Тема 15. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
Завдання для практичних занять (2 год.)
Теоретична частина:
1. Принципи і загальні засади призначення покарання.
2. Обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання.
3. Призначення покарання за незакінчений злочин і злочин, вчинений у співучасті.
4. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
5. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
Контрольні запитання і завдання:
1. Що таке принципи призначення покарання?
2. Охарактеризуйте принципи призначення покарання.
3. Яке покарання є необхідним і достатнім?
4. Що таке загальні засади призначення покарання?
5. Які критерії визначають загальні засади призначення покарання?
6. У чому полягає призначення покарання в межах санкції статті Особливої частини КК?
7. У чому полягає врахування положень Загальної частини КК при призначенні покарання?
8. Що враховується судом при призначенні покарання?
9. Розкрийте поняття обставин, які пом’якшують покарання.
10. Яке кримінально-правове значення мають обставини, що пом’якшують покарання?
11. Чи можуть визнаватися такими, що пом’якшують покарання, інші, крім передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, обставини?
12. Розкрийте поняття обставин, які обтяжують покарання.
13. Яким є кримінально-правове значення обставин, що обтяжують покарання?
14. Чи можуть визнаватися такими, що обтяжуюють покарання, інші, крім передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, обставини?
|
|
|
15. Яке значення обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання?
16. Як призначається покарання за готування до злочину?
17. Як призначається покарання за закінчений злочин?
18. Як призначається покарання за злочин, вчинений у співучасті?
19. Охарактеризуйте підстави призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
20. Які існують види призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом? Охарактеризуйте кожен з них.
21. Назвіть та розкрийте правила призначення покарання за сукупністю злочинів.
22. Якими є особливості призначення додаткових покарань за сукупністю злочинів?
Практична частина:
Розв’язати ситуаційні завдання:
Задача 1. Раніше судимий за крадіжку Овсепян, знову здійснив крадіжку. За ч.2 ст. 185 КК його було засуджено до обмеження волі на строк 2 роки. Призначаючи покарання суд врахував його сумлінне ставлення до праці, позитивну характеристику з місця роботи та проживання. На вирок місцевого суду прокурор подав апеляцію і зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки Овсепян раніше судимий за такий самий злочин, на шлях виправлення не став, злочин вчинив за обтяжуючих обставин. Чи обґрунтовані доводи апеляції? Які обставини з тих, що наведені, мав урахувати суд при призначення покарання?
|
|
|
Задача 2.Працівник міліції Дубокін під час сварки з дружиною заподіяв їй умисне тяжке тілесне ушкодження, а сусідці, яка хотіла допомогти дружині - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя. За ч.1 ст.121 КК його засуджено до 5 років 6 міс. позбавлення волі, за ч.2 ст. 125 КК – до 2 років обмеження волі. Остаточне покарання: позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням спеціального звання – капітан міліції. Дайте оцінку рішенню суду.
Задача 3. Водій автомобіля «Камаз» Опірський перевозив цеглу на будівництво нового житлового будинку. При цьому він рухався зі швидкістю, що перевищувала дозволену, посередині дороги. На 25 км. траси ділянки дороги Жашків –Умань, це призвело до зіткнення з зустрічним автомобілем «Нива», водій якого Ізмайлов та його семирічний син внаслідок зіткнення одержали тяжкі ушкодження, від яких Ізмайлов загинув на місці події, а його син – того ж дня у центральній районній лікарні.
За ч.3 ст. 286 КК Опірського було засуджено до позбавлення волі на строк 10 років. Призначаючи це покарання, суд визнав такими, що обтяжують покарання, такі обставини: 1) злочином заподіяно тяжкі наслідки; 2) злочин вчинено проти малолітнього.
|
|
|
В апеляційній скарзі на вирок суду першої інстанції адвокат засудженого Опірського вказав: при призначенні покарання суд не врахував те, що: 1) водій Ниви Ізмайлов також значно перевищував дозволену швидкість руху на момент зіткнення; 2) Опірський раніше судимий не був, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, порушення правил безпеки дорожнього руху допустив уперше, брав участь у допомозі потерпілим від ДТП. Окрім того, адвокат вважав, що суд не повинен був враховувати вказані ним в обвинувальному вироку обставини, що обтяжують покарання.Дайте оцінку вироку суду першої інстанції та доводам адвоката, викладеним в апеляційній скарзі.
Задача 4. Карпенко замовив колишньому працівнику міліції Артемову умисне вбивство своєї дружини за 120 тис. грн. Артемов на виконання замовлення здійснив посягання на життя потерпілої, проте злочин не довів до кінця – дружині Карпенка було заподіяно тяжке тілесне ушкодження. За ч.3 ст. 15, п.п. 6, 11 ч.2 ст. 115 КК Артемова засуджено до позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна. За ч.4 ст. 27, ч.3 ст.15, п.п. 6, 11 ст. 115 КК Карпенка засуджено до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна.
|
|
|
На вирок суду у частині призначення покарання Карпенку була подана апеляція прокурором. У ній зазначено, що суд не врахував те, що злочин є особливо тяжким, вчинений з корисливих мотивів, Карпенко був його «замовником». Як замовник Карпенко виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, злочином завдані тяжкі наслідки, також в діях Карпенка мають місце дві обтяжуючі обставини, передбачені ч.2 ст. 115 КК. За наявності таких обставин справи, Карпенку не могла бути призначена мінімальна міра покарання, передбачена санкцією ч.2 ст. 115 КК.Наскільки обґрунтовані доводи прокурора?
Задача 5. Мисака визнано винним у вчиненні трьох злочинів і засуджено: за ч.1 ст. 185 КК – до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за ч.2 ст. 186 КК – до 5 років позбавлення волі; за ч.2 ст. 187 КК – до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Який порядок призначення остаточного покарання за сукупністю трьох і більше злочинів? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Мисаку?
Задача 6. Заставна визнана винною у викраденні та збуті наркотичних засобів у великих розмірах. За ч.2 ст. 308 КК її засуджено до 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 307 КК – до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
Варіант 1. За ч.2 ст. 308 КК Заставну засуджено до 8 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 307 КК – до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю. В яких межах може бути призначене остаточне покарання Заставній?
Задача 7.Габовду засуджено за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах до довічного позбавлення волі. Це покарання в порядку помилування замінено йому на 25 років позбавлення волі. Віджбуваючи покарання, Габовда через 2 роки з мотивів помсти за образу заподіяв іншому засудженому Павленку умисне тяжке тілесне ушкодження. За цей злочин його засуджено до 6 років позбавлення волі.
Варіант 1.Габовда заподіяв Павленку умисне тяжке тілесне ушкодження під час відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.
Яким чином можна визначити остаточне покарання Габовді?
Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)
Теоретична частина:
1. Призначення покарання за сукупністю вироків.
2. Порядок призначення покарань при одночасному збігу сукупності злочинів та сукупності вироків.
3. Відмінність правил призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків. Правила переведення менш суворих покарань у більш суворі.
4. Зарахування попереднього ув’язнення у строк покарання у разі засудження особи до позбавлення волі. Порядок обчислення строків покарання.
Практична частина:
Розв’язати ситуаційні завдання:
Задача 1. За погрозу вбивством працівнику правоохоронного органу Малишева було засуджено за ч.1 ст. 345 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. В обґрунтуванні необхідності призначення покарання, пов’язаного з позбавлення волі, суд вказав, що раніше Малишев уже притягався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив у стані сп’яніння, його дії були спрямовані проти працівників міліції. Окрім того, суд врахував, що Малишев не визнав своєї вини та не покаявся у вчиненому.
В апеляційній скарзі на обвинувальний вирок місцевого суду адвокат Малишева просив змінити вирок і призначити Малишеву покарання у виді виправних робіт. При цьому він послався на те, що за місцем роботи Малишев характеризується позитивно, судимість за раніше вчинений злочин погашена, а невизнання вини і те, що Малишев не покаявся у вчиненому, не можуть визнаватись обставинами, що обтяжують покарання. Крім того, суду першої інстанції необхідно було врахувати, що правоохоронці не зважили на прохання Малишева не затримувати його п’яного товариша, якого він саме вів додому, після чого Малишев став висловлювати погрози на адресу правоохоронців.Дайте оцінку аргументам, викладеним у вироку та доводам апеляції.
Задача 2. Пронін вчинив закінчений замах на грабіж в особливо великих розмірах, вчинений з проникненням у житло за попередньою змовою групою осіб. За ч.5 ст. 186 КК його засуджено до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього наявного у нього майна.Призначаючи таке покарання, суд вказав, що він враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його стадію, щире каяття Проніна, а також його особу – позитивні характеристики з місця роботи та проживання, злочин вчинив уперше.
На вирок суду була подана апеляція прокурором з проханням скасувати вирок у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Суд не врахував те, що Пронін вчинив особливо тяжкий злочин, повністю здійснив злочинний намір щодо заволодіння майном, заподіяв майнову шкоду у великих розмірах. Окрім того, злочин було вчинено у складі групи осіб за попередньою змовою, з проникненням до житла, Пронін був одним з його співвиконавців. За таких обставин йому не повинна була призначатись мінімальна мірі покарання, передбачена санкцією ч.5 ст. 186 КК.Дайте оцінку рішенню суду та доводом апеляції прокурора.
Задача 3. Перевертня було визнано винним у привласненні чужого майна, вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах і засуджено за ч.5 ст. 191 КК до позбавлення волі на строк 5 років. Призначаючи більш м’яке покарання, ніж передбачено законом, суд у вироку послався на те, що Перевертень визнав свою вину, щиро розкаявся, раніше не судимий, позитивно характеризується, вжив заходів щодо відшкодування завданих збитків, має на утриманні малолітню дитину.
На вирок суду подана апеляція прокурором з таким обґрунтуванням: Перевертень вчинив особливо тяжкий злочин у складі організованої групи, привласнення здійснювалось систематично протягом 8 –ми місяців, заподіяно тяжкі наслідки у вигляді особливо великої майнової шкоди. Оскількі ці обставини не були належним чином враховані судом, прокурор просив скасувати вирок суду у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Чи підлягає задоволенню апеляція прокурора? Відповідь обґрунтуйте.
Задача 4.Неодноразово судимого до позбавлення волі Гречку Заліщицьким районним судом Тернопільської області засуджено за ч.4 ст.296 КК до 7 – ми років позбавлення волі. Після проголошення вироку, він, висловлюючи невдоволення обраною судом щодо нього мірою покарання, висловив погрозу вбивством судді та прокурору. За вчинення цих злочинів Гречку було засуджено: за ч.1 ст. 377 КК – до 3 років позбавлення волі; за ч.1 ст. 345 КК – до 3 років позбавлення волі.Як потрібно призначати Гречці остаточне покарання? Яке максимальне покарання може бути йому призначене?
Задача 5.Качура засуджено за умисне вбивство трьох осіб до довічного позбавлення волі. Це покарання у порядку помилування замінено йому на 25 років позбавлення волі. Відбуваючи покарання, Качур через 2 роки через особисті неприязні стосунки з засудженим Фоменком, заподіяв останньому умисне тяжке тілесне ушкодження. За цей злочин Качура засуджено до 6 років позбавлення волі.Яким чином можна визначити остаточне покарання Качуру?
Задача 6. За ч. 3 ст. 296 КК Плоскін засуджений до 3 років позбавлення волі, зв ч. 3 ст. 342 КК – до 3 років позбавлення волі. Остаточне покарання за сукупністю злочинів: 3 роки позбавлення волі.
Чи правильно призначене остаточне покарання?
Тематика рефератів:
1. Вдосконалення інституту обставин, що обтяжують покарання.
2. Характеристика обставин, що пом’якшують покарання.
Література:10, 13, 39, 56, 59, 63, 69, 77, 87, 99, 117, 120, 128, 139, 140, 144, 157, 166, 179, 188, 233.
Тема 16. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ
Завдання для практичних занять (2 год.)
Теоретична частина:
1. Поняття звільнення від покарання та його види.
2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
4. Амністія і помилування.
Контрольні запитання та завдання:
1. У чому сутність та значення звільнення від покарання та його відбування?
2. Назвіть види звільнення від покарання та його відбування.
3. Назвіть органи, які здійснюють звільнення особи від покарання та його відбування?
4. Які існують види звільнення від покарання без його призначення?
5. Які існують види звільнення від відбування призначеного покарання чи подальшого відбування покарання?
6. Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.
7. Розкрийте зміст звільнення від відбування покарання з випробуванням.
8. При призначенні яких покарань можливе звільнення від відбування покарання з випробуванням?
9. Які обставини має враховувати суд при звільненні від відбування покарання?
10. Термін іспитового строку при звільненні від відбування покарання.
11. Які обов’язки може покласти суд на особу, звільнену від відбування покарання?
12. Які додаткові покарання можуть застосовуватися у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням?
13. Які правові наслідки звільнення особи від відбування покарання з випробуванням?
14. За якими нормами призначається покарання при вчиненні особою нового злочину протягом строку випробування?
15. Що означає умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання?
16. У чому полягає умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
17. Підстави застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання?
18. Від відбування яких покарань можливе умовно-дострокове звільнення?
19. Після фактичного відбування якої частини строку покарання можливе умовно-дострокове звільнення від відбування покарання?
20. Правові наслідки вчинення особою нового злочину протягом невідбутої частини покарання.
21. У чому полягає сутність амністії?
22. Що таке помилування?
23. Які правові наслідки застосування амністії та помилування?
24. Зробіть порівняльний аналіз амністії та помилування.
Практична частина:
Розв’язати ситуаційні завдання:
Задача 1.Лісовенка 15 серпня 2001 року було засуджено за діяння, передбачене ч. 1 ст. 206 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. 15 вересня 2001 року Лісовенко дізнався про те, що діяння, за яке його було засуджено, відповідно до КК України 2001 року декриміналізоване. Цього ж дня Лісовенко звернувся до начальника ВТУ з заявою про його негайне звільнення. На це начальник ВТУ відповів, що на вчинення такого роду дій йому жодних вказівок не надходило, тому він нічого зробити не може. За скаргою адвоката Лісовенка було звільнено з ВТУ лише 10 лютого 2002 року. Чи відповідає таке вирішення заяви Лісовенка чинному КК України?
Задача 2. Калініну було засуджено за діяння, передбачене ч. 1 ст. 199 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Калініна звернулась до суду з заявою, у якій просила звільнити її від відбування покарання на підставі ст. 83 КК України, оскільки вона стала вагітною в період проведення досудового слідства. Яке рішення має прийняти суд?
Задача 3. Шульга у період 1941 – 1943 рр. служив у одному із спеціальних підрозділів німецької поліції, що діяв на території України та здійснював каральні операції проти мирного населення. З 1945 р. він переховувався від правосуддя в одній з іноземних держав. 1947 р. Шульгу заочно було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. 2002 р. Шульгу було видано Україні на її вимогу. У заяві до суду Шульга просив не притягувати його до кримінальної відповідальності на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 17 вересня 1955 р. “Про амністію радянських громадян, які співробітничали з окупантами в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.”. Яке рішення має прийняти суд?
Задача 4.Журавську було засуджено за діяння, передбачене ч. 2 ст. 222 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Під час відбування покарання вона захворіла на нейроциркулярну дистонію. У зв’язку з цим вона просила суд застосувати до неї положення ст. 84 КК України. Яким нормативним актом визначений перелік хвороб, які можуть бути умовою звільнення засуджених від покарання за хворобою? За якої умови до особи, звільненої від покарання за хворобою, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру? Яке рішення має прийняти суд?
Задача 5.Козюбру було засуджено за діяння, передбачене ст. 257 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років. Після відбуття 8 років позбавлення волі Козюбра звернувся з проханням про заміну йому невідбутої частини покарання штрафом. Які умови, передбачені чинним КК України, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким? Яке рішення має прийняти суд?
Задача 6. Поворотова засуджено місцевим судом за необережне тежке тілесне ушкодження до обмеження волі на строк 2 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Ухвалою апеляційного суду вирок змінено. Із застосуванням ст. 69 КК Поворотову призначене покарання у виді штрафу.
Чи відповідає вимогам закону таке рішення суду апеляційної інстанції?
Задача 7. Комарова було засуджено за ч.2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 2 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Після закінчення іспитового строку він при затриманні за дрібне хуліганство вчинив опір члену громадського формування з охорони громадського порядку. На час розгляду справи щодо цього злочину питання про звільнення Комарова від покарання або його направлення для відбування позбавлення волі, призначеного за попереднім вироком, розглянуто не було. Виходячи з того, що іспитовий строк, встановлений попереднім вироком, закінчився, суд засудив Комарова за ч.2 ст. 342 КК до обмеження волі на строк 3 роки.
Чи правильно вирішив суд?
Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)
Теоретична частина:
1. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.
2. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
3. Звільнення від відбування покарання за хворобою.
4. Звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності.
5. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних інок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
Контрольні запитання і завдання:
1. Що означає звільнення від покарання без його призначення у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності?
2. Що означає звільнення від покарання без його призначення у зв’язку з хворобою особи?
3. За яких умов є можливим звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років?
4. Що означає звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку?
5. Після закінчення яких строків обвинувальний вирок не виконується?
6. Розкрийте особливості звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7 років.
7. У чому полягає сутність давності виконання обвинувального вироку?
8. Які існують строки давності виконання обвинувального вироку?
9. Початок, зупинення, переривання та відновлення перебігу давності виконання обвинувального вироку.
10. До яких категорій осіб не застосовується давність виконання обвинувального вироку?
11. У чому полягає сутність заміни невідбутої частини покарання більш м’яким?
12. Підстави заміни невідбутої частини покарання більш м’яким.
13. Після фактичного відбування якої частини строку покарання можлива заміна невідбутої частини покарання більш м’яким?
14. Правові наслідки вчинення особою нового злочину під час відбування більш м’якого покарання.
Практична частина:
Розв’язати ситуаційні завдання:
Задача 1.Євдокимова засуджено за діяння, передбачене ч. 2 ст. 213 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. При призначенні покарання захисник Євдокимова просив врахувати те, що вчинений підсудним злочин не є тяжким, а також те, що він є добрим сім’янином, позитивно характеризується за місцем праці та просив прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням. Однак, суд йому відмовив у цьому, мотивуючи тим, що призначене покарання є верхньою межею, передбаченою санкцією ч. 2 ст. 213 КК України, тому такого роду звільнення не є доцільним. Який порядок і умови звільнення від відбування покарання з випробуванням передбачені чинним КК України? Чи відповідає рішення суду чинному КК України?
Задача 2.Леонідов 1 січня 1990 року вчинив діяння, передбачене ст. 93 КК України 1960 р. (ч. 2 ст. 115 КК України 2001 року), за що його було засуджено 30 серпня 1999 року до покарання у виді позбавленням волі на строк 15 років. Однак, до 1 травня 2003 року вирок так і не було виконано, оскільки Леонідов в день постановлення обвинувального вироку здійснив втечу через халатність працівників конвою і переховувався від органів правосуддя. Які умови зупинення перебігу давності виконання обвинувального вироку передбачені чинним КК України? Яке рішення має прийняти суд?
Задача 3.До Даниленко було застосовано ст. 83 КК України, оскільки вона була матір’ю дитини дворічного віку. Однак, невдовзі дитина Даниленко померла. Яке рішення має прийняти суд?
Задача 4.Кальчугу 1 червня 2001 р. засуджено за ч. 1 ст. 176-2 КК України 1960 р. (ч. 1 ст. 377 КК України 2001 р.) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. 1 серпня 2001 року він звернувся з проханням про застосування до нього Закону України N 2593-III від 5 липня 2001 року “Про амністію”, оскільки він є ветераном Великої Вітчизняної Війни. Яке рішення має прийняти суд?
Задача 5.Гайсинського було засуджено за вчинення злочину, передбаченого п. 6, 9 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі. У листі до Президента України Гайсинський просив замінити йому довічне позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. Який порядок і умови помилування засуджених передбачений чинним законодавством? Чи підлягає прохання Гайсинського задоволенню?
Задача 6. Через 4 роки 6 місяців після вчинення Фількіною привласнення чужого майна проти неї була порушена кримінальна справа за ч.4 ст. 191 КК. Ще через 3 місяці досудове слідство по обвинуваченню Фількіної було закінчено та справа передана до суду. У ході судового слідства по справі не знайшли підтвердження два епізоди привласнення Фількіною чужого майна, у звязку з чим її дії були перекваліфіковані судом з ч.4 на ч.1 ст. 191 КК. Обвинувальний вирок суд постановив через 3,5 місяця після початку розгляду справи. Яке рішення щодо покарання Фількіної мав прийняти суд при постановленні обвинувального вироку?
Тематика рефератів:
1. Проблемні питання застосування помилування в України.
2. Правова природа та практика застосування амністії.:
Література:11, 14, 40, 57, 60, 65, 70, 79, 88, 89, 116, 125, 129, 146, 149, 150, 160, 170, 180.
Тема 17. СУДИМІСТЬ
Завдання для практичних занять (2 год.)
Теоретична частина:
1. Поняття судимості.
2. Погашення судимості.
3. Зняття судимості.
Контрольні запитання і завдання:
1. Розкрийте сутність поняття судимості.
2. Визначте правові наслідки судимості.
3. Чи визнаються судимими особи, які були реабілітовані?
4. З якого моменту в особи виникає судимість і коли припиняється?
5. Які наслідки спричиняє судимість?
6. Яким є зміст кримінально-правових і загальноправових наслідків судимості?
7. Як впливає судимість на кваліфікацію злочину?
8. Як впливає судимість на звільнення від кримінальної відповідальності?
9. Як впливає судимість на звільнення від покарання?
10. Які існують форми припинення судимості?
11. Що таке погашення судимості?
12. Що означає погашення судимості у зв’язку з фактом відбуття покарання?
13. Охарактеризуйте строки погашення судимості.
14. Що означає погашення судимості у зв’язку зі спливом певних, чітко визначених законом строків після відбуття покарання?
15. З якого часу обчислюються строки погашення судимості при призначенні особі лише основного покарання?
16. Особливості погашення судимості щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 та 79 КК.
17. Як обчислюються строки погашення судимості?
18. З якого часу починає обчислюватися строк погашення судимості?
19. Чи зараховується до строку погашення судимості час, протягом якого вирок не було виконано?
20. Яким чином обчислюється строк погашення судимості у випадку, якщо вирок щодо особи не було виконано.
21. Чим відрізняється погашення судимості від її зняття?
22. Що таке зняття судимості?
23. Охарактеризуйте підстави та порядок зняття судимості.
24. За яких умов є можливим зняття судимості?
25. Яким є порядок зняття судимості?
Практична частина:
Розв’язати ситуаційні завдання:
Задача 1. За вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК, громадянку Алієву було засуджено на 5 років позбавлення волі. У зв’язку з народженням нею під час відбування покарання дитини, вона на підставі ст. 83 КК була звільнена від відбування покарання до досягнення дитиною трирічного віку. Після досягнення дитиною трирічного віку, Алієва була звільнена від покарання. До звільнення від відбування покарання у зв¢язку з народженням дитини Алієва відбула 1 рік і 2 місяці позбавлення волі. Коли Алієва вважатиметься такою, що не має судимості?
Варіант 1.Після досягнення дитиною трирічного віку призначене Алієвій за вироком позбавлення волі було замінено більш м’яким покаранням – штрафом.
Варіант 2.Після досягнення дитиною трирічного віку Алієва була направлена для відбування покарання.
Варіант 3.Після досягнення дитиною трирічного віку Алієва була направлена для відбування покарання із зарахуванням у строк відбування покарання часу, протягом якого вона не відбувала покарання (2 роки і 11 місяців).
Варіант 4.Через 7 місяців після звільнення її від відбування покарання Алієву на підставі ч. 5 ст. 83 КК було направлено для відбування покарання, призначеного за вироком.
Задача 2. Воскобойніков був засуджений за ч. 1 ст. 122 КК на 2 роки виправних робіт. Через півроку після їх відбуття він звернувся в суд з клопотанням про дострокове зняття судимості, мотивуючи своє прохання тим, що наявність останньої є перешкодою для переміни ним його прізвища на інше. Визнавши, що Воскобойніков після відбуття покарання зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, суд достроково зняв з нього судимість. Чи відповідає рішення суду вимогам закону?
Варіант 1.Воскобойніков був засуджений на 2 роки позбавлення волі.
Варіант 2. Воскобойніков був засуджений на 2 роки обмеження волі.
Задача 3. Щербань був засуджений за ч. 1 ст. 199 КК на 5 років позбавлення волі. Через 3 роки після відбуття покарання він вчинив заздалегідь не обіцяне придбання, зберігання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, за що його було засуджено за ст. 198 КК на 2 роки позбавлення волі. Скільки судимостей має Щербань і коли вони будуть погашені?
Задача 4. Парубій був засуджений за ч. 1 ст. 119 КК на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі. До початку звернення вироку до виконання актом про помилування його було звільнено від відбування призначеного покарання. Як запобіжний захід до Парубія застосовувалась застава. З’ясуйте питання про припинення судимості в осіб, яких було помилувано. Коли Парубіій вважатиметься таким, що не має судимості?
Задача 5. За вчинення злочину, передбаченого ст. 116 КК, Паляниця був засуджений на 4 роки позбавлення волі. Після набрання обвинувальним вироком щодо нього законної сили, але до початку звернення його до виконання, Паляницю на підставі закону про амністію було звільнено від відбування призначеного покарання. Як запобіжний захід до Паляниці застосовувалась підписка про невиїзд. З’ясуйте питання про припинення судимості в осіб, до яких застосовано амністію. Коли Паляниця вважатиметься таким, що не має судимості? Варіант 1. До моменту застосування до Паляниці амністії, він 3 місяці перебував у попередньому ув’язненні, час знаходження в якому згідно з ч. 5 ст. 72 КК було зараховано судом до строку призначеного йому покарання.
Задача 6. Димитров був засуджений за ч.2 ст. 286 КК до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Через 2 роки 8 місяців після початку відбування покарання він був умовно-достроково звільнений від відбування основного покарання і частково – на 1 рік – від відбування додаткового покарання.
Який термін повинен пройти після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання Димитрова, щоб він визнавався таким, що не має судимості?
Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)
Теоретична частина:
1. Строки погашення судимості та порядок їх обчислення.
2. Особливості обчислення строку погашення судимості по закінченні строків давності виконання обвинувального вироку, при достроковому звільненні від відбування покарання, заміні невідбутої частини покарання більш м’яким.
Практична частина:
Завдання. Опрацювати та законспектувати основні положення Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про погашення та зняття судимості" № 16 від 26 грудня 2003 року.
Розв’язати ситуаційні завдання:
Задача 1. За завідомо неправдиве показання, що мало місце з його боку у січні 2002р., щодо Грищенка була порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК. Як запобіжний захід до нього на підставі ст. 1541 КПК була застосована застава у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Своє рішення про встановлення такого мінімального розміру застави слідчий мотивував тим, що Грищенко є раніше судимою особою. У квітні 2002р. Грищенка було засуджено за ч. 2 ст. 384 КК на 5 років позбавлення волі. Як на обставину, що обтяжила покарання підсудного, суд також послався на попередню судимість Грищенка.
Матеріалами справи встановлено, що у липні 1999 р. Грищенко був засуджений за наклеп за ч. 2 ст. 125 КК України 1960 р. до 2 років виправних робіт. Відбув призначене за вироком покарання 10 серпня 2001р. Чи правомірно слідчий і суд врахували попередню судимість Грищенка?
Задача 2. Вироком місцевого суду, проголошеним 17 березня 2003р., Купцов був засуджений за хуліганство за ч. 1 ст. 296 КК до штрафу. 1 квітня 2003р. він знову грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, за що його засуджено за ч. 3 ст. 296 КК як за хуліганство, вчинене особою, раніше судимою за хуліганство. Чи обгрунтовано Купцов засуджений за ч. 3 ст. 296 КК?
Задача 3. За вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК, засуджені:
- Правдиченко – на 3 роки позбавлення волі;
- Рахімов – на 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки;
- Мудра – на 4 роки обмеження волі;
- Співак – до 2 років виправних робіт;
- Теплинська – до штрафу у розмірі 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коли Правдиченко, Рахімов, Мудра, Співак і Теплинська вважатимуться такими, що не мають судимості?
Задача 4. Устинова було засуджено за ч. 1 ст. 115 КК на 11 років позбавлення волі. За рік до закінчення строку відбування призначеного покарання він умисно заподіяв ув’язненому Чижову середньої тяжкості тілесне ушкодження, за що був засуджений за ч. 1 ст. 122 КК на 3 роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК йому остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді 4 років позбавлення волі. З’ясуйте питання про припинення судимості в осіб, які відбули покарання, призначене за сукупністю вироків. Коли судимість в Устинова буде припинена?
Задача 5. Невського було засуджено за ч. 3 ст. 286 КК на 9 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки. Після відбуття 6 років позбавлення волі він був умовно-достроково звільнений від відбування покарання (основного та додаткового). Через 2 роки після умовно-дострокового звільнення Невський звернувся в суд з клопотанням про дострокове зняття з нього судимості. Чи вправі суд достроково зняти з Невського судимість?
Задача 6.Боровик був засуджений за ч.1 ст. 367 КК до штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади на строк 2 роки і сплатив штраф через 4 місяці після набрання вироком законної сили.
Варіант 1.Боровик був засуджений за ч.1 ст. 367 КК до виправних робіт на строк 2 роки з позбавленням права обіймати певні посади на строк 3 роки і відбув повністю основне покарання.
Який термін має пройти після набрання вироком законної сили для того, щоб судимість у Боровика вважалася погашеною?
Тематика рефератів:
1. Інститут судимості та його значення в кримінальному праві України.
2. Кримінально-правове значення судимості для кваліфікації злочинів.
Література: 45, 46, 69, 78, 81, 84, 113, 131, 146, 188, 221, 225.
Тема 18. ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ
Завдання для самостійної роботи студентів (4 год.)
Теоретична частина:
1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
2. Види примусових заходів медичного характеру.
3. Примусове лікування.
Контрольні запитання і завдання:
1. Розкрийте поняття примусових заходів медичного характеру.
2. Що є метою примусових заходів медичного характеру?
3. Що є підставою та умовами застосування примусових заходів медичного характеру?
4. Примусові заходи медичного характеру, а також примусове лікування та права людини.
5. До яких осіб застосовуються примусові заходи медичного характеру.
6. Назвіть види примусових заходів медичного характеру.
7. Які критерії враховує суд у разі призначення певного виду примусових заходів медичного характеру?
8. Що означає надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку? Охарактеризуйте порядок надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
9. Що таке психіатричний заклад?
10. Охарактеризуйте порядок примусової госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
11. Охарактеризуйте порядок примусової госпіталізації до психіатричного закладу із посиленим наглядом.
12. Охарактеризуйте порядок примусової госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
13. Що є підставою для зміни виду примусових заходів медичного характеру?
14. Що є підставою для припинення застосування примусових заходів медичного характеру?
15. Охарактеризуйте порядок, підстави та орган, який продовжує, змінює або припиняє застосування примусових заходів медичного характеру.
16. Відбування покарання після припинення примусових заходів медичного характеру.
17. Що таке примусове лікування?
18. Що є підставою та умовами застосування примусового лікування?
19. У чому полягає відмінність між примусовими заходами медичного характеру і примусовим лікуванням?
20. Поняття та порядок здійснення примусового лікування.
21. До кого може бути застосоване примусове лікування?
22. Чи може застосовуватися примусове лікування до хронічних алкоголіків та наркоманів?
Практична частина:
Завдання. Опрацюйте та законспектуйте основні положення Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" № 7 від 3 липня 2005 року.
Розв’язати ситуаційні завдання:
Задача 1. В ухвалі суду в справі Маньківа зазначається: «Вина Маньківа у вчиненні умисного вбивства повністю підтверджена, але у зв’язку з тим, що він вчинив ці дії у стані неосудності, кримінальна справа відносно нього підлягає закриттю, а сам Маньків – госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом». Дайте правову оцінку наведеному витягу з ухвали суду.
Задача 2. Гранаткін був засуджений за ч. 3 ст. 133 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.1 ст. 96 КК до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 8 місяців до суду було внесено подання про умовнодострокове звільнення від відбування покарання Гранаткіна на підставі п.1 ч.3 ст. 81 КК. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Гранаткін не закінчив лікування від сифілісу. Чи обґрунтоване рішення суду?
Задача 3.За умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони щодо Козлова була порушена кримінальна справа за ст. 124 КК. На стадії досудового слідства судово-психіатрична експертиза встановила, що він страждає на шизофренію в параної дальній форм, а тому має визнаватись неосудним. Обгрунтована необхідність застосувати примусовий захід медичного характеру у виді його госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом. Як має вирішити справу суд?
Задача 4.За заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження Гроба було засуджено за ч.1 ст. 121 КК до 5-ти років позбавлення волі. Через 1 рік після початку відбування покарання його примусово госпіталізували до психіатричного закладу для проведення обстеження. Комісія дійшла висновку, що за своїм психічним станом Гроб не здатний усвідомлювати свої дії і підлягає госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом. Як має вирішити справу суд?
Задача 5. За вчинення розбою Галушко був засуджений за ч. 1 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Через 7 місяців після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’язку з цим до Галушка були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Через 4 роки 4 місяці Галушко одужав і примусові заходи медичного характеру були щодо нього припинені. Чи підлягає Галушко покаранню за вчинений ним злочин?
Задача 6.За ч. 2 ст. 17, ст. 94 КК 1960 р. Лукіна засуджено за замах на умисне вбивство до позбавлення волі на строк 8 років із застосуванням на підставі ч.2 ст. 14 КК 1960 р. примусового лікування від алкоголізму. Через півроку після початку відбування покарання набрав чинності КК 2001 р. У зв’язку з цим Лукін, не заперечуючи того, що він є хронічним алкоголіком, звернувся до суду з проханням скасувати примусове лікування від алкоголізму, оскільки ця хвороба не становить небезпеку для здоров’я інших осіб.
Яке рішення по заяві Лукіна має прийняти суд?
Задача 7.За зараження венеричною хворобою неповнолітнього Широкову було засуджено за ч.2 ст. 133 КК до обмеження волі на строк 4 роки. Крім того до неї на підставі ч.1 ст. 96 КК було застосовано судом примусове лікування від гонореї. В апеляції Широкова просила апеляційний суд не застосовувати до неї примусове лікування або принаймні визначити його строк.
Чи може задовольнити апеляційний суд прохання Широкової?
Тематика рефератів:
1. Види примусових заходів медичного характеру за КК України.
2. Примусове лікування осіб, які страждають алкоголізмом, наркоманією чи токсикоманією.
Література:13, 14, 18, 25, 29, 65, 68, 89, 91, 92, 119, 123, 155, 208, 216, 248.
Дата добавления: 2018-05-31; просмотров: 400; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!