ЦИТУВАННЯ ТА ПОСИЛАННЯ НА ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА



МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

 

 

 

Мелітополь, 2010

Методичні вказівки з оформлення курсових та дипломних робіт для студентів факультету економіки та бізнесу. - Таврійський державний агротехнологічний університет, 2010. - 38 с.

Розробники:Голова методичної комісії факультету економіки та бізнесу,зав. кафедриекономіки підприємств, к.е.н., доцент Грицаєнко Г.І.;

                      

                  Член методичної комісії факультету економіки та бізнесу, доцент, к.е.н., доцент кафедри менеджменту і маркетингу                          Арестенко Т.В.

                      

Рецензенти:директор МВП ЗІЕІТ, д.е.н., професор Синяєва Л.В.;

зав. кафедри аналізу та контролінгу, к.е.н., доцент Воронянська О.В.

 

Затверджено методичною комісією факультету економіки та бізнесу «  ___»     _______20__ р., протокол № ____________.

 

 

ЗМІСТ

 

1 Загальні положення………………………………………….….…….….....……..…..4

1.1 Оформлення титульного аркушу..………..……………….……..............................5

1.2 Завдання та план-графік виконання роботи……………………….…………...….6

1.3 Зміст роботи………………………………..…………………….…………………..7

1.4 Оформлення вступу ...………………..………………………….……………..…...7

1.5 Основна частина роботи………………..………………………….……………......7

1.6 Викладення тексту……...……………………………………….….…………….....9

1.7 Побудова таблиць………………..……………………………….……………..…10

1.8 Викладення формул……..……………………………………….………………..12

1.9 Оформлення ілюстрацій…..………………………………………………..……..13

1.10 Цитування та посилання на використані джерела……………………….….....14

1.11 Оформлення висновків та пропозицій………………………………….……....16

1.12 Оформлення додатків………………………………………………………..…..17

1.13 Вимоги до оформлення списку використаних джерел ………………….…….17

Список використаних джерел ………………………………………………………..19

Додаток А. Приклади оформлення титульних аркушів……………………….….20

Додаток А.1. Приклад оформлення титульного аркуша для курсової роботи…20

Додаток А.2. Приклад оформлення титульного аркуша для дипломної роботи.21

Додаток А.3. Приклад оформлення титульного аркуша для дипломної

роботи магістра…………………………………………………………………….22

Додаток Б. Приклад оформлення текстового документу………………………...23

Додаток В. Приклад оформлення таблиць…………………………………….......24

Додаток Д. Приклад оформлення ілюстрації……………………………………...25

Додаток Ж. Приклад оформлення списку використаних джерел ……………….26

Додаток З. Приклади оформлення супроводжуючих документів………………..32

Додаток З.1. Приклад оформлення заявки підприємства на виконання

 дипломної роботи………………………………… ………………………….......32

Додаток З.2. Документ про впровадження результатів дипломної роботи

в умовах підприємства…..…………………… …………………………….….....33

Додаток З.3. Приклад оформлення індивідуального завдання з підготовки

дипломної роботи……………………………………………………………….....34

Додаток З.4. Приклад оформлення плану-графіка виконання дипломної

роботи………………………………………………………………………….....…35

Додаток З.5. Приклад оформлення зовнішньої рецензії на дипломну

роботу………………………………………………………………………….…….36

Додаток З.6. Приклад оформлення відгуку керівника дипломної

роботи…………………………………………………………………………….....37

Додаток З.7. Приклад оформлення довідки про результати наукової

діяльності………………………………………………………………..................38


1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Курсова (дипломна) робота повинна містити наступні структурні частини:

- титульний аркуш;

- завдання;

- календарний план (для дипломної роботи);

- анотація (для дипломної роботи);

       - зміст;

       - вступ;

       - основну частину (розділи);

       - висновки та пропозиції;

       - список використаних джерел;

- додатки (за необхідністю).

Кожна структурна частина повинна починатися з нової сторінки.

Загальний обсяг курсової роботи повинен складати 40-50 сторінок рукописного тексту (35-40 сторінок машинописного або комп’ютерного тексту), не враховуючи додатків. Загальний обсяг дипломної роботи повинен складати 90-100 сторінок (для магістерської дипломної роботи -100 -120 сторінок рукописного тексту (відповідно 90-100 та 100-110 сторінок машинописного або комп’ютерного тексту), не враховуючи додатків, списку використаних джерел. Необхідно використовувати білий папір формату А4 (210х297 мм), текст подається на одному боці паперу.

Текст, таблиці, графіки виконуються одним із способів:

       - машинописним (мінімальна висота шрифту 1,8 мм, стрічка чорного кольору), інтервал – 2;

       - рукописним (висота шрифту не більше 2,5 мм, цифри та букви необхідно писати чітко чорною (синьою) тушшю, чорнилами або пастою, кількість рядків 28-30 ;

      - з використанням комп’ютерів (шрифт Times New Roman, розмір 14, інтервал – 1,5).

Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Відстань від тексту до країв сторінки має бути: зверху та знизу – по 20 мм, зліва – 20…25 мм, справа – 10…15 мм.

Виправлення в тексті повинні бути мінімальними. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання дипломної (курсової) роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом.

Виправляти помилки, описки, графічні неточності дозволяється підчисткою або білою фарбою з нанесенням на тому ж місці виправленого тексту.

Абзац в тексті починається відступом, який дорівнює 12,5 мм.).

 

 

ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУШУ

 

Титульний аркуш є першою сторінкою документа. Загальний вигляд та приклади заповнення титульного аркуша для курсових та дипломних робіт наведені в додатку А. Позначення дипломного проекту (на титульному аркуші) виконується у відповідності до рисунку 1.

 

        Х Х Х Х . Х Х Х . Х Х Х Х Х Х . Х Х  

 

         1 2 3 4      5   6 7 8 9 10 11 12

Рис. 1. Позначення дипломного проекту

 

Цифрами в наведеній схемі позначаються:

1 – індекс факультету:

"5" –факультет економіки та бізнесу, очна форма навчання;

             "6" - факультет економіки та бізнесу, заочна форма навчання.

      2, 3 – індекс кафедри:

              «ЕП» – кафедра економіки підприємств;

              «ЕТ» – кафедра економічної теорії;

«ММ» – кафедра менеджменту та маркетингу;

              «ОВ» – кафедра організації виробництва та агробізнесу;

              «ОА» - кафедра обліку і аудиту;

«АК» - кафедра аналізу та контролінгу;

«ФК» - кафедра фінансів і кредиту.

      4– індекс роботи:

      "Д" – дипломна робота; “К” – курсова робота; “М” – дипломна робота магістра.

Порядковий номер.

       Проставляється у відповідності до останніх трьох цифр у шифрі залікової книжки.

        6, 7, 8, 9, 10, 11 – на факультеті економіки та бізнесу не використовуються (проставляються нулі).

        12 – код документу:

              "ПЗ" – пояснювальна записка.

 

 

ЗАВДАННЯ ТА ПЛАН-ГРАФІК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

 

Вихідним документом на виконання курсової (дипломної) роботи є завдання, затверджене завідувачем кафедри. У завданні, виданому студенту, чітко формулюється назва теми, приводяться необхідні вихідні дані та їх джерела, вказується структура роботи, а також проставляються терміни виконання розділів і всього проекту. Для дипломних (магістерських) робіт приклади оформлення завдання та плану-графіку виконання роботи наведені в додатках З.3 – З.4.

 

ЗМІСТ РОБОТИ

 

В текстових документах обсягом більше 10 сторінок наводиться зміст. Він містить найменування та номери початкових сторінок всіх розділів та підрозділів, вступу, висновків та пропозицій, списку літератури, додатків.

Слово “ЗМІСТ” друкують великими літерами симетрично до набору. Найменування, які включені в зміст, записують рядковими буквами, починаючи з прописної. Сторінки, де наводиться зміст, як і титульний аркуш та завдання, не нумеруються.

 

 

ОФОРМЛЕННЯ ВСТУПУ

 

Слово “ВСТУП” записують у вигляді заголовку симетрично до тексту прописними буквами. Починаючи зі вступу, проставляються відповідні номери сторінок арабськими цифрами без крапки в верхньому правому кутку аркуша на відстані 5 мм від його країв.

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА РОБОТИ

 

Основна частина курсової (дипломної) роботи поділяється на розділи та підрозділи. Заголовок “РОЗДІЛ” друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Такі структурні частини роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера, тобто не можна друкувати: “1. ВСТУП”. В усіх інших випадках номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять; потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами симетрично до набору.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими повинна стояти крапка. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “3.2.” (другий підрозділ третього розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2-3 інтервалам.

Ілюстрації (схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом “Рис.”, “Мал.” і нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 2.3. (третій рисунок другого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовж. табл. 1.2”.

Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між ними ставиться крапка. Номери формул пишуться біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.3) (третя формула другого розділу).

Приклад оформлення тексту наведений в додатку Б.

 

 

ВИКЛАДЕННЯ ТЕКСТУ

 

В тексті використовується оповідальна форма викладення. Викладення від першою особи не допускається, необхідно використовувати безособові обороти або "...автор вважає (ми вважаємо) ", тощо.

В тексті не допускається:

- використання оборотів розмовної мови;

- використання довільних словотворень;

- використання скорочених слів, крім загальноприйнятих (чол., грн., ООН, СНГ і т.п.);

- використання (за виключенням формул, таблиць та рисунків) математичного знака “-“ перед від’ємним значенням (слід використовувати слово “мінус”);

- використання без числових значень знаки <, >, =, =, >=, <=, №, %;

- скорочення позначення одиниць величин якщо вони використовуються без цифр, за виключенням одиниць величин в головках та боковиках таблиць і розшифровках буквених позначень, які входять до формул та рисунків.

Якщо в тексті наводиться діапазон числових значень величини, які виражені в одних і тих же одиницях, то позначення одиниці величини ставиться після останнього числового значення діапазону (від 10 до 20 га).

Не допускається відділення одиниці величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки), крім одиниць, які розміщені в машинописних таблицях.

Числові значення величин в тексті необхідно вказувати з необхідним ступенем точності і вирівнюванням в ряду величин кількості знаків після коми.

 

 

ПОБУДОВА ТАБЛИЦЬ

 

Цифровий матеріал повинен оформлюватися, як правило, у вигляді таблиць.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка  

 

 

Заголовки граф
                Підзаголовки граф
Рядки            
             
             
             
  Боковик (заголовки рядків)

Графи (колонки)

 

 

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються) розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат або присудок таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, потребує лаконічності. Повторювані слова тут також виносять у об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять у тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи збігалися; неоднорідні – посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дисертації або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те cаме”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

 

ВИКЛАДЕННЯ ФОРМУЛ

 

Пояснення символів та числових коефіцієнтів, які входять в формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути наведені безпосередньо під формулою та в тій послідовності, в якій вони дані в формулі. Пояснення кожного символу необхідно давати з нового рядка. Перший рядок повинен починатися зі слова “де” без двокрапки після нього. Наприклад,”… рівень трудомісткості визначається за формулою

                                                     ,                                                    (2.1)

де  - трудомісткість, люд.-год/ц;

    - затрати робочого часу, люд.-год;

    - обсяг валової продукції, ц.”

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення, при чому знак на початку наступного рядка не повторюється.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямовано в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:

а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Формули, які розміщуються в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією в межах кожного додатку з додаванням перед кожною цифрою позначення додатку, наприклад, формула (В.1).

 

 

ОФОРМЛЕННЯ ІЛЮСТРАЦІЙ

 

Ілюструють курсові (дипломні) роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

Ілюстрації, за виключенням ілюстрацій додатків, необхідно нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номеру розділу та порядкового номеру ілюстрації, які розділені крапкою. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

– найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.” (“Мал.”);

– порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

– тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

– експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:

Наприклад: Рис. 1.24. Схема маркетингового дослідження:

                       1 – виявлення проблем та формулювання цілей дослідження;

                       2 – добір джерел інформації;

                       3 – збір інформації;

                       4 – аналіз зібраної інформації;

                       5 - представлення отриманих результатів

Приклад оформлення ілюстрацій наведений в додатку Д.

 

 

ЦИТУВАННЯ ТА ПОСИЛАННЯ НА ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

 

При написанні курсової (дипломної) роботи автор повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в робот. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал, не включений до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в дисертації.

Посилання в тексті дисертації на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “... у        працях [1–7]...”.

Коли в тексті дисертації необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад:

Цитата в тексті: “... сьогодні на ринку перемагає навіть не той, хто завоює нових споживачів, а той, хто зуміє втримати колишніх [13, с. 21]”.

Відповідний опис у переліку посилань:

13. Гаркавенко С.С. Маркетинг : Підручник. – Київ; Лібра, 2006. – 720 с.                           

 

Відповідне подання виноски:

_____________________________________

* Гаркавенко С.С. Маркетинг : Підручник. – Київ; Лібра, 2006. – 720 с.

Посилання на ілюстрації курсової (дипломної) роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, “рис.1.2”.

Посилання на формули курсової (дипломної) роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад “... у формулі (2.1)”.

На всі таблиці курсової (дипломної) роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “... у табл. 1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”.

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

 

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 197; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!