Змістовий модуль – 1 ( 30 питань)

для студентів 1-их курсів всіх факультетів (1-ст. юридичного факультету)

змістовий модуль – 1 ( 30 питань)

Розробив: доц. Кобаль В.І.

* Пам’ятка писемної культури Закарпаття XIV-XVI ст., написана традиційною давньоруською мовою з домішками церковнослов’янської, містить велику кількість слів живої народної мови

* Одна із перших друкованих книг, яка попала в Закарпаття до XV ст. і є виданням російського першодрукаря Івана Федорова

* В резиденції графа Другета в Ужгороді була відкрита перша школа чернечого ордену, яка готувала кадри для католицької церкви

* Старовинна каплиця XIV ст. у Мукачеві, яка колись служила вівтарною частиною готичного храму, знесеного у 1904 р.

* Монументальний пам’ятник храмового будівництва Закарпаття у Берегові, споруджений у першій половині XV ст., художнє оздоблення порталів якого свідчить про високий рівень тогочасного білокам’яного різьблення

* Дерев’яний храм XVII ст. в селі Новоселиця Виноградівського району, збудований у готичному стилі і зберігся до сьогодні

* Група правових норм у Київській державі – договори за змістом це

* Князівські розпорядження, які були обмежені за колом осіб: торкалися лише тих, для кого вони видавалися

* Заповніть пропуск. Населення Київської Русі ділилося на феодалів, селян-общинників, ___________________, феодально залежне населення, раби

* Назва феодально залежного населення у Київській Русі, яке було істотно обмежене у правах, зокрема у праві залишення пана

* У Х-ХІІ ст. в Київській Русі для позначення рабів-полонених вживався термін

* Серед великої кількості звичаїв та традицій козаків у великій пошані перебувало

* Автором другої редакції «Повісті временних літ» 1116 р. є

* Писемність, що відома за книжковими пам'ятками XI—XII ст. Її азбука складається з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і 19 оригінальних слов'янських

* Писемність, яка має дуже складне накреслення літер у вигляді кружечків і петелек, з'єднаних між собою, що дуже утруднює оволодіння цією системою слов'янського письма, складається з 39 літер

* Найдавніша книга, що вийшла з київської майстерні при Софійському соборі, кишенькового формату, призначена для особистого користування, датується 40-ми роками XI ст. і зберігається в бібліотеці у Реймсі (Франція)

* Збірник статей різних авторів 1073 р., які повинні були відповісти читачам на різні питання з старозавітної та новозавітної історії, а також філософії, поетики, догматики і деяких природних явлень Середньовіччя

* До перекладної історичної літератури ХІ ст. належить

* Умовно можна виділити три основні напрями музичного життя Київської Русі

* Про яку мову говорив Петро Могила: ця «…мова нам на те потрібна, щоб бідну Русь не називали глупою Руссю…»

* З метою заохочення учнів до навчання в школах XVI-XVII ст. було запроваджено т.зв. чергу місць у класі, від перших до останніх; пильний учень посувався все вище і доходив нарешті до першої лавки, де засідали найкращі учні. Така черга називалася

* Заповніть пропуск. Учень, що визначився найбільше з усіх у навчанні, діставав назву ______________ і мав право сидіти на окремому місці поруч з учителем

* Заповніть пропуск. Звичай у школах XVI-XVII ст., який передбачав, що в нижчих класах учнів перепитували з заданої лекції старші студенти, т. зв. ___________.

* Приміщення в яких жили студенти, що до школи приїздили з дальших околиць називалися

* Науковець XVIII ст., який написав дисертацію з «фізіології» — про причину нетлінності тіл печерських святих, де спростовував аргументи протестанських професорів, що пояснювали це явище природними способами

* Значне покращення ситуації щодо вивчення математичних дисциплін у XVIII ст. відбулося завдяки діяльності науковця, який навчився їх цінити, навчаючись у західних університетах

* У 1587 р. ан­тио­хій­ський патріарх Йоаким, що прибув до Львова, надав Ль­вів­ському братству право

* Хто у травні 1620 року підтвердив статут Київського Богоявленського братства?

* В Острозькій школі здобув освіту відомий вче­ний і письменник

* Католицький чернечий орден, який займався навчанням юнацтва, назва якого походить від школи, запровадженої творцем ордена, яку називали «набожн

Модуль 2

* Мистецький напрям, що панував у ХІХ ст. Свого розквіту досягає у Франції наприкінці XVII – поч. XVIII ст., а у XVIII ст. стає вже загальноєвропейським напрямом; пропонує нові естетичні норми, формує образ героя, що може вистояти всупереч лихій долі, підкорити особисте загальнолюдському, пристрасть – обов’язку, розуму – це:

* Мистецький напрям, який виник у Європі на межі XVIII і ХІХ ст. був реакцією проти раціоналізму доби Просвітництва і застиглих форм, схем і канонів класицизму та подекуди проти сентименталізму. Визначальними стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчення історичного минулого це:

* Після закінчення російсько-турецької війни 1768-1774 р­р. та зруйнування Запорозької Січі, величезні простори на півдні Ук­раї­ни були включені до імперії як:

* Вся Правобережна Україна увійшла до складу Російської ім­перії, яка контролювала відтепер 80 % українських зе­ме­ль внаслідок поділу Польщі у:

* Масонська ложа в Полтаві, яка діяла з 1818 по 1819 рр. називалася:

* І.Котляревський був членом масонської ложі:

* Фундаторами Південного товариства в Тульчині бу­ли:

* Героїчною сторінкою в історії українського на­ро­ду стало повстання в Північній Буковині у першій половині ХІХ ст. під ке­рів­ниц­твом:

* У 30-х – 40-х роках ХІХ ст. центром національного руху став Ль­­вів, а його авангардом – громадсько-культурне об’єд­нан­­ня:

* У 1834 р. «Руська трійця» під­го­ту­­ва­ла до друку історико-літературний збірник:

* Українці Галичини у квітні 1848 р. виступили рішуче проти намагання по­­ляків втягнути Галичину до Польщі і створили свою по­лі­тичну організацію у Львові:

* Ім­пе­ра­тор­ський указ, який санкціонував скасування кріпацтва в Угор­­щині за викуп на таких же кабальних умовах, як і в Га­личині та на Буковині було видано у:

* Протягом другої половини ХVІІІ ст. основними цен­тра­ми освіти на українських землях, які входили до складу Російської імперії залишалися:

* Київська академія була закрита у:

* Народ по селах і містах Лівобережжя і Слобожанщини й далі засвоював еле­ментарну грамоту в школах, які й утри­му­ва­лися коштом населення:

* На Правобережжі та в Західній Україні в другій половині XVIII ст. більшість ко­ле­гіу­мів залишалась в руках:

* Ви­к­ладання філософських, богословських та правничих на­ук книжною українською мовою при Львівському уні­вер­ситеті, яке діяло до 1805 р. носило назву:

* Згідно з «Попередніми правилами народної освіти» 1803 р. впроваджувались чотири типи шкіл:

* У школах, які відкривалися при цер­ков­них парафіях і були початковими, навчання тривало 4-6 мі­сяців у селах і до одного року в містах. Дітей навчали (ро­сійською мовою) читання, писання, елементарних ариф­метичних дій, основ православної релігії:

* Навчальний заклад, заснований у 1820 р. на кошти братів Без­бо­ро­дь­ків і пере­творений у 1832 р. на гімназію вищих наук це:

* У якому з рядків університети розташовані у хронологічній послідовності їх заснування?

* Найвідоміші математики, випускники Харківського університету:

* Ви­дат­­ний вчений-енциклопедист, який стояв біля витоків українського народознавства; перший ректор Київського університету, автор виданих ним у 1827 р. «Малороссійськіх песен»; перший історик Коліївщини – народного пов­стання на Правобережжі 1768 р.

* Дослідження історичного минулого українського народу у І половині ХІХ ст. проводили:

* Першу в Галичині граматику ук­раї­н­ською мовою («Граматика руської мови») написав:

* У 1818 р. в Пе­тер­бурзі була опублікована перша граматика української мо­ви («Граматика малороссийского наречия»), складена філологом:

* Друкарні Києво-Печерської та Почаївської лаври за 50 років другої половини ХVІІІ ст. випустили всього якихось дві з половиною-три сотні видань, тому що:

* У друкарні Киє­во-Печерської лаври заведено гражданський шрифт у:

* Промови Самуїла Мис­лавського, присвячені пе­ре­бу­ванню Катерини ІІ у Києві надруковані у 1787 р. у друкарні:

* Заповніть пропущене словосполучення. У 1836 р. в губернській друкарні починають виходити _________________, що стали своєрідним бюлетенем що­річного київського контрактового ярмарку.

* Перше видання друкарні при Харківському університеті:

* Першим ректором Харківського університету був:

* У 40-х ро­ках ХІХ ст. виходив літературний збірник «Молодик», всі чотири ви­пуски якого здійснив відомий видавець і перекладач:

* Вірші, які поз­на­чені впливом вільнодумних ідей, пафос яких полягає в тому, що вони по-своєму заперечують ре­лі­­гійну ідеологію, виступаючи проти неї зброєю сміху; хри­стия­нських святих у них зображено в бур­лес­к­но­мувигляді; образна система цих творів має фольклорний ха­рактер, вона близька і зрозуміла народові так само, як і їх жива, дотепна мова:

* До історичних віршів другої половини ХVІІІ ст. належить діалогічний «Разговор Великороссии с Малороссиею», на­пи­саний перекладачем генеральної канцелярії у Глухові: 

* Сатирично-гумористичні вірші Івана Некрашевича:

* Пер­шим тво­­ром нової української літератури вважають:

* П’єси «На­тал­­ка Полтавка» і «Москаль-чарівник» належать перу:

* Автор кількох десятків вір­шів і байок. У байці «Пан та Собака» письменник показав без­­прав’я закріпаченого українського селянства. У творах висловлюються думки про те, що тре­­­ба бу­­ло б «виправити» кріпосництво, звільнити його від «хиб», але питання про знищення кріпосництва автор не ста­вив:

* Основоположником української художньої прози є:

* Комедії «Сватання на Гончарівці» та «Ше­ль­­мен­ко-денщик», які на довгі часи зберегли популярність як виз­нач­ні твори літератури для театру належать перу:

* Основоположником нової ук­раї­нської літератури вважається:

* До балад Т.Шевченка належать:

* Видатний український композитор родом з м. Глу­хо­ва. У Київській академії здобув загальну і музичну освіту. Згодом співав у пе­тер­бур­зькій придворній капелі, брав участь у виставах італійської опе­ри в Петербурзі, а в 1765 р. навчався в Болонській ака­демії. Опера «Демофонт» користувалася ве­ликим успіхом, а її автора було обрано членом кількох ака­демій:

* Тес­ляр­­ський син з Києва, який прославився як духовний ком­по­зитор. Він переніс до церковних співів чимало мотивів ук­­раїнських пісень. У часи свого навчання в Київській ака­­демії був диригентом і першим скрипалем ака­деміч­ного хору, керував хорами в Києві і Москві. Після по­вер­нення з Москви до Києва його за наказом Київського гу­­бернатора за політичні справи схопили і посадили в «Сми­рительний дом», де він і помер:

* Видатний ком­позитор, уродженець м. Глухова. Музичну освіту здо­бував у зна­ме­ни­тій Глухівській співацькій школі. Забраний до при­д­вор­ної капели, він удосконалював композиторську май­стер­ність в Італії, де поставив свої опери «Креонт», «Алкід», «Кві­нт Фабій»:

* Наприкінці ХVІІІ, а особливо на початку ХІХ ст. у пі­сен­ній ліриці духовний кант витісняється:

* Російська опера в Одесі відкрита у:

* Автором першої національної української опери «Запорожець за Дунаєм» вважають:

* Новий стиль класицизм в архітектурі України зароджується ще в 1731-1745 рр., коли Йоганн-Готфрід Шедель побудував:

* У 60-70 рр. пе­ре­будовується місто Глухів – тодішня українська столиця, ре­зиденція гетьманів, а в 1764-1786 – місцеперебування Ма­лоросійської колегії – у стилі класицизму під керівництвом архітектора:

* Архітектором Собору Різдва Богородиці в Козельці є:

* Архітектором Надбрамної церкви Кирилівського монастиря, дзвіниці біля Дальніх печер Києво-Печерської лаври є:

* До видатних пам’яток другої половини XVIII - початку ХІХ ст. належить брама За­боровського. Отвір брами висотою здається на зріст людини, хоч на­справді через нього можна проїхати каретою. Він пере­кри­тий аркою, розчленований прямокутними пі­­лястрами, схо­жими на пілончики, й заглиблений під дугу, порівняно роз­тягнуту, арку, що п’ятами спи­рається на примхливі ка­пі­телі колон. Її автор:

* Ви­дат­ни­ми пам’ятками його творчості є собор святого Юра у Ль­во­ві, де гармонійно поєднано західноєвропейські і ук­раї­н­ські національні риси, а також будинок ратуші в м. Бу­ча­чі – найвидатніша світська споруда в Україні XVIII ст.:

* Най­вищою де­рев’я­ною спорудою ХVІІІ ст., яка досягла 65 метрів була церква, по­будована в 1773-1779 рр. за проектом Якима Пог­реб­ня­ка:

* Архітектурний стиль при якому, при плануванні міст обов’язково виділявся адміністративний центр із площею, квартали були пря­мо­кут­­ними, композиції ансамблів окремих архітектурних ком­­плексів мали відкритий характер, головне місце в за­бу­до­ві міста приділялось адміністративним спорудам, вій­сь­ко­вим та цивільним учбовим закладам, соборам, театрам, тор­говим площам:

* За його про­ектом споруджено церкву на Аскольдовій мо­ги­лі (в 1810 р. дерев’яну церкву замінили кам’яною ро­тон­дою з колонадою і банею), церкву Різдва Христового, в якій стояла труна з тілом Тараса Шевченка від 6 до 8 трав­ня 1861 р. під час перевезення його до Канева, ансамбль Контрактової площі на Подолі:

* Видатним пам’ятником архітектури класичної школи в Ук­раїні є будинок Київського університету ім.          Т. Шев­чен­ка, побудований за проектом архітектора:

* Парк, ос­новне ядро якого створено в 1796-1800 рр. в має­тку поль­ського магната Ф. Потоцького, роз­ташований на великій території – 177 га – в ма­льов­ни­чому природ­но­му руслі річки Кам’ян­ка з численн­и­­ми штучними спору­да­ми – водоймами, скелями, гро­та­ми, водоспадами, шлю­за­ми, каскадами. Парк при­кра­шають фонтани, альтанки, скульп­тури. Парк подарував Ф.Потоцький своїй дружині на день народження:

* Поширеним видом монументального декоративного ми­стецтва в Україні в другій половині ХVІІІ ст. було:

* Основу критичного, реа­лі­стич­но­го мистецтва в образотворчому мистецтві заклали:

* Портрети та картини «Літній український селянин», «Молодий ук­раї­н­ський селянин», «Подільський селянин з сокирою»; «Пря­ля», «Старий жебрак», «Старий, що вирізує палицю», «Пор­трет сина», «Хлопчик з сопілкою» належать перу художника, колишнього кріпака:

* У першій половині ХІХ ст. відбувається процес за­ро­джен­ня українського пейзажу, пов’язаний насамперед з твор­чістю:

* У подоланні умовності старого й створенні нового ук­раї­нського портрета особливе місце належить творчості художника, яка характеризує пе­ре­хід­ний етап у розвитку українського мистецтва кінця ХVІІІ - початку ХІХ ст.:

* Мистецтво скульптури не зазнало в Києві та на Лівобережжі впливу по­ши­ре­ної в той час барочної скульптури, вона й надалі зберігає зв’я­зок з:

* До відомих скульпторів другої половини ХVІІІ ст. належать:

* Указ Олек­сан­дра ІІ, який забороняв публікувати українські книжки, ко­ристуватися українською мовою на сцені це:

* Культурне товариство «Просвіта» у Львові було засновано у:

* Літературне товариство ім. Т.Шевченка у Львові було засновано у:

* Щомісячний громадсько-політичний і літературний журнал українською мовою «Основа» виходив у Петербурзі протягом:

* У якому із варіантів викладено зміст реформи в галузі освіти 1864 р. в Російській імперії:

* Студенти, члени громадівських гуртків Києва, Харкова, Полтави у 50-их роках ХІХ ст. стали ініціаторами заснування навчальних закладів:

* Т.Шевченко видав у 1861р. підручник для недільних шкіл:

* Пись­менниця трьох літератур: української, російської та фран­цузької; автор «Народних оповідань», що мали величезний вплив на розвиток на­ціональної самосвідомості українського народу, соціальної повісті «Інститука», присвяченої Т. Шев­чен­ку, історичної повісті «Маруся»:

* «Буковинським кобзарем» називають:

* Цікаву спробу ст­во­ри­ти образ свідомого українського інтелігента (повісті «Се­мен Жук і його родичі» та «Юрій Горовенко. Хроніка з смут­ного часу») зробив:

* Письменниця, яка у ряді оповідань показала со­ціа­льні проблеми галицького села («Ядзя і Катруся»), про­бу­дження почуття народної самосвідомості («Виборець»):

* «З вершин і низин», «Смерть Каїна», «Мойсей» належать перу:

* Українське театральне мистецтво в другій половині ХІХ ст. (як і в першій) розвивалося в таких умо­­­вах:

* Авторами український п’єс другої половини ХІХ ст. є:

* Засновником ук­раї­н­сь­ко­го те­ат­ру, визначним дра­ма­тургом, та­ла­но­ви­тим режисером і актором є:

* Сла­вет­­ний співак і обдарований композитор, актор оперних те­атрів Петербурга і Москви, вихованець Глінки і друг Шев­­ченка, автор вокально-хор­е­о­г­ра­­­­фічної вистави «Українське весілля», музичної ком­по­зи­ції «Картини степового життя циган», водевіля «Ніч на­п­е­ре­­додні Іванового дня», солоспівів «Спать мені не хочеться», «Стоїть явір над водою», опери «За­по­рожець за Дунаєм»:

* Йому належить понад 80 за­писів і обробок мелодій народних пісень, ряд ро­ман­сів та дуетів. Найвидатніший твір – опера «Ка­те­р­и­­на», в ос­нову якої автор поклав однойменну поему Т. Шев­ченка:

* Автор широковідомої музики до «Назара Стодолі» Т. Шев­ченка і талановитої поліфонічної композиції «Ве­чор­ни­ці»:

* Засновник музичного то­вариства «Торбан» у Львові і музичної школи при ньому, а також співочого товариства «Боян» і «Вищого музичного ін­­­ституту ім. М. Лисенка» у Львові, автор опе­ри «Купало» і кількох уривків з музики до «Назара Ст­одолі» Шевченка, «Ярополка» К. Устияновича:

* Одним з перших українських композиторів-про­фе­сіо­на­лів у Галичині. З ба­га­тьох його симфоній-увертюр, в яких використовував мелодії ко­ломийок, вальсів, полонезів, слід згадати музику до «За­по­віту» Шевченка, «Поклону» Федьковича та «Жовніра» Гу­ша­левича. Написав він також музику до оперет «Підгіряни» й «Верховинці»:

* Ди­тячі опери «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима й весна» належать:

* В архітектурі другої половини ХІХ ст. переважав стиль, який передбачав суміш елементів різ­них стилів:

* Друга половина ХІХ ст. в образотворчому мистецтві – це період розквіту:

* Товариство пе­ресувних художніх виставок (Товариство пе­ре­дви­ж­ни­ків) було створено в Петербурзі у:

* Київську малювальну школу заснував у 1875 р.:

* Темі зубожіння українського селянства художник при­свя­тив один із своїх кращих творів «На заробітки»:

* Його вважають од­ним із зачинателів українського реалістичного пейзажу. По­чинаючи з середини 1870-х років центральною в його тво­рчості стала тема української природи: «За­тишшя», «Село», «Ха­ти в літній день», «Ри­балки», «Сінокіс», «Жнива»:

* Вчився в Кра­ківській школі красних мистецтв, викладав ма­лю­ван­ня в школах Галичини. Відомий він як ілюстратор жур­на­лу «Дзвіночок», казок-поем І. Франка «Пригоди Дон-Кіхота» і «Лис Микита». Та найцінніші в його спадщині реалістичні жан­рові картини-образи злиденного життя галицького се­ла «Сліпець з проводирем», «В селянській хаті», «Погорільці»:

* З ініціативи українських на­у­­кових діячів Петербурзька ака­демія наук створила 1905 р. комісію під головуванням Олексія Шахматова, яка скла­ла де­кларацію:

* Рівень неписьменності серед українців на початку ХХ ст. становив:

* Значною подією в розвитку українського мовознавства стало видання «Словаря української мови» (1907-1901 рр.), автором якого був:

* Про що йде мова: роз­ви­ва­ло­ся у важких умовах, під постійним гнітом царського уря­ду. Колективи не мали права на ста­ціонарну роботу, були, по суті, мандрівними:

* У Киє­ві відкрито перший в Україні театральний навчальний зак­­лад – Музично-драматичну школу ім.             М. Лисенка з ок­ре­­мим драматичним відділом у:

* Про­тя­гом 1905-1906 рр. львівський театр товариства «Ру­сь­ка б­е­с­і­да» – єдиний професіональний театр Галичини й Бу­ко­ви­ни очолював:

* У 1917 р. в Києві почав свої вистави заснований в 1916 р. «Молодий театр», яким керував:

* Пер­ший в Західній Україні початку ХХ ст. композитор-про­фе­сіо­нал, автор опе­ри «Роксолана», ряду романсів і хорів:

* Пісню на музику «хору норманів»  «Шалійте, шалійте, скажені кати» (на слова О. Ко­­­леси), яка стала популярною масовою революційною піснею на початку ХХ ст. написав:

* Роман «Фа­та моргана», новели «Сон», «На острові», повість-ба­лада «Тіні забутих предків» належать до творчості:

* Ар­хі­тек­­турний стиль, в основу якого покладена динамічність фор­ми, іноді геометрично чіткі ритми будівлі, відмова від ор­деру та еклектичних запозичень елементів інших стилів; характерна надмірність де­кору на фасадах, відсутність чіткості силуету це:

* Проект будинку Полтавського гу­бер­н­сько­го земства, який вва­жається одним із шедеврів сучасної української ар­хі­тек­тури розробив архітектор: 

* Автор та­ла­новитих жанрових картин і портретів, увійшов в історію українського малярства картиною «По­хорон кошового», психологічно загостреними пор­тре­та­ми «Портрет дівчини в червоному капелюсі», «Портрет ста­рого вчителя» та жанровими картинами «Карусель», «Се­лянська родина»:

* Художник своєрідного та­лан­­ту, родоначальник українського батального малярства, ав­тор багатьох творів, що оспівують героїзм російського та ук­раїнського народу, їх боротьбу за свободу і не­за­леж­ні­сть: «Бій під Малоярославцем», «Повернення російської ка­валерії під Аустерліцом»:

* Працював у станоковому, мону­ме­на­­таль­но-декоративному, театрально-декораційному маляр­ст­ві. Але найбільше він відомий як графік, талановитий ілю­ст­ра­­тор книг, автор малюнків до різних журналів: «Український косар», «На Дніпрі», «Зби­ран­ня лози для виготовлення кошиків», «Біля кузні»:

* На початок ХХ ст. припадає розквіт творчості за­хід­но­українського художника, та­ла­но­ви­­того митця, громадського діяча, близького друга І. Фра­­н­­­ка. Йо­го інтереси не обмежувалися якимсь одним жан­ром. Він ство­рив поетичні пейзажі, для яких характерне уза­галь­­нен­­­ня образів природи, декоративність і мо­ну­мен­таль­ність: «Дніпро», «Шев­чен­ко­ва мо­ги­ла», «Лу­ки і по­­ля», «Копиці», «Самітня сосна»:

* Його творчість як талановитого ху­дожника тісно зв’язана з життям народу. Працюючи в Чер­нів­цях, Львові та Києві, він створив ряд історичних полотен, зо­­­крема картину «Богун під Берестечком», «В’їзд Богдана Хмель­­ницького в Київ», а також багато жан­рових та пор­тре­­тних творів:

* Період розвитку української культури у ХХ ст., який отримав назву т.зв. українського ренесансу; роки від­нов­лен­ня української державності і створення принципово но­вих умов для розвитку української національної куль­ту­ри:

* Період розвитку української культури у ХХ ст., який був най­не­без­печ­нішим для української культури, оскільки під загрозою іс­нування опинились саме її зміст і форма. Культура стала пов­ністю залежною від політичної кон’юнктури та існу­ючо­го деспотичного режиму:

* Період розвитку української культури у ХХ ст., який характеризується певним по­жв­а­в­­лення духовного життя. Спостерігаємо повернення до на­ціо­нальної культури частини творчого доробку ре­пре­со­ва­них сталінським режимом її діячів, поступове озна­йом­лен­ня з національними мистецькими здобутками діаспори, не­здоланність висунутих поколінням «шестидесятників» куль­турно-радикальних пропозицій, скерованих проти дена­ціо­налізації та русифікації

* Два Всеукраїнські учи­тель­ські з’їз­ди, де головним стояло питання відродження ук­раїнської шко­ли після довгого часу її русифікації відбулись у:

* У Києві 5 жовтня 1917 р. у складі трьох фа­культетів – історико-філологічного, фізико-математичного, юри­дичного і підготовчих курсів було відкрито:

* Українську академію наук було засновано за гетьмана П.Скоропадського у:

* З 1921 р. Українську академію наук перейменовано на:

* Історико-філософську секцію Всеукраїнської академії наук з 1924 р. очолював:

* У західних регіонах України, зо­крема у Галичині, Західній Волині та Поліссі, які після гро­мадянської війни увійшли до складу Польщі, за­боронялось вживання української мови в усіх дер­жав­них установах та органах самоврядування з:

* Українці західних регіонів України, які після громадянської війни відійшли до Польщі, змушені були заснувати у Львові, навчальний заклад, який діяв продовж 1921-1925 рр.

* Три типи шкіл: початкова (I-IV класи), неповна середня (I-VII класи) і середня (І-Х класи) були введені в радянській Україні у:

* У 1932 р. вперше в СРСР було штучно розщеплене атом­не ядро у:

* У скла­ді Української академії наук утворилась низка суспіль­ство­знавчих інститутів, у тому числі й Інститут історії Ук­ра­ї­ни в:

* На базі Київського, Харківського і Одесь­кого університетів у м. Кизил-Орді у роки Другої світової війни створено:

* В історію природознавчої нау­ки другої половини ХХ ст. увійшли імена видатних вчених-академіків:

* У 1921 р. у Відні був заснований:

* Лі­те­ра­тур­но-художня, просвітницька організація, кредом якої було не­гативне ставлення до культурного минулого, намагання ство­рити свою «чисто пролетарську», особливу літературу і куль­туру:

* У 1925 р. виникла так звана «Вільна академія про­ле­тар­­ської літератури» (ВАПЛІТЕ), до якої увійшли най­виз­нач­­ніші того часу письменники:

* Особливою популярністю у 20-их рр. ХХ ст. ко­­ристувалися модерний український театр «Березіль» на чо­лі з:

* Г. Ве­рьо­в­ка, М. Вериківський, П. Козицький, М. Колесса, Я. Ка­­лі­ш­­­ський, В. Косинка, Г. Лятошинський,               Л. Ревуцький, Ф. Со­­­­­­боль це:

* Фільм О.Довженка включено до почесного списку дванадцяти кра­щих філь­мів світу всіх часів і народів (Брюссель, 1958 р.):

* Г. Жу­ков, Д. Дяченко, С. Кравець, С. Серафимов, М. Фільгер це:

* Культурні процеси 30-их рр. ХХ ст. уні­фі­ку­ва­лись за так званим методом:

* Ви­хо­дя­ть у світ високопатріотичні поетичні твори Павла Ти­чи­ни («Голос матері»), Максима Рильського («Слово про рідну ма­тір»), Володимира Сосюри («Любіть Україну») та ін. у:

* Було заборонено і розпущено греко-ка­то­ли­цьку церкву, а сот­ні греко-католицьких священиків на чолі з мит­ропо­ли­том Й. Сліпим було репресовано та кинуто у сталінські табори у:

* «Лисенківщина» - це:

* Рух творчої української інтелігенції, яка виявила праг­нен­ня до пошуку нових форм мистецького самовираження на ос­нові осмислення національного досвіду, духовної спад­щи­ни свого народу, який виявився на хвилі «хрущовської відлиги» отримав назву:

* В ув’язненні за­ги­ну­ли представники руху «шестидесятників»:

* Автором фільму «Тіні забутих предків» (1965), що вра­жає над­звичайною силою художньо-поетичного про­­­­никнення в глибини народного життя, його дра­ма­тич­ну й трагічну долю є:

* «Кон­цепція гуманітарного розвитку України», голо­вна ідея якої спрямована на визнання пріоритетного розвитку ук­раїнської культури, яка має стати потужним чинником на­ціональної ідентичності та єдності. була прийнята на Всеукраїнському фо­румі інтелігенції у:

* Верховна Рада прийняла Закон України «Про освіту» у:

* Директором гімназії вищих наук у Ніжині з вересня 1821 р. був виходець із Закарпаття:

* Директором Рішельєвського ліцею в Одесі у 1826 р. був призначений виходець із Закарпаття:

* Першим ректором Петербургського університету з 1819-1821 рр. був закарпатець:

* Автор фундаментальної 6-ти томної "Історії карпатських русинів". Робота залишилася у рукопису і друкувалася тільки в кінці ХХ ст. (у 1983, 1986, 1988, 1990 рр. видрукувано три томи в 4 книгах):

* У 1847 р. видано перший в історії Закар,паття буквар "Книжиця читальная для начинающих", автором якої є:

* Друкарні на Закарпатті почали діяти лише:

* З 1930 р. в початкових школах Закарпаття введено (тривалість навчання):

* Ужгородський державний університет було відкрито у:

* Російський царизм остаточно запровадив в Україні крі­посницький лад у:

* Запорозька Січ була зруйнована російськими військами у:

* Повстання гайдамаків у 1768 р., яке дістало назву Коліївщина, відбувалося під проводом:

* У першій чверті ХІХ століття розгорнулася тривала бороть­ба селян Поділля під проводом народного героя:

* Програмний документ Південного товариства:

* Під впливом революційних ідей декабристів на кінець 40-х років в Україні створюється таємна політична ор­га­ні­з­а­ція, сус­піль­ний склад якої вже відрізняється від складу масонських лож і політичних гуртків першої чверті ХІХ століття. Чле­нами товариства були переважно представники се­ред­ніх або й бідних дворян, урядовці і навіть колишній крі­пак:

* У 1837 р. чле­ни гуртка «Руська трійця» під­­готували і видали в Будапешті літературно-науковий аль­манах:

* Найголовнішим наслідком революції 1848-1849 рр. для населення Західної України було:

* Ді­ти українського панства здобували вищу освіту в другій половині XVIII ст. в:

* Дяківські школи в кінці ХVІІІ ст. май­же зникають, особливо після того, як було заборонено:

* Спадкоємницею братських шкіл у Львові у другій половині XVIII ст. була:

* У другій половині ХVІІІ ст. в Україні діяли, по суті, ли­ше дві друкарні:

* Колискою української журналістики у першій половині ХІХ ст. був:

* Він створив оригінальну фі­лософську систему, навчаючи, що матерія вічна, що світ мож­на і треба пізнати. Щастя бачив у «сродній» праці. Трактати написані у формі діалогів образною мо­вою, пересипаною народними висловлюваннями, при­слі­в’ями і приказками, анекдотами, притчами та ін. Його збірки «Харківські байки» та «Сад божественних пісень»:

* Талановитий байкар. В йо­­го «Малоросійських приказках» продовжена критика ок­ре­мих негативних сторін кріпосницького ладу, почата в ук­раїнській літературі Котляревським, і широко ви­ко­ри­ста­ні мотиви байок Крилова. Більшість своїх творів автор писав російською мовою. Він багато піклувався про Т. Шевченка, брав участь у викупі його з кріпосницької не­­волі і допоміг йому видати в 1840 р. «Кобзар»:

* Походив з кріпаків, акторську діяльність роз­почав 1805 р. У 1821 р. за участю передових пре­дстав­ни­ків української та російської громадськості його ви­куп­ле­но з кріпацтва. Акторська творчість від­зна­чає­ться новаторським пошуком. Він один з перших пе­рей­шов від класичної манери гри до сценічного реалізму і на­ціонального українського стилю. Створив не­пе­ре­вер­шені образи Виборного й Михайла Чупруна:

* Першою національною українською оперою вважають:

* Церква побудована в стилі бароко на 15-ме­т­ро­во­му фун­даменті, який із східної сторони при­лягає до го­ри, а із за­хідної має вигляд двоповерхової споруди. З фундаменту, не­мов камінна квітка, виростає сам храм. Він одноку­поль­ний з п’ятибанним за­вер­шен­ням. Храм має довжину 32 м, ширину 23 м, висоту ра­зом з хрестом 60 м. Будівництво її здійснив архітектор Іван Мічурін за прое­ктом Варфоломій Растреллі:

* Перший бу­­ди­нок оперного театру в Одесі було споруджено в 1809 р. за проектом петербурзького архі­тек­то­ра:

* З цікавих ар­хі­тек­тур­них ансамблів міського будівництва початку ХІХ ст., які уці­лі­ли до наших днів, є кругла площа в Полтаві, створена на ос­нові проекту архітектора:

* Художник, педагог, відіграв велику роль у житті Т. Шевченка. По­­чинаючи із знайомства в Літньому саду в Петербурзі й до кін­ця життя, він був його вірним другом і при­хиль­ни­ком; допоміг викупити Шевченка з кріпацтва, вс­тупити до Академії художеств, познайомив його з Брю­л­ло­вим. У творах «Про­даж сіна на березі Дніпра», «Хлопчик-рибалка» ху­дож­ник виявляє інтерес до народного побуту:

* Першою жанровою картиною Шевченка, ство­реною в Академії, за яку Рада Академії нагородила молодого художника срібною медаллю, була:

* Кріпосництво було ліквідовано в Російській імперії у:

* Валуєвський циркуляр був виданий у:

* Літературне товариство ім. Шевченка було пере­тво­рене в Наукове товариство ім. Шев­чен­ка (НТШ) у: 

* Середній тип школи, за­с­нованої у 1871 р. в Києві, яка за своїм статутом бу­ла гімназією, що мала тільки старші класи. Після її за­кін­­чення випускники мали можливість вступати до уні­ве­р­ситету, який здійснював навчальний нагляд. Мала гуманітарний характер:

* Поет, прозаїк, жур­­наліст, видавець, літературний критик, мовознавець, ет­­нограф. Його перший великий твір – поема «Україна» – сп­роба історичного епосу від Володимира Великого до ча­сів        Б. Хмельницького. Він започаткував українську іс­то­ри­ч­ну романістику (роман «Чорна рада»), створив ви­со­ко­ху­дожні пе­реклади Біблії, творів В. Шекспіра і т.п.:

* І.Нечуй-Левицький є автором:

* Професійний театр в Галичині при то­ва­ри­ст­ві «Руська бесіда» заснований у:

* Народженням українського про­фе­сій­ного народного театру на Лівобережній Україні вважають:

* Драматург, який був на­сам­перед романтиком, автор «Циганки Ази» і «Ой не ходи, Грицю», полюб­ляв мелодраму з її ефектними монологами і ро­ман­тич­ною картинністю, орієнтувався на колорит, надавав пе­ревагу масовим сценам, напруженим героїчним си­ту­а­ціям, історичному фону:

* Основоположник української кла­сичної музики:

* Оде­ське художнє училище засноване у:

* «Весілля в Київській губернії» – один із значних і ха­рак­тер­­них для художника творів, у яких автор зоб­ражує по­­бут українського села. Картина змальовує мо­мент ве­сіль­­ної процесії. Попереду статечно ви­сту­паю­ть молоді. Се­­ред інших учасників цієї події особ­ли­во виразно подано ста­­росту напідпитку, якого ве­ду­ть під руки дві веселі мо­ло­­диці. Композицію вдало за­вершує постать молодої жінки з дитиною на руках. Во­на вдумливо проводжає поглядом ве­­селу процесію. В картинідобре передано вранішнє по­віт­­ря, осінній пей­заж:

* Революційна українська партія була створена в Харкові у:

* Ук­раїнсько-руська радикальна партія виникла з ініціативи І. Франка і М. Павлика у:

* Автором «Нарисів історії українського народу», «Про старі часи на Україні», «Ілюстрованої історії України», десятитомної «Історія України-Руси» є:

* Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга – це:

* Збірка «Думи і мрії», драма «Касан­дра», «Contra spem spero» – «Без надії спо­ді­­­­ваюсь!» належать до творчості:

* Перший в Україні критий Бессарабський ри­нок в Києві збудований у стилі:

* Та­лановитий графік, художник, етнограф початку ХХ ст. Багато тво­рів ві­­­дображають поетичну природу Карпат, мальо­в­ни­чі­сть се­­­ла Галичини, побут і звичаї галицького населення, йо­го іс­­­торичне минуле: «Яр­ма­рок у Ко­со­­ві», «Діти на леваді», і в акварелях – «Бідняцька ро­дина», і в офортах та ліногравюрах – «За море», «Бідні ді­ти», «Си­ро­та», «На панщині»:

* Період розвитку української культури у ХХ ст., який характеризується ліквідацією ос­нов­них перепон на шляху розвитку національної культури, зо­крема цензурних заборон, звільнення від ідеологічних догм і міфів, вільним доступом до здобутків сучасного сві­то­вого культурного процесу, до всієї культурної скарбниці люд­ства:

* Ленінська політика т.зв. «коренізації» в радянській частині України почала прово­ди­тись із:

* Скасовано плату за навчання в усіх вузах і технікумах, за­проваджено наукові ступені кандидата і доктора наук, вче­ні звання професора, доцента у:

* Спілка се­лян­ських письменників утворила організацію «Плуг», до якої входили:

* М. Зайчук, М. Бурачок, В. Кричевський, Ф. Кри­чев­ський, О. Мурашко, О. Новаківський, Г. Світлицький, К. Ма­­ле­вич, А. Петрицький це:

* Здійснено перехід до обо­в’яз­ко­во­го семирічного навчання у:

* У вокальному і симфонічному жанрі та­ла­но­вито творили композитори:

* Стиль і метод у мистецтві й літературі, а також філософська доктрина, яка вчить, що предмети видимого світу існують незалежно від людського відчування і пізнання:

* Після остаточної ліквідації гетьманського ладу в Україні в 1764 р., верховним державним органом стала:

ДОДАТКОВІ ПИТАННЯ ДО ТЕСТІВ

Мы поможем в написании ваших работ!