Теорії походження суспільства
Nbsp;
Лекція № 2
Соціальна структура суспільства
План.
1. Поняття суспільства.
2. Теорії походження суспільства.
3. Соціальна революція і соціальний прогрес.
4. Руйнування суспільства. Аномія.
5. Типологія суспільств.
Контрольні питання та завдання до попередньої теми
1. Назвіть передумови і причини виникнення соціології.
2. Дайте визначення об'єкта і предмета соціології.
3. Чим. відрізняється соціологічна проблема від соціальної проблеми?
4. Поясніть чим соціологія відрізняється від інших суспільних наук.
5. У чому полягає специфіка соціологічного підходу до вивчення соціальних явищ?
6. Охарактеризуйте основні функції соціології та наведіть приклади їх реалізації.
7. Що таке "метод" і "методологія дослідження"?
8. Охарактеризуйте теоретичні методи соціології. Наведіть приклади.
9. Що таке "вибірка" в соціологічному опитуванні?
10.У чому особливість включеного та невключеного спостереження?
11.Наведіть приклад контент аналізу документів.
12.Розкажіть про природні та штучні соціальні експерименти. Наведіть їх приклади.
Поняття суспільства
Людина — це соціальне явище.
У тому сенсі, що поведінка людини визначається не біологічно (інстинктом), а під впливом інших людей, визначається певним типом культури. Люди пов'язані між собою численними ниточками соціальних взаємодій і стосунків, деякі з них є стійкими, а інші — виникають спонтанно.
|
|
Суспільство — це сукупність усіх видів взаємодії та форм об'єднання людей, що склалися історично, в якій знаходить вияв їх взаємозалежність один від одного.
Людей у суспільство об'єднують головним чином три ознаки — спільна культура, спільна територія та спільна ідентичність:
—спільна культура, що передається з покоління в покоління, дає їм спільні цінності, норми, "зразки життя";
—спільна територія, яку вони вважають своєю, дає їм спільний простір, місце, де вони можуть на практиці реалізовувати свої культурні взірці;
—спільна ідентичність, тобто усвідомлення своєї приналежності до певної спільноти, виникає внаслідок відчуття людиною своєї причетності до носіїв певної культури, що реалізовується на певній території.
Суспільство є системою.
Соціальна система — цілісне утворення, головним елементом якого є люди, їх зв'язки, взаємини та взаємодії, а також соціальні інститути та організації, соціальні групи, спільноти, норми і цінності.
Суспільство є системою, яка самовідтворюється.
Відтворюючи себе, суспільство зберігає свою цілісність і змінюється.
Виникають нові структурні елементи, норми і цінності.
|
|
У філософській та соціологічній думках виділяють три різновиди системних уявлень про суспільство: системно-механічне; системно-органічне; синтетичне (поєднує риси перших двох.
1.)Системно-механічне уявлення.
Під впливом механіки (і фізики взагалі) представники цього напрямку намагалися звести закономірності функціонування і розвитку суспільства до механістичних закономірностей.
Вони в основному концентрували свою увагу на вивченні причинно-наслідкових явищ: одна подія зумовлена іншою, інша — ще іншою і так далі.
Суспільство вони вважали чимось подібним до механічного агрегату.
Відомим представником механіцизму вважають італійського вченого Вілфредо Парето (1848—1923).
Він вважав, що суспільство є своєрідним механізмом, який збудований з атомів — людей. Вони становлять систему, що складається з окремих елементів, які взаємопов'язані і впливають один на одного. Ці елементи неоднорідні. Кращі складають еліту, яка керує суспільством. Рівновага в системі забезпечується циркуляцією еліти: кращі з представників низів можуть підніматися догори і входити в еліту, а ті члени еліти, які деградують — опускаються донизу.
|
|
Системно-органічне уявлення.
Представниками цього напряму в соціології є Огюст Конт, Герберт Спенсер.
Системно-органічне розуміння суспільства з'явилося під впливом Чарльза Дарвіна.
"У політиці системно-органічна точка зору призводила до возвеличення суспільства на противагу індивідові. Це гармоніювало зі зростаючою могутністю держави, а також із націоналізмом, який міг звернутися до дарвінівського вчення про виживання найсильніших, застосовуючи його вже не до індивідів, а до націй" (Бертран Рассел).
Суспільство — це своєрідний організм, система, яка перебуває у постійному розвитку подібно до живого організму. Наприклад, у процесі свого розвитку суспільство"нарощує масу" (зростає кількість населення, матеріальні ресурси); має свою "нервову систему" (шляхи сполучень та інші засоби комунікацій), "м'язи" (силові структури — армія, поліція), "мозок" (уряд, парламент), "кровоносну систему" тощо.
Петро (Петер) Лілієнфельд (1829—1903) — німецький соціолог, який жив і працював в Росії, вважав, що торгівля виконує в суспільстві ті ж функції, що і кровообіг в організмі, а функції уряду аналогічні функціям мозку.
Австрійський вчений Альберт Шеффле(1831—1903) у праці з характерною назвою "Будова і життя соціальних тіл" аналізував економічне життя суспільства як пряму проекцію обміну речовин в організмі. Пов'язані один з одним органи, утворюють систему єдиного організму. Якщо якийсь орган перестає функціонувати, або дає збої, організм не може функціонувати нормально і може взагалі вийти з ладу.
|
|
Синтетичне уявлення.
Еміль Дюркгейм вважав, що примітивні суспільства відрізняються "механічною солідарністю",у них колективна свідомість і колективні уявлення діють як репресивна сила, що згуртовує індивідів у суспільство.
Із зростаючим розподілом праці індивід починає усвідомлювати свою залежність від суспільства, яка раніше підтримувалася лише завдяки репресивним засобам до людей з боку держави.
Німецький соціолог Фердинанд Тьонніс (1855—1936) виділяв два типи соціальних спільнот — "гемайншафт" ("органічна" община притаманна традиційному суспільству) і "гезельшафт" ("механічне" суспільство, яке постало волюнтаристським, раціональним шляхом).
Теорії походження суспільства
"Стихійні соціологи" зазвичай називають три гіпотези походження суспільства:
1. еволюційну("праця створила людину", перетворивши стадо в співтовариство виробників);
2. теологічну ("Бог створив людину і заповів їй Закон");
3. космічну ("все це справа рук інопланетян").
Як уже зазначалося, суспільство виникає тоді, коливиникає суспільне життя, тобто взаємини людей перестають бути спонтанними і хаотичними, а набувають певної структури.
Наука пропонує такі теорії походження суспільства:
—Інструментальна.
Використовуючи знаряддя праці, люди навчалися працювати, підвищувався їх добробут. Це привело до функціонального поділу общини, закріплення розподілу праці, до появи майнових відмінностей.
Взаємини людей набувають певної структури, виникає і починає розвиватися соціальна організація.
—Сексуальна.
Особливість людини — позасезонний характер розмноження і задоволення від сексуальних зносин.
Це могло призводити до спонтанного, неконтрольованого спалаху народжуваності, який вибивав життя групи із ритму, ослаблював її.
Встановлення контролю за народжуваністю привело до появи сім'ї і норм, які регулювали сексуальні, а поряд з тим і всілякі інші стосунки членів спільноти. Регламент відтворення привів до планування господарського життя, а результатом цього стала поява соціальної організації.
—Кратична.
Сила і розум розподілені серед людей нерівномірно. Жадібність і цікавість - ці якості перетворюються в фактори, які дозволяють певним групам зайняти лідерськупозицію і отримати кращу їжу, кращих сексуальних партнерів тощо.
Лідери починають формувати й утверджувати систему правил, вшанування вождів, розподіл привілеїв, передавання влади.
—Гендерна.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 2426; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!