ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КАТЕГОРІАЛЬНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО АПАРАТУ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія
ОСНОВНІ ВИМОГИ
ДО ПІДГОТОВКИ ТА НАПИСАННЯ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИХ І
КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ
(для студентів-філологів)
Методична розробка
Хмельницький - 2012
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Курсова робота – форма підсумкової атестації студента за семестр або за навчальний рік.
Виконання наукової роботи доцільно структурувати на окремі основні етапи, які прямо чи опосередковано входять до підсумкової оцінки:
1) вибір теми;
2) консультації з керівником;
3) збирання матеріалу;
4) опрацювання джерел і наукової теоретико-методичної та критичної літератури;
5) укладання плану;
6) написання роботи;
7) відповідне оформлення роботи;
8) захист.
Слід враховувати, що у сучасних дослідженнях із проблем лінгвістики, літературознавства, перекладознавства, викладання іноземних мов широко використовуються різні методики досліджень теоретичного та емпіричного рівнів. До теоретичних методик належать методи аналізу й синтезу, абстрагування та деталізації, моделювання, індукції, дедукції тощо. До емпіричних методик – спостереження, опитування, тестування, експеримент тощо.
Усі види наукових робіт передбачають дуже важливий етап добору, систематизації, вивчення теоретичних та інших інформаційних джерел з обраної проблеми дослідження. Невід’ємною частиною роботи – у разі потреби – є створення методом статистичної вибірки відповідних систематизованих баз емпіричних даних або картотек, які відповідають темам досліджень.
|
|
|
При підготовці наукових робіт студенти обов’язково повинні поєднувати як теоретичні, так і емпіричні методи досліджень.
Загальні завдання курсової роботи
Курсова робота як вид самостійної письмової наукової роботи реферативно-дослідницького характеру передбачає глибше, порівняно з рефератом, вивчення конкретної наукової проблеми з обов’язковим самостійним науковим пошуком і фіксуванням його результату. Курсова робота – це навчально-наукова праця, в якій студент повинен не лише продемонструвати вміння опановувати наукові джерела й оперувати ними, а й виконувати самостійне дослідження.
Метою курсових робіт є:
- поглиблення знань студентів із актуальних проблем певної науки;
- стимулювання студентів до самостійного наукового пошуку;
- формування дослідницьких та аналітичних умінь студентів;
- подальший розвиток навичок самостійного синтезу при опрацюванні наукових джерел;
- розвиток умінь узагальнювати результати власних спостережень над теоретичним та практичним матеріалом з обраної теми;
|
|
|
- формування вмінь практичної реалізації результатів дослідження проблеми в самостійних розробках (наприклад, в укладанні передбачених темою роботи тематичних словників, які подаються у додатках тощо).
Вимоги до написання курсової роботи
Курсова робота виконується на одну з тем, запропонованих кафедрою іноземних мов, за погодженням із відповідним викладачем кафедри.
Курсова робота виконується українською мовою.
Обсяг курсової роботи становить:
на другому курсі – 15-25 сторінок друкованого тексту (комп’ютерного набору) 14 шрифтом Times New Roman, інтервал – 1,5.
Курсова робота має бути чітко структурованою із дотриманням таких вимог щодо оформлення:
- окремі частини роботи виділяються;
- абзаци та нумерація сторінок оформляються згідно з загальними чинними вимогами;
- дотримуються правила паспортизації матеріалу (правильно оформляються посилання, виноски, цитати тощо);
- список використаних джерел укладається відповідно до сучасних чинних вимог.
Обов’язковими компонентами курсової роботи мають бути:
- визначення актуальності дослідницького завдання;
|
|
|
- огляд навчально-методичних матеріалів відповідно до спеціалізації;
- у кінці кожного розділу курсової роботи – стислі узагальнення дослідницьких спостережень автора над проаналізованим матеріалом і одержаними результатами.
Курсова робота має бути зброшурована, акуратно і грамотно оформлена.
Структура курсової роботи
1. Титульна сторінка.
2. Зміст.
3. Вступ.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, її значення для теорії та практики певної науки, мета, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження.
4. Основна – дослідницька – частина роботи. Вона містить не менше двох частин. Перша присвячена аналізу опрацьованої наукової літератури з предмету відповідно до завдань дослідження, а також має містити певні авторські висновки з визначенням перспектив подальших дослідницьких пошуків; наступні частини містять опис виконаного власного дослідницького завдання та, за наявності, розробки навчально-методичних матеріалів, використаних студентом під час навчальної та виробничої практики.
5. Висновки.
Це дуже вагома структурна частина навчально-наукової праці, де мають бути викладені систематизовані найважливіші результати здійсненого в роботі аналізу у вигляді чітко сформульованих узагальнень одержаних результатів у світлі поставлених завдань для досягнення мети дослідження.
|
|
|
6. Список використаних джерел. Повинен містити не менше 20 позицій. На всі наукові джерела, подані у списку, повинні бути посилання в тексті курсової роботи. До списку використаних джерел, оформленого з урахуванням усіх чинних вимог, слід включати новітні видання, у тому числі електронні носії та інтернет-джерела. Для спеціальностей іноземної філології обов’язковим є використання наукової літератури іноземними мовами відповідно до спеціальності.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КАТЕГОРІАЛЬНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО АПАРАТУ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Базовий категоріальний термінологічний апарат кожного наукового дослідження будь-якого рівня становлять переважно стереотипні наукові формули, такі як: актуальність дослідження, наукова проблема, мета і завдання, об'єкт і предмет, матеріал дослідження, його методика, новизна, практичне значення праці, за наявності – апробація її результатів.
Тема дослідження конкретизує галузь і напрямок дослідницької роботи з метою вивчення обраних процесів чи явищ. Назва теми роботи повинна бути конкретною, узгоджуватися з об'єктом і предметом дослідження. В назвах бажано уникати формулювань типу “Дослідження питання...”, “Дослідження деяких шляхів...”, “Деякі питання...”, “Матеріали до вивчення...” тощо, які не забезпечують необхідної конкретизації у постановці й вирішенні обраного наукового аспекту.
Актуальність дослідження конкретної наукової проблеми, а відтак і наукової роботи, зумовлюється теоретичними й емпіричними пізнавальними завданнями певної дисципліни, пов’язаної з відповідною науковою галуззю; необхідністю розширення парадигми знань студента про включені до матеріалу цієї дисципліни окремі наукові явища або процеси, потребою їх поглибленого вивчення.
Мета дослідження – це визначення автором своєї евристичної стратегії в отриманні нових знань про об'єкт та предмет дослідження. Не слід формулювати мету як “дослідження...”, “вивчення...”, оскільки ці визначення вказують на засіб, але не спосіб досягнення мети.
Мета дослідження може бути пов’язана, зокрема:
- з формулюванням наукових завдань, які належить розв’язати;
- з обґрунтуванням можливості виявлення нових ознак загального або часткового характеру певних конкретних фактів, що аналізуються, а також структури їхньої організації;
- з визначенням певних теоретико-методологічних моделей дослідження, застосування яких забезпечує розв’язання обраних теоретичних і практичних наукових завдань.
Завдання дослідження. Відповідно до загальної мети, необхідно чітко визначити етапи наукового пошуку для її досягнення. Передусім слід сформулювати завдання, пов’язані з виявленням найсуттєвіших ознак та внутрішньої структури об’єкта і предмета дослідження.
Виділяються також завдання, зорієнтовані, зокрема, на:
- вирішення певних теоретичних питань, загальної програми дослідження (виявлення сутності окремих понять, явищ, процесів, визначення параметрів та рівнів функціонування, принципів інтерпретації тощо);
- виокремлення та характеристику нових евристичних аспектів сучасних рішень даної наукової проблеми;
- обґрунтування, виявлення системи конкретних засобів, необхідних для розв’язання наукової проблеми та організації експериментальної верифікації за критеріями оптимальності;
- розробку можливих рекомендацій щодо перспективи практичного використання результатів дослідження (зокрема, у підготовці практичних занять з відповідної дисципліни, у корпусі дидактичних або ілюстративних матеріалів до лекцій тощо).
Увесь комплекс завдань – це алгоритм безпосередньої загальної моделі дослідження, зумовлений логікою етапів конкретного наукового пошуку.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію й обирається для наукового пошуку; цілісна сукупність споріднених елементів (тобто складових) матеріального або духовного світу. Ця система елементів стає предметом теоретичних і практичних дослідницьких студій.
Предмет дослідження – міститься в межах об’єкта і визначає тему наукової роботи, наведену на титульному аркуші як її назва. Це окремі сторони, властивості й відношення об’єкта, той понятійний, безпосередній аспект проблеми, що розглядається відповідно до певної мети як у теоретичному, так і в експериментальному планах. В об’єкті дослідження визначається загальна сфера наукового пошуку, у предметі дослідження чітко позначається явище, етап чи процес, які мають розглядатися у науковій роботі. Окреслення предмета дослідження слід розуміти як виокремлення параметрів певного "ракурсу" наукового пошуку у визначенні основних компонентів характеристики об’єкта дослідження. А отже, об’єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне і часткове.
Методики і методи дослідження – це комплекс конкретних прийомів, зорієнтованих на отримання нового наукового знання і на визначення параметрів виконання програми дослідження, його теоретичних і практичних завдань, спрямованих на досягнення поставленої мети. Перераховувати застосовані методи й методики слід не загалом (безвідносно до змісту роботи), а коротко й суттєво окреслити, за допомогою яких методів вирішувалися ті чи інші аспекти обраної наукової проблеми.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 294; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!