Складнопідрядні речення з підрядними обставинними: причини, умови, наслідкові, допустові.
Підрядними причини називаються речення, що вказують на причину того, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?
Підрядні речення причини приєднуються до головних сполучниками бо, тому що, від того що, через те що. Сполучення тому що, від того що, через те що інколи можуть розриватися; тоді кому ставимо перед сполучником що:
Ми повинні виграти матч, тому що краще підготувалися до змагань. — Ми повинні виграти матч тому, що краще підготувалися до змагань.
Підрядними причини називаються речення, що вказують на причину того, про що йдеться в головному реченні, і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?
Підрядні речення причини приєднуються до головних сполучниками бо, тому що, від того що, через те що. Сполучення тому що, від того що, через те що інколи можуть розриватися; тоді кому ставимо перед сполучником що:
Ми повинні виграти матч, тому що краще підготувалися до змагань. — Ми повинні виграти матч тому, що краще підготувалися до змагань.
Підрядними наслідковими називаються речення, у яких вказується на наслідок дії головного речення і які відповідають на питання внаслідок чого?
Теплий туман слався по полю і наливав балку посамі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський).
З головним реченням підрядні наслідкові поєднуються сполучником так що.
Підрядними допустовими називаються речення, які вказують на умови, незважаючи на які або всупереч яким відбувається дія, виражена в головному реченні, і які відповідають на питаннянезважаючи на що?
|
|
|
У полі ще лежав сніг, хоч весна брала своє.
З головним реченням підрядні допустові поєднуються сполучниками хоч, хоча, хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що та ін.
Якщо підрядне допустове речення стоїть перед головним, то між реченнями можуть вживатися протиставні сполучники а, але, зате, однак, проте.
Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою (В. Сосюра).
Окрім сполучників, підрядні допустові поєднуються з головним реченням сполучними словамискільки, як з підсилювальною часткою не.
Скільки на море не дивись, воно ніколи не набридне. Як вовка не годуй, він усе в ліс дивиться (Народна творчість).
Складнопідрядні речення з підрядними супровідними. Сполучники і сполучні слова в складнопідрядних реченнях з обставинними підрядними. Розділові знаки у складнопідрядному реченні.
Підрядними супровідними (або приєднувальними) називається такі підрядні частини, які містять в собі додаткові відомості до головної частини з відтінком оцінки, висновку, підсімку чи узагальнення, але не розкривають змісту головної частини.
|
|
|
Підрядна частина переважно знаходиться після головної і приєднується до неї не сполучниками, а лише сполучими словами що (в різних відмінках з прийменниками і без них), де, куди, звідки, коли, як, навіщо, причому, чому.
Наприклад: Ні, він рішуче має до нас симпатію, що видно з його обличчя.(Коцюб.); Ось де я, коли вам треба(Котл.)
29. Складні речення з кількома підрядними. Розділові знаки в таких реченнях.
Складнопідрядні речення з кількома підрядними
| З однорідною підрядні-стю | З послідовною підрядні-стю | З неоднорідною підряд-ністю |
| Речення, в яких усі під-рядні залежать від одно-го й того ж слова в го-ловному реченні: В роз-палі жнив’яної спеки, десь під кінець липня, заповзялися вечорами по роботі ходити при мі-сяці до річки купатися, як би пізно не закін-чували працю і як би далеко від річки не жнивували (В. Коз.). | Речення, в яких перше підрядне залежить від го-ловного, друге – від пер-шого підрядного, третє – від другого: Як заздрила тим людям, що не мали відпочинку, поки їх не-людська втома не вали-ла на часинку (Л. Укр.). | Речення, в яких підряд-ні по-різному характе-ризують головне (від-носяться до різних чле-нів): Іду я до дядька Себастіяна, прислуха-ючись, як за тинами підстрибує морозець, придивляючись,як у тінях і дрімливих мі-сячних калюжах зако-лихуються хати (М. Ст.). |
Поєднання різних видів підрядності називається комбінованою, або мішаною підрядністю.
|
|
|
Розділові знаки в складнопідрядному реченні
| Правила | Приклади |
| 1. Підрядні частини речення відокрем-люються від головних комами незале-жно від їх позицій. 2. Комами відокремлюються неповні підрядні частини речень, які приєдну-ються порівняльними сполучниками як, наче, мов, ніби, мовбито, немов тощо. 3. Між головною і підрядною частина-ми кома не ставиться, якщо: - підрядна частина починається част-кою не; - підрядна частина, що стоїть після головної, складається з одного слова; 4. Якщо підрядна частина стоїть після головної і приєднується складеним сполучником підрядності типу тому що, через те що, завдяки тому що, внаслідок того що, з тих пір як, пе-ред тим як, після того як, незважа-ючи на те що,то кома ставиться або перед усім складеним сполучником, або всередині його (залежно від змісту речення), але тільки один раз. Примітка.Якщо підрядна частина зі складеним сполучником стоїть перед головною, то всередині сполучника кома не ставиться. 5. Якщо підрядна частина речення приєднується до головної за допомо-гою складених сполучників в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тим часом як, навіть якщо, то кома ставиться перед сполучником. 6. Між однорідними підрядними час-тинами, не з’єднаними сурядними сполучниками, ставиться кома. 7. Між однорідними підрядними час-тинами, з’єднаними неповторюваними єднальними чи розділовими сполучни-ками, кома не ставиться. 8. Між однорідними підрядними час-тинами, з’єднаними повторюваними сурядними сполучниками, ставиться кома, але перша підрядна частина від головної комою не відділяється. · У складнопідрядному реченні між двома сполучниками, що стоять поряд ставиться кома, якщо частину, яка по-чинається другим сполучником, мож-на перемістити або опустити без пере-будови речення. 10. Між ускладненими або далекими за змістом підрядними частинами, не з’єднаними між собою сполучниками сурядності, може вживатися крапка з комою. 11. Якщо підрядна частина вимовляє-ться з підвищеною інтонацією з метою її смислового виділення, то вона відді-ляється тире або комою і тире. 12. Якщо підрядна частина роз’яснює присудок головної частини, то між ни-ми ставиться двокрапка. | Попід горою, що звелася над запсіль-ською долиною, розкинулося село (І. Ц.). Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина, красується, любує-ться на всю Україну (Т. Ш.). Дівчину тривожило не що мати ска-же, а як на це відреагує батько. Човни, що стоять прикуті ланцюга-ми в затоці, здебільшого мають най-мення, і по самій назві вже можна вгадати чий (О. Г.). Останньої в серпні неділі, за два дні перед тим, як збиратися її синам у дорогу, повернулися вони всією роди-ною до рідної хати (В. Коз.). Перед тим як збиратися в поїздку, вони владнали всі свої справи.. Здавши документи в штаб, Черниш, перш ніж іти в батальйон, з’явився, за офіцерським звичаєм, відрекомен-дуватись командирові полку (О. Г.). Він уявляв, як радо вітатиме вона його, як гарно буде йти поруч із нею в цю чудову теплу ніч до церкви (Л. Ян.). Коли завіє завірюха і степ занесе снігом, половці послаблюють пиль-ність, а іноді й зовсім не стережуть невільників (В. Мал.). Баба знала і які трави збирати, і як їх заварювати, і як лікувати ними. Ішли по неоглядному степу, та, коли скінчилося море пшениці, грунт по-чав сіріти, обернувся на супісок (І. Сенч.). Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зелени-ми хвилями; коли обважнілі колос-ки черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми во-лошками та червоними маківками (Н.-Л.). Де не повернеться – всюди за ним золоте гілля росте (Гр. Т.). Думалося: що мене чекає в цьому місті цього разу? (В. Логв.). |
|
|
|
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 894; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!