Взаємозв’язок між нормами ділового спілкування і успішною діяльністю підприємства чи установи



Спілкування тісно пов'язане з діяльністю. Будь-яка форма / спілкування є формою спільної діяльності. У ній формуються не тільки суб'єкт — об'єктні (людина — предмет діяльності), а й суб'єкт — суб'єктні відносини (людина — людина). Суть спілкування полягає у взаємодії суб'єктів діяльності.

Спілкування може розглядатися як сторона, умова діяльності або як окремий її вид. Але зв'язок між ними полягає саме в тому, що завдяки спілкуванню діяльність організовується. Розбудова плану спільної діяльності вимагає від кожної людини розуміння мети діяльності, засобів реалізації, розподілу функцій для ЇЇ досягнення. Специфіка спілкування в процесі дій полягає в створенні можливості організації та координації діяльності окремих її учасників. У спілкуванні відбувається збагачення діяльності, розвиваються й утворюються нові зв'язки та стосунки між людьми.

У спілкуванні реалізується система ставлення людини до інших. Соціальна функція спілкування полягає в тому, що воно є засобом передачі суспільного досвіду.

Специфіка спілкування визначається тим, що в його процесі суб'єктивний світ однієї людини розкривається для іншої, відбувається взаємний обмін діяльністю, інтересами, почуттями тощо. У спілкуванні людина формується і самовизначається, виявляючи свої індивідуальні особливості.

Результатом спілкування є налагодження певних стосунків з іншими людьми. Завдяки цьому здійснюється інтеграція людей, виробляються норми поведінки, взаємодії. Зв'язок людей у процесі спілкування є умовою існування групи як цілісної системи.

Цей процес координує спільні дії людей і задовольняє потребу в психологічному контакті. Потреба у спілкуванні є однією з первинних потреб дитини. Вона розвивається від простих форм (потреба в емоційному контакті) до складніших (співробітництво, інтимно-особисте спілкування тощо).

 

Особливості обміну інформацією у діловому спілкуванні

Ділове спілкування – це цілеспрямований процес обміну інформацією, метою якого є організація, регулювання, оптимізація професійної, наукової, комерційної чи іншої діяльності.

Ділове спілкування – це двосторонній процес, що репрезентує спільну мовленнєву діяльність, особливу форму контактів його суб’єктів, які представляють певну організацію, установу, компанію тощо.

Під час ділового спілкування люди легше контактують, якщо вони говорять “однією мовою” і прагнуть до ефективного співробітництва. Їхнє спілкування ґрунтується на етичних нормах та усталених правилах ділових взаємостосунків.

Велике значення має моральний аспект ділового спілкування. Передусім ідеться про зміцнення взаємодовіри, постійне інформування партнера про свої наміри й дії, запобігання обману та невиконанню взятих зобов’язань. У деяких зарубіжних корпораціях і фірмах навіть розроблено етичні кодекси для працівників. Доведено, що бізнес, який має моральну основу, є вигіднішим і прогресивнішим.

Професійне спілкування формується в умовах конкретної діяльності, а тому певною мірою вбирає в себе її особливості, є її важливою частиною. У професійній культурі спілкування можна виокремити загальні норми спілкування, зумовлені характером суспільного ладу і ґрунтуються на здобутках минулого і сучасного. Водночас ця культура має індивідуальний характер і виявляється у способах спілкування, що їх вибирає суб’єкт у певних ділових ситуаціях щодо конкретних людей.

Виділяють такі особливості ділового спілкування:

· офіційний статус;

· спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку стосунків між представниками зацікавлених установ;

· регламентованість, тобто підпорядкованість загальноприйнятим правилам і обмеженням;

· передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст, можливі наслідки;

· творчий характер взаємин, спрямованість їх на розв’язання конкретних ділових проблем, досягнення мети;

· взаємоузгодженість рішень та подальша організація співпраці партнерів;

· взаємодія економічних інтересів і соціальне регулювання здійснюється у правових межах (ідеальний результат таких взаємин – це партнерські стосунки, побудовані на обопільній повазі й довірі);

· значущість кожного партнера як особистості;

· стосується безпосередньої діяльності, якою зайняті люди, а не проблем, що хвилюють їх внутрішній світ.

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 285; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!