ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
На першому занятті студенти проходять ввідний інструктаж з техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт у спеціалізованій лабораторії ткацтва та при проходженні екскурсії у цехах діючого виробництва ВАТ «Херсонський БК». Інструктаж проводиться за інструкціями, розробленими на кафедрі ЕТДТ і затвердженими у встановленому порядку згідно чинного законодавства з охорони праці. Про проходження інструктажу студенти розписуються у журналі з техніки безпеки. Крім того, на початку кожного заняття і перед екскурсією викладач звертає увагу студентів на небезпечні ділянки технологічного обладнання і транспортних шляхів.
Лабораторна робота №1
ЗАГАЛЬНА ТРАНСПОРТНА ТЕХНОЛОГІЯ
ТЕКСТИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА
Мета роботи: вивчення структури транспортної технології текстильного виробництва і принципів розміщення транспортного обладнання і шляхів на ВАТ «Херсонський БК», визначення напрямків типових вантажопотоків
Основні теоретичні відомості
Забезпечення технологічного циклу виготовлення пряжі і тканин транспортними засобами механізації вантажно-розвантажувальних робіт є одним з основних показників рівня сучасного текстильного підприємства. При цьому вирішується ряд принципово важливих моментів: від вибору транспортних засобів до оптимальності вантажопотоків і погодженості їх з основним технологічним циклом окремих цехів і підрозділів, а особливо міжцехової злагодженості роботи.
|
|
|
Комплексна механізація – оптимальне вирішення проблеми забезпечення головного технологічного процесу з точки зору технологічної, економічної, соціальної і організаційної доцільності.
На одну технологічну операцію на будь-якому текстильному підприємстві приходиться від 3 до 6 транспортних операцій, тобто у прядильному виробництві, як і у ткацькому, кількість транспортних операцій складає біля 20-25. При цьому на операціях з переміщення вантажів зайнято 20-30% працюючих на підприємстві, а частка витрат праці на транспортні і складські роботи досягає 30-40% (в тому числі 50-60% робіт виконується основними працівниками, які зайняті на технологічних операціях).
При проектуванні текстильних підприємств розташування технологічного обладнання необхідно виконувати з врахуванням подальшої організації вантажно-розвантажувальних, транспортних і складських робіт. Для правильної організації транспортних і складських робіт необхідне раціональне розташування технологічного обладнання і ефективність обліку і контролю якості продукції, яка випускається.
Вантажопотік – це упорядкований і систематизований рух напівфабрикату по виробничім підрозділам текстильного виробництва або між ними.
|
|
|
З метою визначення типового вантажопотоку необхідно обґрунтувати і накреслити схему технологічного плану прядіння (рис. 1) або ткацтва (рис. 2) з позначенням технологічного обладнання.
Рис. 1. Технологічний план прядіння
Рис. 2. Технологічний план ткацтва
Зміст роботи
1. Проаналізувати принципи розміщення обладнання для зберігання і транспортування сировини, напівфабрикатів і готової продукції.
2. Розглянути на прикладі конкретної транспортної технології забезпечення напівфабрикатами технологічного циклу виготовлення пряжі.
3. Розглянути на прикладі конкретної транспортної технології забезпечення основною пряжею технологічного циклу виготовлення тканин.
4. Розглянути на прикладі конкретної транспортної технології забезпечення утоковою пряжею технологічного циклу виготовлення тканин.
5. Обґрунтувати і накреслити схему технологічного плану прядіння (ткацтва) для виготовлення пряжі заданої лінійної щільності (тканини заданого артикулу).
6. Визначити основні вантажопотоки прядильного (ткацького) виробництва, які забезпечують обраний технологічний план прядіння (ткацтва).
|
|
|
7. Проаналізувати взаємозв’язок транспортних технологій прядильного і ткацького виробництв.
8. Вказати заходи щодо забезпечення техніки безпеки при проведенні транспортних і складських робіт на підприємстві.
Контрольні питання
1. Які види транспортного обладнання використовуються у цехах і підрозділах ВАТ «Херсонський БК»?
2. В чому полягає сутність погодження головного технологічного циклу і транспортної технології?
3. Які головні аспекти визначення правильності вибору транспортної технології?
4. Дати поняття вантажопотоку.
5. Дати поняття основного і зворотного вантажопотоку.
6. З якою метою передбачають наявність проміжних складів у відділах прядильного і ткацького виробництва?
7. В чому полягає складність переходу від механізації транспортної технології до її автоматизації?
Лабораторна робота №2
КРАН МОСТОВИЙ (КРАН-БАЛКА)
Мета роботи: вивчити конструкцію, принцип дії і технічну характеристику мостового крану, призначення його основних вузлів і механізмів
Основні теоретичні відомості
Мостові крани призначені для підйому і переміщення штучних і тарних вантажів за довільними маршрутами у складах, цехах і на прийомних вантажних площадках. Вони забезпечують високу маневреність переміщення вантажів у будь-якому напрямку простору, що обслуговується, за рахунок наявності двох ступенів свободи рухомого складу, тобто механізму підйому і механізму переміщення вантажу. Цей механізм пересувається разом із кран-балкою уздовж підкранових колій і поперек підкранових колій по їздовому шляху кран-балки.
|
|
|
Мостові крани поділяються на: підвісні і опорні; однобалкові і двохбалкові; з ручним, електричним і спеціальним приводом; простої, ферменної і рамної конструкції і т.д.
Мостові крани вибираються за основними техніко-економічними параметрами – вантажопідйомності і продуктивності.
Коефіцієнт використання крана за вантажопідйомністю:
, (1)
де mван – маса вантажу, який підіймається (з транспортною тарою), кг;
mн – номінальна вантажопідйомність, кг.
Добовий коефіцієнт використання крану:
, (2)
де n – число годин роботи за добу (беруть з виробничої програми).
Продуктивність мостового крану:
, кг/год (3)
де Кван – коефіцієнт використання вантажопідйомності крану;
Кд – коефіцієнт використання крану за добу;
Тд – добовий фонд часу, год;
Тц – тривалість транспортного циклу, хв.
Тривалість транспортного циклу:
, (4)
де (1,1 ¸ 1,2) – коефіцієнт, який враховує втрати часу на розгін і гальмування крану;
tц – час, який необхідний для виконання однієї транспортної операції (визначається за довідниками), хв;
n – число транспортних операцій у циклі.
Зміст роботи
1. Описати призначення і конструктивні особливості основних видів мостових кранів.
2. Привести схему кран-балки електричної.
3. Розглянути профіль і кріплення балок підкранового шляху.
4. Описати тип механізму підйому і переміщення вантажу.
5. Привести схему вантажозахватного пристрою, який використовується.
6. Привести послідовність операцій транспортної технології, яка виконується за допомогою мостового крану.
7. Розрахувати основні техніко-економічні показники роботи мостового крану.
Контрольні питання
1. Чим відрізняється мостовий підвісний кран від опорного?
2. В яких виробничих приміщеннях і для яких технологічних операцій використовують мостові крани?
3. Якими механізмами підйому і переміщення вантажу забезпечується кран-балка?
4. Яка швидкість підйому вантажу, переміщення талі і мостової балки?
5. Що представляє собою профіль мостової балки і балок підкранового шляху?
Лабораторна робота №3
ЕЛЕКТРОНАВАНТАЖУВАЧ
Мета роботи: вивчити устрій і принцип дії електронавантажувача, його призначення і технічні характеристики
Основні теоретичні відомості
Електронавантажувач являє собою самохідний візок з малим радіусом повороту. Електронавантажувач призначений для підйому вантажів і переміщення їх на невеликі відстані. Відрізняється високою маневреністю і широко використовується на складах бавовни прядильної фабрики і підготовчого відділу ткацької фабрики. У передній частині електронавантажувача розташована рама, по напрямних якої переміщується каретка з вилочним захватом. За допомогою спеціальних захватів відбувається захоплення і підйом кип бавовни, ящиків-піддонів і візків різної конструкції з розміщеними на них напівфабрикатами.
Продуктивність електронавантажувача може розраховуватися за наступними формулами у залежності від наявності вихідних даних:
, кг/год (1)
, кг/год (2)
де mн – номінальна вантажопідйомність, кг;
Кван – коефіцієнт використання вантажопідйомності;
Тц – тривалість транспортного циклу (час, який витрачається на один рейс), хв;
Кн – коефіцієнт нерівномірності вантажопотоку (1,2…1,25);
mван – маса вантажу, який перевозиться за один рейс, кг.
Коефіцієнт використання вантажопідйомності:
. (3)
Ширина основних проїздів для електронавантажувача залежить від ширини вантажу b і величини С, яка визначається за формулою:
, м (4)
де А – ширина електронавантажувача, м;
r – внутрішній радіус повороту електронавантажувача, м.
Приблизне значення величини С можна визначати за довідковою літературою [3].
При ширині вантажу b á 2С ширина основного проїзду визначається за формулою:
, м (5)
де R – найменший зовнішній радіус повороту електронавантажувача, м;
l – відстань від осі передніх коліс до передніх стінок вил, м;
a – довжина вантажу, м;
h – зазор безпеки (між машиною і стіною або штабелем), м.
При ширині вантажу bñ 2C ширина основного проїзду визначається за формулою:
, м (6)
Час, який витрачається на один рейс (тривалість транспортного циклу):
, хв (7)
де (tз + tр) – час, який витрачається на завантаження і розвантаження, хв;
А – коефіцієнт, який враховує позапланові простої (на особисті потреби та ін.) (1,3…1.6);
L – середня відстань при перевезенні (за планом виробництва), м;
V1 – швидкість переміщення з вантажем, м/хв;
V2 – швидкість переміщення без вантажу, м/хв;
t – час простою і очікування, 10 хв.
Час, який витрачається на завантаження і розвантаження:
, хв (8)
де t1 – час підйому рами, 0,25 хв;
t – час, який витрачається на захват вантажу і звільнення, 0,9 хв.
Зміст роботи
1. Описати призначення і конструктивні особливості електронавантажувача.
2. Привести схему загального виду (дві проекції) електронавантажувача з вилочним захватом моделі ЕП з вказанням зазорів безпеки при прямолінійному русі і на поворотах.
3. Розрахувати ширину проїзду для електронавантажувача моделі ЕП-201.
4. Привести послідовність операцій транспортної технології, яка виконується за допомогою електронавантажувача.
5. Розрахувати основні техніко-економічні показники роботи електронавантажувача.
Контрольні питання
1. В яких випадках використовують електронавантажувач?
2. На який кут повертається вантажопідйомник електронавантажувача і чому?
3. Від чого залежить ширина транспортного проїзду електронавантажувача?
4. Який мінімальний радіус повороту електронавантажувача моделі ЕП?
5. Яка швидкість руху електронавантажувача без вантажу?
6. Яка швидкість руху електронавантажувача з вантажем?
Лабораторна робота №4
ЕЛЕТРОТЯГАЧ І ЕЛЕКТРОВІЗОК
(МАШИНИ ПІДЛОГОВОГО ТРАНСПОРТУ)
Мета роботи: вивчити устрій і принцип дії електротягача і електровізка, їх призначення і основні технічні характеристики
Основні теоретичні відомості
Електротягач АТ-60 призначений для внутрішньоцехового і міжцехового транспортування вантажів на причіпних візках загальною масою до 1500 кг. Відрізняється малими габаритними розмірами, високою маневреністю і значним тягловим зусиллям на крюці. Такі параметри дозволяють широко використовувати його у виробничих приміщеннях з тісним розташуванням обладнання. Основними вузлами тягача є: шасі, передній і задній міст, кермове керування, контейнер з акумуляторною батареєю, капот, електродвигун, гальма, контролер з механізмом керування.
Електровізок (електрокар) призначений для міжцехових і внутрішньоцехових (складських) перевезень різноманітних вантажів, як правило, попередньо завантажених у тару. Механізм переміщення складається з електродвигуна і редуктора, який приводить в рух приводні колеса. Кермовим керуванням здійснюється поворот непривідних колес. Керування візком здійснюють стоячи на площадці водія, де розташовані органи керування – важелі керма, контролера і педаль гальм. Джерелом електроенергії є акумуляторна батарея. Електровізки мають різну конструкцію вантажонесучіх органів: нерухомі і підйомні платформи, кузов-самоскид, підйомник, платформи вилочного типу та ін.
Техніко-економічні показники роботи акумуляторного тягача АТ-60 розраховуються за наступною методикою.
Ширина транспортного проходу:
, м (1)
де h – зазор безпеки (0,2 м);
R – мінімальний радіус повороту (1,6 м);
lд – довжина дишла (0,4 м);
lвіз – довжина причіпного візка, м;
nвіз – кількість причіпних візків.
Кількість причіпних візків приймають з таким розрахунком, щоб загальна маса вантажу на причепі не перевищувала 1500 кг.
Час, який витрачається на один рейс (тривалість транспортного циклу):
, хв (2)
де (tз + tр) – час, який витрачається на завантаження і розвантаження, хв;
А – коефіцієнт, який враховує позапланові простої (на особисті потреби та ін.) (1,3…1.6);
L – середня відстань при перевезенні (за планом виробництва), м;
V1 – швидкість переміщення з вантажем, м/хв;
V2 – швидкість переміщення без вантажу, м/хв;
t – час простою і очікування, 10 хв.
Продуктивність електротягача розраховується за формулою:
, кг/год (3)
, кг/год (4)
де mн – номінальна вантажопідйомність, кг;
Кгр – коефіцієнт використання вантажопідйомності;
Тц – тривалість транспортного циклу (час, який витрачається на один рейс), хв;
Кн – коефіцієнт нерівномірності вантажопотоку (1,2…1,25);
mван – маса вантажу, який перевозиться за один рейс (з транспортною тарою), кг.
Коефіцієнт використання вантажопідйомності:
. (5)
Необхідна кількість електротягачів:
, (6)
де Мгод – годинний вантажопотік (годинна потреба у напівфабрикатах), кг/год;
Птяг – продуктивність електротягача, кг/год.
Зміст роботи
1. Описати призначення і конструктивні особливості електротягачів і електровізків.
2. Привести схему загального виду (три проекції) електротягача моделі АТ з вказанням основних розмірів і коротко описати принцип дії.
3. Розрахувати ширину проїзду для електротягача моделі АТ-60.
4. Привести послідовність операцій транспортної технології, яка виконується за допомогою електротягача.
5. Розрахувати основні техніко-економічні показники роботи електротягача.
Контрольні питання
1. Охарактеризувати галузі застосування електротягачів і електровізків.
2. Охарактеризувати умови застосування електротягачів і електровізків.
3. Від чого залежить ширина транспортного проїзду підлогового електротранспорту?
4. Який мінімальний радіус повороту електротягача моделі АТ?
5. Який вид приводу використовується на тягачах?
6. Яка швидкість руху електротягача без вантажу?
7. Яка швидкість руху електротягача з вантажем?
8. Назвіть переваги і недоліки транспортування вантажів за допомогою електротягача і електровізка.
Лабораторна робота №5
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 177; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!