Тривалість відкритого і закритого стану впускних і випускних клапанів, шо



Вимірюють у градусах кута повороту колінчастого валу наз. фазами

газорозподілу. Для суч двигунів випередження впускних клапанів становить

10-30 градусів повороту колін валу до ВМТ, а відповідно запізнення закриття

цих клапанів становить 40-70 градусів відносно НМТ, за рахунок такої

технологій фазі впуску становити. 230-280 градусів. І випускні клапани

відкриваються за 40-70 до приходу поршня в НМТ і И 5-20 після проходження

ВМТ.

 

Система живлення двигуна паливом.

Система живленнязабезпечує подачу окремо палива в циліндр дизеля або ж

підготовки паливної суміші та підводу її до циліндра для карбюраторних і

газових двигунів.

Процес згорання в циліндрах ДВЗ може відбуватися лише тоді, коли паливо буде випаруване та змішане у заданій пропорції з повітрям.

Механічну суміш парів пального називають горючою сумішшю. При цьому теоретично визначено для повного згоряння 1 валової частини паливо необхідно 15 валових частин повітря. Але в реальній горючій суміші кількість повітря може бути дещо більшою або меншою ніж теоретична.

Для якісної характеристики горючої суміші використовується коефіцієнт надлишку повітря. Він визначається як відношення кількості повітря (ель), що дійсно бере участь цу процесі згоряння, до кількості повітря (ель з нуликом), яке теоретично необхідно для повного згоряння наданого об’єму палива. α=1/10, а горючу суміш коли α=1 називають нормальною або стехіаметричною.

Горючу суміш називають збідненою, якщо фактична кількість повітря є більшою ніж теоретична. α>1

Горючу суміш називають збагаченою, якщо фактична кількість повітря є меншою ніж теоретична. α<1.

Ступінь збіднення та збагачення має свої межі. У бензинових ДВЗ збіднення горючки α>1.3 призводить до не займання суміші, а збагачення горючки до α<0.5 призводить до припинення горіння.

Це не відноситься до дизелів.

Від якості горючої суміші залежить потужність та економічність ДВЗ.

Найкращою горючою сумішшю вважається така в якій паливо знаходиться у випарованому стані та найбільш рівномірно перемішано з повітрям. При цьому час, за який проводиться її підготовка t приблизно 0,01с. У зв’язку з цим у сучасних ДВЗ застосовуються системи впорскування бензину за рахунок форсунок. Системи такого типу називаються інжекторними.

Основні переваги інжекторних систем:

1. більш точний розподіл палива по циліндрам (відхилення приблизно 4%) , тоді як у карбюраторних 12-20%.

2. більш високий коефіцієнт наповнення циліндру новим свіжим зарядом горючої суміші

3. можливість використання перекриття клапанів і продувки камери згорання повітрям, що дозволяє підвищити ступінь стиску на 1-1,5 одиниці.

4. зниження токсичності відпрацьованих газів

Недоліки інжекторів

Висока вартість через наявність електронно-механічних елементів, а також необхідність використання складного діагностичного обладнання.

Система запалення двигуна та електричного пуску двигуна.

Система запалюваннязабезпечує запалення робочої суміші в

карбюраторних і газових двигуна.

Призначена для створення струму низької в струм високої напруги. Використовують системи запалення: контактне, безконтактне, контактно-транзисторне, електронне.

                     Будова контактної системи запалення.

Складається з: АКБ, амперметра, замка запалення, варіатора, котушки запалення, додаткових опорів, переривника-розподільника, свічок запалення, дротів високого та низького струму. Система пуску двигуна складається з: АКБ, стартера, амперметра, замка запалення, реле вмикання стартера. Шляхи струму при початку роботи двигуна: мінусова клема АКБ замкнута на масу, плюсова клема АКБ йде на амперметр, замок запалення, опір (варіатор), первинна обмотка запалення, ізольований дріт переривника, рухома пластина контакту, рухомий контакт, нерухомий контакт, маса переривника, маса кузова авто далі по колу. Коли повернеться колінчатий вал то за ним повернеться вал переривника і кулачком розмикаються контакти. В момент розмикання контактів у вторинній обмотці запалення виникає ЕРС, це струм високої напруги.

                                         Шлях струму високої напруги.

Маса котушки, вивід кришки запалення, далі центральний дріт високої напруги, розподільник струму високої напруги, пластина рознощика, боковий електрод розподілювача, дріт високої напруги, центральний електрод свічки запалення, боковий електрод свічки запалення, маса кузова авто.

                                                          Датчик Хола.

Магнітне поле що виникає від постійного магніту переривається ротором з пазами, при проходженні пазу ротора біля постійного магніту силові лінії його магнітного поля пронизують поверхню надчутливого елемента Хола і на його виходах виникає ЕРС, операційний підсилювач посилює сигнал і подає на пороговий елемент, він попадає на базу вихідного транзистора і відкриває його, якщо постійний магніт закритий ротором тоді транзистор замикається.

Система охолодження.

Система охолодженнязабезпечує заданий температурний режим робти двз

Слугує для підтримки оптимального температурного режиму в двигунах, в кожного двигуна різна температура від 75оС до 95оС. В кінці такту стиснення температура в циліндрі двигуна досягає 170-250оС, а вкінці такту спалення 2500оС. Зрозуміло що деталі починають розширюватись, що може спричинити заклинення деталей двигуна. Але дуже низька температура викликає конденсацію парів палива на дзеркалі циліндрів, що веде за собою змивання масла, збільшене спрацювання поршневих кілець, та гільзи циліндра, що призводить до зменшення потужності двигуна та зменшення його ресурсів. Системи охолодження двигуна бувають повітряні та рідинні. Рідинні бувають з відкритою та закритою системою циркуляції. Закрита система має такі недоліки: якщо температура низька то замерзає рідина, ускладнюється конструктивність двигуна за рахунок подвійних стінок, збільшується маса двигуна, витрачається енергія двигуна на привід насосу та вентилятора.

                 Принцип дії рідинної системи охолодження двигуна.

Відцентровий насос який дістає обертання від шківу колінчастого вала, засмоктує рідину з нижньої частини радіатора через патрубок і нагнітає її в сорочку охолодження циліндрів, охолоджувальна рідина подається через блок циліндрів, та отвори у верхній частині кришки циліндрів обмиваючи найбільш нагріті частини двигуна. Потім подається у верхній бачок радіатора через серцевину охолоджується і попадає в нижню частину радіатора і так по замкненому колу. Якщо температура рідини менше ніж 75оС тоді рідина іде по малому колу не попадаючи в радіатор за допомогою термостата який реагує на температуру рідини, та відкриває доступ у велике коло після 75оС. Термостати бувають з рідинним та твердим наповнювачем.

Радіатор складається з верхнього та нижнього бачка, а між ними серцевина, з великої кількості трубок, серцевина також може бути трубчато-пластинчата або трубчасто стрічкова. На верхній кришці радіатора встановлюється пробка, яка має прямий та зворотній клапан для випускання надлишку повітря що спричинено підвищенням тиску при нагріві рідини, та для підтримання атмосферного тиску у системі.

Рідинний насос призначений для створення в системі охолодження тиску, для циркуляції рідини, майже на всіх автомобілях з приводом вентилятора.

 

 

Система змащення двигуна.

Система змащеннязабезпечує зменшення тертя між. деталями двигуна, а

відповідно зменшення зносу деталей, а також відведення тепла від поверхні

тертя.

Головний і найефективніший спосіб зменшення сил тертя в двигунові введення шару мастил між поверхнями що труться. В цьому разі безпосереднє тертя поверхонь між собою замінюється на тертя шарів мастил між собою. До систем мащення приділяють вимоги: надійність, доступність, екологічно безпечні, не утворювати шум, технологічними у виготовлені. На систему мащення покладають такі функції як змащення, поверхонь тертя, охолодження поверхонь, захист від корозії, винесення продуктів тертя із зон тертя. Системи мащення складаються з насоса, фільтра (тонкої та грубої очистки), радіатора, піддону картера для зберігання мастила, щуп. Системи мащення з сухим та мокрим піддоном.

                      Устрій та принцип роботи масляного насоса.

На усіх автомобілях встановлюються двохосні насоси крім ГАЗ 24, які встановлюються в двигунах, а в ГАЗ 24, ЯМЗ та КамАЗ в піддоні картера, ГАЗ 53, ЗиЛ 130 – в сухій частині картера. В двигунах всі деталі змащуються одним з зазначених способів – під тиском, розпилення, та вільним зануренням. Мастильний насос слугує для створення тиску та забезпечує циркуляцію мастила в системі мащення. Масляні насоси окрім ЯМЗ і КамАЗ беруть привід від розподільчого валу, а інші від колінчастого.

                                                  Будова насоса.

Складається з корпуса, нижньої кришки, ведучого та відомого валу–шестерні, редукційних клапанів. При обертанні ведучої та ведомої шестерні мастило з піддона через сітчастий забірник подається в насос, потім воно стискається і подається в область нагрівання, а потім з відти в магістраль двигуна.

                                         Мастильні фільтри.

Повно проточні, та неповно-проточні. По ступені очищення бувають тонкої та грубої очистки. Також існують центрифуги як неповно проточні системи, для тонкої очистки.


Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 280; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!