Вибірковість і тривалість митного контролю

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Під визначенням обсягу митного контролю слід розуміти, як обсяг операцій, пов’язаних зі здійсненням митного контролю (митних процедур) так і обсяг (необхідну кількість) предметів такого контролю.

Необхідні форми та обсяг митного контролю визначають посадові особи митних органів (відповідно до затверджених технологічних схем митного контролю, правил, порядків, тощо), хоча поряд з цим достатність окремих форм митного контролю може бути передбачена міжнародними договорами за участю України, окремими законодавчими та нормативно-правовими актами, а також наказами та розпорядженнями Державної митної служби України. Так наприклад, особистий огляд статтею 57 цього Кодексу визначений винятковою формою митного контролю. Також, відповідно до вимог статті 66 цього Кодексу може бути встановлене звільнення від окремих форм митного контролю.

У ряді випадків митний контроль може здійснюватись в межах перевірки документів (наприклад при здійсненні пропуску товарів зазначених у статтях 67, 286-295 цього Кодексу), або огляду, що полягає у перевірці зовнішнього вигляду транспортних засобів, товарів, що у них знаходяться, без відкриття вантажних приміщень, тари й упаковки (наприклад при огляді територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитись товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи).

Рішення про доцільність застосування таких форм митного контролю, як митний огляд та переогляду товарів і транспортних засобів приймається, як правило, у ході перевірки документів або їх зовнішнього огляду.

У виборі форм та обсягів митного контролю митні органи керуються такими основними принципами:

-митний контроль повинен забезпечувати виконання основних завдань здійснення митної справи;

-у ході митного контролю не повинні порушуватися основні права й свободи людини.

Незастосування будь-яких форм митного контролю, так само як і звільнення від них не звільняє громадян і підприємства від обов’язків по додержанню законодавства України з питань митної справи.

З метою забезпечення завдань здійснення митної справи митні органи, у разі необхідності, можуть використовувати усі форми митного контролю, передбачені статтею 41 цього Кодексу й проводити такий контроль у повному обсязі, у тому числі й після пропуску товарів і транспортних засобів (відповідно до положень статті 69 цього Кодексу).

Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Митний контроль закінчується:

- у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

У разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Тривалість знаходження товарів та транспортних засобів під митним контролем, як і кінцевий термін такого знаходження безпосередньо залежать від обраного митного режиму (у відповідності з видами митних режимів встановленими статтею 185 цього Кодексу).

Якщо товари декларуються у режимі транзиту, або режимі, що передбачає їх переміщення через митний кордон України для вільного обігу, така тривалість може визначатись днями, а якщо обирається, наприклад, режим митного складу перебування товарів під митним контролем може продовжуватись до трьох років.

Початком митного контролю при ввезенні товарів і транспортних засобів визначений момент перетину ними митного кордону України, який засвідчується шляхом простановки на товаросупровідних документах штампу “Під митним контролем”.

Початком митного контролю по відношенню до товарів і транспортних засобів, що вивозяться є момент пред’явлення їх для митного оформлення та їх декларування митному органу. Пред’явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення невід’ємно пов’язане з процедурою декларування, яке може здійснюватись письмово, усно, або шляхом вчинення дій. Процедуру декларування врегульовано нормами статті 81 цього Кодексу. Умови та порядок застосування форм декларування визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому статтею 72 цього Кодексу встановлено, що засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах. Практика здійснення митного контролю розуміє під цим простановку штампу “Під митним контролем”.

Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України залежить від особливостей функцінувння того чи іншого пункту пропуску, умов здійснення у ньому митного контролю. Конкретно вона встановлюється відповідно до технологічної схеми здійснення митного контролю, що затверджуються керівником митного органу в пункті пропуску і погоджуються керівниками інших органів державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через державний кордон України, а також визначають час і послідовність виконання кожним із цих органів контрольних функцій. Така технологічна схема розробляється відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Закінчення митного контролю при ввезенні товарів і транспортних засобів визначене здійсненням у повному обсязі, тобто завершенням їх митного оформлення. Відповідно до положень статті 78 цього Кодексу митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного Кодексу України відповідно до заявленого митного режиму. При цьому, під здійсненням у повному обсязі митного оформлення розуміється завершення митного оформлення у відповідності з режимом, що передбачає розпорядження товарами, пропущеними через митний кордон України без митного контролю.

При вивезенні з України товарів, що експортуються митний контроль закінчується у момент перетину митного кордону України. Пропуск експортних товарів за межі митної території України здійснюється тільки після звірення відомостей, зазначених в електронній копії відповідної вантажної митної декларації, з відомостями у товаросупровідних документах та після перевірки (за рішенням митного органу) фактичної наявності, кількості, номенклатури і стану товарів. Факт пропуску товарів за межі митної території України засвідчується простановкою на четвертому примірнику вантажної митної декларації особистої номерної печатки посадової особи митного органу в пункті пропуску та здійсненням відмітки в центральній базі даних ІАМУ. У випадку вивезення товарів і транспортних засобів, заявлених у режимі, що передбачає перебування під митним контролем вони знаходяться під таким контролем протягом усього часу перебування у такому режимі.

Тривалість перебування під митним контролем суден закордонного плавання визначена положеннями статті 123 цього Кодексу.

Строки митного контролю

Товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби пред'являються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.

Встановлений у частині першій цієї статті строк, як виняток, може збільшуватися у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Факт пред’явлення товарів і транспортних засобів а також документів на них для митного контролю митним органам засвідчується заявою перевізника або особи, що переміщує товари, яка може бути зроблена усно, або (у встановлених випадках) письмово. Прикладом письмової заяви може бути реєстр документів, що подається внутрішньому митному органу при доставленні товарів у місце призначення, визначене митним органом у пункті пропуску.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про умови збільшення строків пред’явлення та декларування митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України” встановлено, що цей строк може бути збільшений за таких умов:

1) у разі хвороби особи, відповідальної за переміщення товарів і транспортних засобів, що підтверджується відповідним медичним документом за формою, установленою для установ та організацій, які входять до сфери регулювання Міністерства охорони здоров¢я;

2) якщо процедура контролю, який здійснюється іншими органами державної влади під час переміщення товарів через митний кордон України, потребує додаткового часу, що підтверджується довідкою відповідного органу державної влади;

3) у разі настання обставин чи подій, які перешкоджають руху транспортного засобу, що підтверджуються документами, належним чином засвідченими відповідними органами.

Такими обставинами чи подіями вважаються:

-стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток портів, закриття залізничних колій, тощо);

-військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, у якому розташовано пункт пропуску або зона митного контролю;

-страйк;

-злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти перевізника, транспортного засобу чи товару, що перевозиться цим транспортним засобом;

-пригода за участю транспортного засобу, що перевозить товар, яка спричинила повне чи часткове пошкодження транспортного засобу або повну чи часткову втрату товару;

-неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув, пошкодження або розпакування товару створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю громадян або навколишньому середовищу;

-інші схожі за характером обставини чи події.

Залежно від виду обставин чи подій документи, що підтверджують їх наявність та строк дії, можуть видаватися місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, власником підприємства, на якому відбувається страйк, чи вповноваженим ним органом (представником), об'єднаннями, торгово-промисловими палатами, відповідним державним органом з безпеки дорожнього руху, органами Міністерства внутрішніх справ України, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади тощо.

Строки пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів можуть бути продовжені митним органом на строк, достатній для виключення причин, які стали перепоною для своєчасного їх пред’явлення.

Питання збільшення граничних строків пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів вирішуються в кожному окремому випадку керівником митного органу або його заступником на підставі відповідної заяви про це особи, що переміщує товари й транспортні засоби, або перевізника та відповідних документів.

В разі порушення порядку та строків пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів, а також документів на ці товари і транспортні засоби перевізники або особи, що переміщують товари, транспортні засоби, порожні транспортні засоби й транспортні засоби, у яких перевозяться пасажири, несуть відповідальність, згідно положень статті 342 цього Кодексу.

Подання митним органам документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю покладається на осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою покладено на митні органи.

Конкретні випадки, що передбачають таке подання передбачені нормами статті 54 цього Кодексу.

Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю й порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Як правило такі переліки містяться в Типових технологічних схемах пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, передбачених статтею 40 цього Кодексу. В залежності від способу переміщення товарів, їх характеру, кількісних та вартісних розмірів, мети переміщення і таких інших факторів митним органам можуть подаватись різні документи. Основне правило, яке при цьому діє полягає в тому, що такому поданню підлягають усі документи та відомості необхідні для здійснення, у передбаченому обсязі, митного контролю.

Такі документи можна класифікувати за призначенням:

1. Торговельні документи. Це договори (контракти, угоди), рахунки-фактури (інвойси), рахунки за комісійні і брокерські послуги, специфікації, пакувальні листи, тощо. Для здійснення митного контролю можуть подаватись будь-які, у т.ч. факсимільні копії договорів (контрактів, угод), а також засвідчені витяги з таких договорів (якщо вони містять відомості достатні для здійснення митного контролю). Копії договорів (контрактів, угод) та витяги із них повинні бути засвідчені підписом керівника підприємства, що уклало договір та печаткою цього підприємства. При цьому, за наявності підстав вважати, що надані документи містять недостовірні відомості, посадові особи митних органів мають право вимагати їх оригінальні примірники. З метою підтвердження відомостей договору підприємствами-сторонами договору можуть подаватись листи-заяви з зазначенням реєстраційних та банківських реквізитів, підписані керівником та головним бухгалтером підприємства, і завірені його печаткою.

2. Транспортні документи. Це документи на підставі яких товари та транспортні засоби переміщуються через митний кордон. До них відносяться: накладні, коносаменти, дорожні відомості, вагонні аркуші, передаточні відомості, багажні квитанції, тощо.

3. Митні документи. Оформлюються й засвідчуються посадовими особами митних органів. Ними є: митні декларації, свідоцтва про допущення транспортних засобів (контейнерів) до перевезення товарів під митними печатками й пломбами, будь-які ліцензії, свідоцтва, атестати, що видаються митними органами (наприклад ліцензія на здійснення діяльності митного брокера, митного перевізника і т.ін.), документи на товари та транспортні засоби, що підлягають поданню митному органу призначення (наприклад, документи контролю доставки), а також інші документи.

4. Особисті документи громадян, до яких відносяться паспорта, посвідчення, проїзний документ дитини та інші документи, що посвідчують особу, громадянство. Ці документи дозволяють ідентифікувати особу, а також одержати відомості про неї, необхідні для митного контролю та митного оформлення у передбачених законодавством випадках (наприклад, для визначення категорій осіб, що користуються пільгами).

5. Інші документи, необхідні для митного контролю. До таких документів можна віднести реєстраційні документи, установчі документи, документи на підтвердження певних видів діяльності, які не потребують ліцензування, сертифікати (якості, відповідності, походження, ветеринарні, карантинні, тощо), карантинні і такі інші свідоцтва, дозвільні документи, що видаються іншими державними органами, картки-реєстрації контрактів, військові перепустки, документи на право власності (наприклад: свідоцтво на право власності приміщенням митного ліцензійного складу, технічні паспорти транспортних засобів індивідуального користування), акти (у т.ч. складені підприємствами), тощо.

Перелічені документи перевіряються посадовими особами митних органів до прийняття рішення про пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України, або рішення про їх випуск та використання у відповідності до обраного митного режиму.

Перевірка документів полягає у ознайомлені з їх відомостями з точки зору відповідності діючим правилам митного законодавства й повноти їх оформлення. Посадова особа митних органів має право вимагати від декларанта подання додаткових документів, необхідних для митного контролю. Наприклад, у відповідності до Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 № 1598 митні органи повинні вимагати подання копії експортної декларації країни відправлення, а також прайс-листа виробника та продавця товару.

Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України передбачене, що підставою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів є подання перевізником, експедитором чи вповноваженою особою оригіналів таких документів:

-примірників оформлених вантажних митних декларацій (у встановлених випадках) на переміщувані товари й транспортні засоби;

-міжнародної автомобільної накладної (CMR);

-рахунку-фактури (інвойса);

-пакувального листа (cпецифікації);

-книжки міжнародного дорожнього перевізника (Carnet TIR) (у разі потреби);

-ватажної відомості (каргоманіфесту) (у разі потреби);

-авіаційної вантажної накладної (Air Waybill) (у разі потреби);

-коносаменту (Bill of Lading) (у разі потреби);

-свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками й пломбами;

-визначених законодавством України дозвільних документів (у разі потреби) органів державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до Типової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України адміністрацією судна для здійснення митного контролю подаються такі документи та відомості:

-генеральна декларація;

-декларація про вантаж;

-суднова роль;

-список пасажирів;

-декларація про особисті речі екіпажу судна;

-митні декларації (українських членів екіпажу судна);

-список запасів споживання;

-довідка капітана судна про наявність на борту судна наркотичних засобів, зброї та боєприпасів;

-довідка про наявність у судновій касі валюти;

-зобов'язання капітана українського судна про не знесення із судна запасів

споживання, що були закуплені за кордоном;

-інші документи, потрібні при здійснення митних процедур.

Наприклад, до початку навантаження на судно закордонного плавання транспортних засобів та товарів декларант або вповноважена ним особа подає митному органу доручення на навантаження транспортних засобів і товарів.

Подані документи мають бути засвідчені судновою печаткою та підписом капітана судна, за винятком митних декларацій українських членів екіпажу.

Генеральна декларація, вантажна декларація, суднова роль, список пасажирів, вантажні документи (коносаменти, їхні переліки – маніфести), митні декларації членів екіпажу, список суднових запасів подаються на бланках форми Міжурядової морської консультативної організації (Inter-governemental Martitime Consultative Organization – IMCO).

При проведенні митного контролю транспортних засобів та товарів, що вивантажуються із судна, митні органи мають право використовувати додаткові документи, передбачені правилами роботи портів.

При митному контролі повітряних суден, порядок якого регламентовано Типовою технологічною схемою здійснення митного контролю повітряних транспортних засобів перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України передбачене подання посадовим особам митного органу наступних документів:

-генеральна декларація;

-списки запасів споживання;

-каргоманіфести;

-авіаційні вантажні та поштові накладні;

-товаросупровідні документи.

Зазначені документи подаються командиром повітряного судна.

При потребі посадовій особі митного органу можуть подаватися інші документи в порядку, визначеному Держмитслужбою. Наприклад, у відповідності до статті 16 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чікаго, 1947) компетентна влада кожної держави-учасниці має право перевіряти посвідчення й інші документи, передбачені справжньою Конвенцієй. До таких документів згідно статті 29 цієї Конвенції, відносяться:

-свідоцтва на кожного члена екіпажу;

-список прізвищ пасажирів із зазначенням пунктів відправлення й призначення;

-маніфест та докладні декларації на вантаж;

-бортовий журнал;

-дозвіл на бортову радіостанцію.

Додатком 9 до Конвенції Чікаго, 1947, схваленим Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) встановлені єдині форми генеральної декларації, вантажної відомості, картки посадки-висадки пасажира, свідоцтва члена екіпажу повітряного судна.

При перевезеннях залізничним транспортом, згідно Типової технологічної схеми здійснення митного контролю залізничного транспорту перевізників у пунктах пропуску через державний кордон України посадові особи прикордонної передавальної станції зобов’язані подати для здійснення митного контролю та митного оформлення:

-передатну відомість (багажний список);

-залізничні накладні;

-перевізні документи;

-супровідні документи

До основних супровідних документів належать рахунок-фактура, специфікація, пакувальний лист та інші документи, потрібні для здійснення митних процедур.

У разі повернення в Україну залізницею або митним органом суміжної держави товарів (вантажів), внаслідок заборони пропуску на територію цієї держави, разом з зазначеними документами подається ще акт митниці суміжної держави про причину повернення.

При переміщенні товарів в міжнородних експрес-відправленнях (МЕВ) експрес-перевiзник подає посадовим особам митних органів єдиний транспортний документ та митну декларацію М 16.

Для документального контролю енергоносіїв, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі подаються акти прийому-передачі, а також використовуються акти про:

-зняття і накладення пломб;

-фіксування показників лічильників;

-обсяги переміщуваного товару.

Вимоги до мови, якою подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю товарів і транспортних засобів врегульовані нормами статті 77 цього Кодексу.

Неподання митному органу документів, необхідних для митного контролю є порушенням митних правил, відповідальність за яке передбачена положеннями статті 330 цього Кодексу.

Митний орган забезпечує зберігання документів, що були підставою для пропуску транспортних засобів та товарів через митний кордон України на термін і в порядку, установлених Держмитслужбою України. На даний час Переліком документів, що утворюється в установах Держмитслужби України із зазначенням строків зберігання, підписаним Головою Держмитслужби України (29.10.97) та Начальником Головархіву при Кабінеті Міністрів України (17.10.97) для них встановлений термін зберігання не меньше 5 років.

З метою отримання відомостей, необхідних для здійснення митного контролю Митні органи України можуть робити запити про надання інформації до правоохоронних органів України, фінансових установ, податкових та інших контролюючих органів України. Наприклад, від фінансових установ можуть отримуватись відомості та довідки про операції та стан рахунків підприємств, що переміщують товари та транспортні засоби через митний кордон України, митних брокерів, митних перевізників, та інших осіб, що здійснюють діяльність, контроль за якою покладається на митні органи. Вимоги до оформлення запитів про надання інформації можуть погоджуватись на міжвідомчому рівні (наприклад, Протокол № 2 до Угоди про інформаційне співробітництво між Державною митною службою України та Міністерством внутрішніх справ України щодо переліку вимог до оформлення запитів на отримання інформації, підписаний 21.08.2002 (Першим заступником Голови ДМСУ) --- 22.08.2002 (Першим заступником Державного секретаря МВСУ). Поряд з цим правоохоронні органи України, фінансові установи, податкові та інші контролюючі органи України за власною ініціативою, або відповідно до законодавства України можуть інформувати Митні органи України про наявні в них відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Форма власності, характер і призначення підприємства, сфера його діяльності, так само як і його відомче та структурне підпорядкування не можуть бути фактором перешкоди або обмеження права доступу на його територію посадових осіб митних органів, якщо на цій території, у належних йому приміщеннях та інших спорудах знаходяться товари та транспортні засоби, що підлягають митному контролю.

При здійсненні митного контролю посадові особи митних органів мають право доступу також на будь-яку територію, у будь-які споруди й приміщення, де можуть знаходитись товари та транспортні засоби, що підлягають митному контролю, документи необхідні для такого контролю, або здійснюватись діяльність, контроль за якою покладено на митні органи. Наприклад, при проведенні митного огляду судна, на вимогу посадових осіб митного органу капітан, або уповноважена ним особа, зобов’язані відчинити усі навні на судні приміщення. Це ж саме стосується власників складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі, TIR-паркингів і таких подібних місць, де проводиться діяльність, контроль за якою покладений на митні органи, де навіть за відсутності товарів та транспортних засобів, передбачене здійснення митного контролю, наприклад: огляд території й приміщень, перевірка системи звітності та обліку товарів, і т.ін.

Право доступу посадових осіб митних органів на територію та в приміщення підприємств при здійсненні ними митного контролю реалізується на підставі службового посвідчення. Підприємства на яких встановлений окремий спеціальний режим знаходження, переміщення та обліку співробітників не повинні створювати формальностей, заважаючих, або ускладнюючих процедуру пропуску на свою територію посадових осіб митних органів.

Будь-які дії посадових осіб, спрямовані на перешкоджання посадовим особам митних органів в такому доступі є порушенням митних правил відповідальність за яке передбачена положеннями статті 342 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 424 цього Кодексу, для забезпечення доступу в приміщення або на територію де знаходяться товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем посадові особи митної служби України, під час виконання службових обов’язків мають право застосовувати фізичну силу.

На підставі міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, на митному кордоні України може здійснюватися спільний митний контроль разом з митними органами суміжних держав.

Метою запровадження спільного митного контролю (див. Коментар до статті 37 цього Кодексу) є вдосконалення митного контролю за транспортними засобами і вантажами, прискорення їх переміщення через митний кордон (скорочення часу митного оформлення і спрощення митних процедур), недопущення провезення контрабандних товарів, інших предметів і матеріалів, заборонених до ввозу та вивозу, а також запобігання випадкам порушень митних правил (наприклад підміни документів, що містять відомості про товари, після проходження митного контролю однієї із сторін), уникнення черг на кордоні.

Спільний митний контроль разом з митними органами сусідніх держав здійснюється у рамках участі України у міжнародному співробітництві з питань митної справи, форми якого врегульовані положеннями статті 37 цього Кодексу.

Такий контроль проводиться, як правило у пунктах пропуску на митному кордоні України, але з цією метою можуть створюватись й спеціальні спільні пункти пропуску на митному кордоні України.

Спільний митний контроль на митному кордоні України здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів сусідніх держав. Найбільш поширеними його формами є перевірка документів та відомостей, необхідних для такого контролю, митний огляд товарів і транспортних засобів, їх облік. При цьому Митним Кодексом України не встановлено обмежень стосовно застосування форм митного контролю, передбачених положеннями статті 41.

Підставою для запровадження спільного митного контролю на митному кордоні України є положення міжнародних договорів України з питань митної справи. Процедура його запровадженння наведена у коментарі до статті 37 цього Кодексу. Спільний митний контроль здійснюється, як правило протягом визначеного терміну, що обумовлений строком дії відповідного міжнародного договору.

4.3. Зони митного контролю

З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.

Зона митного контролю (ЗМК) – спеціально відведене місце, де митні органи здійснюють необхідні митні формальності по відношенню до зовнішньоекономічних вантажів та транспортних засобів, які ці вантажі перевозять.

ЗМК в пунктах пропуску на державному кордоні відрізняються від ЗМК, які створюються у внутрішніх митницях, наявністю окремої зони або лінії прикордонного контролю, з якої починається огляд транспортних засобів, здійснюється паспортний контроль, визначаються особи, яким заборонений в’їзд до країни та інше.

ЗМК можуть розрізнятися за типом в залежності від виду транспорту (автомобільний, залізничний, водний, повітряний, мультімодальний), напрямків транспортних потоків та магістральних шляхів. Останнім часом використовуються такі назви, як “митний термінал”, “вантажний митний комплекс”, “автопорт”. В аеропортах, в морських та річкових портах, вимоги часу потребують створення мультімодальних ЗМК, де процес митного контролю розповсюджується (одночасно або послідовно) на декілька видів транспорту, які застосовуються для перевезення вантажів з урахуванням специфіки пункту пропуску. Для здійснення заходів митного контролю, інфраструктура ЗМК, як правило, потребує наявності таких основних елементів:

- службові приміщення для працівників митниці;

- місця для розвантаження, перевантаження та навантаження вантажів;

- місце для проведення митного огляду з наявністю технічних засобів контролю;

- майданчик для стоянки транспортних засобів;

- склади тимчасового зберігання (у випадку зміни транспорту або непрямого перевантаження, наприклад складування на причалах порту в очікуванні підходу судна);

- майданчик для стоянки затриманих транспортних засобів;

- відповідну інфраструктуру транспортного руху (залізничні колії, автомобільні дороги тощо) або пасажиропотоку (“зелений” та “червоний” коридори) та інше.

При необхідності в ЗМК передбачають створення окремих транспортних смуг, що обумовлено можливістю блокування провідного руху на період проведення митного контролю вантажу або транспортного засобу та прийняття рішення стосовно пропуску вантажів через митний кордон.

Зонами митного контролю також є території митних складів, складів тимчасового зберігання, магазинів безмитної торгівлі та інші території, в яких діють спеціальні митні режими.

Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 206; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!