Значення коефіцієнтів вагомості показників інтегральної оцінки
| Показник | Коефіцієнт вагомості |
| Об’єктивні показники: | 0,75 |
| - коефіцієнт миттєвої ліквідності | 0,025 |
| - коефіцієнт поточної ліквідності | 0,10 |
| - коефіцієнт загальної ліквідності | 0,025 |
| - обсяги реалізації | 0,05 |
| - інтегральна оцінка фінансової стійкості і рентабельності | 0,15 |
| - коефіцієнт співвідношення між грошовим обігом та сумою кредиту | 0,20 |
| - коефіцієнт забезпечення власними оборотними запасами | 0,10 |
| - коефіцієнт дострокового запозичення коштів | 0,025 |
| - коефіцієнт автономії | 0,025 |
| - період обороту дебіторської та кредиторської заборгованості | 0,05 |
| Суб’єктивні показники: | 0,25 |
| - ринкова позиція | 0,095 |
| - репутація позичальника | 0,105 |
| - галузь економіки, в якій працює позичальник | 0,05 |
Згідно з рекомендацією НБУ позичальники можуть бути поділені банком за рейтингом надійності на 5 класів:
клас А- позичальники, стосовно яких немає жодних сумнівів щодо своєчасності та повноти погашення позики та процентів;
клас Б- позичальники, до здатності яких щодо своєчасного та повного погашення позики та сплати процентів немає претензій, але передбачена реорганізація, диверсифікація виробництва, зміна профілю діяльності, регіону роботи тощо;
клас В- позичальники, якість джерел погашення позик яких (виручка від реалізації робіт та послуг) більше не влаштовує банк внаслідок фактів періодичної затримки погашення позики і процентів;
|
|
|
клас Г- позичальники, які не можуть повернути суму позики в строк та за умов передбачених кредитним договором;
клас Д- позичальники, подальше кредитування яких неприпустиме, а видані їм позики практично неможливо повернути (хоча це можна буде зробити в судовому порядку).
Умови погашення кредитів суттєво впливають на фінансовий стан суб'єктів господарювання.
Порядок погашення кредиту - це спосіб погашення основної його суми і нарахованих процентів. Процент нараховується щомісячно на суму непогашеного кредиту з моменту надходження кредиту на рахунок позичальника.
Джерелами погашення кредиту, отриманого підприємством, можуть бути:
· виручка від реалізації продукції, що її отримає підприємство в процесі реалізації проекту кредитування;
· виручка від реалізації продукції власного виробництва, не пов'язаного з проектом кредитування;
· інші надходження від господарської діяльності.
Одним з вирішальних факторів, які впливають на рівень банківських процентів є облікова ставка НБУ. При зміні облікової ставки НБУ розміри процентів за кредит можуть змінитися лише на підставі згоди між сторонами.
Запитання для самоконтролю
1. Якими є основні принципи кредитування?
|
|
|
2. Як класифікуються кредити за цільовим призначенням та строками користування?
3. Які є види кредитів за методами надання?
4. Як поділяють кредити за характером і способом сплати процентів?
5. Як класифікують кредити за способом погашення?
6. Як класифікують банківські кредити за видами обслуговування?
7. Яким чином здійснюється планування потреби в кредиті для формування оборотних коштів?
8. Як визначається потреба підприємства в кредитах під інвестиційні проекти?
9. Що таке кредитний договір, та з яких розділів він складається?
10. Якими шляхами підприємство може отримати кредит?
11. Розкрийте сутність простого позикового, спеціального позикового та поточного рахунку з правом на овердрафт?
12. Що таке кредитоспроможність підприємства? З яких складових складається її аналіз?
13. За допомогою яких показників можна оцінити платоспроможність позичальника?
14. За допомогою яких показників можна оцінити фінансову стійкість позичальника?
15. За допомогою яких показників можна оцінити рівень ”солідності” позичальника?
16. Крім використання системи фінансових коефіцієнтів, якими ще способами можна оцінити кредитоспроможність позичальника?
|
|
|
17. Яким чином формується розподіл банків за рейтингом надійності?
18. Як поділяють позики за способом та характером погашення?
19. Якими можуть бути джерела погашення кредиту?
Теми рефератів
1. Необхідність, суть і функції кредиту.
2. Аналіз ефективності використання кредитів підприємством.
3. Комерційне кредитування.
4. Лізингове кредитування.
5. Державне кредитування підприємств.
6. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів.
Тема 8. Фінансове планування на підприємстві
Сутність та види фінансового планування на підприємстві
Одним із основних напрямків підвищення ефективності фінансового управління на підприємстві є удосконалення внутрішньо фірмового фінансового планування. Фінансове планування – це процес визначення обсягів та джерел надходження фінансових ресурсів у плановому періоді, а також обґрунтування напрямків їх використання. Основне призначення фінансового планування полягає у забезпеченні поточної діяльності підприємства необхідними ресурсами.
Метою фінансового планування є визначення можливих обсягів фінансових ресурсів, капіталу та резервів на основі прогнозування величини грошових потоків за рахунок власних, позичених та залучених джерел фінансування.
|
|
|
Основними завданнями фінансового планування є:
- забезпечення потреб підприємства фінансовими ресурсами для забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності;
- забезпечення виконання зобов’язань підприємства перед бюджетом, банками, страховими компаніями і партнерами у бізнесі;
- виявлення внутрішніх фінансових резервів для потреб підприємств;
- визначення ефективних напрямів інвестування капіталу підприємства у плановому періоді;
- оцінка достатності (збалансування доходів і видатків) фінансових ресурсів у плановому періоді;
- здійснення контролю за фінансовим станом підприємства.
Об’єктами фінансового планування виступають фінансові результати діяльності господарюючого суб’єкта, його майно та капітал, інвестиції, грошові потоки, фінансові ризики, заходи щодо запобігання банкрутства.
Фінансове планування на підприємстві поділяється на перспективне, поточне та оперативне (рис. 8.1).
Рис. 8.1. Види фінансового планування
та форми подання його результатів
Перспективне планування пов’язане з розробкою фінансової стратегії розвитку підприємства. Цей процес передбачає формування довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення з урахуванням та в межах загальної стратегії економічного розвитку підприємства. Система поточного планування фінансової діяльності підприємства також базується на розробленій ним фінансовій стратегії і фінансовій політиці. Такі фінансові плани дають можливість підприємству визначити всі джерела фінансування його розвитку на майбутній період, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність, визначити структуру активів і капітал підприємства на кінець планового періоду. Оперативне фінансове планування необхідне підприємству для контролю за фактичним надходженням коштів на поточний рахунок, витрачанням коштів у процесі господарської діяльності та для виконання поточного фінансового плану.
Перспективне фінансове планування
В умовах ринкової економіки для вирішення виробничих або комерційних завдань, які потребують вкладення коштів, необхідна розробка внутрішнього документа фірми – бізнес-плану підприємства, що відноситься до перспективного планування. Він складається на період від трьох до п'яти років, оскільки планові розробки на більш тривалі періоди можуть бути недостовірними.
Бізнес-план — це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи й засоби її реалізації та охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Бізнес-план підсумовує ділові можливості та перспективи, пояснює, як ці можливості можуть бути реалізовані існуючою командою менеджерів.
У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні й слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.
Традиційно бізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.
Бізнес-плани можна поділити за певними ознаками:
- за сферою бізнесу (виробництво, будівництво, роздрібна та оптова
торгівля, надання послуг, посередницька діяльність тощо);
- за масштабами бізнесу (великий, середній, малий);
- за характеристиками продукту бізнесу (традиційний, принципово новий, виробничо-технічного чи споживчого призначення).
Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки. Найбільш складною є процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії:
початкову, підготовчу, основну. Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. Обґрунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією.
Поточне планування фінансової діяльності
Поточне фінансування фінансової діяльності – це формування системи фінансових планів розвитку підприємства на майбутній період по окремих аспектах його фінансової діяльності, яка дозволяє визначити всі джерела фінансування діяльності підприємства, сформувати систему його доходів і видатків, забезпечити постійну платоспроможність підприємства, визначити структуру його активів і пасивів на кінець планового періоду. За період поточного планування приймається рік з розподілом показників по кварталах.
Порядок складення фінансового плану державними підприємствами (крім казенного) закріплений наказом Міністерства економіки України від 25.12.2000р. № 277 “Про затвердження Положення про порядок складення річного фінансового плану державними підприємствами”. Для підприємств інших форм власності це Положення носить рекомендаційний характер, однак воно є необхідним атрибутом при отриманні кредитів і розробці бізнес-планів. Поточне фінансове планування полягає в розробці конкретних фінансових планів, що подані у табл. 8.1.
Таблиця 8.1
Характеристика фінансових планів
| Вид плану | Мета плану | Показники |
| План доходів і витрат за основними напрямами діяльності | визначення суми чистого прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства | обсяг виробництва продукції; |
| сума доходів від реалізації продукції; | ||
| сума постійних і змінних витрат; | ||
| ставки й сума основних податкових платежів; | ||
| сума балансового і чистого прибутку підприємства. | ||
| План надходження і витрачання грошових коштів | забезпечення постійної платоспроможності підприємства на всіх етапах планового періоду | у розділі “Надходження коштів” планується залучення грошових активів від реалізації продукції (товарів, послуг), реалізації іншого майна, стягнення простроченої дебіторської заборгованості та з інших джерел; |
| у розділі “Витрачання грошових коштів” передбачається їх використання на купівлі сировини, матеріалів і товарів; малоцінних і швидкозношуваних предметів; оренду й утримання основних фондів і на інші цілі. | ||
| Балансовий план | визначення можливості приросту окремих активів і формування оптимальної структури капіталу підприємства, яка забезпечує фінансову стійкість його розвитку | під час планування активів оптимізується співвідношення оборотних і необоротних їх видів, а в складі оборотних – окремих їх груп за рівнем ліквідності; |
| під час планування пасивів оптимізується співвідношення власних і позичених коштів, а в складі позичених – короткострокових і довгострокових зобов’язань. | ||
| План формування і використання фінансових ресурсів | акумуляція та цілеспрямоване витрачання фінансових ресурсів, які забезпечують стратегічний розвиток підприємства в плановому періоді | у розділі “Джерела формування фінансових ресурсів” - сума чистого прибутку, що спрямовується на виробничий розвиток; сума амортизаційних відрахувань сума коротко- і довгострокових кредитів, і інші джерела формування фінансових ресурсів; |
| у розділі “Напрямки використання фінансових ресурсів” - капітальні вкладення на розвиток основних засобів; фінансування приросту оборотних активів; вкладення в нематеріальні активи; приріст довгострокових фінансових вкладень, тощо. |
До річного фінансового плану державного підприємства згідно затвердженої форми включаються основні показники, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства у плановому році, в тому числі фінансовий результат діяльності підприємства, основні джерела формування та надходження коштів з метою забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов’язань, перш за все, зобов’язань по сплаті податків та обов’язкових платежів.
Для перевірки того, наскільки правильно складено баланс з точки зору взаємопогодженості окремих дохідних і видаткових статей і подальшого контролю за додержанням використання окремих видів доходів і надходжень за цільовим призначенням, у практиці фінансового планування вдаються до складання спеціальної перевірочної таблиці, так званого шахового балансу. По вертикалі групуються видатки в розрізі джерел їх покриття, а по горизонталі — розподіл доходів (прибутку та ін.) за напрямками їх використання. Така таблиця дає можливість збалансувати доходи і витрати по статтях, виявити цільовий характер використання доходів і надходжень, знайти резерви отримання грошових коштів.
Оперативне фінансове планування
Управління виробничими процесами та регулювання розрахунків з покупцями, постачальниками, працівниками підприємства, фінансовою системою, кредитними установами, забезпечення платоспроможності підприємства значною мірою залежить від організації оперативного фінансового планування. Воно включає складання платіжного календаря, касового плану і розрахунок потреби в короткостроковому кредиті.
Платіжний календар складають на квартал із розбивкою за місяцями або на місяць із розбивкою за декадами.
Платіжний календар дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечити виконання розрахункових та платіжних зобов’язань, фіксувати зміни у платоспроможності підприємства та ліквідності його активів; стежити за станом оборотних коштів, необхідністю використання позичених та залучених коштів у плановому періоді. Правильно складений платіжний календар дозволяє виявити фінансові помилки, недостатність коштів, з’ясувати причину такого стану, намітити відповідні заходи, і таким чином оперативно уникнути фінансових ускладнень і забезпечити платоспроможність підприємства.
Платіжний календар складається з двох розділів. У першому розділі вказуються всі види витрат (платежів) підприємства за плановий період: на виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів; суми податків і платежів, що сплачуються в бюджет і позабюджетні фонди; на оплату рахунків постачальників за товарно-матеріальні цінності й надані послуги, виконані роботи з капітального будівництва та капітального ремонту; суми сплачуваної простроченої кредиторської заборгованості; суми кредитів і відсотків, що погашаються за ними; інші види платежів. У другому розділі відображаються залишки коштів за рахунками в банках та в касі підприємства, а також очікуваних надходжень коштів з різноманітних джерел: виручка від продажу основних фондів і товарно-матеріальних цінностей; надходження від погашення дебіторської заборгованості, з централізованих джерел, у вигляді кредитів банків та ін.
Касовий план – це план обороту готівки підприємства, необхідний для контролю за їх надходженням і витрачанням. Він складається за типовою формою на квартал і у встановлені строки передається в кредитну установу, з якою підприємство складає договір про розрахунково-касове обслуговування. Касовий план потрібний підприємству для того, щоб більш точно визначити розмір зобов’язань перед працівниками з заробітної плати, нарахувань на заробітну плату та інших виплат.
Розрахунок потреби в короткотермінових кредитах здійснюється таким шляхом:
- розраховується сума необхідних фінансових ресурсів;
- визначається частка, яка буде профінансована за рахунок власних коштів;
- визначається обсяг, який буде покрито за рахунок кредиту (шляхом віднімання від необхідних коштів суми наявних власних фінансових ресурсів).
Запитання для самоконтролю
1. Що таке фінансове планування, його призначення та завдання?
2. Яка сутність перспективного планування на підприємстві?
3. Яке призначення поточного планування?
4. Що таке фінансовий план, та з яких розділів він складається?
5. Яким є завдання платіжного календаря, та на який термін він складається?
6. З якою метою складають касовий план підприємства?
7. Які ви знаєте основні методи фінансового планування.
8. Яким є порядок складання балансу доходів і видатків.
9. Які вихідні дані потрібні для складання балансу доходів і видатків?
10. Який склад розділу „Доходи і надходження коштів” балансу доходів і видатків?
11. Які складові включає другий розділ балансу доходів і видатків?
12. Яку інформацію містить розділ балансу доходів і видатків „Кредитні взаємовідносини з банками”?
13. Які статті містить четвертий розділ балансу доходів і видатків?
Теми рефератів
1. Місце фінансового планування в ринковій економіці.
2. Зміст і завдання оперативного фінансового планування.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 398; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!