Зміст вихідного тексту в перекладі
Комунікативний тип тексту впливає на «поведінку» перекладача, тобто на вибір перекладацької тактики в процесі досягнення стратегічної мети перекладу – адекватного (в сенсі впливу на адресата) відтворення тексту оригіналу.
Переклад текстів-артефактів перформативного типу, який повинен мати таку саму зобов’язувальну силу, як і текст оригіналу, допускає мінімальні трансформації, особливо на рівні семантики та прагматики. Тому й існує в міжнародному праві процедура аутентифікації текстів міжнародних угод, написаних різними мовами, а в цивільному праві – процедура легалізації перекладеного тексту.
Переклад текстів-артефактів констатуючого або інформативного типу допускає більшу кількість трансформацій, але вони все одно зводяться здебільшого до
трансформацій на морфологічному та синтаксичному рівнях. Так, наприклад, класичній зобов’язувальній формулі англійської мови The parties shall cooperate in the filed of combating drug trafficking повністю відповідають українські форми теперішнього або майбутнього часу: Сторони
співпрацюють (співпрацюватимуть) у сфері боротьби з торгівлею наркотиками. Проте на лексико-семантичному рівні все ж таки неможливо досягти абсолютної незалежності цих текстів від «культурного компонента» відповідної мови, зробити їх повністю нейтральними щодо передачі
національних особливостей предметної сфери. На цьому рівні перекладачі вимушені вдаватися до застосування практичної транскрипції, транслітерації, кальок, описового перекладу або пошуку приблизних аналогій у відтворенні «культурно забарвлених» термінів, виразів, абревіатур та власних назв. Так, виникають такі відповідники, як: Verkhovna Rada (Верховна Рада), good governance (добропорядне, сумлінне врядування), the system of checks and ballances (система перевірок та противаг), ombudsman (омбудсман), sustainable development (усталений, сталий розвиток), піар (PR – public relations), виклики (challenges), oblast (область), rayon (район), prokuratura (прокуратура), the «temnihs» ("темники"). ВТІ (БТІ – бюро технічної інвентаризації), Ваша Високоповажність (Your Excellency – звернення до посла), диверсифікація (diversification) тощо.
|
|
|
Щодо перекладацької «поведінки» в процесі перекладу текстів-ментефактів, тобто творів художньої літератури, то тут мова йде скоріше про творчий підхід до перекладу, а не про «ремесло» перекладача нехудожніх текстів, який передбачає застосування всього арсеналу перекладацьких трансформацій, глибинне проникнення в культурний та історичний дух твору, що перекладається, і світогляд його автора. Перекладач художнього твору є своєрідним співавтором тексту.
Розглянемо перекладацьку «поведінку» в «сірій зоні» – найбільш складній для перекладу, тому що вона вимагає від перекладача, зокрема усної, особливої відповідальності, оскільки в разі неправильного перекладу реакція адресата настає негайно. Головною метою текстів «сірої зони» є зміна поведінки адресата шляхом переконання, доведення правоти точки зору автора із застосуванням будь-яких мовних та навіть паралінгвістичних (публікація фотографій, карикатур, коміксів, демонстрація аудіо- або відеозаписів, демонстративний вихід із зали засідань, фізична бійка тощо) засобів. Ці тексти формують думку, а отже, і поведінку адресата «напряму» в момент їх читання або озвучування, причому для підсилення аргументації можуть використовуватися всі стилістичні прийоми та експресивні засоби мови, прямі цитати із першоджерел (конституцій, законів, виступів, промов, художньої літератури, Біблії тощо), фразеологія (усталені вирази, прислів’я), анекдоти, рядки віршів та пісень, історії з власного життя автора тощо.
|
|
|
Приклад ситуації, яка вимагає прийняття миттєвого рішення, стосується вживання фразеології у публічному виступі під час переговорів. Текст українською мовою звучав так: «Ми не хочемо, щоб ця «вольтова дуга» цензури висіла над нашими журналістами». Перекладач за частки секундизорієнтувався і вибрав замість «вольтової дуги» всім відомий класичний вираз «sword of Damocles» («дамоклів меч»).
|
|
|
Необхідно також згадати про випадки прямого цитування промовцями фрагментів із різних першоджерел. Ідеальною була б ситуація, якби перекладач знав напам’ять тексти всіх цитованих джерел (скажімо, Біблії або Статуту ООН) двома мовами або принаймні мав би їх перед очима. Проте цілком очевидно, що досягти цього ідеалу практично неможливо. За нормами Міжнародної асоціації перекладачів-синхроністів (АПС) промовці на міжнародних форумах, де здійснюється синхронний переклад, мають утримуватися від прямого цитування першоджерел або давати перекладачам тексти цитат заздалегідь. На практиці це не завжди так, і перекладачам лишається робити дослівний або занадто описовий переклад, який має багато неточностей та пропусків.
Ще одним відкритим питанням дискурсу «сірої зони» залишається принцип, за яким здійснюється відтворення акронімів. Мова йде про те, що деякі акроніми відтворюються в транслітерації, деякі є скороченнями від відповідних «повних» перекладів, а крім того ще й поширюється тенденція акроніми взагалі не перекладати, залишаючи їх в українському тексті літерами латинського алфавіту. Так, наприклад, МАГATE є скороченням перекладеної назви IAEC (International Atomic Energy Commission), a ЮНМОВІК – транслітерацією акроніма UNMOVIC (United Nations Monitoring and Inspections Commission – Комісія ООН з нагляду, контролю за інспекціями в Іраку, або просто UNMOVIC – без перекладу). COT є скороченням перекладеної назви WTO (World Trade Organisation – Світова 
організація торгівлі), а ГАТТ – транслітерацією акроніма GATT (General Agreement on Tariffs and Trade – Генеральна угода з тарифів та торгівлі). Можна припустити, що приводом для транслітерації (або збереження написання латинськими літерами) акронімів, так само як і галузевих термінів та назв певних фірм, торгових марок, товарів, закладів та інституцій, є їхня вищезгадана «галузева культурна забарвленість» (вони означають щось «нове», «унікальне», «запатентоване») або наявність у них експресивного чи оцінного компонента. Так, наприклад, акроніми SACEUR (Supreme Allied Commander of Europe), SALT (Strategic Arms Limitation Talks), USAID (United States Agency for International Development) мають викликати у адресата позитивні асоціації. Потрібно також ураховувати й невпинні процеси глобалізації (якщо будемо писати FATF без перекладу, всім буде легше зрозуміти, що це за організація, та знайти посилання на неї в електронних пошукових системах).
|
|
|
Комунікативний тип тексту безумовно відтворює зміст тексту та комунікативне завдання, яке ставив перед собою автор. Було б безглуздим вдаватися до фразеологізмів або сленгу в перекладі текстів, які належать до групи артефактів, оскільки вони мають однозначно тлумачитись адресатом та змінювати його поведінку. З іншого боку, було б безглуздим перекладати тексти художньої літератури або «сірої зони» дослівно буквально, що, на жаль, інколи трапляється і руйнує або художні цінності тексту, або, навіть, призводить до дипломатичних та політичних казусів. Можна також багато сперечатися з приводу того, чи можна вводити в мову іноземні запозичення, кальки, транскрипції та транслітерації термінів і понять на зразок трейдер, бренд, провайдер українською мовою.
Інтерпретація та переклад
Переклад та інтерпретація – це поняття, що мають спільні та відмінні риси.
Головне завдання перекладу – домогтися максимальної автентичності у процесі тлумачення змісту тексту засобами мови перекладу. Величезного значення тут набуває рівень інтелекту перекладача, або, як зазначає В. Радчук, його особистісні психофізичні властивості: здатність до абстрактного мислення, оперативна і довготривала пам’ять, варіативність мислення, внутрішнє «відчуття мови» (іноземної і рідної) тощо. Усе це відіграє важливу роль у творчості перекладача, а саме в умінні інтерпретувати текст.
В англійській мові дієслово to interpret означає не лише пояснювати, тлумачити, інтерпретувати, розуміти (як), а й перекладати усно, на відміну від дієслова to translate, яке частіше вживається для позначення письмового перекладу. Саме цю різницю деякі перекладознавці переносять на поняття перекладу (translation) та інтерпретації (interpretation), вважаючи, що перекладач (translator) – не обмежений у часі, необхідному для перекладу, в той час як перекладач (interpretor) не має часу і змоги переробити, удосконалити своє тлумачення; перекладач (translator) має вільний доступ до словникового та довідкового матеріалу, чого немає у перекладача (interpretor); перекладач (translator) безпосередньо не контактує з реципієнтами, а тому часто не знає їхньої реакції, перекладач же (interpretor) має тісний контакт із аудиторією; і, нарешті, перекладач (translator) залежний від оточення, а перекладач (interpretor) є повністю самозалежним.
Подібне розуміння інтерпретації є занадто вузьким (професійним) і обмеженим. Сучасні перекладознавці та літературознавці: В. Комісаров, В. Кухаренко, В. Радчук, Л. Краснова, Р. Гром’як та ін. – розглядають інтерпретацію значно ширше: як «засвоєння ідейно-естетичної, смислової та емоційної інформації художнього твору, яке здійснюється шляхом відтворення авторського бачення та пізнання дійсності»; як «метод літературознавства й літературної критики, тлумачення змісту твору й його форми в певній культурно-історичній ситуації його прочитання»; як «дослідницьку діяльність, пов’язану з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на його структурних рівнях через співвідношення з цілістю вищого порядку».
Інтерпретація (тлумачення) художнього тексту спостерігається, коли мовна ситуація чи окрема мовна одиниця не знаходить відповідного аналогу в мові перекладу, і перекладач змушений вдаватися або до опису, або до відповідної лексичної трансформації, домагаючись автентичності трактування. Завдання інтерпретації полягає в тому, щоб створити нову якість тексту, відмітну його подібність. Тому результатом інтерпретації є варіантна відповідність, тобто перекладач пропонує варіант перекладу, який, на його думку, є найбільш вдалим відповідником оригіналу за формою і змістом.
Проблему інтерпретації тексту часто поєднують із психологією художнього сприйняття. «Кожна інтерпретація – це мить духовного спілкування дослідника з автором, – зазначає Л. Краснова, – це діалог на рівні світоглядів. Інтерпретація не стільки оперує текстом, скільки його значенням, втіленим у форму». У процесі перекладу пошук варіантів інтерпретації обумовлений насамперед широким контекстом, уявою та логічними міркуваннями самого перекладача. Оскільки об’єкт перекладу має свою смисломісткість, спектр можливих інтерпретацій може бути практично необмеженим. Це спостерігається, наприклад, у варіативності перекладів вірша Р. Кіплінга “If”, його окремих фраз та строф.
В оригіналі: If you keep your head… (дослівний переклад: якщо ти не втрачаєш голови; якщо ти зберігаєш спокій).
У перекладі М. Лозинського, В. Корнілова, А. Грибанова, А. Шарапової, С. Маршака, В. Топорова, Є. Сверстюк:
Владей собой…
Когда ты тверд…
Сумей, не дрогнув…
Из тех ли ты, кто не дрожал…
О, если ты покоен, не растерян…
Будь в силах ты рассудка не лишиться
Як вистоїш…
Аналіз перекладів показує різний ступінь їх емоційності. Ніхто з перекладачів не використав у своєму перекладі фразеологізму не втрачати голову (він найбільш відповідає ритміко-інтонаційній будові кіплінгівського вірша), замінюючи його контекстуальними синонімами.
Отже, інтерпретація – це варіант художнього сприйняття інваріанта. Вона не може бути вичерпною, оскільки не є вичерпним зміст художнього твору. Інтерпретація дає могутній поштовх для пошуків, роздумів, поглиблення знань, загострення естетичного почуття, розуміння прекрасного, а отже – творчості. Можна із впевненістю сказати, що у природі та практиці художньої інтерпретації лежить мистецтво.
Питання для самоконтролю
1. Що таке мовний знак? Проаналізуйте його особливості.
2. Як відбувається зв’язок між планом висловлення та планом змісту в процесі екстеріоризації мовного знака?
3. Прокоментуйте поняття внутрішньої форми знака.
4. Проаналізуйте способи перекладу текстів-артефактів, текстів-ментефактів, текстів «сірої зони».
5. У чому проявляється відмінність між перекладом та інтерпретацією?
6. Прокоментуйте розуміння художньої інтерпретації.
Лекція 3
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 533; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!