Основним сприяючим фактором розвитку травматичного
ретикуліту є:
гіподинамія;
гіпотонія передшлунків;
спотворення смаку;
тривале голодування.
121. Для визначення болісності сітки використовують:
надавлювання на мечоподібний хрящ;
перкусію в ділянці 8–10 міжреберних проміжків;
збирання шкіри в складку на задньому схилі холки;
проводку тварини.
122. Гастрит за характером ексудату буває:
гіперацидний
катаральний
гіпоацидний
фібринозний.
123. Основний патогенетичний механізм гіперацидного гастриту, це:
зниження активності пепсиногену;
посилення перистальтики кишечнику;
пілороспазм;
збільшення кількості вільної соляної кислоти.
124. Причини первинної тимпанії:
згодовування зеленої маси бобових;
закупорення стравоходу;
напування тварин холодною водою після годівлі;
гіпотонія передшлунків.
125. За характером газоутворення тимпанія буває:
простою;
пінявою;
комбінованою;
- вуглекислою.
126. Причиною загибелі тварин за тимпанії є:
серцева недостатність;
асфіксія;
розрив діафрагми;
перитоніт.
127. Протибродильні препарати, що застосовують за тимпанії, це:
Іхтіол;
свіже молоко;
Тимпанол;
молочну кислоту.
128. До хвороб із синдромом колік та явищами перитоніту відносять:
розширення шлунка;
інвагінацію кишечнику;
катаральну ентералгію;
тромбоемболічні коліки.
129. До хвороб із синдромом колік без явищ перитоніту відносять:
|
|
|
метеоризм кишечнику;
заворот кишечнику;
хімостаз;
інвагінацію кишечнику.
У коня втрачений апетит, швидко наростають симптоми колік
під час зондування виділяються гази, перистальтика тонкого кишечника відсутня, жовтушність кон’юнктиви. Діагноз:
копростаз;
заворот товстих кишок;
хімостаз;
катаральна ентералгія.
Лікарські препарати, що є першочерговими для усунення спазму
Кишечнику за катаральної ентералгії, це
Глауберова сіль;
Атропіну сульфат;
Гексаметилентетрамін;
Но-шпа.
132. Основним ланцюгом патогенезу первинного розширення шлунка є:
зменшення виділення соляної кислоти;
пілороспазм;
посилене газоутворення;
серцева недостатність.
133. Для лікування розширення шлунка застосовують:
зондування;
ферменти;
спазмолітики;
очисні клізми.
134. Для лікування катаральної ентералгії застосовують:
Анальгін;
Атропіну сульфат;
зондування;
молочну кислоту.
135. Характерними для патології печінки є синдроми:
жовтяниця;
анемія;
холестаз;
лейкоцитопенія.
136. Ліпотропну дію мають лікарські препарати:
Ліпомід;
Дипромоній;
|
|
|
Метіонін;
Гексаметилентетрамін.
Захворювання печінки, що може ускладнюватись розвитком
асциту:
гнійний гепатит;
цироз;
гепатодистрофія;
амілоїдоз.
138. Жовчогінну дію мають:
аскорбінова кислота;
алохол;
глюкоза 40% розчин;
атропіну сульфат.
Препарати, що застосовують як гепатопротектори під час
патології печінки, це:
Папаверин;
Есенціале;
Вітогепат;
Піпольфен.
Захворювання печінки, що перебігають із підвищеною
температурою тіла, це:
цироз печінки;
гепатодистрофія;
гострий паренхіматозний гепатит;
амілоїдоз печінки.
141. У разі механічної жовтяниці в крові збільшується вміст:
непроведеного через печінку білірубіну;
проведеного і не проведеного через печінку білірубіну;
проведеного через печінку білірубіну;
вміст білірубіну не змінюється.
142. У разі гемолітичної жовтяниці в крові збільшується вміст:
непроведеного через печінку білірубіну;
проведеного і не проведеного через печінку білірубіну;
проведеного через печінку білірубіну;
вміст білірубіну не змінюється.
143. У разі паренхіматозної жовтяниці в крові збільшується вміст:
непроведеного через печінку білірубіну;
|
|
|
проведеного і не проведеного через печінку білірубіну;
проведеного через печінку білірубіну;
вміст білірубіну не змінюється.
144. Причинами паренхіматозного гепатиту є:
гострі інфекційні хвороби;
хронічні інтоксикації;
анемії;
гострі отруєння.
145. Причиною жирового гепатозу у корів є:
висококонцентратний тип годівлі;
згодовування неякісних кормів;
отруєння пестицидами;
гострі інфекційні захворювання.
Порушення білкового обміну за хвороб печінки
характеризуються:
гіперальбумінемією;
диспротеїнемією;
гіпоальбумінемією;
гіпопротеїнемією.
147. До індикаторних для патології печінки ферментів відносять:
аспарагінову амінотрансферазу;
альфа-амілазу;
каталазу;
аланінову амінотрансферазу.
148. Гломерулонефрит, це:
запалення паренхіми нирки і ниркової миски;
запалення мальпігієвих клубочків і капсули Шумлянського-
Боумена;
запалення міжканальцевої сполучної тканини;
запалення капсули нирок.
149. Пієлонефрит, це:
запалення паренхіми нирки і ниркової миски;
. запалення мальпігієвих клубочків і капсули Шумлянського- Боумена;
запалення міжканальцевої сполучної тканини;
|
|
|
запалення капсули нирок.
150. Нефроз, це:
запалення паренхіми нирки і ниркової миски;
запалення мальпігієвих клубочків і капсули Шумлянського-Боумена;
запалення міжканальцевої сполучної тканини;
захворювання, яке характеризується дистрофічними змінами у
ниркових канальцях.
151. Різновиди нефрозу:
ліпоїдний;
токсичний,
амілоїдний,
некротичний.
152. Причиною протеїнурії за гломерулонефриту є:
порушення мікрофільтрації сечі;
гіперпротеїнемія;
ураження базальної мембрани і ендотелію клубочків;
дистрофія канальців.
153. Причиною протеїнурії за нефрозу є:
порушення процесів реабсорбції білка у ниркових канальцях;
гіперпротеїнемія;
ураження базальної мембрани і ендотелію клубочків;
дистрофія канальців.
154. Артеріальний кров’яний тиск підвищується за:
нефрозу;
гломерулонефриту;
пієлонефриту;
уроциститу.
155. Акт сечовиділення за гломерулонефриту характеризується:
полакіурією;
ішурією;
странгурією;
олігакурією.
156. Акт сечовиділення за нефрозу характеризується:
полакіурією;
ішурією;
енурезом;
олігакурією.
157. Причиною розвитку набряків у разі хвороб нирок є:
протеїнурія;
гіпоальбумінемія;
підвищена секреція альдостерону;
гіперальбумінемія.
158. Порція сечі, у якій знаходиться кров у разі уроциститу:
у початковій;
у кінцевій;
у будь-якій;
кров відсутня.
159. Уроцистит – це:
запалення сечовидільного каналу;
запалення сечового міхура;
запалення сечоводів;
запалення ниркової миски.
160. Гостра ниркова недостатність за нефрозу характеризується:
олігурією, підвищенням рівня сечовини і креатиніну в крові;
наявністю в сечі еритроцитів, лейкоцитів і циліндрів;
наявністю в сечі білірубіну, уробіліну, глюкози;
наявністю в сечі білка (1–5%), гіпопротеїнемією.
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 324; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!