Домашнє завдання: вивчити рахунок до 20, сталі вирази, питальні, вказівні займенники.
| IX | X |
| I | II |
| IV | III |
| V | VI |
| VII | VIII |
Заняття 3
Тема: Прислівники, ступені порівняння прислівників.
Мета: ознайомити студентів із граматичними категоріями і особливостями прислівників, способами утворення ступенів порівняння прислівників, практикувати студентів у відмінюванні іменників, перевірити навички засвоєння займенників, сталих виразів, вміння рахувати до 20; розвивати пам'ять, логічне мислення; культивувати почуття необхідності вивчення латинської мови для майбутньої професії.
Вид заняття: лекція – семінар
Тип заняття: комбінований
Обладнання:магнітофон із записом Гімну студентів, дошка
Література: С.Т. Жулай, Є.К. Куварова «Латинська мова для студентів-юристів», В.П. Маслюк, М.Г. Сенів «Латинська мова», В.В. Ставнюк «Юридична латина», Л.П. Скорина, Л.П. Чуракова «Латинська мова для юристів»
Хід заняття
Організаційний момент: (дата, чергові, відсутні, повідомлення теми, мети заняття)
2. Введення в іншомовне середовище:
- повторення цифр до 20;
- вивчення цифр до 100:
30 ХXX triginta
40 XL quadraginta
50 L quinquaginta
60 LX sexaginta
70 LXX septuaginta
80 LXXX octoginta
90 XC nonaginta
100 C centum
21 XXI unus et viginiti
viginiti unus
3. Перевірка домашнього завдання:
- опитування по попередній темі:
1) Які типи займенників ми розглядали на минулому занятті?
2) Назвати особові займенники.
3) Провідміняти особові займенники.
|
|
|
4) Назвати присвійні займенники.
5) Провідміняти присвійний займенник.
6) Назвати відносні займенники.
7) Назвати питальні займенники.
8) Назвати означальні займенники.
9) Назвати вказівні займенники.
10) Перекласти крилаті фрази.
Повторення ступенів порівняння прикметників.
- розповідь викладача:
Якісні прикметники (Nomen adiectivum) у латинській мові мають три ступені порівняння звичайний(gradus positīvus), вищий(gradus comparatīvus), найвищий (gradus superlatīus).
Вищий ступень порівняння утворюються шляхом додавання до основи прикметника для: чоловічого та жіночого роду суфікса -ior, а для середнього –ius.
Наприклад,
Positiīus Comparatīvus
Nom. oснова, Gen. m, f n
altus, a, um - високий alt-i altior altius
carus, a, um – дорогий car-i carior carius
pulcher, chra, chrum – гарний pulchr-i pulchrior pulchrius
miser, ěra, ěrum – нещасний misěr-i miserior miseries
|
|
|
prudens – розумний prudent-is prudentior prudentius
gravis, e - тяжкий grav-is gravior gravius
Відмінюються прикметники у вищому ступені, як іменники ІІІ відміни приголосної групи.
Найвищий ступень порівняння більшості прикметників утворюються за допомогою суфікса –issim- закінчень: для чоловічого роду –us, жіночого –a, і для середнього роду –um:
Наприклад,
Positiīus Superlatīvus
Nom. oснова, Gen. m f n
altus, a, um - високий alt-i altissĭmus altissĭma altissĭmum
carus, a, um – дорогий car-i carissĭmus clarissĭma cariussĭmum
miser, ěra, ěrum – нещасний misěr-i miserissĭmus miserissim miserissĭmum
prudens – розумний prudent-is prudentissĭmus prudentissĭm prudentissĭmum
gravis, e - тяжкий grav-is gravissĭmus gravissĭma gravissĭmum
Прикметники найвищого ступеня відмінюються за І і ІІ відміною.
Прикметники, які у звичайному ступені закінчуються у називному відмінку однини чоловічого роду на –er, утворюють найвищий ступінь за допомогою суфікса –rim (приєднується до форми називного відмінка однини чоловічого роду) і родових закінчень – us, -a, -um,
|
|
|
pulcher, chra, chrum – гарний pulchr-i pulcher-rĭmus pulcherrĭma pulcherrĭmum
Шість прикметників ІІІ відміни, які у називному відмінку однини чоловічого і жіночого роду закінчуються на – ĭlis, утворюють найвищий ступінь за допомогою суфікса –lim- і родових закінчень –us, -a, -um:
Positīvus Comparatīvus Superlatīvus
facĭlis, e – легкий facilior facilius facillĭmus, a, um
difficĭlis – трудний difficillior difficillius difficillĭmus, a, um
simĭlis – подібний similior similes simillĭus, a, um
dissimĭlis – неподібний
gracĭlis – стрункий gracilior gracilius gracillĭmus
humĭlis – низький humilior humilius humillĭmus
Решта прикметників на – ĭlis утворюють найвищий ступінь порівняння за загальним правилом:
Utĭlis, e –корисний, utilissĭmus, a, um
Прикметники І-ІІ відміни із закінченням на –us, -a, -um з попереднім голосним утворюють вищий ступінь за допомогою слова magis – і найвищий за допомогою maxime-.
Necessarius, a, um -необхідний magis necessaries, maxime necessarius
|
|
|
Arduus, a, um - стрімкий, крутий magis arduus, maxime arduus
Прикметники на –quus утворюють ступені порівняння за загальним правилом (antīquus, a, um - стародавній, aequus, a, um - рівний.
Прикметники на –dĭcus, -fĭcus, -vŏlus утворюють вищий ступінь на -entior, -entis, а найвищий на --entissimus, a, um:
Maledĭus, a, um –лихословний maledicentior, ius maledicentissimus, a, um
Утворити студентам самостійно: benevŏlus, a, um –доброзичливий
magnifĭcus, a, um – величний
У латинській мові є група прикметників, що мають суплетивні ступені порівняння. Суплетивними називаються такі ступені порівняння, форми яких утворюються від різних основ.
Positīvus Comparatīvus Superlatīvus
Добрий – bonus, a, um melior, melius optimus, a, um
Поганий – malus, a, um peior, peius pessimus, a, um
Великий – magnus, a, um maior, maius maximus, a, um
Малий – parvus, a, um minor, minus minimus, a, um
Численні – multi, ae, a plures, plura plurimi, ae, a
Вживання відмінків при ступенях порівняння:
У латинській мові порівняння виражається двояко:
1) предмети, які порівнюються, ставляться в одному й тому ж відмінку і з’єднуються сполучником quam – ніж, як: Frater meus altior est quam amīcus.
2) предмет, з яким порівнюють, ставиться в аблативі без сполучника. Такий аблатив називається ablativus comparatiōnis: Frater meus altior amico est.(Мій батько вищий за товариша.)
3) при найвищому ступені порівняння, коли треба виділити частину з цілого або один предмет з групи однорідних, вживається родовий відмінок, який називається genativus partititīvus (родовий частковий). На рідну мову перекладається родовим із прийменником «із»; Hispania postrēma omnium provincisārum perdomita est. Іспанія останньою із усіх провінцій була підкорена.
5. Повідомлення нової теми:
Прислівник (ADVERBIUM)
Прислівники за значенням діляться на такі групи:
1. Прислівники часу відповідають на питання quando? – (коли?), quamdіu? - (як довго?), quamdudum? - (з яких пір?): hodie - сьогодні, cras - завтра, mane – вранці, meridie –опівдні; extemplo – відразу, statim - негайно, diu - довго, dudum - перед тим, щойно.
2. Прислівники місця ubi? (де?), quo? (куди?), unde? (звідки?): procul - здалека, intus - всередині, inde - звідти, dextra - справа, sinistra - зліва, prope – близько.
3. Прислівники способу дії відповідають на питання quo modo? (як? яким чином?): cito - швидко, bene - добре, lente - повільно, attente - напружено, уважно.
4. Прислівники міри і ступеня відповідають на питання quantum? (скільки?), quantopěre? (наскільки?) тощо: nimis - надто, надмірно, valde -сильно, дуже, admŏdum - дуже, над міру і т.і.
Прислівники – історично оформлений клас слів. Переважна їх більшість є вторинними утвореннями, здебільшого похідними від прикметників. Виняток становлять найдавніші, первинні (adverbia primitīva) прислiвники типу: mox - скоро, iam - уже, fere - майже, simper - завжди, nunc - тепер, vix - ледве, через силу, ubi - де, коли і т.і.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 196; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!