Формування оптимального портфеля з обмеженої кількості цінних паперів

Ефективність цінного папера R_t, або норма прибутку в t-му періоді визначається формулою:

                         ,                                     (6.14)

де P^(t) — ціна папера наприкінці t-го періоду;

P^{(t – 1)} — ціна папера наприкінці t – 1-го періоду;

D^(t) — дивіденди, нараховані в t-му періоді.

Випадкову величину ефективності j-го виду цінних паперів позначимо через R_j. Очікувану ефективність j-го ЦП позначимо через m_p, варіацію — V_j, коваріацію між R_i і R_j — V_ij. Нехай  — частка загального вкладення, що припадає на j-й вид ЦП так, що . Тоді очікувана ефективність портфеля , а дисперсія ефективності . Математич­на модель знаходження оптимального портфеля має такий вигляд:

                         ,                                       (6.15)

                                                                                 (6.16)

Задача полягає у знаходженні x_p, які мінімізують варіацію портфеля V_p за умови, що гарантується задане значення m_p очікуваної ефективності. Прийнято розглядати два випадки: x_j ≥ 0 і x_j довільного знака (або розміщене в деякому проміжку). Якщо x_j ≤ 0, то це означає, що папери j-го виду рекомендується взяти в борг або взяти в борг гроші під відсоток m_j (допускається short sale) для формування необхідного портфеля. У випадку допустимості short sale розв’язання набуває такого вигляду:

                  ,                         (6.17)

де

                    (6.18)

У випадку, якщо на ринку цінних паперів є безризикові цінні папери, структура ризикової частини в оптимальному портфелі постійна. Тому за наявності цих паперів інвестор на свій розсуд (у міру схильності до ризику) вибирає, яку частину капіталу вкласти в безризикові, а яку — в ризикові. При цьому структура ризикової частини визначається однозначно, незалежно від схиль­ності інвестора до ризику. Нехай є безризикові цінні папери з ефективністю r₀. Якщо задається m_p, то структура оптимального портфеля у випадку допустимості short sale визначається формулою:

              (6.19)

де x₀ — частка безризикових цінних паперів.

де

                         чи .                                                     (6.20)

Структуру ризикової частини обчислюють за формулою:

      ; .                                              (6.21)

При цьому

                                    (6.22)

.

У випадку двох ЦП вираз істотно спрощується:

                                             (6.23)

Зокрема, якщо другий ЦП безризиковий, то

                                                                 (6.24)

розділ 7

ОЦІНЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ

7.1. Якісний аналіз ризиків підприємницької діяльності

Доцільність прийняття конкретного господарського рішення, що містить певні ризики, може бути виявлена проведенням ґрунтовного аналізу цих ризиків. У багатьох наукових працях [38] наголошується на необхідності застосування системного підходу до аналізу ризику підприємства, який передбачає: всебічне (наукове, технічне, технологічне, маркетингове, стратегічне) вивчення підприємства та середовища його функціонування як джерела ризику; аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів ризику; побудову й аналіз ланцюжка розвитку подій за впливу тих або інших факторів; визначення показників оцінки рівня ризику; встановлення механізмів та моделей взаємозв’язку показників і факторів ризику. Об’єктом аналізу ризику мають бути стратегічні, інноваційні, інвестиційні рішення щодо поточного та майбутнього розвитку підприємства, взаємовідносини з колективом, постачальниками сировини, споживачами продукції, конкурентами.

У низці праць із проблем ризику пропонується застосування якісного та кількісного аналізів ризику. Розглянемо спочатку особ­ливості якісного аналізу, який має на меті визначити чинники й зони ризику та провести ідентифікацію можливих ризиків. Для даного виду аналізу характерними є два аспекти:

Ø перший аспект пов’язаний з необхідністю порівнювати очікувані позитивні (сприятливі) результати із можливими економіч­ними, соціальними несприятливими наслідками;

Ø другий аспект пов’язаний з виявленням впливу рішень, які приймаються в умовах невизначеності та конфліктності, на інтереси суб’єктів господарювання.

У рамках діяльності певного суб’єкта господарювання може бути використана така класифікація зон ризику: безризикова зона, зона допустимого ризику, зона критичного ризику, зона катастрофічного ризику. Основними критеріями розмежування виступають: прибуток, виручка, власні кошти підприємства, втрати, коефіцієнт ризику. Іноді в межах зони допустимого ризику виокрем­люють мінімальну зону та зону підвищеного ризику, використовуючи як критерії чистий і розрахунковий прибутки від здіснення підприємницької діяльності.

Змістовну характеристику основних зон ризику в процесі здійснення господарських операцій подано в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Характеристика основних зон ризику

Зона ризику	Характерні ознаки
Безризикова зона	· Відсутність будь-яких утрат під час здійснення господарських операцій
Зона допустимого ризику	· Можлива величина втрат не перевищує розміру очікуваного прибутку. У найгіршому випадку — втрата всього прибутку, за сприятливого збігу обставин — незначний розмір утрат, що припадає на одну ризиковану ситуацію. · Часті випадки настання ризику. · Велика ймовірність виникнення витрат даного рівня. · Втрати піддаються точному розрахунку в межах одного року. · Настання ризикових подій не змушує систему до зміни певних цілей
Зона критичного ризику	· Можливий розмір утрат перевищує прибуток, але не є більшим за виручку. · Нечасті випадки настання ризику. · Середній рівень ймовірності виникнення даного рівня втрат. · Настання ризикованих подій змушує систему до зміни певних цілей
Зона катастрофічного ризику	· Найбільш небезпечна; можливі втрати перевищують виручку та можуть досягти величини, що дорівнює майну підприємства. · Вкрай рідкісні випадки настання ризику. · Дуже низька ймовірність виникнення втрат даного рівня. · Настання ризику може призвести до банкрутства, краху або ліквідації фірми

 

Перейдемо до розгляду основних видів господарських ризиків та ідентифікації причин їх виникнення.

Політичний ризик передбачає наявність імовірності можливого негативного впливу на діяльність суб’єктів господарювання з боку держави через проведення нею політичного курсу розвитку країни. Цей вид ризику належить до системних ризиків, оскіль­ки суб’єкти підприємницької діяльності не можуть безпосередньо впливати на них для мінімізації втрат у випадку їх реалізації. Але підприємства повинні завжди враховувати політичні ри­зики у своїй діяльності. Реалізація політичного ризику може бути спричинена здійсненням певних подій політичного характеру:

· військові події, виникнення локальних конфліктів, здійснення революцій, переворотів тощо;

· загострення внутрішньополітичної ситуації в країні внаслідок проведення глобальних політичних заходів (референдумів, виборів);

· зміни в політичному курсі, що проводиться державою (наприклад, націоналізація, відмова нового уряду виконувати зобов’язання, прийняті на себе попереднім, тощо);

· зміни геополітичної ситуації (наприклад, введення ембарго (заборони) на відносини з виробниками певних країн, так само як і світового співтовариства стосовно фірм даної країни).

Визначити ступінь політичного ризику можна за спеціально розробленими методиками. Більшість міжнародних організацій користується власними методиками. Особливо цікавою є система оцінювання ступеня політичного ризику, розроблена спеціалістами Все­світнього банку, подана в табл. 7.2. Запропонована в таблиці методика може бути використана передусім тими інвесторами, котрі спроможні вкладати фінансові кошти за межами своєї країни (як правило, це стосується міжнародних фінансових організацій).

Таблиця 7.2

Оцінювання ступенЯ політичного ризику
за методикою Всесвітнього Банку

Рейтинг

Особливості ризику Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 188; Мы поможем в написании вашей работы! Поделиться с друзьями: ⇐ Предыдущая12345678910 Мы поможем в написании ваших работ! . . © 2014-2024 — Студопедия.Нет — Информационный студенческий ресурс. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав (0.018)