Уражаючі фактори надзвичайної радіаційної події
Основними уражаючими факторами аварій на радіаційно небезпечних об’єктах є: хмара зараженого повітря, що утворюється в перший період аварії і поширюється за вітром; радіоактивно заражена місцевість; радіоізотопи, що потрапили у нутро організму людини з водою та їжею; комбінований вплив як радіоактивних, так і нерадіоактивних факторів: механічна дія уламків інженерних конструкцій, термічні травми, хімічний опік, інтоксикація, опромінення організму уражаючими дозами, психотравматичний ефект та ін.
Уражаючі фактори радіаційного забруднення
Радіоактивне забруднення - результат випадання з піднятого в повітря хмари значної кількості радіоактивних речовин. Три основних джерела радіоактивних речовин в зоні вибуху - продукти поділу ядерного пального, не вступила в реакцію частина ядерного заряду і радіоактивні ізотопи, що утворилися в грунті та інших матеріалах під впливом нейтронів (наведена радіоактивність). Осідаючи на поверхню землі у напрямку руху хмари, продукти вибуху створюють радіоактивний ділянку, званий радіоактивним слідом. Щільність зараження в районі вибуху і по сліду руху радіоактивної хмари зменшується в міру віддалення від центру вибуху. Форма сліду може бути найрізноманітнішою, в залежності від оточуючих умов. Радіоактивні продукти вибуху випускають три види випромінювання: альфа, бета і гамма. Час їх впливу на навколишнє середовище досить тривало. У зв'язку з природним процесом розпаду радіоактивність зменшується, особливо різко це відбувається в перші години після вибуху. Поразка людей і тварин впливом радіаційного зараження може викликатися зовнішнім і внутрішнім опроміненням. Важкі випадки можуть супроводжуватися променевою хворобою і смертю. Установка на бойову частину ядерного заряду оболонки з кобальту викликає зараження території небезпечним ізотопом 60Co (гипотетическая грязная бомба).
|
|
|
Уражаючі фактори хімічного забруднення
Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші. Це являє серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.
Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.
|
|
|
Медичний захист
Медичний захист населення є складовою частиною комплексу медичних заходів цивільної оборони. Він має за мету на основі прогнозування можливої небезпеки для здоров'я людей попередити або послабити дію факторів ураження на них іонізуючого випромінювання, отруйних речовин й бактеріальних засобів шляхом проведення спеціальних профілактичних заходів з застосуванням медичних засобів захисту, а також організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.
Медичні засоби захисту призначені для профілактики і надання допомоги населенню, що потерпіло від надзвичайних ситуацій. За їх допомогою можна урятувати життя більшій кількості людей, повністю попередити або значно знизити розвиток уражень у них, підвищити стійкість організму людини до ї дії ураження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами.
Для профілактики ураження сильнодіючими отруйними речовинами та надання першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях використовуються табельні засоби – індивідуальна аптечка АІ-2 (та її аналоги), індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 та індивідуальний перев’язувальний пакет ІПП.
|
|
|
До медичних засобів захисту належать:
- радіозахисні препарати;
- засоби захисту від дії отруйних речовин - антидоти;
- протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини, сироватки тощо).
Радіаційно-хімічний захист
Радіаційний і хімічний захист- це виявлення радіаційної і хімічної обстановки, організація дозиметричного, хімічного контролю, розробка типових режимів радіаційного захисту, забезпечення населення засобами індивідуального захисту, організація і проведення спеціальної обробки.
Радіаційний і хімічний захист досягається завчасним постачанням і утримуванням у готовності 313, приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю; впровадження засобів, способів і методів виявлення, оцінки масштабів і наслідків НС, викликаних аваріями на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах і застосуванням зброї масового ураження; розробкою типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів в умовах радіоактивного забруднення місцевості; пристосуванням об'єктів комунально-побутового обслуговування і транспорту підприємств для проведення санітарної обробки і спеціальної обробки одягу, майна і транспорту.
|
|
|
Протирадіаційний і протихімічний (ПР і ПХЗ) захист включає:
- виявлення, оцінку радіаційної і хімічної обстановки;
- розробку і введення в дію режимів радіаційного захисту;
- способи захисту при радіоактивному і хімічному зараженні;
- забезпечення населення і невоєнізованих формувань ЦО засобами ПР і ПХЗ;
- ліквідацію наслідків радіоактивного і хімічного зараження (санобробка, дезактивація, дегазація).
Захист населення при радіоактивному забрудненні. Основними заходамизахисту населення при радіоактивному забрудненні є:
-оповіщення про небезпеку радіоактивного забруднення;
-укриття в захисних спорудах, а при їх відсутності – в будівлях з
негайною герметизацією вікон, дверей, вентиляційних отворів тощо;
-використання індивідуальних засобів захисту, а при їх відсутності
ватно-марлевих пов’язок;
-використання профілактичних протирадіаційних препаратів з
індивідуальної аптечки АІ-2;
-виключення вживання забруднених продуктів та води;
-додержання режимів поведінки людей на забрудненій території;
-при необхідності евакуація населення з забрудненої території;
-обмеження доступу на забруднену територію;
-санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, споруд
Слід зазначити, що воду для приготування їжі треба брати тільки з водогону або захищених колодязів. Усі продукти в герметичній тарі, а також ті, які зберігалися в холодильниках, шафах, підпіллі, в скляній та емальованій тарі, в поліетиленових мішках придатні до використання.
Захист населення при хімічному забрудненні. Основними способами захисту населення при хімічному забрудненні є:
- оповіщення про загрозу хімічного забруднення;
- укриття в захисних спорудах;
- використання індивідуальних засобів захисту: протигазів та засобів захисту шкіри;
- застосування антидотів (при їх наявності);
- використання індивідуальних протихімічних пакетів (ІПП);
- евакуація людей із зони забруднення;
- санітарна обробка людей, дегазація одягу, території, споруд,будівель, транспорту, техніки та майна.
При виникненні аварії на хімічно небезпечному об’єкті негайно згідно з розробленими планами проводиться оповіщення працюючих та населення, яке мешкає поблизу. Населення використовує засоби захисту органів дихання і виходить із зони забруднення у заданий район.
Інженерний захист населення
Інженерний захист населення - захист з використанням захисних споруд. Це є найбільш надійний спосіб захисту людей практично від усіх уражаючих факторів.
Ефективно і надійно інженерний захист робітників і службовців забезпечується при виконанні таких умов:
- загальна місткість захисних споруд дозволяє укривати всіх працюючих в найбільшій зміні;
- захисні властивості захисних споруд відповідають потрібним (забезпечують захист від усіх очікуємих уражаючих факторів);
- системи життєзабезпеченні захисних споруд забезпечують безперервне перебування в них людей на протязі встановленого строку;
- розміщення захисних споруд відносно місць роботи дозволяє своєчасно укрити людей за сигналами ЦО.
Виходячи з цього, суть оцінки інженерного захисту зводиться до перевірки відповідності організації захисту на даному об'єкті переліченим умовам.
Показником інженерного захисту є коефіцієнт надійності захисту (Кнз), що показує, яка частина робітників і службовців найбільшої працюючої зміни об'єкта забезпечується надійним захистом при очікуваних максимальних значеннях параметрів уражаючих факторів. Коефіцієнт надійності захисту визначається за мінімальним значенням одного з окремих показників, які характеризують захист робітників і службовців об'єкта за переліченими вище умовами.
Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:
- комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для взаємопогоджуваного розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, воєнного і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття населення у випадку виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
- обстеження й взяття на облік підземних і наземних будівель і споруд, які відповідають вимогам захисту споруд підземного простору міст, гірничих виробок і природних пустот;
- дообладнування з урахуванням реальної обстановки підвальних й інших заглиблених приміщень;
- будівництва заглиблених споруд, окремо розташованих від об‘єктів виробничого призначення і пристосованих для захисту;
- масового будівництва в період загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру найпростіших сховищ і укриттів;
- будівництва окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.
Інженерний захист території
При проектуванні об‘єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на небезпеку населення і навколишнього середовища, обов‘язково розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникнення надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру.
Заходи інженерного захисту населення і території повинні передбачати:
1. Облік при розробці генеральних планів забудови населених пунктів і веденні містобудування можливих проявів в окремих регіонах і на окремих територіях небезпечних та катастрофічних явищ.
2. Раціональне розміщення об‘єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у випадку виникнення аварій для безпеки населення і навколишнього середовища.
3. Будівництво будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності.
4. Розробку і впровадження заходів безаварійного функціонування об‘єктів підвищеної небезпеки.
5. Створення комплексної схеми захисту населених пунктів і об‘єктів господарювання від небезпечних природних процесів.
6. Розробку і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання й ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
7. Організацію будівництва протизсувних, протипаводкових, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення.
8. Реалізацію заходів санітарної охорони території.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 232; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!