O стратегія фірм, їх структура та суперництво.



Тести з курсу

“Стратегічне планування

та управління”

________________________

П.І.Б. студента (студентки)

Q Питання одиничного вибору відповідей

1. Методи побудови стратегії – планування, підприємницький під­хід, «навчання на досвіді» – були охарактеризовані:

o Дж. Стейнером;   

o Г. Мінцбергом;

o І. Ансоффом;       

o А.Томпсоном

Диверсифікація це

o збалансування різних напрямків діяльності підприємства, уособлених в окремих асортиментних групах підприємства;

o агресивна політика на даному ринку з метою збільшення своєї частки за рахунок конкурентів;

o поширення господарської діяльності на нові сфери діяльності;;

o здатність підприємства забезпечити унікальність і більш високу цінність продукції для покупців із точки зору якості, наявності її особливих характеристик, методів збуту, післяпродажного обслуговування;

o вибір обмеженої за масштабами сфери господарської діяльності з чітко обмеженим колом покупців.

Застосування стратегії

o лідерства на основі зниження витрат (цін)

o диференціації;

o фокусування

найбільш доцільне за: наявності чіткого розмежування різних груп покупців, котрі ма­ють специфічні потреби й використовують продукт по-різному; відсутності конкурентів, що претендують на обслуговування ву­зького конкретного сегмента; неможливості використання наявних ресурсів підприємства на більш широкому сегменті; наявності значних відмінностей у розмірах, темпах зростання, прибутковості інтенсивності впливу п'яти конкурентних сил, що робить одні сегменти більш привабливими, ніж інші.

4. Наступні ознаки «”ні­хто не зробить це краще”; “наші продукти (послуги) – найкращі серед інших”; різноманітність, вибір за моделями, партіями, дета­лями, обслуговуванням тощо; створення більше однієї відмінної характеристики товару (послуги); різноманітні інновації; індивідуальні ціни, які переви­щують витрати на отримання рі­зноманітних ознак; інтенсивна рекламна та збутова діяльність» характеризують стратегію:

o лідирування на основі зниження витрат (цін);

o диференціації;   

o фокусування.

5. Згідно з матрицею SWOT-аналізу для поля:

O «сила» і «можливості»;     

o «сила» і «загрози»;

o «слабкі сторони» і «можливості»;

o «слабкі сторони» і «загрози»

Кращою стратегією є зростання та збільшення продажів.

6. В основу стратегії диференціації покладено:

o ідею сегментації ринку;

o принципи поставки на ринок продукції з унікальними власти­востями;

o орієнтацію на обмежену частину асортименту продукції;

o орієнтацію на певну групу споживачів.

7. Підходи до розробки стратегії (залежно від участі керівника та виконавців) – одноосібний; підхід, побудований на делегуванні; підхід, побудований на співробітництві; підхід, побудований на конкуренції, – були охарактеризовані:

o Дж.Стейнером; o Г.Мінцбергом;

o А.Томпсоном; o І.Ансоффом.

8. Конкурентоспроможність продукції – це:

o ступінь її відповідності на певний момент вимогам споживачів;

o ступінь її відповідності вимогам споживачів;

o перелік характеристик продукції;

o немає правильної відповіді.

9. Стратегічна група конкурентів – це:

o певна кількість підприємств, що функціонують в одній галузі;

o певна кількість підприємств, що займають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних і тих самих конкурен­тних переваг та однаковими методами;

o підприємства, що мають однаковий профіль.

10. Стратегічна зона господарювання це –

o внутрішньофірмова одиниця, яка відповідає за розробку стратегічних позицій підприємства на окремому сегменті ринку;

o сегмент ринку, на якому функціонують підприємства, що конкурують на основі одних і тих конкурентних переваг та однаковими методами;

o окремий сегмент оточення, на якому підприємство діє або на який бажає мати вихід;

o сегмент ринку, який обслуговують підприємства з ідентичними технологічними підходами до виготовлення продукції.

Q Питання множинного вибору відповідей

1. Згідно з теорією М.Портера до сил, що визначають конкуренцію в галузі, належать:

o загроза появи нових конкурентів;

o кількість конкуруючих підприємств;

o рівень “технологічності” галузі;

o загроза появи товарів і послуг – замінників;

o здатність постачальників торгуватися;

o можливість загрози інтервенції іноземного капіталу;

o здатність покупців торгуватися;

o рівень інтеграції з іншими галузями;

o суперництво між наявними конкурентами.

2. Згідно з теорією М. Портера до детермінантів конкурентної переваги країни належать:

o рівень розвитку наукомістких технологій;

o близькі та підтримуючі фірму галузі;

o соціально-політичні фактори;

o параметри попиту на продукцію фірм країни;

o параметри факторів виробництва та інфраструктури;

o ступінь співробітництва та інтеграції з країнами-сусідами;

o стратегія фірм, їх структура та суперництво.

3. До методів установлення стратегій (за С. Сінком) належать:

o формулювання «за натхненням»;

o формулювання «на основі здорового глузду»;

o формулювання «шляхом делегування повноважень»;

o формулювання «шляхом компромісу»;

o формулювання через розрахунки та планування.

4. За думкою спеціалістів компанії «Xerox» основними принципами бенчмаркінгу є:

o неперервність;                           

o масовість;      

o аналогія;

o вимір;

o комплексність; 

o достовірність;

O взаємність.

5. Згідно з підходом І.Ансоффа до основних параметрів, що визначають привабливість стратегічної зони господарювання, належать:

o перспективи росту;            

o державне регулювання росту;

o рівень насичення попиту;     

o перспективи рентабельності;


Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 323; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!