Проголошення незалежності УНР, передумови та значення.
1.Умови прийняття Універсалу УЦР.
2.Зміст III Універсалу УЦР. Проголошення УНР.
3.Значення прийняття III Універсалу УЦР.
25 жовтня 1917 р. в Петрограді партія більшовиків скинула Тимчасовий уряд Олександра Керенського і захопила владу. У Києві заклики більшовиків захопити владу не мали успіху. За допомогою військових частин УЦР встановила контроль над містом, ужила заходів для запобігання анархії та громадянської війни. Необхідно було затвердити державні права українського народу на засіданні Малої Ради М. Грушевський закликав не чекати перетворення Росії на федеративну республіку, а проголосити створення Української національної держави. 7 листопада 1917 р. було прийнято III Універсал УЦР, який проголошував Українську Народну Республіку (УНР) у складі дев'яти українських губерній.
ІІІ Універсал передбачав широку програму дій, а саме:
— до скликання Установчих зборів уся влада належить УЦР і
Генеральному Секретаріату України;
—ліквідація приватної власності на землю — вона передавалася трудовому народові без викупу;
—забезпечення демократичних свобод: слова, друку, віросповідання, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи і помешкання;
—встановлення 8-годинного робочого дня;
—скасування смертної кари і здійснення у майбутньому судової реформи;
— надання національно-персональної автономії національним меншинам;
—Центральна Рада зобов'язувалася якнайшвидше підписати мир з
|
|
|
Німеччиною та її союзниками.
Історичне значення її І Універсалу: український народ проголосив про відновлення власної державності у формі УНР. Окреслені ним соціально-економічні перетворення не були реалізовані: здійснення аграрної реформи відкладалося до скликань Установчих Зборів. Не було встановлено державний контроль над промисловістю: робітники не розуміли його суті, а підприємці зустріли вороже. Не вдалося стабілізувати фінанси. Вирішення питання про мир також відкладалося. Невдалою була зовнішня політика УЦР,
тому що ЦР не змогла залучитися підтримкою країни.
Висновок. Прийняття III Універсалу було значною подією в національно-визвольній революції українського народу 1917—1921 pp. Проголошення УНР стало головним підсумком державної розбудови в Україні в 1917 р. УЦР, декларувавши створення УНР, на жаль, не проголосила й повної незалежності. Сприятливий політичний момент для державотворення було втрачено.
13. Внутрішня та зовнішня політика Української держави за часів П. Скоропадського.
1.Прихід до влади , П. Скоропадського.
2.Внутрішня політика гетьмана..
3.Зовнішня політика П. Скоропадського.
|
|
|
Загострення суспільно-політичної ситуації в УНР навесні 1918 р., присутність більшовицьких військ і вторгнення окупаційних німецько-австрійських військ призвели до кризи влади та падіння УЦР. З 29 на 30 квітня 1918 р: відбувся державний переворот. До влади прийшов Павло Скоропадський.
Скоропадський Павло Петрович (1873—1945). Його предки походили з давнього козацького роду. Скоропадський був вихований у повазі й любові до української культури. Закінчив Пажеський корпус у Петербурзі. У роки Першої світової війни був командиром лейб-гвардійського полку, потім командував кавалерійською дивізією й армійським корпусом. Став генералом. Був обраний почесним отаманом Вільного козацтва України.
Вся законодавча й виконавча влада належала гетьманові. Його повноваження були розписані у «Законі про тимчасовий державний устрій України», виданий 29 квітня 1918 р. Гетьман призначав Голову Ради міністрів, затверджував і скасовував склад уряду, виступав найвищою посадовою особою в зовнішньополітичних справах, був верховним воєначальником, мав право оголошувати воєнний чи особовий стан.
. П. Скоропадський спирався на консервативні політичні кола (Українська демократична хліборобська партія), великих землевласників (Союз земельних власників), військових (Українська Народна Громада) й окупаційні австро-німецькі війська.
|
|
|
У Києві було поширено «Грамоту до всього українського народу», у якій розкривалися ідеологічні засади тих, хто прийшов до влади, Центральна Рада і всі земельні комітети розпускалися. Україна перейменовувалася в Українську Державу, її державно-політичний устрій мав вирішити український Сейм. Після ліквідації в Україні радянської влади відновлювалася приватна власність на землю. Великі землевласники почали спішно відновлювати свою власність на землю і майно. Досить часто влада примушувала селян разом із землею та реманентом відшкодувати втрати, яких зазнали поміщики під час революції. У липні 1918 р. уряд П. Скоропадського опублікував «Проект загальних основ земельної реформи». Передбачалося наділення селян державними, удільними, а також викупленими у великих власників приватними землями. Земельна реформа носила консервативний характер і була негативно сприйнята великими землевласниками.
У промисловості були відновлені права власників підприємств. Політика уряду стосовно робітників виявилася невдалою. Власники підприємств одержали право збільшувати робочий день до 12 годин, знижувати й нерегулярно видавати зарплатню, не виконувати умови трудових договорів, проводити локаути (звільнення працівників без попередження і новий набір працівників за меншу зарплатню). Обмежувалися функції профспілок, заборонялися страйки.
|
|
|
Гетьманському урядові на деякий час удалося відновити свободу торгівлі й підприємницької ініціативи. Було налагоджено широкий збут товарів за кордон. Поступово було відновлено роботу залізниць.
У фінансовій сфері було налагоджено грошовий обіг, введено нову валюту — гривню, відкрито кілька українських банків, засновано нові акціонерні компанії тощо.
Метою військової реформи було створення національної армії. Найбоєздатнішими підрозділами були, зокрема, Запорізька дивізія, організована на базі Запорізького загону, Сердюцька дивізія, переформований після перевороту галицький полк Січових стрільців та інші з'єднання.
Окремим Універсалом від 16 жовтня 1918 р. П. Скоропадський зробив спробу відновити козацтво як окремий стан населення. Однак козацькі полки не було сформовано.
Православна віра проголошувалася державною..
Найбільш вдалою та послідовною була політика у галу зі культури. Було прийнято закон про обов'язкове вивчення української мови, історії та географії України. За часів гетьманату було створено понад 150 українських гімназій, близько 50 нових українських шкіл; у Києві та Кам'янці-Подільському відкрилися, державні університети. В університетах Києва, Харкова, Одеси було відкрито кафедри української мови, літератури, культури, історії та права; засновано широку мережу загальнокультурних закладів і установ: Українська Академія наук на чолі з В. Вернадським, Українська національна бібліотека, Державний український архів. Національна галерея мистецтв, Український театр драми та опери, Український історичний музей тощо.
Зовнішня політика була спрямована на підтримку дипломатичних відносин із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею. Урядові вдалося налагодити добрі відносини з урядами держав, які постали на території колишньої Російської імперії: Фінляндії, Литви, Грузії, Кубані, Дону, Криму. Однак вирішити бессарабське і кримське питання уряду П. Скоропадського не вдалося, Підляшшя та Холмщина продовжували залишатися у складі Польщі.
В умовах державно-політичної кризи 14 листопада 1918 р. гетьман оголосив про зміну урядового курсу— утворення федерації з небільшовицькою Росією, що остаточно скомпрометувало його уряд 14 грудня 1918 р. гетьман П. Скоропадський зрікся влади.
Висновок, Гетьман П. Скоропадський на деякий час зумів стабілізувати становище в Україні. Але внутрішня політика мала дуже вузьку соціальну базу, що обумовило падіння гетьманату.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 466; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!