Організація захисту курсової роботи
Nbsp; НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" Інститут гуманітарних та соціальних наук Кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи з дисципліни «Соціальні комунікації» для базового напряму підготовки 6.020105 “Документознавство та інформаційна діяльність» Львів – 2012 Соціальні комунікації: методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Соціальні комунікації” для студентів базавого напряму 6.020105 “Документознавство та інформаційна діяльність”/ М.В.Комова. – Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2012.- 12 с. Укладач: к.філол.н., доцент М.В. Комова К.і.н. С.О. Лісіна Відповідальний за випуск: Д.т.н., доцент А.М. Пелещишин Рецензенти: Д.філол.н., професор І.М. Кочан К.т.н. Ю.О. Сєров Методичні вказівки до виконання курсової роботи обговорені та схвалені на засіданні кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Протокол № 1 від 30 серпня 2012 р. Завідувач кафедри А.М. Пелещишин Методичні вказівки обговорено та схвалено на засіданні методичної комісії базового напрямку підготовки Протокол № 1 від 30 серпня 2012 р.
Загальні положення
|
|
|
Метою курсової роботи є закріплення та поглиблення знань, одержаних студентами при вивченні теоретичного матеріалу, уточнення їхніх уявлень про розвиток та формування соціальних комунікацій, вироблення навичок вивчення та аналізу комунікаційних процесів, розвиток творчих здібностей студентів у процесі опанування теоретичних та практичних проблем функціонування соціальних комунікацій, а також підготовка до написання магістерської кваліфікаційної роботи.
Теми курсових робіт визначає керівник, затверджуються на засіданні кафедри (Додаток А).
Дослідження теми курсової роботи передбачає проведення багатоаспектного пошуку актуальної інформації через різні канали інформації. Варто починати з пошуку наукових, теоретичних, навчальних та методичних джерел, зокрема, наведених в списку рекомендованої літератури, в робочій навчальній програмі, а також в працях, самостійно виявлених в бібліотечних фондах, в електронних ресурсах. Найбільш вагомі теоретичні відомості доцільно законспектувати, що стане у нагоді не лише при написанні курсової роботи, а й при підготовці до практичних занять та складанні іспиту з курсу.
На основі вивченого теоретичного матеріалу студент повинен скласти й погодити з науковим керівником план дослідження, який передбачав би висвітлення всіх аспектів теми та дозволив, грунтуючись на проведеному аналізі, сформулювати конкретні пропозиції щодо покращання процесів, технологій соціальних комунікацій.
|
|
|
Структура та оформлення курсової роботи
Курсова робота повинна складатися з таких частин:
– титульний аркуш (додаток Б);
– зміст роботи, в якому дається повна назва всіх розділів з вказанням сторінок;
– вступ, в якому обґрунтовується актуальність теми, визначаються цілі дослідження, його предмет та об’єкт; вступ займає зазвичай 2-3 сторінки рукописного тексту;
– основна частина, що поділяється на теоретичну і практичну. Теоретична частина передбачає аналіз та осмислення опрацьованої студентом літератури за темою дослідження, а також певні висновки, які спонукають до здійснення необхідних дослідницьких розвідок та аналізу. Практичну частину становить виклад самостійної наукової роботи студента, його позиції стосовно досліджуваної проблеми, яка містить опис виконаного дослідницького завдання, його аналіз та формулювання пропозицій і рекомендацій. Весь матеріал основної частини групується в розділи, а в їхніх межах – в підрозділи. Назва розділів повинна відповідати назві теми і не виходити за її межі, в той час
|
|
|
зміст розділів повинен вичерпувати тему. Кількість розділів визначається змістом і наявністю матеріалу з теми дослідження. Такі ж вимоги надаються і до назв та змісту підрозділів в межах кожного розділу. У кінці кожного розділу дається коротке резюме. Обсяг основної частини курсової роботи має становити 15-20 сторінок друкованого тексту;
– висновки, в яких формулюється нові наукові знання, які дослідник вніс в теорію, практичні поради і рекомендації, провідні напрямки подальшого дослідження цієї проблеми. У висновках слід відобразити найважливіші положення теорії і практики досліджуваної теми; ступінь вирішення проблеми, яка є темою курсової роботи, недоліки у вирішенні проблеми. У загальних висновках не повинно бути повторення висновків, зроблених у розділах, вони повинні мати узагальнювальний характер. За обсягом загальні висновки повинні складати 2-3 сторінки;
– список використаної літератури, який містить повний бібліографічний опис опрацьованих студентом джерел. Всі праці подаються в алфавітному порядку із обв'язковими посиланнями в тексті, наприклад: [5, с.45], список використаних джерел може містити до 20-30 назв;
|
|
|
– додатки, в яких вміщуються раніше не опубліковані документи, на які автор робить посилання в тексті, фотоматеріали, перелік ілюстрацій, таблиці, схеми, графіки, перелік найважливіших дат і подій. їх розміщують у послідовності появи посилань на них у тексті курсової роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований, починаючи з великої літери, а далі – малими по центру. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати великими літерами української абетки за винятком Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначають як додаток А. Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумерують у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.З – третій розділ додатку А; Б.З.2 –підрозділ 3.2 додатку Б.Ілюстрації, таблиці, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад рис. В.1.3 – третій рисунок першого розділу додатку В.).
Загальний обсяг курсової роботи становить 25-30 сторінок з розрахунку на комп’ютерний оригінал (кегль 14; інтервал 1,5; береги: лівий – 3, верхній та нижній – 2, правий – 1 см).
Посилання на використані джерела у курсовій роботі є обов'язковими. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише, якщо в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Наприклад: „Основними способами групування документів є змістовний або формальний”, – відзначають спеціалісти з документознавства [15, с. 316]. При цитуванні можна пропускати деякі слова, позначивши пропуск трьома крапками, якщо думку автора не спотворено.
Оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за списком використаних джерел із зазначенням номера. Наприклад: цитата в тексті пояснювальної записки: „Міжнародний бібліографічний інститут з 1937 р. перетворено в Міжнародну федерацію з документації (МФД)…”[11, С.7]. Відповідний опис джерела інформації має бути у списку використаних джерел:
Усі сторінки курсової роботи повинні бути пронумеровані. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул роблять тільки арабськими цифрами без значка №. Першою сторінкою курсової роботи: є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Основна частина курсової роботи рубрикуєтьсяарабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: „1.2.” (другий підрозділ першого розділу). Далі у тому самому рядку вписують заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад "3.2.3." (третій пункт другого підрозділу третього розділу). Далі у тому самому рядку вписують заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Організація захисту курсової роботи
Захист курсової роботи відбувається відкрито, відповідно до графіку, визначеного кафедрою. Чорновий варіант курсової роботи подається на перевірку за 20 днів до призначеного дня захисту; за 3 дні до цієї дати остаточний варіант роботи підписує керівник. Захист курсової роботи проходить у присутності всієї академічної групи перед комісією (у складі 2-3 викладачів предметної секції кафедри), яку очолює науковий керівник курсової роботи. Процедура захисту передбачає:
– виступ студента про результати дослідження (до 8 -10 хв.);
– питання до студента з боку членів комісії;
– відповіді студента на задані запитання;
– виступ наукового керівника про хід виконання даної курсової роботи;
– виставлення оцінки за виконану курсову роботу.
Критерії оцінки
Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються за чотирибальною шкалою („відмінно”, „добре”, задовільно”, „незадовільно”).
„ВІДМІННО” виставляється за курсову роботу за таких умов:
- представлена основна література з проблеми;
- дане теоретичне обґрунтування теми та аналіз джерельної бази;
- представлено використання наукових методик, узагальнено передовий досвід, ілюстративний наочний матеріал, зроблено висновки і подані практичні рекомендації;
- виступ студента за матеріалами курсової роботи на студентській конференції, семінарах;
- робота оформлена відповідно вимог, всі етапи виконані у визначені терміни.
„ДОБРЕ” виставляється в тому випадку, коли використано:
- основну літературу (методичну та наукову);
- подано теоретичне обґрунтування та аналіз документів, всі етапи виконано своєчасно;
- робота оформлена відповідно вимог, але недостатньо описаний досвід роботи.
„ЗАДОВІЛЬНО” :
- бібліографія обмежена;
- немає повного аналізу наукової і методичної літератури з проблеми;
- добре узагальнено досвід роботи і є посилання на опубліковані роботи;
- оформлення роботи гарне;
- більша частина роботи виконана в строк.
„НЕЗАДОВІЛЬНО” :
- не виконано більшу частину вимог, що пред’являються до курсових робіт.
ЛІТЕРАТУРА
Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України // Бібліотечний вісник. - 1995.- № 2.- С.1-5.
Про внесення змін до Закону України «Про національний архівний фонд і архівні установи» // Вісник.- 2002. – Вип.1 (9). – С.5-25; Студії.-К., 2002. – Т.8. – С.5-16.
Про інформацію: Закон України // Голос України. – 1992. – 13 листопада.
Про музеї та музейну справу: Закон України // ВВР.- 1995.- №25.- ст..191 (Із змінами, внесеними згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про музеї та музейну справу»// ВВР.- 1999.- №28.- ст..231 та Законами України // ВВР.- 2001.- №2-3.- ст..10; - 2002.- №12-13.- ст..92; - 2003.- №10-11.- ст..86; - 2003.- №24.- ст..159.).
Про науково-технічну інформацію: Закон України // Голос України. – 1993. – 23 липня.
Про Національну програму інформатизації: Закон України… від 04.02.1998 р. // Орлов П.І. Інформація та інформатизація. – Х, 2000. – С.177-189.
Про страховий фонд документації України: Закон України // УР – 2001. - №22.
ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-01. – К., 1994. – 53 с.
ДСТУ 2628-94. Системи оброблення інформації. Оброблення тексту. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-07. – К., 1994.
Абельс X. Інтеракція, ідентифікація, презентація. Введення в інтерпретатівную соціологію. - СПб.: Алетейя. 1999. - 272 с.
Бутиріна М.В. Стереотипи масової свідомості: особливості формування та функціонування у медіасередовищі / М.В.Бутиріна. – Дніпропетровськ: Слово, 2009. – 366 с
Вартанова Е. Национальная инфраструктура новых медиа в России / Е.Вартанова // Журналистика в переходный период: проблемы и перспективы : материалы международной научной конференции. - М. : Изд-во МГУ, 1998. - С. 81-85.
Дрідзе Т.М.Текстова діяльність у структурі соціальної комунікації. - М.: Наука, 1984. - 268 с.
Житарюк М. Соціокультурна модель журналістики: традиції і новаторство : монографія / M. Житарюк. — Львів, 2008. -416 с.
Засурский И. И. Становление российского института информационных процессов : автореф. дис. ...канд. филол. наук / И. И. Засурский. - М. : МГУ, 1996. - 21 с.
Землянова Л. М. Коммуникативистика и средства информации. Англо-русский толковый словарь концепций и терминов: науч. издание / Л. М. Землянова. — М. : Изд-во Москов. ун-та, 2004. – 415 с. – Серия: 21 век. Информация и общество.
Землянова Л. М. Сетевое общество, информационализм и виртуальная культура / Л. М. Землянова // Вестник Москов. ун-та. - Серия 10. Журналистика. – М. – 1999. – № 2. – С. 58 – 69.
Землянова Л.М. Современная американская коммуникативистика: теоретические концепции, проблеми, прогнозы. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 270 с.
Иванов В. Ф. Аспекты массовой коммуникации. Часть Ш. Теории и модели массовой коммуникации : монография / В. Ф Иванов. - К. : ЦВП, 2009. - 330с.
Касевич В.Б. Говорящий и слушающий: Языковая личность, текст, проблемы обучения / В.Б. Касевич. – СПб, 2001. С. 70-75.
Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации: [учебное гособие] /| В.Б.Кашкин. – Воронеж: ВІТУ, 2000. – 175 с.
Квіт С. Масові комунікації : підручник / С. Квіт. - К. : Вид. дім „Києво-Могилянська академія", 2008. - 206 с.
Комова М.В. Документознавство: навч. посіб. / М.В. Комова; НУ «Львівська політехніка». – Львів: Тріада плюс, 2007. – 296 с.
Комова М.В. Документознавча термінологія / М.В. Комова . – Л.: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2003. – 167 с.
Конецкая В. П. Социология коммуникаций: учебник / В.П. Конецкая. – M.: Международ. ун-т бизнеса и управления, 1997. – 304 с.
Коновець О. Ф. Масова комунікація: теорії, моделі, технології : навч. посіб. / О. Ф. Коновець. - К. : ЛГУ, 2007. -266 с.
Кулешов С.Г. Вступ до інформатики: навч. посіб. – К., 1993. – С.53-57.
Кулешов С. Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / С.Г.Кулешов; УДНДІАСД; Держ. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. – К., 2000. – 162 с.
Кулешов С.Г. Управлінське документознавство: навч. посібник / С.Г. Кулешов . – К., 2003. – 57 с.
Кушнаренко Н.Н. Документоведение: ученик / Н.Н.Кушнаренко. – 7-е изд., перераб. и доп. – К.: Т-во Знання , КОО, 2007. – 460 с.
Ларьков Н.С. Документоведение: уч. пособие / Н.С. Ларьков . – М., 2004.
Лось Й. Публіцистика й тенденції розвитку світу (львівська школа журналістики): навч. посібник / Й. Лось. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – 376 с
Науменко Т.В. Массовая коммуникация: теоретико-методологический анализ / Т. В. Науменко. – М. : Издательство „Перспектива", 2003. – 252 с.
Науменко Т.В. Социология массовой коммуникации: учеб. Пособие. – СПб.: Питер, 2005. – 288 с.
Палеха Ю.И. Загальне документознавство: навч. посібник / Ю.И. Палеха, Н.О.Леміш . - К.: Ліра, 2008. –395с.
Партико 3.В. Теорія масової інформації та комунікації: навч. посібник / 3.В. Партико. – Львів: Афіша, 2008. – 292 с.
Пітере Д.Д. Слова на вітрі. Історія ідеї комунікації / Д.Д. Пітере. – К: Києво-Могилянська академія. – 2004. – 302 с.
Потятиник Б.В. Медіа: ключі до розуміння / Б.В. Потятиник. – Львів: ПАІС, 2004. – 312 с. – Серія: Медіакритика.
Почепцов Г. Г. Теория и практика коммуникации / Г. Г. Почепцов. - Изд. второе. - М.-К. : Рефл-бук; Ваклер, 2001. – 651 с.
Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій / Г.Г. Почепцов. - К.: Видавничий центр «Київський університет». - 1999. — 308 с.
Почепцов Г.Г. Элементы теории коммуникации: уч. пособие / Г.Г. Почепцов. – Ровно: Изд-во Прикарпат. У\ун-та, 1999. – 143 с.
Прохоров Е. П. Введение в теорию журналистики: уч. пособие / Е.П. Прохоров. – М.: Изд-во „РИП -Холдинг", 2001. – 322 с.
Риздвяный Ю.В. Теория риторики. – М.: Добросвет, 1999. – 482 с.
Різун В.В. Методи наукових досліджень у журналі стикознавстві / В.В. Різун, Т.В. Скотникова. – К.: Преса України, 2008. – 144 с
Різун В. В. Теорія масової комунікації: підручник. – К., 2008. – 456 с.
Рязанов А.В. Парадигмы общения: Взгляд с позиций социальной философии. – СПб.: Изд-во СПб. ун-та, 1993. – 212 с.
Соколов А.В. Введение в теорию социальной коммуникации: уч. пособие. – СПб, 1996. – 319 с.
Соколов А.В. Коммуникационные каналы / А.В.Соколов // Науч. и техн. б-ки. – 1994. - №11. – С.43-50.
Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации: уч. пособие / А.В. Соколов. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2002 г. – 461 с.
Соколов А.В. Эволюция социальных коммуникаций: учебн. пособ. / А.В. Соколов . – СПб, 1995. – 163 с.
Соляник А.А. Документні потоки та масиви: навч. посіб. / А.А. Соляник; Харк. держ акад. культури. – Х.: ХДАК, 2000, 112 с.
Социальные коммуникации (теория, методология, деятельность): словарь-справочник / Автор-сост. В.А. Ильганаева]. – X.: КП „Городская типография", 2009. – 392 с.
Средства массовой информации постсоветской России: уч. пособие / под ред. Я.Н. Засурокого. – М.: Аспект-Пресс, 2002. – 303 с.
Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: учебник / Ю.Н. Столяров . – М., 1991. – 275 с.
Столяров Ю.Н. Документный ресурс / Ю.Н. Столяров. - М.: Либерия, 2009.
Столяров Ю.Н. Соціальні комунікації: розвиток в інформаційному просторі / Ю.Н. Столяров // Вісник ХДАК: Зб.наук. пр. – Х., 2000. – С.4-7.
Сушков І.Р. Психологія взаємин. – К.: Ін-т психології РАН, 1999. – 448 с.
Федотова Л. Н. Социология массовой коммуникации : монография / Л Н. Федотова. – СПб.: Питер, 203. – 326 с
Филатова О.Г. Социология массовой коммуникации: учеб. пособ. / О.Г.Филатова. – М.: Гардарики, 2006. – 303 с.
Холод О.М. Соціальні комунікації: лінгвопсихо- та соціолінгвістичний аналіз: навч. посіб. / О. M. Холод. – Переяслав-Хмельницький, 2008. – 246 с.
Холод О.М. Зібрання наукових праць: У 10 т. / О.М. Холод. – Кривий Ріг, 2009. – T. 4 : Психолінгвістика інмутацій: монографія. – 2009. – 246 с
Холод О.М. Соціальні комунікації: соціо- і психолінгвістичний аналіз: навч. посіб. / О.М. Холод. – 2-е вид., доп. і випр. – К.: Київ. міжнар. ун-т; Укр. асоціація психолінгвістів, 2010. – 304с
Холод О. М. Інмутація суспільства в гіпермаркеті свідомості: монографія / О.М. Холод. – К. : КиМУ, 2010. – 302 с
Черных А.И. Социология массовых коммуникаций: учеб. пособие / А.И. Черных. – М., 2008. – 451 с.
Шарков Ф.И. Основы теории коммуникации / Ф.И. Шарков. – М.: Изд. Дом «Социальные отношения», Изд-во «Перспектива». 2002. – 246 с.
Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій / Г. Швецова-Водка; Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. – Рівне, 2001. – 438 с.
Швецова-Водка Г. Документознавство: навч. посіб. / Г. Швецова-Водка. – К: Знання, 2007. – 398 с.
Швецова-Водка Г. Типологія документа: навч. посіб. для студ. ін-тів культури / Г. Швецова-Водка. – К.: Кн. палата України, 1998. – 80 c.
Шкондин M.В. Система СМИ и среда: курс лекций / М.В. Шкондин. – М.: Изд-во МГУ, 2002. – 164 с.
Яковлев. И.П. Основы теории коммуникации: уч. пособие / И.П. Яковлева. – СПб, 2003.-ЗЗ0 с.
Додаток А
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 106; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!