ПІДБІР ТА ОПРАЦЮВАННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 7Следующая ⇒

Після затвердження теми курсової роботи студент самостійно працює з літературними джерелами. Для цього слід звернутися до картотеки і предметно-тематичного каталогу бібліотеки університету, місцевих бібліотек. Також, необхідно використовувати плани лекцій і практичних занять, які наведені в навчальному комплексі з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу», де вказана основна і додаткова література до відповідних тем.

Попереднє ознайомлення з відібраною літературою необхідне для того, щоб визначити, наскільки зміст того чи іншого джерела відповідає обраній темі, сформулювати питання плану курсової роботи. Для написання курсової роботи студент повинен користуватися законами України, постановами Верховної Ради України, указами президента України, нормативними документами, підручниками, монографіями, брошурами, навчальними посібниками, книгами, періодичними виданнями з економічних питань, зокрема таких, як журнали «Бухгалтерський облік і аудит», «Регіональні перспективи», «Фінанси України», газети «Все про бухгалтерський облік» та додатки до них, а також статистичними збірниками, тощо.

Працюючи з літературою, важливо цілеспрямовано підбирати необхідну інформацію за темою дослідження, систематизувати її відповідно до розділів плану, посилаючись на відповідне джерело інформації. При цьому положення, думки, факти, які наводяться, можна переказувати своїми словами або наводити у вигляді цитат з посиланнями на першоджерела. Всі опрацьовані літературні джерела мають бути включені до списку використаної літератури, що є обов’язковим додатком до виконаної курсової роботи.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ЗБІР ПРАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

При виконанні курсової роботи досить важливо правильно зібрати практичний матеріал, відібрати головний, основний, що характеризує роботу підприємства, організації, установи. Від повноти та якості зібраного матеріалу у значній мірі залежить своєчасне та якісне написання курсової роботи. Для ефективної організації збору та обробки інформації студент повинен скласти перелік необхідних матеріалів з вибраної теми дослідження, узгодити цей перелік з науковим керівником, попередньо розробити форми аналітичних таблиць для відображення і аналізу інформації.

Цифровий матеріал про фінансово-господарську діяльність підприємства, на матеріалах якого виконується робота, студент збирає у планово-економічному і фінансовому відділах, у бухгалтерії тощо. Основними джерелами інформації для написання курсової роботи є фінансова, статистична звітність, облікові регістри, первинні документи, машинограми та інші додаткові джерела інформації. Соціальна інформація може бути отримана на підставі анкетних та інших обстежень. При проведенні досліджень у курсовій роботі рекомендується використовувати цифрові дані суб’єкту дослідження за 3–5 років фінансово-господарської діяльності.

Уся цифрова інформація повинна бути наведена до порівняного вигляду. Зібраний і перевірений цифровий матеріал групується в аналітичних таблицях, в яких проводиться обробка даних, округлення цифр, аналітичні розрахунки. Цифрові дані, згруповані в аналітичних таблицях і розрахунки в них, коментуються, починаючи із загальних показників до часткових, у тісному зв’язку кількісних і якісних показників. Узагальнення інформації здійснюється не лише шляхом складання аналітичних таблиць, але й за допомогою графіків, діаграм, рисунків, схем, блок-схем тощо. Обов’язковим є використання порівняльного методу, кореляції, регресії, інших економіко-математичних методів з обрахунком даних на ПЕОМ.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗМІСТУ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

При написанні курсової роботи студент повинен самостійно письмово викласти матеріал за темою роботи, показати при цьому знання здобуті в навчальному процесі, вміння використовувати методи економічного аналізу для виявлення невикористаних резервів. Робота складається з титульного аркуша, плану, змісту, короткого вступу, основного змісту, висновків і пропозицій, списку літературних джерел, додатків. Обсяг курсової роботи повинен складати до 50 сторінок рукописного або 45 сторінок друкованого тексту (без додатків).

У вступі обґрунтовується актуальність та новизна обраної теми дослідження, формулюються мета і завдання, за допомогою яких вона має бути досягнута, визначаються об’єкт та предмет дослідження, розкриваються теоретично-методологічні основи проблеми, що вивчаються. Вступ має складати півтори – дві сторінки рукописного тексту.

Перше питання висвітлює теоретичні аспекти обраної для дослідження теми. Дана частина курсової роботи виконується студентом на основі аналізу різних підходів щодо даної проблеми, яка висвітлена в літературних джерелах вітчизнянихта зарубіжних авторів, матеріалів періодичних видань та законодавчих нормативно-правових актів. При опрацюванні літературних джерел студент повинен обов’язково висловити власний погляд на дану проблему. Обсяг першого питання – 5–6 сторінок.

У другому питанніна основі вивчення теоретичного матеріалу та узагальнення результатів аналізу діяльності суб’єкту дослідження необхідно дати загальну характеристику підприємства, вказавши галузь діяльності, форму власності, історію його розвитку, оцінивши фінансовий стан та зміни основних показників фінансово-господарської діяльності за останні 3–5 років, стан аналітичної роботи. Обсяг відповіді – до 7–10 сторінок.

Третє, четверте, п’яте та шосте питання присвячується висвітленню основної теми курсової роботи. Дана частина роботи виконується на матеріалах конкретного підприємства, організації, установи. Студентом визначається організація аналітичної роботи на підприємстві, розглядається методика аналізу динаміки, виконання встановлених завдань за показниками фінансово-господарської діяльності суб’єкту господарювання, розрахунок та оцінка впливу системи факторів на їх зміну. Доцільним є використання порівняльного та прогнозного аналізу, позитивного зарубіжного і вітчизняного досвіду за темою дослідження. Обсяг – до 10–15 сторінок (з кожного питання).

У сьомому питанністудентом вносяться пропозиції стосовно удосконалення організації та методики економічного аналізу, діючої фінансової звітності, розробляються та економічно обґрунтовуються внесені пропозиції стосовно зміцнення фінансового стану, поліпшення показників фінансово-господарської діяльності підприємства. При написанні цього питання студент повинен опиратися на результати проведеного власноруч аналізу. Обсяг – 8–10 сторінок.

Висновки та пропозиції– це стислі висновки за змістом кожного пункту плану курсової роботи та рекомендації щодо поліпшення діючої практики з питань дослідження. Вони є заключним етапом написання курсової роботи. Обсяг – 5–7 сторінок.

Зміст питань курсової роботи необхідно висвітлювати лаконічно, без повторів та відступів від основної теми. Не слід використовувати в тексті роботи громіздкі таблиці та неузагальнені статистичні дані (такі матеріали доречно використовувати як додатки). Обов’язковою вимогою до оформлення курсової роботи є наведення переліку використаних літературних джерел, а також додатків, на які були зроблені посилання у тексті роботи.

Список використаної літератури. Після тексту курсової роботи наводиться список використаних джерел. З нової сторінки пишеться заголовок «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ».

Рекомендується застосовувати алфавітну побудову списку літератури, де бібліографічні записи групують в алфавітні ряди, тобто розміщують в алфавітному порядку. Опис книг (навчальної, довідкової, методичної тощо) обов’язково повинен містити в собі: прізвище та ініціали авторів, назву книги, свідчення про повторність видання, місце видання, видавництво і рік видання, кількість сторінок. При використанні статей із газет і журналів необхідно наводити: прізвище та ініціали автора, заголовок, основну назву, відомості про видання. Всі джерела нумеруються арабськими цифрами.

Інформація про використані літературні джерела повинна наводитись відповідно до правил бібліографічного опису, які викладено у ГОСТ 7.32–91. Назва джерела повинна наводитись мовою оригіналу. Бібліографічний опис складають повністю без пропусків елементів назв.

Особливістю опису офіційних документів є те, що у відомостях, які відносяться до назви, наводяться дані про статус, прийняття, організацію, від імені якої вони вийшли у світ. Наприклад:

– Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 30.06.1999 р. / Все про бухгалтерський облік. 1999. – № 119. – С. 28–43.

– Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: закон України від 16.07.1999 р. № 996–ХІV зі змінами і доповненнями [Електрон. ресурс] / Україна. Верховна Рада. – Спосіб доступу: http://www.liga.net

Опис книг повинен містити: прізвище та ініціали автора, назву книги, відомості про повторність видання, місце видання, видавництво і рік видання, кількість сторінок. Прізвище автора вказується у називному відмінку. Наприклад:

Один автор:

– Цал-Цалко Ю.С. Фiнансовий аналiз: пiдручник / Ю.С. Цал-Цалко. – К. : Центр навчальної лiтератури, 2008. – 566 с.

Два автори:

– Подольська В.О. Фінансовий аналіз: Навч. посiб. / В.О. Подольська; О.В. Ярiш. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2007. – 488 с.

Три автори:

– Бутинець Ф.Ф. Особливостi бухгалтерського облiку в торгiвлi: Навч. посіб. / Ф.Ф. Бутинець, I.В. Жиглей, I.В. Замула. – [3-тє вид.] – Житомир: ПП «Рута», 2007. – 279 с.

Чотири автори:

– Фiнансовий аналiз: Навч. посiб. / М.Д. Бiлик; О.В. Павловська; Н.М. Притуляк; Н.Ю. Невмержицька. – К.: КНЭУ, 2007. – 592 с.

Якщо авторів більше чотирьох, то до списку заносять прізвища перших трьох зі словами «та ін.».

Складаючи опис статей із газет та журналів, наводять такі основні елементи: заголовок, основна назва, відомості про видання. У відомостях про видання, якщо мова йде:

· про журнал, вказують його назву, рік видання, номер, сторінки, на яких вміщена стаття;

· про газету – назву, рік видання, дату, а якщо обсяг газети більше восьми сторінок, то вказують і сторінки, на яких розміщена стаття.

Наприклад:

– Мних Є.В. Застосування рангових експертних оцiнок при аналiзi фiнансового стану пiдприємства / Є.В. Мних // Вiсник Київського нацiонального торговельно-економiчного унiверситету. – 2005. – № 3. – С. 37–41.

– Глухов Г. Распределение регионов Украины по инвестиционному потенциалу // Украинская инвестиционная газета. – 2008. – № 38. –С. 8–9.

– Петруя Ю.Є. Індивідуальні інвестори на ринку акцій України: мотиви діяльності //Фінанси України. – 2008. – № 5. – С. 11–17.

Електронні ресурси:

– Трофименко В. Бухгалтерський облiк операцiй з готiвковими коштами та банкiвськими металами в банках України [Електрон. ресурс] / Трофименко В. // Вiсник Нацiонального банку України. – 2007. – № 4. – С. 46–52. – Спосiб доступу: Електрон. чит. зал ПУСКУ.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

Порядок оформлення курсової роботи. Виконана курсова робота обов’язково підшивається в папку в такій послідовності: титульний лист; план курсової роботи, затверджений науковим керівником; зміст; текст роботи; список використаної літератури; додатки (додатки А, Б, В, Г).

Оформлення тексту курсової роботи. Тексткурсової роботи повинен бути логічно обґрунтованим та грамотно викладеним. У роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки

При написанні курсової роботи студент повинен показати знання, здобуті в навчальному процесі, вміння використовувати методи економічного аналізу для макроекономічних досліджень. Викладення матеріалу повинно бути конкретним та спиратися на діючу практику. При цьому важливо здійснити не простий опис, а критичний огляд об’єкта дослідження.

Курсова робота має бути написана грамотно, без скорочення спеціальних і наукових термінів (крім загально визнаних), з однієї сторони аркуша паперу стандартного формату А4 з дотриманням таких розмірів поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм полуторним міжрядковим інтервалом у текстовому редакторі Місгоsoft Word Windows.

Текст набирається нежирним шрифтом Times New Roman Gyr, шрифтом 14 пунктів. Абзацний відступ має бути однаковим і дорівнювати п’яти знакам. У тексті слід уникати складних та громіздких речень.Не прийнято писати «я думаю», «я рекомендую» та ін. Викладати матеріал рекомендується від першої особи у множині: «на нашу думку», «виходячи з вищенаведеного», «ми вважаємо», «слід відзначити» тощо. У курсовій роботі всі цифрові матеріали з довідників та інших літературних джерел, а також цитати авторів, повинні мати посилку на джерела. Вказується порядковий номер джерела за списком використаної літератури і сторінка, наприклад: [18, с. 25].

Текст курсової роботи розбивається на пункти, які повинні мати порядковий номер (зміст, вступ, висновки не нумерують). Заголовки пунктів, підпунктів слід починати з абзацу: друкувати малими літерами, крім першої, не підкреслювати, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох чи декількох речень, їх розділяють крапкою. Перенос слів у заголовках не допускається. Заголовки структурних частин курсової роботи: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору.

Кожну структурну частину курсової роботи: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» починають з нової сторінки.

По тексту праці не допускаються скорочення слів, за винятком загальноприйнятих або зазначених у переліку скорочень символів і спеціальних термінів на початку роботи.

На останній сторінці тексту роботи проставляється дата виконання курсової роботи і підпис студента.

Нумерація сторінок.Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, включаючи список використаних джерел та додатків. Порядок нумерації сторінок : титульний аркуш, зміст, вступ мають відповідно першу, другу і третю сторінку, але вони не нумеруються. Нумерація сторінок починається, як правило,зі сторінки 3. Сторінки нумеруються арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки. Таблиці, рисунки, які розміщені по тексту роботи, включаються у загальну нумерацію сторінок.

Оформлення таблиць. Таблиці, розміщені по тексту роботи, нумеруються арабськими цифрами в межах питання і обов’язково містять назву. У правому куті сторінки над заголовком таблиці розміщують надпис «Таблиця 2.1» і вказують номер, що складається з номеру питання за планом та порядкового номеру таблиці. Назва таблиці міститься на наступному рядку, по центру сторінки, жирнимшрифтом.

По тексту роботи розміщують лише таблиці, необхідні для викладення змісту питань. Таблиця, що наведена по тексту, має бути невеликою за розміром. Вона розміщується безпосередньо після тексту, де про неї згадується вперше або на наступній сторінці; на таблицю має бути посилання в тексті. Громіздкі таблиці, що не підлягають скороченню, а також містять вихідні дані або проміжні розрахунки, слід розмістити в додатках.

У разі переносу таблиці на наступну сторінку її назву не треба повторювати. У цьому випадку шапка таблиці повторюється на наступній сторінці, над нею вказують «Продовж. табл. 1.1».

Назва таблиці, заголовки рядків та граф мають бути короткими, точними. У назві таблиці потрібно вказати мету аналізу, територію (або найменування підприємства, організації, установи), період часу. Заголовки граф наводять у називному відмінку однини.

Розташування цифрового матеріалу у таблицях повинно бути у правому нижньому куті таблиці. При цьому необхідно дотримуватися відповідності розрядів цифр:

– натуральні, вартісні показники відображають з точністю до 0,1;

– проценти – до 0,1;

– коефіцієнти – до 0,001.

У таблиці не має бути пустих клітинок. Тому при заповненні таблиць, крім цифр, користуються умовними позначеннями:

– якщо інформація відсутня – ставлять три крапки або пишуть «немає даних»;

– якщо явище не мало місця – ставлять тире;

– якщо показник не має сенсу – ставлять знак «Х»;

– якщо дані є, але їх числові значення менші прийнятої в таблиці точності – ставлять 0,0.

Для наочності таблиці громіздкі цифри слід округлювати до одиниць більшої розмірності. Якщо дані таблиці запозичені, то обов’язково робиться посилання на використане джерело. У випадку, коли цифрові дані у таблицях мають різні одиниці виміру, то їх треба показати в заголовку кожної графи або по кожному показнику окремо.

На всі таблиці у роботі повинні бути посилання. При цьому слово «таблиця» в тексті пишеться скорочено, наприклад, «… табл. 2.2». У повторних посиланнях на таблиці необхідно вказувати слово «дивись», наприклад, «див. табл. 2.2».

Оформлення ілюстрацій. Ілюстрації позначаються словом «Рис.» і нумерують арабськими цифрами в межах питання, за винятком ілюстрацій, представлених у додатках. Якщо ілюстрація одна на всю роботу, то вона не нумерується.

Після номеру ставиться крапка, наприклад, рис. 2.3. (третій рисунок другого питання). Номер рисунку, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією (по центру). Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми) розміщують, як і таблиці, безпосередньо після тексту, в якому про них вперше згадується, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання.

Графіки, схеми мають бути виконані акуратно і технічно грамотно. Виділення окремих сегментів або ліній на графіку здійснюється різною штриховою, різними типами зображень ліній, але одним кольором, тим же, що і основний текст.

Рисунки не можуть мати зайвих зображень, які не пояснюються в тексті. У разі виникнення труднощів, при побудові графічних зображень економічних явищ, необхідно уточнити правила побудови конкретних типів графіків за будь-яким підручником з теорії статистики. До назви графіка відносяться ті ж вимоги,що і до заголовкатаблиці.

Додатки.Додатки наводяться у тому ж порядку, в якому вони згадуються в тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої прописної розміщують слово «Додаток».

Додатки позначаються послідовно прописними літерами алфавіту за винятком букв Г, Є, І, Ї, З, Й, О, Ч, Ь.Наприклад, додаток А, додаток Б і т. д.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами (крім першої великої літери) по центру.

При перенесенні додатку на іншу сторінку у правому верхньому куті сторінки пишеться «Продовж. додатку» і вказують її номер, наприклад: «Продовж. додатку А».

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені у додатках, нумерують у межах додатку, наприклад, рис. Д.1 – перший рисунок додатку Д; формула (А.4) – четверта формула додатку А.

Формули.Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони зазначаються, посередині сторінки.

Вище та нижче кожної формули чи рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Їх нумерують порядковою нумерацією у межах питання. Номер складається з номера питання та порядкового номеру формули, розділених крапкою, наприклад, (3.1) – перша формула третього питання.

Номер формули вказується на рівні формули у дужках у правому положенні на рядку. Посилання на формули у роботі вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад, «… у формулі (3.1)».

Математичні формули повинні бути введені в редакторі формул Microsoft Equation 3.0.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів необхідно подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта слід подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Формули входять до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Наприклад:

(1)

де – індекс ціни (інфляції);

і – ціни товарів (продукції) у базовому та звітному періоді;

– кількість товарів (продукції), які реалізовані у звітному періоді

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 243; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!