери «Наталка Полтавка» М.Лисенка – слухання.
«Балада про мальви» В.Івасюка – розучування
Мета:
- познайомити учнів з поняттям «музичний образ», пояснити поняття «арія», «балада»;
- розвивати вміння учнів спостерігати за інтонаційним розвитком музичних образів, порівнювати контрастні за характером музичні образи, глибоко відчувати втілені у музичних творах настрої, почуття, характер людини;
- виховувати почуття патріотизму, любові до української класичної музики, єдності з музичним образом пісні.
Тип уроку: введення в тему
Форма проведення: урок з елементами драматизації.
Методи: художній показ музичних творів; роздуми про музику; аналізу і порівняння; словесні; драматизації; створення художнього контексту; розучування пісні на слух; формування вокально-хорових навиків.
Обладнання: магнітофон; фонограми «Арії Остапа», «Пісні Наталки», «Балади про мальви»; карта України з нотками-позначками; портрети М. Лисенка, М. Гоголя, І. Котляревського, В. Івасюка; бутафорна пляшка, що містить свиток із «пошкодженим» визначенням «Музичний образ»; українські костюми для дівчини та хлопця; таблиці характеристики музичних образів Наталки та Остапа (роздатковий матеріал), музичний інструмент; репродукції картин Васильківського С.І. «Козаки в степу», Дерегуса М. «Тарас Бульба на чолі війська»; фрагмент з кінофільму «Наталка Полтавка».
Література:
1. Гоголь М. Тарас Бульба. – Харків: ВД Школа, 2006. – 138 с.
2. Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі. – Тернопіль.: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 102 с.
3. Добровольская Н.Н. Вокально-хоровые упражнения в детском хоре. – М.: 1982 р.
4. Котляревський І. П’єси. – К.: Веселка, 1987. – 365 с.
5. Кабалевський Д.Б. Як розповідати дітям про музику? – К.: Муз.Україна, 1982. – 320 с.
6. Лисенко О. Про Миколу Лисенка. – К.: Муз. Україна, 1993. – 128 с.
7. Лісецький С. Українська музична література: Для 4-5 класів ДМШ: Навчальний посібник. – К.: Муз. Україна, 1991. – 175 с.
8. Музыка в 4-7 классах: Метод. пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1986. – 239 с.
9. Поплавський М. М. Антологія сучасної української естради. – К.6 Преса України, 2003. – 240 с.
10. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: Навч.-метод. посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 272 с.
11. Уроки музичного мистецтва у 7 і 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів: Навчально-методичний посібник. / Корнілова О.В. – К.: Літера ЛТД, 2008. – 176 с.
План уроку:
1. Вхід до класу у супроводі Пісні Наталки.
2. Мотивація навчальної діяльності.
3. Вивчення нової теми:
a. Слухання та аналіз образних та музичних характеристик Пісні Наталки;
b. Слухання Арії Остапа та аналіз музичного образу персонажа.
4. Вивчення нової пісні «Балада про мальви» В. Івасюка:
a. Розспівування;
b. Розучування 1 куплету на слух.
5. Закріплення нового матеріалу.
6. Підсумок уроку.
7. Домашнє завдання.
8. Вихід з класу у супроводі звучання пісні «Балада про мальви».
Хід уроку
|
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
- Доброго дня вам, дорогі учні-семикласники. За літо ви відпочили, виросли, отримали багато нових вражень, побували в різних куточках світу та України. Ми продовжимо цю подорож на уроках музичного мистецтва, адже у владі музики перенести нас в будь-яку країну, у будь-який час. Для того, щоб краще розуміти мову музики, ми розпочинаємо вивчення теми «Образний зміст музики». Ви зустрінетеся з улюбленими композиторами Миколою Лисенком, Володимиром Івасюком, познайомитеся з новими творами. І першим гостем, який вже прислав музичне привітання, стане чарівна дівчина з міста Полтави.
Учитель звертає увагу на карту України, на якій нотами позначені місця, пов’язані з темою уроку (Львів, Запоріжжя, Полтава, Київ).
ІІІ. Вивчення нової теми
1.
|
До класу заходить учениця в українському вбранні, наспівуючи першу фразу Пісні Наталки.
- 
Добрий день, мої любі! Я – Наталка зі славної Полтави. Мати в мене – проста селянка, а батьки – славетні: письменник Іван Котляревський, автор п’єси «Наталка Полтавка» та композитор Микола Лисенко, автор однойменної опери.
Учениця звертається до портретів Котляревського та Лисенка, закріплених на дошці.
- Вони розповіли про життя простої дівчини, яку сватає нелюб пан Возний. А я кохаю лише свого Петруся. Та що там казати! Краще за будь-які слова про українську дівчину розповість пісня. Хоч і створена вона професійним композитором, але душа в неї – народна, послухайте – і ви зрозумієте мене.
Звучить Пісня Наталки.
3.
|
- Як ви вважаєте, які риси характеру Наталки передає її пісня?
Учні за допомогою вчителя дають характеристику образу Наталки, одночасно заповнюючи першу графу таблиці «Характеристика образу Наталки Полтавки» (Додаток 1):
| Герой | Характеристика образу героя | Музична характеристика героя |
| Наталка Полтавка | Проста, привітна, не вередлива, вірна, жартівниця | Мелодія плавна, рівномірний ритм, помірний темп, помірна динаміка, куплетна форма |
| Остап Бульба | Стриманий, суворий мужній, відданий, люблячий син та брат | Мелодія плавна, ритм рівномірний, темп повільний, динаміка контрастна, наскрізний розвиток |
Прийом «Мозковий штурм»
- А як саме музика передала образ та характер Наталки? 
Які засоби музичної виразності використовує композитор при створенні музичного образу?
Діти за допомогою вчителя створюють схему та заповнюють другу графу таблиці.
Схема на дошці:
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 132; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!