Якими мають бути дії господарського суду, якщо не здійснено попередню оплату проведення судової експертизи, призначеної з ініціативи господарського суду?
Чи може бути розглянуто господарським судом справу за позовом, пов'язаним з оскарженням протоколу засідання комісії енергопостачальної компанії щодо визначення обсягу спожитої електроенергії? Відповідь обґрунтуйте.
Відповідь на зазначене питання вміщувалася в пункті 10 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" і в пункті 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".
Водночас господарському суду необхідно мати на увазі, що до згаданого в цих листах пункту 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови названої Комісії від 17.10.2005 з подальшими змінами, далі - Правила), неодноразово вносилися зміни та доповнення, в тому числі й після прийняття Верховним Судом України відповідної постанови.
Зокрема, згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 22.11.2006 № 1497 пункт 6.42 Правил доповнено абзацом п'ятим (з подальшими змінами), згідно з яким споживач має право оскаржити в суді рішення комісії з розгляду актів про порушення.
|
|
|
Отже, господарському суду в розгляді справ, пов'язаних із застосуванням даного пункту Правил, необхідно виходити з положень тієї його редакції, яка була або є чинною на час існування спірних правовідносин.
Чи підвідомчі господарським судам спори про тлумачення змісту правочину? Відповідь обґрунтуйте.
Відповідно до частини 2 статті 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
Вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено у частині 1 статті 12 ГПК.
Згідно з пунктом 1 цієї норми до підвідомчості господарських судів віднесено, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, та на інших підставах. Отже, тлумачення змісту правочину господарським судом можливе за наявності спору, тобто коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони (сторін) правочину.
Крім того, необхідно мати на увазі, що відповідно до частини 1 статті 1 ГПК зазначені в ній юридичні та фізичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ.
|
|
|
Чи підвідомчі господарським судам спори за участю органів виконавчої влади, до відання яких віднесено питання охорони інтелектуальної власності, про визнання недійсними правоохоронних документів? Відповідь обґрунтуйте.
Хозяйственныесуды на общихоснованияхрешаютспоры, связанные с использованием в хозяйственномоборотеобъектовинтеллектуальнойсобственности, включаяспоры по искамсубъектовведениехозяйства к органам государственнойвласти о признаниинедействительнымиактов о выдачедокументов, которыеудостоверяют право интеллектуальнойсобственности.
Чи підлягають розгляду в господарських судах справи у спорах, пов'язаних з правопорушеннями у сфері містобудування? Відповідь обґрунтуйте.
Ноэтот закон поменялся!
Статтею 4 Закону України "Про відповідальність підприємств,
їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері
містобудування" ( 208/94-ВР ) передбачено, що рішення у справах
про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим
Законом, може бути оскаржено до господарського суду. При цьому
|
|
|
виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття
відповідного рішення або ухвали господарським судом.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) до адміністративних судів можуть
бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів
владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи
бездіяльності Конституцією ( 254к/96-ВР ) чи законами України
встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з
частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція
адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори,
крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового
вирішення.
З урахуванням наведеного справи у спорах, пов'язаних з
оскарженням рішень державних органів щодо правопорушення у сфері
містобудування, підвідомчі господарським судам і підлягають
розглядові за правилами ГПК ( 1798-12 ).
Якими мають бути дії господарського суду, якщо не здійснено попередню оплату проведення судової експертизи, призначеної з ініціативи господарського суду?
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час
|
|
|
судового розгляду має нести заінтересована сторона. Це правило
стосується й тих випадків, коли судову експертизу призначено за
ініціативою господарського суду.
Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають
розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених
частиною п'ятою статті 49 ГПК ( 1798-12 ).
У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати
витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, господарський
суд розглядає справу на підставі наявних доказів (див. також
пункт 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від
11.11.1998 N 02-5/424 ( v_424800-98 ) "Про деякі питання практики
призначення судової експертизи" та пункт 6 Iнформаційного листа
Вищого господарського суду України від 27.11.2006 N 01-8/2651
( v2651600-06 ) "Про деякі питання призначення судових експертиз".
Чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання? Яким чином має вирішуватися питання про повідомлення фізичної особи - учасника судового процесу, місце проживання якої невідоме, про час і місце розгляду справи господарським судом?
До повноважень господарських судів не віднесено установлення
фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання
фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи
інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи
надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами
учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. З цього
приводу див. також пункт 4 Iнформаційного листа Вищого
господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228
( v1228600-06 ) "Про деякі питання практики застосування норм
Господарського процесуального кодексу України, порушені у
доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".
У вирішенні відповідного питання слід враховувати викладене в
пункті 23 інформаційного листа Вищого господарського суду України
від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм
Господарського процесуального кодексу України, порушені у
доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році"
( v_164600-08 ), де зазначено, зокрема, таке.
Місце проживання фізичної особи визначається згідно з
вимогами статті 29 Цивільного кодексу України ( 435-15 ).
У разі коли фактичне місце проживання фізичної особи -
учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі
надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час
такого надсилання місцем проживання фізичної особи - учасника
судового процесу.
Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не
довела до відома господарського суду або інших учасників процесу
про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні
наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.
Якщо ж господарський суд з урахуванням конкретних обставин
справи вважає за потрібне з'ясувати фактичне місце проживання
фізичної особи - учасника судового процесу, то він не позбавлений
права після порушення провадження у справі здійснити це, зокрема,
шляхом витребування відповідних доказів у порядку, передбаченому
частинами першою і другою статті 38 ГПК ( 1798-12 ), у тому числі
з органів внутрішніх справ, органів державної податкової служби,
адресних бюро та ін. Запит щодо подання таких доказів за
необхідності може бути виданий господарським судом заінтересованій
стороні (її представникові).
7. Чи може вважатися "винятковим випадком" у розумінні статті 69 ГПК неявка у судове засідання нерезидента, який є стороною у справі?
Частина третя статті 69 ГПК, передбачаючи можливість продовження головою господарського суду чи заступником голови господарського суду строку вирішення спору, не визначає переліку таких випадків. У вирішенні питання про те, чи є той чи інший випадок винятковим, слід враховувати обставини конкретної справи, її складність, кількість учасників судового процесу, їх місцезнаходження, обсяг доказів, що підлягають оцінці господарським судом, тощо.
Що ж до участі у справі нерезидента, то згідно з Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що судовий документ було вручено або доставлено особисто відповідачеві і це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення захисту. З цього приводу див. пункт 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році".
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 197; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!