ПРИЗНАЧЕННЯ І КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ.
Тернопільський національний економічний університет
Центр підготовки офіцерів запасу
Методичний посібник з дисципліни
Військова топографія
Тернопіль 2007
Зміст
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ___________________________________________3
Розділ 1 ___________________________________________________________4
ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ. ПРИЗНАЧЕННЯ І КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ. __________________________________________4
РОЗГРАФЛЕН НЯ І НОМЕНКЛАТУРА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ _______6
МАСШТАБИКАРТ__________________________________________________8 ЗОБРАЖЕННЯ МІСЦЕВИХ ПРЕДМЕТІВ І РЕЛЬЄФУ НА
ТОПОГРАФІЧНИХКАРТАХ_________________________________________10 ВИВЧЕННЯ ЗА КАРТОЮ УМОВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, МАСКУВАННЯ І ЗАХИСНИХ ЯКОСТЕЙ МІСЦЕВОСТІ. ПРАВИЛА НАНЕСЕННЯ НА КАРТУ ОРІЄНТИРІВ ТА ІНШИХ ОБ'ЄКТІВ 22 ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА КАРТОЮ 28 Особливості орієнтування в різних умовах місцевості______________37
|
|
Розділ 2___________________________________________________________40
ВЕДЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ.ПРИЗНАЧЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ ТА ВИМОГИ ДО НЕЇ .__________________________________________________40
ПІДГОТОВКА КАРТИ ДО РОБОТИ___________________________________41
ВИЗНАЧЕННЯ ВІДСТАНІ, АЗИМУТІВ ТА КООРДИНАТ ОБ'ЄКТІВ ЗА КАРТОЮ__________________________________________________________43
ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ ОБ'ЄКТІВ за КАРТою___________________45
Розділ 3___________________________________________________54
Визначення дирекційних кутів та азимутів______________________54
ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ БЕЗ КАРТИ_______________________55 Розділ 4 ___________________________________________________________68
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ РОБОЧОЇ КАРТИ_____________________68
картографічні умовні знаки___________________________________78
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Бойові дії можуть розгортатися на будь-якій місцевості, в будь-яку пору року і за будь-якої погоди. Загальні вказівки щодо дій військ у різних умовах місцевості викладено в статутах і настановах. Але статутні документи не можуть детально характеризувати всі різновиди місцевості та властивості кожної з них, які командири (начальники) повинні враховувати під час організації та ведення бойових дій. Приступаючи до їх вивчення, необхідно усвідомити зміст деяких термінів і понять, які будуть застосовуватися в подальшому.
|
|
Місцевість– частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, грунтами, водами, мережею доріг, населеними пунктами, рослинністю й іншими об'єктами. У військовій справі під поняттям "місцевість" мається на увазі будь-яка ділянка земної поверхні з усіма її елементами, де будуть проводитися бойові дії. Характер місцевості визначається формою рельєфу і наявністю розташованих на ній місцевих предметів (об'єктів).
Рельєфом місцевості називають сукупність різних нерівностей на земній поверхні. Усі об'єкти місцевості, які створені природою чи працею людини (грунтово-рослинний покрив, гідрографія, мережа доріг, населені пункти, окремі місцеві предмети-орієнтири тощо), належать до місцевих предметів. Рельєф і місцеві предмети є топографічними елементами місцевості.
Тактичні властивості місцевості
Топографічні елементи місцевості можуть суттєво впливати на виконання бойового завдання підрозділу з урахуванням його озброєння, пори року і часу доби, а також метеорологічних умов і характеру дій противника. Місцевість може сприяти успіху бойових дій підрозділів і послаблювати дії противника, але не сама по собі, а лише в тому випадку, якщо командир докладно її оцінить і вміло використає в конкретних бойових умовах.
|
|
Особливості місцевості, які певним чином впливають на основні сторони бойової діяльності військ, називають тактичними властивостями місцевості. До основних із них належать:
1. прохідність місцевості,
2. захисні властивості місцевості,
3. умови орієнтування,
4. умови спостереження,
5. умови маскування,
6. умови ведення вогню ,
7. умови інженерного обладнання місцевості.
Прохідність – властивість місцевості, яка сприяє або перешкоджає пересуванню військ. Суттєво впливають на неї мережа доріг, рельєф місцевості, гідрографія, грунтово-рослинний покрив, а також сезонні й погодні явища.
Захисні властивості місцевості послаблюють дію ЗМУ і звичайної зброї. Правильне їх визначення і використання полегшують організацію захисту особового складу і бойової техніки від ураження різними видами зброї.
На захисні властивості місцевості істотно впливають рельєф і рослинний покрив, наявність населених пунктів із кам'яними і залізобетонними будовами та підземними спорудами, характер грунту.
Умови орієнтування – властивості місцевості, які сприяють визначенню свого місцезнаходження і потрібного напрямку руху відносно сторін горизонту, навколишніх об'єктів, а також стосовно розташування своїх військ і військ противника. Вони визначаються наявністю на місцевості характерних форм рельєфу і місцевих предметів-орієнтирів.
|
|
Умови спостереження – властивості місцевості, які сприяють отриманню відомостей про противника. Вони визначаються ступенем проглядання навколишньої місцевості, дальністю огляду і залежать від характеру рельєфу, рослинного покриву, наявності населених пунктів та інших об'єктів, які перешкоджають огляду місцевості.
Умови маскування – властивості місцевості, які дозволяють приховати від противника розташування і пересування особового складу та бойової техніки. Вони визначаються наявністю природних схованок (сховищ), які утворюються формами рельєфу, рослинним покривом, населеними пунктами та іншими місцевими предметами, а також загальним характером, кольором і плямистістю місцевості (чим різноманітніша кольорова гамма, тим кращі умови маскування).
Умови ведення вогню – властивості місцевості, які забезпечують зручне і приховане від спостереження противником розташування вогневих засобів, ведення точного вогню з усіх видів зброї і корегування стрільби. Вони залежать від характеру рельєфу, рослинного покриву, наявності шляхів, населених пунктів та інших місцевих предметів.
Умови інженерного обладнання місцевості – властивості місцевості, які впливають на обсяг, характер і швидкість робіт з її обладнання і залежать від типу грунтів, рівня ґрунтових вод, наявності будівельних матеріалів, а також від характеру природних і штучних сховищ та перешкод.
Розділ 1
ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ
ПРИЗНАЧЕННЯ І КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ.
Зміст поняття “карта” й особливості картографічного зображення земної поверхні.
Картоюназивають зменшене узагальнене відображення поверхні Землі на площі, яке виконано за певним математичним законом та яке показує розташування, сполучення і зв'язок природних явищ. Сукупність показаних на карті елементів і об'єктів місцевості та надані про них відомості є змістом карти.
Від інших способів передачі відомостей про місцевість карта відрізняється математичним законом побудови, який полягає у використанні визначеного масштабу картографічної проекції та включає перехід від фізичної поверхні до математичної; відбором і узагальненням її змісту, які зумовлені призначенням карти, її масштабом і особливостями території, що картографується; відображенням усіх об'єктів і явищ за допомогою умовних позначень.
Суттєвими особливостями карти є її:
· наочність,
· вимірність
· інформативність.
Під наочністюкарти розуміють можливість зорового сприйняття просторових форм, розмірів і розташування відображених об'єктів.
Вимірність– важлива властивість карти, яка тісно пов'язана з математичною основою і забезпечує можливість з точністю, яка допустима масштабом карти, визначати координати, розміри та розташування об'єктів на місцевості.
Інформативність– здатність містити в собі відомості про відображені об'єкти або явища.
Різновиди карт.
Усі карти, які відображають поверхню Землі, називаються географічними. За своїм змістом вони поділяються на загальногеографічні та тематичні.
До загальногеографічних відносять географічні карти, на яких відображається сукупність основних елементів місцевості без виділення будь-яких із них, і топографічні карти, які містять у собі докладні відомості про місцезнаходження об'єктів на земній поверхні. Зміст тематичних карт відображає конкретну тематику (геологічні, аеронавігаційні, морські та ін.).
Геометрична сутність відображення земної поверхні на карті. Як відомо, географічне положення точки земної поверхні визначається її координатами. Тому математичним завданням побудови картографічного відображення є проектування на площину (карту) кулеподібної поверхні Землі при дотриманні відповідності між координатами точок на земній поверхні та координатами їх відображення на карті. Таке проектування вимагає знань про форму та розміри Землі. Говорячи про форму (фігуру) Землі, мають на увазі не фізичну її поверхню, яка є складним сполученням височин і низин, гір і долин, а деяку умовну поверхню середнього рівня Світового океану в спокійному стані, яка неначе покриває всю нашу планету і перпендикулярна в будь-якій точці до напрямку прямовисної лінії (напрямку сили тяжіння). Таку поверхню називають рівневою. Фігуру Землі, яка утворена рівневою поверхнею, називають геоїдом, вона наближена до поверхні еліпсоїда обертання з невеликим стисненням за напрямком малої осі. Еліпсоїд, який характеризує фігуру і розміри Землі, називають земним еліпсоїдом.
При розв'язуванні окремих практичних задач, коли не потрібна висока точність, фігуру Землі приймають за кулю, поверхня якої (близько 510 млн кв. км) дорівнює поверхні еліпсоїда визначених розмірів. Радіус такої кулі, який вираховували за елементами еліпсоїда Красовського, дорівнює 6 371 116 м, або 6371 км.
Відображаючи фізичну поверхню Землі на карті (площині), її спочатку проектують прямовисними лініями на рівневу поверхню, а потім уже за визначеними правилами це зображення розгортають на площині.
Для вирішення господарських завдань і завдань обороноздатності держави в мирний і воєнний часи створюють державні топографічні карти та військово-топографічні карти. Ці карти відрізняються між собою за змістом та оформленням.
Зміст топографічних карт повинен бути:
· повним,
· достовірним
· точним.
Повнотазмісту карт означає, що на них повинні бути відображені всі типові риси та характерні топографічні елементи, які відображають, першу за все, тактичні властивості місцевості згідно з масштабом карти та її призначенням.
Достовірністькарти означає, що зміст карти повинен знаходитися в повній відповідності з місцевістю на рік її видання.
Точністькарти (ступінь відповідності місцезнаходження точок на карті, їхньому місцезнаходженню в дійсності) означає, що відображені на ній топографічні елементи місцевості повинні зберігати точність свого місця знаходження, геометричну подібність і розміри згідно з масштабом карти та її призначенням.
На топографічних картах відображають опорні геодезичні пункти, гідрографію і гідротехнічні споруди, населені пункти, промислові, господарські та інші об'єкти, шляхову мережу, рельєф суші, рослинний покрив, грунти, кордони. Докладність відображення відомостей про місцевість залежить від масштабу карти.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 402; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!