ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ НА РІЗНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Тема 7. Мета в стратегічному плануванні

 

7.1. Роль, значення, сутність і місце мети у стратегічному управлінні

7.2. Місія, генеральна мета підприємства

7.3. «Дерево цілей» підприємства

 

 

7.1. Роль, значення, сутність і місце мети у стратегічному управлінні

 

    Жодна організація не зможе успішно виживати в конкурентному середовищі, якщо вона не матиме чітко окреслених орієнтирів і напрямів, які задають прагнення у досягненні мети. Стара мудрість про те, що не буває попутного вітру для корабля, якщо команда не знає куди пливти, образно ілюструє такий стан. Цільові початки діяльності організації чи фірми пояснюються двома причинами.

    По-перше, люди створюють організації для того, щоб з їх допомогою розв’язувати свої проблеми. Це означає, що з самого початку виникнення організації вона має певну цільову орієнтацію. Люди, що входять до цієї організації, повинні отримувати певні результати. Нарешті, люди зовнішнього оточення (покупці, громад кість, ділові партнери тощо) переслідують свої цілі у взаємодії з організацією і тим самим розвивають її цільову орієнтацію.

    По друге, цільові початки пов’язуються з необхідністю орієнтирів, які виступали б основою для виживання організації в складних умовах змін навколишнього оточення. Коли йдеться про цільові початки в поведінці і управлінні організації, то говорять про дві складові – місії і цілі. Встановлення однієї і другої, а також розробка стратегії, яка забезпечила б виконання місії і досягненні цілей, є одним з головних завдань вищого керівництва і, відповідно, складає одну з найважливіших складових стратегічного управління.

Визначення цілей — одне з головних завдань управління. Для досягнення цілей формується, функціонує та розвивається організація як цілісна система. Мета — це один з елементів поведінки та свідомої діяльності людини, що характеризується передбаченням, уявленням наслідків діяльності, шляхів досягнення бажаних та необхідних результатів за допомогою певного переліку засобів.

Категорія «мета» має багато тлумачень. Наприклад, древнє індійське слово «артха» (мета) трактувалося як мотив, бажання, напрямок, спосіб. В управлінні мета має також багато визначень, найчастіше її розуміють як випереджувальну ідею, що оцінена можливою для здійснення.

Практичний бік визначення цілей полягає в орієнтації на інтеграцію зусиль і за її допомогою об’єднання різнобічних дій як окремої людини, так і організації в цілому в певну упорядковану систему або процес. Для акцентування уваги на цілевстановлення або цілереалізацію наведемо для початку таке визначення мети.

Мета— вихідна позиція, що визначається системою взаємовідносин між суб’єктом і об’єктом управління, оскільки їхні взаємо­зв’язки характеризуються діалектикою мети, засобу та результату.

Засоби — наявні у природі та суспільстві предмети, процеси або дії (в організації — ОСУ та технології), які включено до системи цілеспрямованої діяльності та забезпечують досягнення результату певного типу.

Установленню типу мети й результату передує стратегічний аналіз та прогнозування тенденцій розвитку середовища організації.

У менеджменті функцією цілевстановлення є функція планування, у процесі реалізації якої визначаються цілі та способи їх досягнення. Установленню цілей передує стратегічний аналіз та прогнозування тенденцій розвитку середовища організації (див. розд. 5). Однак мету не можна ототожнювати з планом або прогнозом.

Прогноз, як уже зазначалося, визначає напрямок (напрямки, можливості розвитку з різним рівнем ризиків) розвитку, мета — найбільш прийнятний стан системи в межах цього напрямку, а план — шлях досягнення мети, «кроки» (послідовні етапи) та окремі «сходинки» руху до них. Мета потребує всебічного якісного оцінювання майбутнього стану системи, для якої вона розробляється, і має давати закінчене та комплексне уявлення про майбутній стан системи. Цілі підприємства відбивають концепцію його розвитку та основні напрямки його ділової активності.

Установлення мети — це:

· початок будь-якого управлінського впливу або дії, визначення основного змісту стратегій та планів;

· основа побудови критеріїв, стандартів, нормативів, що використовуються для оцінювання діяльності організації загалом, окремих її підсистем, здійснених робіт виконавцями;

· одна з основних складових, що застосовуються для виявлення проблем (порівнюються мета та досягнуті параметри системи, для якої встановлено мету; розрив між ними є «полем проблем», які треба розв’язати);

· визначення загального попереднього варіанта рішення, що задає джерела підтримки та «поле рішень», що їх треба виконати;

· вироблення «стрижня» організаційно-практичної діяльності, оскільки усвідомлення мети допомагає згуртувати персонал і мотивувати його на досягнення результату.

Функції цілей, що випливають з їхньої ролі, можна сформулювати так:

ü виправдовують існування, законність організації;

ü регулюють поведінку організації та її членів;

ü сприяють розподілу відповідальності між структурними під­розділами;

ü зменшують невизначеність, сприяють пристосуванню до се­редовища;

ü забезпечують основу для конструювання організації та взаємодію між окремими її підсистемами.

Мета в управлінні — це ідеальний образ бажаного, можливого і необхідного стану об’єкта, щодо якого формулюється мета.

Зміст мети в управлінні можна проілюструвати за допомогою кількох характеристик (рис. 7.1).

Рис. 7.1. Характеристика основних груп
факторів, що визначають мету в управлінні

Визначення мети в управлінні — це логіко-аналітичний та емоційний процес, який має спиратися на наукові засади, що допомагають вибрати характеристики загальної мети. Цей процес складається з послідовності чотирьох взаємозв’язаних дій:

1) визначення закономірних і необхідних характеристик об’єк­та управління, відображення їх у меті;

2) визначення можливих, але небажаних характеристик і стану об’єкта, передбачення заходів, що дають змогу відокремити вплив цих обставин на мету;

3) визначення можливих та бажаних обставин і характеристик та включення їх до мети;

4) розробка заходів щодо обмеження мети від бажаних, але об’єктивно неможливих обставин і стану об’єкта управління.

Встановлення цілей — складний та трудомісткий процес, в якому поєднуються знання та досвід осіб, відповідальних за формулювання цілей, а також урахування об’єктивних чинників, що відбивають ситуацію в зовнішньому середовищі, стан виробничого потенціалу підприємства (внутрішнє середовище) та вплив інших об’єктивних факторів.

Для того, щоб поставлені цілі були досягнуті і забезпечували виконання місії та успіх організації, необхідно задовольнити такі умови:

1. цілі повинні бути реальними. Вони не повинні бути надто простими для досягнення чи ускладненими настільки, що виходять за допустимі можливості виконавців;

2. цілі повинні бути гнучкими. Їх слід встановлювати таким чином, щоб можна було їх коригувати згідно зі змінами у зовнішньому і внутрішньому оточеннях. Менеджери повинні пам’ятати про це і бути готовими до внесення модифікацій у встановлені цілі з врахуванням нових вимог, що ставляться до організації з боку її оточення або ж нових можливостей, що з’явились на фірмі;

3. цілі повинні підлягати вимірюванню. Це означає, що їх слід формувати таким чином, щоб була можливість виміряти їх кількісно або об’єктивно оцінити їх досягнення. Якщо ця вимога не задовольняється, то виникають різні тлумачення, які ускладнюють процес оцінки результатів і виникають конфлікти;

4. цілі повинні бути коректними, тобто мати специфіку, що дозволяло б однозначно визначити, в якому напрямі повинна здійснюватись діяльність організації. Мета повинна чітко зафіксовувати, що слід отримати в результаті діяльності, в які терміни її досягти і хто повинен забезпечити досягнення мети. Чим конкретніша мета, тим легше виразити стратегію її досягнення. Якщо мета сформульована коректно, то співробітники чітко розуміють її і знають, що їх чекає в майбутньому;

5. цілі повинні бути сумісними, бо сумісність передбачає відповідність довготерміновій цілей встановленні й місії, а короткотермінових – довготерміновим. Однак сумісність повинна бути не лише за часом. Важливо, щоб цілі стосовно прибутковості та встановлення конкретної позиції, а також цілі позиції на ринку і цілі проникнення на нові ринки, цілі прибутковості і доброчинності, цілі зростання і цілі підтримки стабільності не суперечили одна одній;

6. цілі повинні бути прийнятливі для тих, кому доведеться їх реалізувати. При формування цілей слід враховувати інтереси і потреби суб’єктів впливу на організацію, а саме – власників, співробітників, партнерів і громадських організацій. Дотримання цієї умови спрямоване на те, щоб уникати великого короткотермінового прибутку, високої ціни, високих заробітків і внесків у доброчинні фонди.

Прикладом погано сформульованих цілей можуть бути: «Ми намагаємося бути лідером у галузі» або «Наша мета — вести жорстку конкурентну боротьбу».

Забезпечення вимог щодо цілей управління пов’язано з технологією їх формування.

Встановлення цілей у загальному вигляді передбачає проход­ження чотирьох обов’язкових етапів:

1) виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в середовищі функціонування організації;

2) установлення загальної мети організації;

3) побудова ієрархії взаємозв’язаних цілей («дерева цілей»);

4) установлення поточних індивідуальних цілей та завдань для окремих підсистем та виконавців як інструмента забезпечення їх виконання.

Таблиця 7.1

ПРИКЛАДИ ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ НА РІЗНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Невдале формулювання мети	Зауваження до формулювання мети	Більш вдале формулювання мети
Максимізувати прибуток	Не визначений «макси­мум» — це скільки? Не визначений термін, на який встановлюється мета	У 2009 році досягти прибутку в 1 млн грн
У 2006 році збільшити витрати на рекламу на 5 %	Реклама — це діяльність, яка сприяє (чи ні) досягненню певних результатів Не ясно, чи забезпечить це збільшення досягнення не­обхідних результатів	У 2006 році збільшити частку ринку, яку обслуговує підприємство, з 8 до 10 % за рахунок збільшен­ня витрат на рекламу на 15 %
Інтенсифікувати НДПКР і за рахунок цього — стати технологічним лідером галузі	Невизначеність в основних напрямках діяльності, бажання досягти багато чого в багатьох напрямках Галузь може мати велику кількість технологічних об­межень, на які слід звертати увагу в першу чергу	У 2004—2005 роках залишитися лідером у розробці нових технологій та продуктів, які б дозволяли покупцям електрообладнання зекономити електроенер­гію на 2,5 % порівняно з попереднім періодом

 

Отже, цілі повинні формуватися таким чином, щоб у них поєднувалися різнопланові інтереси всіх суб’єктів, які впливають на функціонування організації.

 

7.2. Місія, генеральна мета підприємства

Переломним моментом еволюції стратегічного менеджменті стало усвідомлення місії компанії. Місія вважається більш конкретним орієнтиром, ніж бачення, тобто місія повинна бути виконана по закінченні певного періоду часу. Наведемо деякі визначення місії:

"Місія - це поняття, що іноді використовується для визначення мети чи "raison d'etre* (здорового глузду) яко-го-небудь виду діяльності".

Місія - "загальна нитка", що зв'язує в одне ціле усі види діяльності організації".

"Місія організації - відповідь на питання: "У чому полягає наша діяльність і чим ми будемо займатися?", яке пропонується клієнтам фірми. Формулювання місії підкреслює основний зміст і напрямки діяльності організації".

"Місія - це поєднання образу компанії (vision) і її кредо (beliefs) ".

Образ компанії виражає "конституцію" фірми і дає відповідь на питання: "З якою метою створено компанію? Чому вона існує?" У кредо сформульований загальний кодекс поведінки, де зафіксовані певні зобов'язання фірми і результати, яких вона прагне досягнути. Образ компанії відбиває сутність мети фірми, а кредо виражає сутність її організаційної культури. Образ і кредо взаємозалежні і становлять місію фірми.

"Місія - основна загальна мета організації - чітко виражена причина іїіснування".

"Місія - це сенс існування компанії, її роль у світі і значення для суспільства".

Місія— генеральна мета, що стосується її довгострокової орієнтації на якийсь вид діяльності та відповідне місце на ринку; при цьому «місце на ринку» розглядається з таких поглядів: які групи споживачів обслуговуються, які функції при цьому виконуються, які виробничі процеси використовуються.

Існують чіткі правила вибору місії (генеральної мети)1 підприємства чи організації, які дають змогу досить жорстко пов’язати об’єктивні та суб’єктивні її сторони.

Правило 1. Забезпечити відкриту розробку та обговорення мети серед співробітників та інших зацікавлених у діяльності підприємства осіб (за допомогою формальних процедур, що дає змогу компенсувати наслідки змін у складі співробітників і враховувати альтернативи в ході формулювання та коригування мети).

Правило 2. Встановити, оцінити та обговорити альтернативні варіанти мети в межах організації (що допомагає співробітникам усвідомити, чим є насправді організація, де вони працюють).

Правило 3. Визначити у процесі обговорення прихильників
і супротивників2. Перші об’єднуються навколо мети, інші — усвідомлюють, що їхні джерела економічного та морального задоволення перебувають за межами цієї організації, і приймають рішення про звільнення.

Щодо змісту місії не існує на даний момент однозначного розуміння. На думку різних авторів, у змісті місії повинно бути відбито такі основні аспекти:

- проголошення цінностей і переконань;

- опис продуктів (послуг), пропонованих організацією, чи потреб, що вона збирається задовольнити;

- характеристика ринку, на якому організація позиці-онується (споживачів, клієнтів, користувачів, конкурентів);

- способи виходу на ринок;

- опис ключових технологій, що будуть використовуватися (характеристика технологічних процесів, устаткування, технологічні інновації);

- стратегічні принципи розвитку і фінансування;

- філософія організації;

- орієнтація організації на збереження чи зміцнення благополуччя споживача, підвищення якості життя, захист навколишнього середовища і суспільства в цілому.

У змісті місії розкриваються всі основні аспекти діяльності фірми, що звичайно відбиваються в Положенні про місію. Використовуючи цей документ, менеджери зобов'язані доносити до працівників організації і різних суб'єктів ринку правильне уявлення про призначення і цілі організації. Бачення і місія повинні надихати працівників організації і слугувати мотиваційним стимулом до якісного виконання делегованих їм завдань. Приклади місій наведено в табл. 7.2.

Таблиця 7.2

ПРИКЛАДИ МІСІЙ

Організація	Місія
Концерн (АВПК) «Сухий»	Авіаційний комплекс «Сухий» прагне робити конкурентоспроможні і високоякісні військові і цивільні літаки, насамперед марок «Су», «Бе», що дозволяють задовольняти сучасні потреби глобального ринку і запити вітчизняного держзамовлення.
Комерційний банк	Банк сприяє становленню і розвитку середнього й малого бізнесу в Україні шляхом надання широкого спектра банківський послуг, високої якості обслуговування клієнтів і ефективного розвитку з урахуванням інтересів акціонерів, клієнтів і співробітників.
Ювелірно-художня фірма	Виробництво і реалізація виробів з дорогоцінних металів і каменів, доступних широкому колу споживачів з різним достатком.
Інвестиційна компанія	Інвестування капіталу у будь-яку галузь, що працює прибутково і має потенціал для подальшого зростання.
Фірма Eastman Kodak	Прагнення стати світовим лідером хімічного й електронного зображення.
Фірма Ericsson	Розуміння можливостей задоволення і потреб користувачів і надання їм комунікаційних рішень кращих, ніж у конкурентів.
Фірма Sun Banks	Сприяння економічному розвитку і добробуту спілок, що обслуговують компанію шляхом надання громадянам і підприємствам якісних банківських послуг у такий спосіб і в такому обсязі, що відповідають високим професійним й етичним стандартам забезпечення справедливого і відповідного прибутку акціонерам компанії і справедливого ставлення до співробітників компанії.
Фірма Polaroid	Розробка і просування швидкої фотографії для задоволення потреб заможних родин у США і Західній Європі в любові, дружбі, добрих спогадах і гуморі.
Компанія McDonald’s	Забезпечення гарячою смачною їжею в чистому ресторані за прийнятну плату.

 

При правильному формуванні місії, вона дає змогу визначити наміри та скласти попередню уяву про «обличчя» організації.

Роль місії в організації:

- визначає причину та сферу існування;

- єднає зусилля працівників;

- дає змогу сполучити різні цілі (груп людей, різних видів діяльності тощо);

- визначає пріоритети розподілу коштів;

- окреслює загальний діапазон обов’язків;

- забезпечує прозорість намірів щодо діяльності;

- слугує встановленню контактів з партнерами.

Після визначення місії настає етап розробки стратегії – формування цілей фірми. Місія є основою для встановлення цілй всієї організації, окремих підрозділів і підсистем. При формуванні цілей необхідно враховувати також певні цінності і цілі, амбіції, бізнес-філософію, ставлення до ризику й етичні погляди, на які орієнтується вище керівництво.

В організації залежно від специфіки галузі, стану зовнішнього середовища, змісту місії, кількості реалізованих видів бізнесів, ставлять і реалізують відносно велику кількість цілей, ідо залежать від періоду часу, необхідного для їх досягнення, змісту, вимірності, ієрархії й ін. Одна з можливих класифікацій цілей організації наведена в табл. 7.3.

Таблиця 7.3

---

Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 353; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!